44. Економічна свобода, її конкретні прояви і виміри.

Економічна свобода - важлива складова частина бізнесу. Вона являє собою свободу господарської діяльності, торгівлі, землекористування, добровільного співробітництва та ін. Економічна свобода однаково важлива як для підприємця-бізнесмена, так і для споживача, оскільки вона створює середовище для творчої діяльності особистості.

Економічна свобода проявляється на практиці як право розпочинати або припиняти свій бізнес, купувати будь-які ресурси, використовувати будь-яку технологію, виробляти будь-яку продукцію і пропонувати її до продажу за будь-якою ціною; вкладати свої кошти за власним розсудом. 

Економічна свобода — це фундаментальне право кожної людини управляти її власною працею та майном. В економічно вільних суспільствах, особи вільні у виборі роботи, виробництві товарів, витратах та інвестиціях будь-яким шляхом, яким забажають. Всі ці свободи підтримуються і захищаються державою. В економічно вільних суспільствах, також, уряд дозволяє праці, капіталу і товарам вільно переміщатися і утримується від примусу і тиску на свободи, втручається лише у разі необхідності збереження і функціонування самого себе.

Звичайно, треба усвідомлювати, що абсолютна економічна свобо­да недосяжна Використання своїх прав-свобод одними обмежується тим, що інші також користуються своїми правами-свободами. Обме жує економічну свободу конкуренція і держава Хоча остання не втру­чається повністю у відносини бізнесу, тобто має обмежений харак­тер, але через законодавчі акти регулює умови функціонування біз­нес.

Економічна свобода надає однакові права усім учасникам ринку: продавцям, покупцям, підприємцям та найманим працівникам. Вона як визначальна риса ринкового господарювання виявляється у конкретних економічних правах індивіда і, насамперед, у його праві володіти приватною власністю та самостійно діяти у сфері економіки.

Економічною основою свободи є приватна власність. Суть свободи і приватної власності, з погляду економіки, однакова.Економічний вимір свободи має багато аспектів, зокрема - змогу виробляти і споживати, продавати і купувати, свободу наймати і найматися. Відомо, що базисом ринкової економіки є свобода конкуренції, яка пов'язана з принципом "Laissez faire, laissez passer" ("Дозвольте все робити, дозвольте процесам йти спонтанно"). Якщо конкурентна економічна діяльність приводить у підсумку до блага суспільства, то її не варто обмежувати. Завдання держави у такій ситуації полягає у тому, щоб підтримати і захистити економічну свободу. Держава повинна створити такі сприятливі умови, за яких кожна людина мала б змогу зреалізувати економічну свободу. По-перше, економічна свобода виступає мірою розвитку особистості як суб'єкта господарювання. По-друге, економічна свобода є передумовою і фактором ефективної економічної діяльності в умовах сучасної ринкової економіки. По-третє, економічна свобода стає важливим регулятором економічної поведінки індивідів, груп, організацій.

Wall Street Journal і Heritage Foundation щорічно розраховують індекс економічної свободи для більшості країн світу. Даний показник дозволяє оцінити економічну свободу країни, на основі розрахунку 10-ти показників свободи економіки.

Індекс економічної свободи базується на 10-ти індексах, які оцінюються по шкалі від 0 до 100, причому, показник 100 відповідає максимальній свободі:

• Свобода бізнесу

• Свобода торгівлі

• Податкова свобода

• Державні витрати

• Грошова свобода

• Свобода інвестицій

• Фінансова свобода

• Захист прав власності

• Свобода від корупції

• Свобода трудових стосунків

Вага кожного з 10 факторів вважається однаковою, через це загальний індекс являє собою середнє арифметичне від показників. Усі країни за цим індексом діляться на такі групи:

• Вільні — з показником 80-100

• В основному вільні — з показником 70-79,9

• Помірно вільні — з показником 60-69,9

• В основному невільні — з показником 50-59,9

• Деспотичні — з показником 0-49,9

v