- •1.Теорія держави і права як наука та як навчальна дисципліна ,її предмет і метод.
- •7.Особливості виникнення держав у різних народів.
- •8.Поняття держави ,її ознаки та сутність.
- •9.Типологія держав.
- •10.Державна влада.
- •11. Основні форми та інститути демократії.
- •12.Поняття та види державного суверенітету.
- •13.Сіввідношення понять «держ.Суверенітет»,національний суверенітет,суверенітет народу.
- •14.Сутність та ознаки правової держави .
- •16.Форми державного устрою.
- •17.Унітарна держава ,її сутність .
- •18.Види складних держав.
- •19.Форми державного(політичного )режиму.
- •20.Механізм держави:поняття ,ознаки ,структура.
- •21.Державний орган.Поняття,ознаки ,структура.
- •23.Сутність конституційних стримувань та противаг ,їх значення в реалізації принципу розподілу влад.
- •24.Винекнення права.
- •25.Поняття ,сутність та ознаки права.
- •27.Принципи права.
- •28.Система права:поняття та структура.
- •29.Галузі,підгалузі та інститути права.
- •30.Загальна характеристика галузей права.
- •31.Система законодавства :поняття та структура .
- •32.Норми права:поняття та ознаки.
- •33.Структура правових норм та види їх структурних елементів.
- •34.Способи викладення елементів правових норм .
- •36.Соціальні норми :поняття та види.
- •37.Співвідношення норм права з іншими соціальними нормами.
- •38.Поняття та види джерел(форм )права.
- •40.Поняття та особливості застосування норм права як форми їх реалізації.
- •41.Основні стадії застосування норм права.
- •42.Аки застосування норм права.
- •43.Аналогія закону і аналогія права. Прогалини в праві.
- •44.Поняття та основні риси тлумачення норм права.
- •45.Способи тлумачення норм права.
- •46.Офіційне тлумачення норм права :поняття види.
- •47.Неофіційне тлумачення норм права .
- •48.Акти тлумачення норм права :поняття ,види.
- •49.Правотворчість: поняття,ф-ції.
- •50.Види правотворчості.
- •51.Основні стадії правотворчого процесу.
- •52.Нормативно-правовий акт:поняття ,ознаки та види.
- •53.Закон:поняття,ознаки.
- •55.Стадії законодавчого процесу.
- •56.Поняття,види та ознаки підзаконних нормативних акті.
- •57.Дія нормативно-правових актів у часі.
- •58.Дія нормативно-правових актів у просторі.
- •59.Дія нормативно-правових актів щодо кола осіб.
- •60.Структура нормативно-правового акту.
- •61.Систематизація законодавства.
- •62.Форми систематизації законодавства.
- •63.Правовідносини:поняття,основні ознаки.
- •64.Види правовідносин.
- •65.Склад(структура)правовідносин.
- •66.Субєктивне право,юридичний обов’язок .
- •67.Субєкти правовідносин.
- •68.Поняття та види об’єктів правовідносин.
- •69.Юридичні факти:поняття,види.
- •70.Правовомірна поведінка :поняття і основні ознаки.
- •71.Правопорушення : поняття та ознаки.
- •72.Склад правопорушення :поняття структура.
- •73.Види правопорушень.
- •74.Юридична відповідальність та її види.
- •75.Функції юридичної відповідальності.
- •76.Принципи юридичної відповідальності.
- •77.Механізм правового регулювання.:поняття елементи стадії.
- •78.Правосвідомість:поняття та ознаки.
- •79.Структура правосвідомості.
- •80.Правова культура.
- •81.Законність і правопорядок:їх співвідношення.
- •82.Правові системи сучасності.
- •83.Предмет теорії держави та права ,його особливості.
- •84.Виникнення та розвиток ідеї правової держави.
- •85.Поняття держави та права ,їх взаємозв’язок .
- •86.Призначення та система судових органів державної влади.
- •87.Основні ознаки правової держави.
- •88.Поняття і структура державного апарату.
- •89.Загальна характеристика внутрішніх та зовнішніх функцій держави.
- •90.Вина,як структурний елемент правопорушень.Умисл та необережність як різновид вини.
- •91.Загальна характеристика основних галузей права.
- •92.Поняття методу та методології тдп.
