- •1. Понятие, предмет и метод конституционного права.
- •2. Сутність і зміст конституційно-правових відносин
- •3. Особливості конституційно-правових норм. Їх види та структура
- •5. Джерела конституційного права: поняття і види
- •6. Система джерел конституційного права України
- •7. Місце кпу в сістемі права України
- •8. Поняття та предмет науки кп.
- •9. Методологія науки ксу
- •11. Задачі і система курсу «кпу»
- •10.Задачі науки ксу на сучасному етапі конституційної реформи.
- •12. Теоретичні основи Конституції: поняття, сутність, функції.
- •13. Об’єкт конституційного регулювання
- •14. Поняття та сутність конституціоналізму
- •15. Юридические свойства конституции.
- •16. Структура і зміст Конституції України, їх характеристика.
- •17. Порядок введенння Конституції України в дію
- •18. Внесення змін і доповнень до Конституції України.
- •19. Реализация Конституции Украины.
- •20. Основні види актів конституційного значення України – Русі в часи Київської держави.
- •21.Конституція Пилипа Орлика, її значення для розвитку ідей конституціоналізму в Україні.
- •27. Поняття конституційного ладу, його елементи.
- •28. Принципи конституційного ладу, їх закріплення в Основному Законі і розвиток у поточному законодавстві
- •29. Основні якісні риси України як суверенної, незалежної,демократичної,соціальної і правової держави.
- •30. Людина, її права і свободи як вища соціальна цінність.
- •31. Зміст основних принципів конституційного ладу України( принципи народного суверенітету, поділу влади, верховенства права та ін. ).
- •32. Державні символи України.
- •33.Теоретичні концепції прав людини, їх відображення в конституційному законодавстві.
- •34.Конституційнипй статус людини і громадянина як категорія Конституційного права в Україні.
- •35. Громадянство в Україні:поняття і законодавче регулювання.
- •36. Способи, порядок і умови набуття громадянства в Україні.
- •37. Підстави припинення громадянства України.
- •38. Громадянство дітей у разі зміни громадянства батьків і в разі усиновлення
- •39. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •40. Система основних прав і свобод людини і громадянина, критерії класифікації.
- •41. Особисті (громадянські) права і свободи, їх характеристика
- •42. Політичні права і свободи, їх характеристика
- •43. Соціально-економічні і культурні права і свободи, їх характеристика
- •44. Основні обов*язки людини і громадянина, їх характеристика
- •45. Конституційні гарантії захисту і практичного здійснення прав і свобод людини і громадянина
- •46. Державно-територіальний устрій як категорія конституційного права: поняття і структура.
- •47. Виникнення та розвиток державності в Україні
- •48. Принципи і форми державного устрою
- •49.Автономія в унітарній державі, її конституційне закріплення, види.
- •50. Автономна республіка:поняття, основні риси, компетенція.
- •51. Особливості конституційного статусу Автономної Республіки Крим
- •52. Конституція України про нормативне регулювання, що здійснює арк. Предмет її відання.
- •53. Система адміністративно-територіального поділу України.
- •54. Поняття виборів, їх види і соціальна функція.
- •55. Виборче право і виборча система, співвідношення понять.
- •56. Виборче право України: поняття, джерела й основні принципи
- •57. Види виборчих систем, їх характеристика
- •58. Виборчий процес: поняття, конституційно-правове регулювання. Стадії виборчого процесу
- •59. Призначення виборів. Порядок підготовки і проведення. Визначення результатів голосування
- •60. Порядок і види референдумів
- •61. Порядок призначення, підготовки і проведення Всеукраїнського і місцевого референдумів
- •62. Порядок голосування і визначення результатів референдуму.
- •63. Порядок формування і строк повноважень Верховної Ради України
- •64. Основні напрямки діяльності і компетенція парламенту.
- •65. Законодавча функція парламенту. Питання, що Верховна Рада вирішує виключно шляхом прийняття законів.
- •66. Право законодавчої ініціативи та його суб*єкти
- •67. Законодавчий процес, його основні стадії
- •68. Повноваження парламенту щодо формування державних органів. Контрольні повноваження
- •70. Формування та функції керівних органів. Комітети і депутатські об’єднання. Коаліція депутатських фракцій
- •71. Форми роботи парламенту. Сесія як головна організаційна форма діяльності Верховної Ради
- •72. Правовий статус народного депутата України. Мандат депутата, його основні риси й оцінка. Несумісність посад. Депутатський індемнітет і імунітет.
