14. Технологія виховання соціальної активності молодших школярів засобами учнівського самоврядування.

Поняття активності людини в процесі діяльності (активність означає діяльний, енергійний, ініціативний). Педагогічні технології, що спираються на суб’єктну активність особистості (організація самоврядування, організація діяльності дитячих об’єднань організація клубних об’єднань тощо).Суть, завдання учнівського самоврядування (самоврядування- добровільне об’єднання учнів, мета якого – сформувати в дітях почуття господаря класу, школи, вміння працювати на принципах партнерства, гласності, демократизму; завдання: виховання у школярів активної життєвої позиції, підготовка до участі в демократичному управлінні колективом класу, школи, в майбутньому – суспільством,сприяти навчальній та творчій діяльності, захищати права та інтереси учнів, відвертати дітей від асоціальних форм поведінки тощо), основні принципи (дріблення, змінюваності, розширення повноважень – за А.Лопухівською; розширення реальних прав та повноважень, свідомість, самодіяльність та активність учнів доброзичлива вимога, почергова змінність виборного активу, відповідність віковим та індивідуальним особливостям – за Л.Кацинською), функції (соціалізуючи, допоміжна організаційно-практична, компенсаційна, інноваційна).

Введення колективного самоврядування в початкових класах. Виховання молодших школярів в дитячих об’єднаннях «Країна веселкова», «Подоляночка», «Козачата» тощо.

15. Технологія формування творчої особистості у навчально-виховному процесі сучасної початкової школи.

Історія виникнення технології.Я.А.Коменський, Ж.-Ж.Руссо, Й.Песталоцці, Г.Спенсер, С.Русова, Г.Ващенко про формування творчої особистості, «форування розуму, впорядкування розумових сил,вироблення самого розуму й активності думки», «виховання формальних здібностей інтелекту, розвиток логічного мислення та творчої фантазії». Мета і завдання технології (визнання учня головною дійовою фігурою навчально-виховного процесу, реалізація проблем творчого розвитку особистості)

Сутність та специфіка творчої діяльності: поняття «творчість» (це діяльність людини, яка породжує щось нове, відрізняється неповторністю, оригінальністю, унікальністю мислення),творча особистість(це індивід, який володіє високим рівнем знань, потягом до нового, оригінального, в якого потреба в творчості є життєвою потребою), «творчі здібності» (вміння, а також можливості творчо виконувати якусь роботу, якісь дії, спрямовані на конкретний результат для поліпшення чого-небудь або кого-небудь).

Вимоги до особистості учителя в рамках технології формування творчої особистості (готовність учителя до творчого пошуку разом з учнями, уміння створювати атмосферу продуктивного пізнання, володіння педагогічними уміннями та навичками, знання предмета та глибокий інтерес до нього).

16. Ігрові технології в навчально-виховному процесі сучасної початкової школи.

Історія виникнення ігрових технологій. Я.А.Коменський, Ж.-Ж.Руссо, Й.Г.Песталоцці, К.Д.Ушинський про принципи «усьому навчати легко», «зробити серйозне заняття для дитини цікавим».

Б.Ананьєв, Л.Виготський, В.Сухомлинський, С.Шмаков про технології ігрової діяльності як провідної, що дає великі результати в розвитку пізнавальної активності, формує зацікавленість до процесу навчання та виховання, спрямованість на самостійне здобуття нових знань.

Концептуальні положення, мета та завдання ігрової діяльності (гра-це вільна діяльність, гра – це творча діяльність, гра - це метод виховання школярів; в іграх дитиною здійснюються цілі декількох рівнів: задоволення від самого процесу гри; мета, пов’язана з виконанням правил - функціональна; виконання творчих завдань гри).

Основні принципи організації ігрової діяльності (відсутність примусу, розвитку ігрової динаміки, взаємозв’язку ігрової та неігрової діяльності, підтримування ігрової діяльності, перехід від найпростіших до складних ігрових форм тощо).

Основні функції ігрової діяльності (соціокультурне призначення гр., міжнаціональної комунікації, самореалізації дитини у грі, корекції дитини у грі, комунікативна, діагностична, ігротерапевтична, розважальна функції).

Класифікація ігор (творчі – сюжетно-рольові, конструктивно-будівельні, ігри з елементами праці, ігри-драматизації тощо; ігри за правилами - пізнавальні, дидактичні, рухливі, спортивні, народні, комп’ютерні тощо).

Психолого-педагогічні вимоги до організації ігрової діяльності (виховний зміст гри, визначення творчого потенціалу, забезпечення психологічної комфортності, врахування вікових та індивідуальних особливостей, допомога педагога в організації гри тощо).