- •93.Характеристика представницьких органів влади.
- •94.Поняття правового виховання.Субєкти здійснення правовихновної роботи.
- •95.Призначення та система виконавчих органів державної влади.
- •96.Кодифікація як різновид систематизації нормативно-правових актів.
- •97.Поняття правоздатності та дієздатності.
- •98.Поняття та види інкорпорації як різновид систематизації нормативно-правових актів.
- •99.Поняття та ознаки демократичної держави.
27.Принципи права.
Принципи права — це керівні ідеї, що характеризують зміст права, його сутність і призначення в суспільстві. З одного боку, вони виражають закономірності права, а з другого — являють собою найбільш загальні норми, що діють в усій сфері правового регулювання і поширюються на всіх суб’єктів. Ці норми або прямо сформульовані в законі, або виводяться із загального змісту законодавства. Призначення принципів права полягає в тому, що вони забезпечують однакове формулювання норм права, а також їхній вплив на суспільні відносини у формі правового регулювання й інших форм правового впливу, визначають шляхи вдосконалення правових норм, виступаючи як провідні ідеї для законодавця. За умови їх закріплення в Конституції принципи права забезпечують єдність процесів створення права, його реалізації і охорони. Принципи права є критерієм оцінки права і методологічною основою його подальшого вдосконалення.Принципи права поділяють на соціально-правові (які відображають систему цінностей, притаманних суспільству в цілому: домінування загальнолюдських цінностей, визнання пріоритету прав і свобод людини і громадянина, єдність загальних і приватних інтересів) і спеціально-правові (які відображають основні засади формування й дії права як специфічного соціального феномена. Залежно від сфери дії вони підрозділяються на загальноправові, міжгалузеві, галузеві принципи, принципи інститутів права). 1. Загальноправові (загальні чи основні) принципи притаманні всім галузям права, відображають природу права в цілому. До загальноправових принципів, як правило, відносять принципи законності, справедливості, юридичної рівності, соціальної свободи, соціального і громадянського обов’язку, демократизму, національної рівноправності, гуманізму, рівності громадян перед законом, взаємної відповідальності держави й особистості, верховенства права, політичного, ідеологічного й економічного плюралізму, непорушності прав людини.2. Міжгалузеві принципи — принципи, характерні для кількох галузей права: здійснення правосуддя тільки судом, гласність судового розгляду, національна мова судочинства, незалежність суддів і підпорядкування їх тільки закону, принцип змагальності в цивільно-процесуальному та кримінально-процесуальному праві та ін.3. Галузеві принципи визначають специфіку конкретної галузі права (принцип забезпечення свободи праці й зайнятості у трудовому праві, принцип індивідуалізації покарання — у кримінальному, принцип рівноправності всіх форм власності — у цивільному праві та ін.).4. Принципи інститутів права визначають особливості окремих правових інститутів (принцип добровільності укладення цивільно-правових угод).
28.Система права:поняття та структура.
Система права — це об'єктивно обумовлена системою суспільних відносин внутрішня структура права, яка складається з взаємозалежних норм, логічно розподілених за галузями, підга-лузями та інститутами. Під структурою системи розуміється єдність елементного складу системи і взаємодія складових її елементів. Структура — це засіб зв'язку елементів у системі, які забезпечують ц спрямоване функціонування та усталеність (стабільність). Структурні елементи системи права: — норми права; — інститути права;— підгалузі права;— галузі права. Норма права — «цеглинка» системи права, первинний компонент, із якого складаються інститути і галузі права. Не може існувати норма права, яка не входила б до певного інституту і галузі права. Галузь права є найбільшим елементом серед тих, з яких складається система права. Цивільне право, кримінальне право, трудове право, адміністративне право та ін. — це галузі права.Інститут права- це відособлена частина галузі права, сукупність правових норм, що регулюють певну сторону якісно однорідних суспільних відносин (наприклад, право власності, спадкоємне право - інститути цивільного права).Підгалузь права - це велика група правових норм, що складається з ряду інститутів у складі галузі права і регулююча близькі відносини певного виду.Галузь права - це самостійна частина системи права, сукупність правових норм, що регулюють певну сферу якісно однорідних суспільних відносин (наприклад, цивільне право регулює майнові відносини).
