- •1.Теорія держави і права як наука та як навчальна дисципліна ,її предмет і метод.
- •7.Особливості виникнення держав у різних народів.
- •8.Поняття держави ,її ознаки та сутність.
- •9.Типологія держав.
- •10.Державна влада.
- •11. Основні форми та інститути демократії.
- •12.Поняття та види державного суверенітету.
- •13.Сіввідношення понять «держ.Суверенітет»,національний суверенітет,суверенітет народу.
- •14.Сутність та ознаки правової держави .
- •16.Форми державного устрою.
- •17.Унітарна держава ,її сутність .
- •18.Види складних держав.
- •19.Форми державного(політичного )режиму.
- •20.Механізм держави:поняття ,ознаки ,структура.
- •21.Державний орган.Поняття,ознаки ,структура.
- •23.Сутність конституційних стримувань та противаг ,їх значення в реалізації принципу розподілу влад.
- •24.Винекнення права.
- •25.Поняття ,сутність та ознаки права.
- •27.Принципи права.
- •28.Система права:поняття та структура.
- •29.Галузі,підгалузі та інститути права.
- •30.Загальна характеристика галузей права.
- •31.Система законодавства :поняття та структура .
- •32.Норми права:поняття та ознаки.
- •33.Структура правових норм та види їх структурних елементів.
- •34.Способи викладення елементів правових норм .
- •36.Соціальні норми :поняття та види.
- •37.Співвідношення норм права з іншими соціальними нормами.
- •38.Поняття та види джерел(форм )права.
- •40.Поняття та особливості застосування норм права як форми їх реалізації.
- •41.Основні стадії застосування норм права.
- •42.Аки застосування норм права.
- •43.Аналогія закону і аналогія права. Прогалини в праві.
- •44.Поняття та основні риси тлумачення норм права.
- •45.Способи тлумачення норм права.
- •46.Офіційне тлумачення норм права :поняття види.
- •47.Неофіційне тлумачення норм права .
- •48.Акти тлумачення норм права :поняття ,види.
- •49.Правотворчість: поняття,ф-ції.
- •50.Види правотворчості.
- •51.Основні стадії правотворчого процесу.
- •52.Нормативно-правовий акт:поняття ,ознаки та види.
- •53.Закон:поняття,ознаки.
- •55.Стадії законодавчого процесу.
- •56.Поняття,види та ознаки підзаконних нормативних акті.
- •57.Дія нормативно-правових актів у часі.
- •58.Дія нормативно-правових актів у просторі.
- •59.Дія нормативно-правових актів щодо кола осіб.
- •60.Структура нормативно-правового акту.
- •61.Систематизація законодавства.
- •62.Форми систематизації законодавства.
- •63.Правовідносини:поняття,основні ознаки.
- •64.Види правовідносин.
- •65.Склад(структура)правовідносин.
- •66.Субєктивне право,юридичний обов’язок .
- •67.Субєкти правовідносин.
- •68.Поняття та види об’єктів правовідносин.
- •69.Юридичні факти:поняття,види.
- •70.Правовомірна поведінка :поняття і основні ознаки.
- •71.Правопорушення : поняття та ознаки.
- •72.Склад правопорушення :поняття структура.
- •73.Види правопорушень.
- •74.Юридична відповідальність та її види.
- •75.Функції юридичної відповідальності.
- •76.Принципи юридичної відповідальності.
- •77.Механізм правового регулювання.:поняття елементи стадії.
- •78.Правосвідомість:поняття та ознаки.
- •79.Структура правосвідомості.
- •80.Правова культура.
- •81.Законність і правопорядок:їх співвідношення.
- •82.Правові системи сучасності.
- •83.Предмет теорії держави та права ,його особливості.
- •84.Виникнення та розвиток ідеї правової держави.
- •85.Поняття держави та права ,їх взаємозв’язок .
- •86.Призначення та система судових органів державної влади.
- •87.Основні ознаки правової держави.
- •88.Поняття і структура державного апарату.
- •89.Загальна характеристика внутрішніх та зовнішніх функцій держави.
- •90.Вина,як структурний елемент правопорушень.Умисл та необережність як різновид вини.
- •91.Загальна характеристика основних галузей права.
- •92.Поняття методу та методології тдп.
- •93.Характеристика представницьких органів влади.
- •94.Поняття правового виховання.Субєкти здійснення правовихновної роботи.
- •95.Призначення та система виконавчих органів державної влади.
