92.Поняття методу та методології тдп.

Методи теорії держави і права — це сукупність способів і прийомів дослідження державноправових явищ у процесі їх виникнення, розвитку і функціонування.У правовій методології виділяють категорію спеціальних методів, до яких відносять, зокрема, формально-догматичний метод (його називають також спеціально-юридичним, формально-юридичною) та метод тлумачення. Іноді до цієї групи відносять порівняльно-правовий метод. Однак слід зауважити, що формально-догматичний метод виділяється не стільки за своїм методологічним особливостям, скільки по об'єкту дослідження - догмі Права. Тлумачення ж права відрізняє його особлива мета - практичне здійснення юридичних норм, а становлять його ті ж прийоми пізнання права, в тому числі і спеціально-юридичний метод. Важливе місце в методології загальної теорії права і держави займає метод порівняння. Порівняльне правознавство представляє собою, по суті, ціле теоретичне спрямування (компаративізм). Родоначальником цього методу є Арістотель, який порівняв конституції 158 грецьких і варварських міст. Метод порівняльного дослідження має своїм об'єктом аналогічні або подібні інститути двох або декількох політичних і правових систем. Порівняльний метод може бути синхроническим (синхронним) і діахронічний (порівняльно-історичним). Конкретно-соціологічний метод також уособлює собою особливий напрямок загальнотеоретичних досліджень - соціологію права, яка вивчає «право в дії»: зв'язки права з життям, ефективність державно-правового регулювання. Правосоціологіческій метод відрізняють перш за все цільове призначення і зміст, а прийоми використовуються традиційні (общесоциологические): спостереження, анкетування, опитування, аналіз документів та ін Велике значення для пізнання загальних закономірностей права і держави має метод аналогії, який лежить в основі і методу моделювання, і методу екстраполяції та ін Так, основна ознака і призначення моделі - бути аналогом прототипу, що дозволяє робити висновки за аналогією, тобто висновки, в яких посилки відносяться до одного об'єкта (моделі), а висновок - до іншого (прототипу, тобто моделюється явищу). У методології правознавства ще не повністю оцінено метод екстраполяції (поширення), який дозволяє формувати звичаєвого та загальнодержавне знання шляхом надійних аналогій, тобто поширювати знання, отримані при вивченні однієї юридичної явища, на інші (аналогічні) явища і тим самим збільшувати обсяг загальнотеоретичних знань.

93.Характеристика представницьких органів влади.

Конституційний статус представницьких органів влади в Україні. Відповідно до Конституції України, в Україні існує певна система представницьких органів державної влади та місцевого самоврядування. 1) По-перше це український парламент – Верховна Рада України, яка є єдиним законодавчим органом держави і складається із 450 народних депутатів України, що обираються один раз на чотири роки за змішаною виборчою системою. 225 депутатів обираються за пропорційною виборчою системою в єдиному одномандатному виборчому окрузі за списками політичних партій та виборчих блоків із встановленим бар’єром проходження 4%. 225 депутатів обираються в одномандатних округах виборчих округах за відносною більшістю голосів. 2) По-друге – Верховна Рада Автономної республіки Крим, яка складається із 100 депутатів, що обираються у одномандатних виборчих округах за відносною більшістю голосів. 3) По-третє – обласні ради, які не мають чітко встановленої кількості депутатів, це визначається радами самостійно. Мінімальна кількість депутатів у Херсонській обласній раді – 63, максимальна у Донецькій – 180. Причому українське законодавство визначає обласні ради, як представницькі органи, що представляють інтереси районів та міст обласного значення. Для цього від кожного суб’єкта адміністративно-територіального устрою цього рівня (район, місто обласного значення) обирається однакова кількість депутатів у багатомандатному виборчому окрузі за системою відносної більшості голосів.4) По-четверте – ради громад – сільські, селищні та міські ради, а також районні у місті ради. Кількість депутатів у цих радах, відповідно до закону встановлюється самими радами. Вибори проходять в одномандатних виборчих округах за системою відносної більшості голосів.Повноваження представницьких органів1) Повноваження Верховної Ради України та Верховної Ради Автономної республіки Крим, визначаються Конституцією України та відповідно Конституцією АРК. Верховна Рада України, як парламент держави, має достатньо широке коло повноважень, проте серед установчих, нормотворчих та контрольних повноважень, достатньо повними можна назвати лише нормотворчі. Установчі та контрольні повноваження парламенту достатньо обмежені самою Конституцією і рішеннями Конституційного Суду України, який протлумачив окремі норми Конституції, щодо можливостей парламенту у сфері контролю за виконавчою владою на звуження можливостей парламенту. Те ж саме відбулось щодо контрольних можливостей народного депутата України, адже і тут Конституційний Суд України звузив можливості депутата щодо використання такого інструменту, як депутатський запит та депутатське звернення, особливо, якщо це стосується Президента України, прокуратури та судів. 2) Повноваження Верховної Ради Автономної республіки Крим суттєво відрізняються від повноважень будь-якої обласної ради, є значно ширшими як у сфері визначення місцевої політики, нормотворення, так і щодо виконавчого органу АРК – Ради Міністрів АРК. 3) Повноваження місцевих рад обласного та районного рівнів є досить обмеженими. За законом „Про місцеве самоврядування в Україні” ці ради не мають своїх виконавчих органів, а повноваження, які нібито у них є, апріорі, згідно закону, делегуються в обов’язковому порядку відповідним місцевим державним адміністраціям. Не маючи власних виконавчих органів, районні та обласні ради на практиці часто перетворюються в орган „при місцевій державній адміністрації”, а не представницький орган району чи області. 4) Ради територіальних громад – сільські, селищні, міські є реальними, повноважними органами місцевого самоврядування. Відповідно до закону, саме вони є виразником інтересів громади і можуть виступати від її імені. Ці ради формують виконавчі органи, ухвалюють місцеві нормативні акти, місцеві бюджети, здійснюють контрольні повноваження щодо сільського, селищного, міського голови та виконкому, аж до дострокового припинення повноважень голови та розпуску виконкому.