39. Фактори виробництва та умови соціально-економічного середовища.

Для здійснення процесу виробництва необхідні певні умови — фактори виробництва.

Фактори виробництва — це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ.

Першим, хто запропонував 3 факторну модель факторів виробництва був Жан Батіст Сей, виділивши землю, працю та капітал. Сучасна вітчизняна і світова економічна наука до складу факторів виробництва відносить:

Праця – фізична та інтелектуальна діяльність людини, спрямована на виробництво економічних благ та надання послуг.

Капітал – економічний ресурс, що визначається як сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, використовуваних для виробництва товарів і послуг.

Земля (включає в себе саму землю, а також лісові і водні ресурси, родовища корисних копалин та інші природні багатства, що використовуються у виробничого процесі).

Підприємницькі здібності - особливий, специфічний фактор виробництва, що характеризує діяльність людини стосовно поєднання та ефективного використання всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та послуг.

Науку – специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про суспільство, природу і мислення.

Інформація – система збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою використання у різних сферах життєдіяльності.

Екологія - система спеціалізованих видів трудової діяльності та витрат, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, охорону навколишнього середовища, а також на його відтворення.

Умови соціально-економічного середовища прийнято розглядати, як сукупність внутрішнього та зовнішнього середовища з прямим та опосередкованим впливом на суб’єкти господарювання.

Вплив держави на умови розвитку підприємств і організацій проходить у загальному зовнішньому середовищі. При цьому організація умов господарювання (споживання ресурсів, збут продукції) здійснюється у робочому зовнішньому середовищі.

Умови загального зовнішнього середовища. При дослідженні функціонування підприємств і організацій у загальному зовнішньому середовищі визначено, що до них відносяться законодавчі, виконавчі та інші суб’єкти. Функціональні процеси середовища характеризуються державним управлінням, процесами розвитку економіки, а також інноваційно-інвестиційними та соціальними процесами. У відповідності до них визначено групи факторів загального зовнішнього середовища. До них віднесено державні (загальнодержавні, регіональні), законодавчі (закони, постанови), економічні (вартість факторів), технологічні (науково-виробничі технології, інформаційні технології) та соціально-демографічні (чисельність та структура населення, демографія) фактори.

Умови робочого зовнішнього середовища. До основних суб’єктів робочого зовнішнього середовища віднесено постачальників, посередників, конкурентів та споживачів. Відповідно до них визначено основні функціональні процеси, такі як, постачання, споживання, посередництво та конкуренція, для яких характерними є групи факторів: інформаційні (засоби масової інформації, реклама); купівельно-збутові (попит та пропозиція на ринку товарів і послуг, ціна сировини, матеріалів, продукції, послуг та інші); посередницькі (вартість посередницьких послуг); фактори конкуренції (якість, ціна продукції, послуг та доля ринку конкурентів) і соціально-фахові (чисельність, фах, вік трудових ресурсів).

Умови внутрішнього середовища. У відповідності до них визначено групи факторів внутрішнього середовища: виробничі (технологія, організація, персонал), фінансові (надходження, витрати), маркетингові (товарна політика, маркетингові дослідження, суспільні зв’язки), управлінські (структура управління, механізм управління та інші) та мотиваційні (колективні, особисті).