- •73. Конституційне регулювання порядку обрання президента України
- •74. Повноваження Президента як глави держави. Їх класифікація і стисла характеристика
- •75. Конституційний статус Ради національної безпеки і оборони України
- •76. Акти Президента України
- •77. Особливості взаємовідносин президента України з парламентом і урядом
- •78. Дострокове припинення повноважень Президента України
- •79. Система органів виконавчої влади, що закріплена Конституцією України
- •80. Порядок формування і структура Кабінету Міністрів України
- •81. Функції і повноваження Кабінету Міністрів – Уряду України
- •82. Статус глави уряду. Акти Кабінету міністрів. Відповідальність уряду
- •83 Порядок створення місцев держ адміністрацій
- •84. Повноваження Місцев державних адміністрацій
- •85. Правовий статус голови державної адміністрації і його відповідальність
- •86. Конституція України про основні засади судоустрою.
- •87.Судова система України. Статус суддів.
- •88. Конституційний статус врю.
- •89.Конституція України про задачі органів прокуратури
- •90.Структура органів прокуратури України
- •91. Поняття місцевого самоврядування і його принципи
- •92 Система органів місцевого самоврядування. Порядок їх формування
- •93Повноваження і форми роботи органів місцев самоврядування
- •94. Гарантії і захист місцевого самоврядування
- •95. Правовий статус сільського селищного і міського голови
- •96. Виконавчий орган ради.Порядок формування, компетенція і акти.
- •97. Поняття конституційної юрисдикції, офіційного тлумачення Конституції, Законів Ураїни.
- •98. Порядок формування і склад ксу
- •99. Повноваження ксу
- •100. Стасус суддів ксу
- •101. Правове регулювання процедури роботи ксу: стадії судового розгляду, їх учасники, права та обов’язки сторін.
- •102. Рішення і висновки ксу, їх юридична сила і спроби реалізації
72. Правовий статус народного депутата України. Мандат депутата, його основні риси й оцінка. Несумісність посад. Депутатський індемнітет і імунітет.
Статус народного депутата та порядок здійснення ним депутатських функцій і повноважень здійснюється, в першу чергу, Конституцією України та Законом "Про статус народного депутата України", прийнятим 17 листопада 1992 з подальшими змінами і доповненнями, Регламентом Верховної Ради України та іншими нормативно-правовими актами.
Як представник народу в органі державної влади, народний депутат є суспільним, політичним діячем, покликаним виражати і захищати інтереси суспільства та інтереси своїх виборців. Разом з тим він є державним діячем, членом парламенту, парламентарієм, який бере активну участь у здійсненні законодавчої, контрольної та інших функцій парламенту і тим самим функцій держави.
Тривалий час народний депутат України мав імперативний депутатський мандат. У своєму виборчому окрузі він був зобов'язаний, зокрема, підтримувати тісні зв'язки з виборцями, інформувати їх про свою роботу та роботу Верховної Ради та її органів, а також про реалізацію своєї передвиборної програми. Виборці мали право давати накази своїм депутатам. Якщо депутат не виправдовував довіру виборців, він міг бути відкликаний ними.
Конституція України 1996 р. внесла зміни в статус народного депутата України. Нині парламентарій має вільний депутатський мандат. Він наділений правом підтримувати тісні зв'язки з виборцями, інформувати їх про свою роботу у Верховній Раді і її органах, про реалізацію своєї передвиборної програми і здійснювати інші депутатські функції у виборчому окрузі.
Відповідно до Закону "Про статус народного депутата України" народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі. Його депутатський мандат несумісний з іншими видами діяльності, а саме він не має право: бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади; мати інший представницький мандат чи одночасно перебувати на державній службі; займати посаду міського, сільського, селищного голови; займатися будь-якою, окрім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичною практикою у вільний від виконання обов'язків народного депутата час; залучатися як експерт органами досудового слідства, прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю; входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України" встановлюється, що у разі виникнення обставин, які порушують вимоги про сумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України в 20-денний термін з дня виникнення таких обставин припиняє цю діяльність або подає заяву про складання повноважень народного депутата України.
Народному депутату гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення повноважень. Він не може без згоди Верховної Ради України бути притягнутим до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований (депутатський імунітет).
Повноваження народного депутата як члена парламенту починаються після прийняття ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом.
Для здійснення своїх функцій народний депутат наділений широким колом повноважень у Верховній Раді України та її органах. Перш за все, він має право вирішального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради та її органів, до складу яких він входить. Кожен народний депутат має один голос. Слід зазначити, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
На пленарному засіданні Верховної Ради України народний депутат має право: обирати і бути обраним на посади Голови, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради, в органи парламенту; пропонувати питання для розгляду Верховною Радою або її органами; виступати із законодавчою ініціативою; звертатися з депутатськими запитами і т.д. (Ст. 11).
Одним з основних його прав є право законодавчої ініціативи. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді представляє собою передбачену законом можливість вносити до парламенту законопроекти, обов'язкові для розгляду. Право законодавчої ініціативи народного депутата України у Верховній Раді реалізується як у формі внесення проекту нового закону, так і проекту закону про зміни або доповнення до чинного закону або його скасування,
Відповідно до Закону "Про статус народного депутата України" (ст. 15) народний депутат має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Депутатський запит - це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, що заявляється на сесії Верховної Ради до зазначених вище органам та посадовим особам дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції. Депутатський запит - це виключне з правового змісту офіційне звернення народного депутата до передбаченому Конституцією, або законом колі органів державної влади та посадових осіб з вимогою дати відповідь з будь-яких питань, віднесених до їх компетенції.