- •96.Кодифікація як різновид систематизації нормативно-правових актів.
- •97.Поняття правоздатності та дієздатності.
- •98.Поняття та види інкорпорації як різновид систематизації нормативно-правових актів.
- •99.Поняття та ознаки демократичної держави.
83.Предмет теорії держави та права ,його особливості.
Предметом науки є система категорій чи відносин, які досліджуються наукою з метою отримання певного приросту знань.Предметом теорії держави і права є загальні закономірності зародження, виникнення, функціонування та вдосконалення держави і права.Оскільки теорія держави і права характеризується як самостійна юридична наука, то її предмету властиві певні особливості, що визначають його своєрідність.1. Оскільки держава і право функціонують в рамках суспільства і взаємодіють з ним, а суспільство розвивається за певними законами та закономірностями, то предметом теорії є вивчення тих закономірностей суспільного розвитку, що безпосередньо випливають на державу та право.2. Теорія вивчає закономірності, що мають об’єктивний характер. Вони визначаються впродовж тривалого періоду розвитку державності і залежать від рівня розвитку суспільних відносин.3. Закономірності, що вивчаються теорією, мають загальний характер. Вони характеризують державу і право як логічно завершені явища, не враховуючи історичних та національних особливостей певної держави.4. Оскільки основу будь-якого суспільства складають економічні відносини, то предметом теорії є визначення взаємодії державно-правових інститутів та економічних відносин.5. Окрім держави існує система органів та організацій що приймають участь у розробці, прийнятті та реалізації політичних рішень. Ці організації складають поняття політичної системи. І предметом теорії є визначення взаємодії держави та інших елементів політичної системи в процесі реалізації владних повноважень.6. Оскільки держава і право регламентують суспільні відносини як самостійно так і в процесі взаємодії між собою, то закономірності, що вивчаються теорією, можуть бути притаманні як державі і праву одночасно, так і окремо кожній з цих категорій.7. Регулююча функція держави і права визначає необхідність упорядкування відносин між людьми. Тому предметом теорії держави і права є визначення ступеню впливу державно-правових інститутів на особистість. Саме теорія вивчає такі категорії як закон, законність, правовідносини, громадянство, правосвідомість, правова культура, правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність.8. Оскільки держава і право є динамічними явищами що постійно розвиваються, то теорія вивчає закономірності та перспективи їх розвитку (правова держава, громадянське суспільство).Отже, теорія держави і права є суспільною юридичною наукою і належить до загальнотеоретичних юридичних наук.
84.Виникнення та розвиток ідеї правової держави.
Правове держава - це такий форма організації і діяльності структурі державної влади, побудована у відносинах з індивідами та його різними об'єднаннями з урахуванням норм права.Уявлення про країну організацію, здійснює своєї діяльності з урахуванням закону, почали формуватися вже в ранніх етапах розвитку людської цивілізації. З ідеєю правової держави пов'язувалися пошуки досконаліших і справедливих форм життя. Мислителі античності (Сократ, Демокріт, Платон, Аристотель, Полібій, Цицерон) намагалися виявити такі зв'язки і взаємодії між правому й державною владою, які б гармонійне функціонування суспільства тієї епохи. Вчені давнини вважали, що розумна і справедлива лише та політична форма гуртожитки у якої законобщеобязателен як громадян, так самої держави. Державна влада, визнає право і водночас, обмежена їм, на думку древніх мислителів, вважається справедливою державністю. «Там, де відсутня влада закону, - писав Аристотель, - немає і (будь-якої) формі державних устроїв». Цицерон характеризував державі як і справу «справі народу», як "про правовому спілкуванні і «загальному правопорядку».Государственно-правовие ідеї, й інститути Стародавню Грецію і Риму надали помітне впливом геть становлення та розвитку пізніших прогресивних навчань про правову державу. Зростання продуктивних сил, зміна соціальних і розширення політичних відносин за доби переходу від феодалізму до капіталізму породжують нові підходи до держави й розуміння його роль організації громадських справ. Центральне місце у них займають проблеми правової організації державного життя, яка виключає монополізацію влади у руках однієї особи чи владного органу, яка каже рівність всіх перед законом, які забезпечують індивідуальну свободу у вигляді права. Найвідоміші ідеї правової державності виклали прогресивні мислителі на той час М. Макіавеллі і Ж.