Програма з предмету

“Історія педагогіки”

1. Причини виникнення виховання. Концепції виникнення виховання.

Причини: розвиток матеріальної сфери діяльності людини, накопичення знань та навичок у цій сфері, які необхідно було передавати; поява членороздільного мовлення, що удосконалило можливості передачі знань та навичок; примноження знань у духовній сфері, які належало передати наступним поколінням (морально-релігійного, мистецького, природничо – наукового характеру. Концепції: біологізаторський, психологічний, релігійний, соціологічний, соціокультурний підходи.

2. Освіта та виховання у Давній Греції. Педагогічна думка у Давній Греції.

Спартанська система виховання. Ідея гармонійного розвитку особистості в Афінській системі виховання. Афінська педагогіка: педагогічні ідеї античного світу у працях Сократа, Платона, Арістотеля, Демокріта та ін.

3. Освіта в Київський Русі. Педагогічні пам’ятки Київської Русі.

Традиційні засоби виховання дітей соціокультурні передумови виникнення писемності. Виникнення перших шкіл. Особливості та зміст навчання у перших освітніх установах. Педагогічні пам’ятки: "Слово" Іоанна Златоуста, "Ізборнік" - збірник статей різних авторів, збірник під назвою "Пчела" з афоризмів, висловів із Святого Письма, отців церкви, або стародавніх філософів - Сократа, Платона, Аристотеля, твори Володимира Мономаха - "Повчання дітям" та "Лист до Олега Святославича", "Остромова Євангелія" Апракоса, "Слово про похід Ігорів'' .

4. Загальна характеристика культури та освіти епохи Середньовіччя.

Вплив католицизму на систему освіти, визначення змісту навчання через релігію. Система середньовічних шкіл: монастирські, кафедральні (єпископські), церковно-прихідські. Лицарська система виховання. Виховання дівчат в сім’ї та в умовах громадських закладів.

5. Перші університети.

Особлива форма вищих навчальних закладів – університети. Факультети середньовічних університетів (артистичний, медичний, юридичний, богословський). Вікові межі навчання. Зміст навчання. Здобуття знання «магістра» та знання «доктора наук».

6. Виникнення шкіл нового типу у епоху Відродження.

Діяльність міських шкіл, латинських шкіл підвищеного типу (колегіуми та гімназії), нові університети, державні та приватні школи для дівчат

7. Розробка принципів навчання та класно урочної системи.

Розкриття змісту принципів навчання у праці Я.А.Коменського «Велика дидактика»: наочності, свідомості та активності, послідовності та систематичності знань, міцного оволодіння знаннями і навичками. Перехід від індивідуальної форми роботи до урочної системи навчання. Я.А.Коменський як творець класно-урочної системи навчання.

8. Створення Острозької, Києво-Могилянської, Тихоокеанської академії.

Діяльність князя К.Острозького як мецената у створенні Острозької академії (1580). Програма навчання Острозької академії (вивчення мов, риторики, діалектики, астрономії, богослов’я тощо). Перша українська академія у Києві: організація, методика навчання, шкільні звичаї. Тихоореанська академія (Харківський колегіум) як слов’яно–латинська школа, яка стоїть на межі середньої та вищої школи.

9. Становлення та розвиток національних шкільних систем у західноєвропейських країнах та США.

Західноєвропейські країни: Німеччина. Початкова освіта. Середню освіту можливо було отримати в гімназіях або реальних училищах. Зміст підготовки у гімназіях та реальних училищах. Поділ середньої освіти на три типи: класичний, сучасний, змішаний. Франція. Обов’язкова початкова освіта. Середня освіта (діяльність ліцеїв, коледжів), поділ на три відділення. Британія. Обов’язкова початкова освіта. Середня освіта у приватних граматичних школах. США. Кожен штат визначає законодавчо статус навчальних закладів. Обов’язкова початкова освіта. Основний тип середньої школи – академія. Підвищені початкові школи.

10. Життя та діяльність К.Д.Ушинського.

Дитинство та юність К.Ушинського. Навчання у Московському університеті. Викладання у навчальних закладах. Написання наукових праць (Людина як предмет виховання, Дитячий світі, Про народність у суспільному вихованні тощо). Дидактичні погляди педагога. К.Д.Ушинський про роль учителя у суспільстві.

11. Стан освіти та науки у другій половині ХІХ століття. Освітні реформи 60-х років.

Впровадження російським царатом уніфікації в освітній галузі. Статут гімназій та прогімназій 1864 року. Положення про початкові народні училища 1864 року. Статут університетів 1863 року.

12. Ідея національного виховання М.Драгоманова.

Виховання в українських школах на основі кращих народних традицій. Здійснення навчання на рідній мові. Визначальна роль сімейного (батьківського) виховання у становленні української молоді. Підготовка кваліфікованих кадрів для здійснення процесу виховання в умовах освітнього простору.

13. Загальна характеристика освіти в Україні на початку ХХ століття.

Становлення національної освіти у 20-ті роки ХХ століття: особливості змісту освіти у комплексних навчальних програмах («природа» - «праця» - «суспільство»), напрями у розвитку вітчизняної педагогічної науки (біогенетичний, соціогенетичний).

14. Основні положення теорії А.С.Макаренка про колектив.

Стадії розвитку дитячого колективу: диктаторські повноваження керівника → формування ядра колективу → «педагогіка колективної дії» → стадія самовиховання. Реалізація системи перспективних ліній (близька, середня і дальня перспектива у досягненні «завтрашньої радості»). Система формування елементів демократичної культури (загони, зведені загони, шкільні класи).

15. Ідея всебічно розвиненої особистості В.О.Сухомлинського.

Складові всебічного розвитку особистості учня у період навчання (розумове виховання, моральний розвиток, єдність трудової культури і загального розвитку, фізичний розвиток, естетичний розвиток). Шляхи і засоби формування всебічно розвиненої особистості у школі.

16. Ідея розвивального навчання.

Психолого-педагогічна система розвивального навчання Л.В.Занкова. Головні принципи розвивального навчання (підвищеного рівня труднощів, ведучої ролі теоретичних знань, усвідомлення процесу навчання, швидкого вивчення матеріалу, робота над розвитком усіх учнів – сильних і слабких).