Депутатський запит вноситься у письмовій формі і розглядається на засіданні Верховної Ради України, яка приймає рішення про направлення депутатського запиту.
Поряд з цими повноваженнями народні депутати мають також і ряд інших прав, зокрема процедурного, контрольного, інформаційного і іншого характеру. Вони можуть піднімати питання про перевірку діяльності підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, щодо яких є дані про порушення ними чинного законодавства і т.д.
Від депутатського запиту слід відрізняти інститут депутатського звернення. Депутатське звернення - це викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим особам, керівникам підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, надати офіційне роз'яснення або викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.
Депутатське звернення повинно бути розглянуто протягом десяти днів з моменту його одержання з подальшим письмовим відповіддю.
Народний депутат користується правом невідкладного прийому з питань депутатської діяльності керівниками та іншими посадовими особами державних органів та органів об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій. Депутат при пред'явленні посвідчення народного депутата України користується правом безперешкодного доступу на всі підприємства, в установи і організації, розташовані на території України незалежно від їх підпорядкованості, форм власності і режиму секретності.
Народний депутат має право брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях представницьких органів місцевого самоврядування. Він має право ставити перед Верховною Радою України або її органами питання про необхідність проведення перевірок додержання законів розташованими на території України органами державної влади та місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, або їх посадовими особами, про проведення розслідування з питань, які становлять суспільний інтерес, та брати участь у такому розслідуванні.
Народний депутат як представник державної влади у разі порушення прав, свобод та інтересів людини і громадянина має право па місці вимагати негайного припинення порушень і може звернутися до відповідних посадових осіб правоохоронних органів про усунення їх і притягнення винних до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До основних парламентських прав народних депутатів стосується їх право об'єднуватися в депутатські фракції (групи). Народний депутат має право бути членом тільки однієї зареєстрованої депутатської фракції.
Поряд із правами народний депутат України має певні обов'язки. Зокрема, він зобов'язаний бути присутнім і особисто брати участь у засіданнях парламенту і його органів, до складу яких він входить; брати участь у голосуванні; виконувати доручення Верховної Ради, відповідного комітету, депутатської фракції; дотримуватися Регламенту Верховної Ради України та інші парламентські акти, які визначають порядок діяльності Верховної Ради та її органів, і т.д.
Функції та повноваження народного депутата у Верховній Раді реалізуються в певних правових і організаційних формах. Згідно з Регламентом Верховної Ради основними з них є: участь у засіданнях парламенту і його комітетів (комісій), їх робітників і підготовчих груп; виконання доручень Верховної Ради та її органів; робота над законопроектами, документами парламенту та виконання інших депутатських повноважень у складі фракцій (груп ) або індивідуально. Пріоритетною формою роботи депутата є його участь у засіданнях Верховної Ради та її органів. Депутат зобов'язаний брати участь у голосуванні, в тому числі і таємному, за винятком випадків, передбачених Регламентом Верховної Ради.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України" передбачено наступні випадки дострокового припинення повноважень народного депутата:
1) складення повноважень за його особистою заявою;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного депутата;
3) визнання судом його недієздатним або безвісно відсутнім;
4) припинення його громадянства або виїзд на постійне місце проживання за межі України;
5) якщо протягом 20 днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог про несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини депутатом не усунені;
6) не входження народного депутата, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї партії (виборчого блоку цих партій) або виходу зі складу такої фракції.
Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається Верховною Радою України або судом.
При здійсненні депутатських повноважень та після їх припинення народні депутати України наділені певними гарантіями правового, інформаційного, фінансового, соціального та іншого характеру.
Порушення прав народного депутата України тягне за собою юридичну відповідальність.
Гарантії діяльності народних депутатів України:
1) непорушність повноважень народного депутата;
2) депутатська недоторканність;
3) забезпечення народному депутатові умов для виконання депутатських повноважень;
4) звільнення народного депутат від призову на військову службу або збори;
5) державне страхування;
6) забезпечення умов для підвищення професійного рівня;
7) фінансове, медичне, соціально-побутове забезпечення народного депутата;
8) відшкодування витрат, пов’язаних із депутатською діяльністю;
9) забезпечення народного депутата житловим приміщенням.
Індемнітет – 1. звільнення депутата парламенту від юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах під час здійснення повноважень (окрім відповідальності за образу чи наклеп). Конституція України закріплює цей привілей як принцип статусу народного депутата України. 2. винагорода депутата за його парламентську діяльність, що містить заробітну плату, оплату проїзду і користування засобами зв’язку, утримання апарату тощо.
