98.Поняття та види інкорпорації як різновид систематизації нормативно-правових актів.

Систематизація нормативно-правових актів – це правотворча діяльність зі зведення нормативно-правових приписів у єдину систему.Інкорпорація – це спосіб систематизації, який полягає в об’єднанні нормативно-правових приписів за певним критерієм в єдиному збірнику, без зміни змісту.Види інкорпорації: - За обсягом:а) загальна, б) галузева, в) міжгалузева, г) спеціальна.- За суб’єктами здійснення:а) правотворчого суб’єкта, б) спеціально уповноваженого суб’єката, в) інших суб’єктів за їх ініціативою- За юридичною значущістю: а) офіційна, б) офіціозна, в) неофіційна.- За способом упорядкування:а) предметна (за галузевою приналежністю),б) хронологічна (за часом видання).Інкорпорація за юридичною значущістю: 1. Офіційна: (підготовка та видання збірників правотворчим суб’єктом або затвердження збірника, підготовленого органом, якому це було доручено: Відомості Верховної Ради У-ни.)2. Офіціозна: (підготовка та видання збірників за дорученням правотворчого органу без його затвердження: Офіційний вісник У-ни, Зібрання діючих міжнародних договорів У-ни)3. Неофіційна: (підготовка та видання збірників суб’єктами за власною ініціативою без спеціального доручення та контролю правотворчого суб’єкт.

99.Поняття та ознаки демократичної держави.

Демократична держава - форма держави, що ґрунтується на конституційному визнанні народу джерелом влади та реальному здійсненні народної влади через рівноправну участь громадян в управлінні загальнодержавними і місцевими справами, у контролі за державною діяльністю; виборності та змінюваності вищих органів державної влади; існуванні багатопартійності; забезпеченні прав і свобод людини й меншості відповідно до міжнародних стандартів.Ознаки демократичної держави:1) визнання народного суверенітету - влади народу як верховного носія і джерела державної влади;2) рівноправна участь всього народу (а не тільки частини населення) в управлінні справами в суспільстві і державі безпосередньо (самоврядування) і через представницькі органи. Рівний доступ усіх до державної влади передбачає участь у формуванні органів держави, контролі за їх діяльністю, підтриманні постійного контакту з ними населення;3) демократична процедура утворення органів держави в результаті конкурентних, вільних і чесних виборів (загальне право голосу; рівність у виборах; таємне голосування; прямі (безпосередні) вибори, що передбачають змінюваність парламенту, президента, місцевих рад демократичним шляхом. У демократичній державі одні й ті ж люди не повинні тривалий час безперервно обіймати посади в органах влади: це викликає недовіру громадян, призводить до втрати легітимності цих органів. Потрібні змінюваність, підконтрольність і взаємоконтроль, рівна можливість кожного реалізувати свої виборчі права;4) політична свобода і рівність громадян перед законом і судом. Політична свобода означає свободу вибору суспільного ладу, форми правління, право визначати і змінювати конституційний устрій; забезпечувати захист прав людини. Вона ґрунтується на свободі економічній, різних формах власності, рівному доступі до власності та на багатоманітності культурного життя. Свобода має первинне призначення - на її основі можуть виникнути рівність і нерівність, але вона передбачає рівноправ'я, рівність громадян перед законом і судом, незалежно від тих відмінностей, які властиві окремим індивідам, і незалежно від тих стартових можливостей і ресурсів, які кожен з них має;5) проголошення і реальна гарантованість основоположних прав людини і громадянина, тобто налагодженість юридичних інститутів та юридичних механізмів і процедур дієвого захисту особи від свавілля і беззаконня;6) наявність систем самоврядування - місцевого самоврядування як особливого виду суспільного управління на місцях, здійснюваного територіальними спільностями громадян і органів, що ними обираються; професійних організацій; виробничих, громадських об'єднань за їх інтересами та ін. Особливість систем самоврядування виявляється у поєднанні суб'єкта і об'єкта управління, у спільній участі у прийнятті і реалізації рішень, визнанні над собою влади тільки власного об'єднання;7) багатопартійність та ідеологічний плюралізм - наявність кількох політичних (у тому числі опозиційних) партій, різноманіття політичних думок - партійних та інших ідеологічних підходів до вирішення загальнодержавних і регіональних (місцевих) завдань. Виключаються державна цензура й ідеологічний диктат. Проте політичне й ідеологічне різноманіття має свої межі - забороняється створення політичних партій, програмні цілі і дії яких спрямовані на насильницьку зміну конституційного ладу, порушення цілісності держави, її незалежності та ін.;8) ухвалення рішень волею більшості за обов'язкового додержання прав меншості, тобто поєднання волі більшості з гарантіями прав і свобод особи, котра перебуває в меншості - етнічній, релігійній, політичній; відсутність будь-якої дискримінації, що означає утвердження якісно нових принципів демократичного плюралізму - демократії консенсусного суспільства, тобто демократії "вирішальної меншості" (а не диктатури більшості, як-от: парламентської);