Боден. У своїй теорії Макіавеллі з урахуванням досвіду існування держав минулого та нинішнього пояснював принципи політики, осмислював рушійні політичні сили. Мета держави вона бачила щодо можливості вільного користування майном і забезпечення безпеки кожному за.Боден визначає держава як правове управління багатьма сімействами і тих, що належить. Завдання держави полягає у тому, щоб забезпечити правничий та свободи. У період буржуазних революцій з розробки концепції право- виття державності значний внесок внесли прогресивні мислителі Б. Спіноза, Д. Локк, Т. Гоббс, Ш. Монтеск'є та інші. Слід зазначити, що з російських філософів ідеї правової держави теж знайшла відображення. Вони викладалися в працях П. І. Пестеля, М. Р. Чернишевського, Р. Ф.Шершеневича. Так,Шершеневич зазначає такі шляху формування та основні параметри правової держави: 1) усунення сваволі необхідно встановлення норм об'єктивного права, які визначають межі свободи кожного і обмежують одні інтереси з інших, зокрема і досягнення державної організації, - звідси ідея панування права під управлінням; 2) якщо особиста ініціатива вимагає простору, то державі досить обмежитисяохраною суб'єктивних прав; 3) щоб нового стану не порушувався самими органами влади, необхідно суворо визначити повноваження останніх, відмежувавши від виконавчої законодавчу, затвердивши самостійність судової влади й допустивши до співучасті у законодавстві виборні громадські елементи.У післяжовтневий період нашій країні у силу об'єктивних і піддається ідеї правової держави спочатку захопилися вимогами революційного правосвідомості, та був цілком виключене з реальному житті. Правовий нігілізм при зосередженні реальну владу до рук партійно- державної машини, відрив цій владі від народу сприяли повного заперечення теоретично на практиці правової організації життя на засадах справедливості й у кінцевому підсумку до встановлення тоталітарної державності.
Радянська державність під час тоталітаризму не сприймала ідею правової держави, яку нині вважає буржуазної, діаметрально протилежної класової концепції держави.Насамперед слід помітити, що різні теоретичні концепції, висловлювали ідею і поняття правової державності, сформувалися дуже давно. Вже давнини починаються пошуки принципів, форм і конструкцій задля встановлення належних взаємозв'язків, взаємозалежностей і узгодженого взаємодії правничий та влади. У процесіуглублявшихся поглядів на право і державі досить рано сформувалася ідея про розумності та справедливості яких такий політичної форми життя людей. Символічним вираженням подібних спектаклів став образ БогиніПравосудия (з пов'язкою очах, з мечем і вагами правосуддя), яка уособлювала єднання сили та права: охоронюваний богинею лад у однаково обов'язковий всім. За уявленнями древніх цей спосіб правосуддя (що залишається, до речі, і сьогодні підхожим символом для правової держави) висловлює зміст і ідею як справедливого суду як спеціального органу, а й ідею справедливою державності взагалі (справедливою організації роботи влади у суспільстві). Багато положень, значимих для наступних поглядів на правову державу, розробили вже античними авторами. У тому числі положення про влади закону як поєднанні сили та права (Аристотель та інші); про розрізненні правильних і схиблених форм правління, про змішаному правлінні і ролі права в типології державних форм (Сократ, Платон, Аристотель, Полібій, Цицерон); про співвідношенні природного іволеустановленного права (Демокріт, софісти та інших.); про рівність людей з природного праву (деякі софісти, римські юристи); на право як мірилі справедливості і регулюючої норми політичного спілкування (Аристотель); про країну (республіці), як «справі народу», як правовому спілкуванні і «загальному правопорядку» (Цицерон); про сферах приватного й публічного права; про вільному індивіді як юридичну особу, суб'єкт права (римські юристи). Ідеї правової держави за доби феодалізму.У період переходу від феодалізму до капіталізму вирішальне значення мають проблеми політичному влади та її формально рівної всім правової організації у вигляді упорядкованим системи розділених державної влади, відповідної новому відношеннюсоциально-классових і розширення політичних сил. Юридична світогляд нового вранішнього класу вимагало затвердження нового бачення про свободу людини у вигляді режиму панування правничий та у приватних, вербпублично-политических відносинах.У період розпочатого розкладання феодалізму ідеї правової державності з позиції історизму виклали прогресивні мислителі на той час М. Макіавеллі і Ж.Боден. У своїй теорії Макіавеллі з урахуванням багатовікового досвіду існування держав минулого та нинішнього спробував пояснити принцип політики, осмислити рушійні розвитку політичного життя про те, щоб зобразити контури ідеального держави, найкраще відповідального потребам його часу.
