Види лідерства

Ділове лідерство — лідерство під час діяльності.

Емоційне лідерство реалізується в такій специфічній діяльності, як спілкування. Емоційний лідер — це «душа компанії», людина, здатна висловити загальний психо­логічний настрій і ефективно ним керувати.

Можливе поєднання ділового й емоційного лідер­ства. Водночас емоційний лідер може співробітничати з діловим, а інколи бути в конструктивній опозиції до нього, виправляючи помилки лідера ділового. Ситуація стає некерованою, якщо емоційний лідер перебуває в неконструктивній опозиції до ділового лідера. Він умі­ло використовує своє становище, маніпулює емоціями членів групи і спрямовує їх проти ділового лідера. За­разом, як показує практика, емоційний лідер не в змозі виконувати роль ділового лідера, що призводить до дезинтеграції та знищення результатів діяльності гру­пи.

Асоціальне лідерство — передбачає самореалізацію індивідуума лише в протиставленні себе узвичаєним соціальним нормам і установкам. При цьому для асо­ціального лідера важливі не його асоціальні погляди, а можливість завдяки цим поглядам реалізувати прагнен­ня до лідерства.

Ролі лідера

«Ватажок» — людина, яка захоплює інших своїм влас­ним прикладом, завжди бере на себе всю відпові­дальність за групу. При цьому виникають проблеми з делегуванням прав, повноважень, відповідальності іншим членам групи.

«Організатор» — досконало володіє мистецтвом ке­рування, в змозі оптимально використовувати всі існу­ючі ресурси для реалізації цілей групи. Зазвичай, для лідера такого типу не має значення, яку діяльність тре­ба організовувати.

«Експерт» — людина, здатна дати обґрунтовану оці­нку діяльності інших членів групи і групи в цілому. Екс­перт створює інформаційне поле, що допомагає керу­ванню групою.

«Заводій» — надихає інших членів групи на певний вид діяльності. Це лідер-ідеолог, здатний переконати, що все, про що він говорить, важливо для кожного і для групи в цілому.

«Взірець» — людина, яка служить для інших прикла­дом для наслідування, носій певної важливої для групи ідеї, символ її духу. Цілком можливо, що вона не має організаторських здібностей. Проте такий лідер по­трібен, якщо в групі існують внутрішні протиріччя, у цьо­му випадку до нього можуть апелювати конфліктуючі сторони.

«Совість» — людина, яка не володіє організаторсь­кими здібностями, але всіма визнана духовно-мораль­ним авторитетом, здатним дати моральну оцінку учас­никам діяльності. Про таку людину кажуть — «це наша совість».

«Поводир» — стає лідером завдяки вмінню зайняти виняткову, важливу позицію для групи. Наприклад, у пустелі лідером каравану може стати той, хто відпові­дає за запаси води. У груповій діяльності таку лідерсь­ку позицію може зайняти людина, здатна вирішити важ­ливі для групи, ключові питання і використати це ста­новище, щоб стати лідером.

«Цап відпущення» — людина, проти якої може об'єдна­тися група. Допоки група має загального супротивни­ка, вона згуртована і мобільна, а загальний ворог побічно виступає лідером такої групи.

«Паразит»— людина, яка вміє переконати і об'єдна­ти навколо себе групу задля досягнення своїх корис­ливих цілей. Проте їй не вдається переконати геть усіх членів групи, що досягнення її цілей —усезагальне бла­го. Тому .через деякий час їй доводиться створювати нову групу або займати місце у вже існуючій.

Безперечно, існують інші лідерські ролі або комбі­нації названих.