Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0808285_EB1FE_shpori_biznes_planuvannya.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
752 Кб
Скачать
☆
  1. Охарактеризуйте сутність і складові альтернативного плану, як способу реагування на ризики підприємницької діяльності в процесі розробки бізнес-плану.

Зрозуміло, що треба не тільки уникати невиправданого ризику, а й знижувати його ступінь.

З метою своєчасного реагування на негативні наслідки ризикової ситуації розробляються так звані альтернативні плани. Процедура їх розробки включає такі етапи:

  1. виявлення основних факторів внутрішнього й зовнішнього середовища даного бізнесу, які спричиняють ситуацію ризику;

  2. визначення масштабів їх впливу на даний бізнес;

  3. визначення ймовірності такого впливу;

  4. складання альтернативного плану дій для запобігання чи мінімізації такого впливу.

При цьому також визначаються: критичні точки, досягнення яких свідчить про несприятливий розвиток подій і необхідність застосування альтернативних планів; контрольні орієнтири, які показують основні очікувані результати використання альтернативних планів.

У цілому альтернативні плани визначають, що саме повинен робити працівник у несприятливій ситуації і яких наслідків можна очікувати. Перевага альтернативних планів - можливість швидко діяти за несприятливих умов. Вони зменшують загальну невизначеність діяльності фірми. Наявність альтернативних планів свідчить про те, що підприємець знає про можливі ризики своєї діяльності й готується до них заздалегідь.

  1. Характеристика основних способів зменшення ризиків, які доцільно використовувати в процесі складання бізнес-плану.

Слід розрізняти зовнішні та внутрішні способи зниження (оптимізації, передачі) ризику. До зовнішніх способів належать: по-перше, розподіл (делегування) частини ризиків партнерам по бізнесу, які матимуть змогу контролювати той чи той ризик (хеджування); по-друге, зовнішнє страхування ризику, тобто передача певних ризиків страховій компанії.

Хеджування (захист від втрат) - це спосіб зменшення ризику господарської діяльності укладенням довгострокової угоди на поставку продукції між постачальником і споживачем, наприклад, контракти на поставку зерна під урожай наступного року. За контрактом споживач набуває право на зафіксовану кількість зерна в наступному році за обумовленою ціною і тим самим захищає себе від втрат за можливого неврожаю. Постачальник, у свою чергу, гарантує собі належну ціну на зерно, навіть коли вона наступного року з будь-яких причин знизиться.

Страхування передбачає, що страхувач за відповідні кошти (страховий внесок чи страхова премія) зобов’язується сплатити іншій стороні (страхувальнику) обумовлену страховим контрактом грошову суму, якщо страхувальник зазнає збитків чи втрат.

Послуги страхових компаній можуть бути стандартизованими та договірними. Стандартизовані полягають, як правило, у продажу стандартних страхових полісів, що надають лише деякі види страхових послуг, а договірні визначають усі можливі види ризиків та порядок компенсації збитків. Види ризиків, які варто страхувати, наведені в табл. “Види ризиків, які необхідно страхувати»

Види ризиків

Сполсіб зниження негативних наслідків

Пожежі та інші стихійні лиха

Страхування сумм можливих збитків

Ризик знищення чи псування вантажу при транспортуванні

Страхування вартості вантажу

Внутрішні способи зниження ризику для конкретних бізнес-планів досить різноманітні. Найбільш типовими є:

  1. підвищення якості та ефективності управління фірмою; диверсифікація (розподіл інвестицій між різними об’єктами, видами діяльності, послугами тощо);

  2. лімітування (наприклад, встановлення верхньої межі інвестицій у певний проект);

  3. створення запасів (резервів) для покриття можливих непередбачених витрат;

  4. збільшення повноти та ґрунтовності інформації, на підставі якої конкретні управлінські рішення.

Фірма може зменшити свої втрати, використовуючи метод самострахування. Цей метод зв’язаний зі створенням спеціального резервного фонду і покриття збитків за рахунок власних обігових коштів фірми.

Самострахування застосовується, коли:

  • вартість майна, що страхується, є невеликою порівняно з майновими і фінансовими параметрами всього бізнесу;

  • імовірність збитків є надто малою;

  • фірма має велику кількість однотипного обладнання.

Безпосередньо в бізнес-плані необхідно:

  • виокремити найбільш імовірні для даного бізнесу типи ризиків і по можливості оцінити їх вплив на бізнес;

  • вказати, які засоби будуть використовуватись як реакція бізнесу на появу симптомів ризику;

  • зазначити, які типи страхових полісів і на яку суму планується їх придбати.