66. Об’єктивна необхідність та цілі державного регулювання економіки . Основні методи державного регулювання ринкової економіки. Характерні риси змішаної системи управління.

Кожному типу економічної системи ( традиційна , ринкова , командно – адміністративна, змішана) притаманний свій організм регулювання економічних процесів. Регулюючі можливості обмежені саме тому держава змушена виконувати ряд функцій спрямованих на регулювання . Соціально – економічна ефективність будь якої національної економіки залежить від ступеня втручання держави в економіку. Досягнення максимальної ефективності можливе лише за поєднання ринкових та державних регуляторів. Розумне поєднання цих регуляторів дає можливість забезпечувати реалізацію соціально – економічних цілей розвитку суспільства . а саме досягти високої ефективності виробництва, стабільного економічного розвитку та соціальної справедливості . Змішане управління – це система управління , яка базується на плюралізмі ( різноманітності)формі власності і органічно поєднує переваги ринкових та державних регуляторів. Характерні риси змішаної системи управління : 1) Основними регуляторами економічних процесів є ринковий механізм, а державне регулювання доповнює його.; 2) Система поєднує гнучкість , що забезпечує високу економічну ефективність та стійкість ; 3) Забезпечується реалізація вищих макроекономічних цілей, макроекономічний ефект, соціальна справедливість, стабільність економічного зростання.; 4) Поряд з ринковими та держ.. регуляторами є ще 1 елемент управління інститут соціального партнерства; 5) У сучасних умовах управління розвитком соціальної економіки передбачається урахування рішень над національними та державними органами , а також кооперативного управління .

Основні цілі державного регулювання економіки: 1) Раціональне використання ресурсів та досягнення макроекономічної ефективності . 2) забезпечення стабільного розвитку економіки; 3) забезпечення конкурентно спроможності вітчизняних товарів та світового ринку; 4)реалізація соціальних цілей розвитку суспільства;

Основні методи державного регулювання: 1) Прямі ( адміністративні) – це методи за допомогою яких держава втручається в економічні процеси ( Н-д держава робить закупки, фінансові ціни, валютні курси, субсидії, дотації); 2) Непрямі – це сукупність опосередкованих засобів впливу на діяльність суб’єктів господарювання економіки : а) правові – це система законних та законодавчих актів, що регулюють діяльність суб’єктів господарювання; б) економічний метод – це проведення фіскальної та монетарної політики;

67. Сутність та функції фінансів. Фінансова система.

Фінанси – це система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами та міжнародними інститутами щодо акумуляції грошових засобів на основі розподілу та перерозподілу ВВП та Національного Багатства. Риси фінансів: 1 ) грошовий характер; 2) засіб платежу; 3) засіб нагромадження; 4) світові гроші. Ознаки фінансів: 1) Виражають відносини власності ; 2) Перебувають у постійному русі; 3) Мають особливі джерела формування; 4) Відрізняються за напрями використання; 5) Мають специфічний склад учасників формування розподілу та використання.

Функції фінансів: 1) Розподільча – за допомогою розподільчої функції обслуговують різні етапи розподілу ( первинний розподіл і перерозподіл вартості суспільного продукту) різні сфери суспільного життя( сферу матеріального виробництва, сферу обміну і споживання). Розподіл може бути: внутрішньо господарським, внутрішньо галузевим, між галузевим.

2) Контрольна полягає у контролі за розподілом ВВП між відповідними грошовими фондами та їх цільовим використанням.

Фінансова система – це сукупність відокремлених, але взаємно пов’язаних між собою сфер фінансових відносин, що мають особливості мобілізації – це сукупність сфер, відповідний апарат управління, правове забезпечення, щодо створення та використання грошових фондів, які зосереджені у розпорядженні державою не фінансового сектору економіки, фінансових інститутів, господарств для фізичного, суспільно – економічного розділу.

Принципи побудови фінансової системи: 1) Єдність – єдина політика ( економічна, політична та фінансова); 2) Чітке функціонування , призначення ланок фінансової системи тобто в кожній із них вирішуються завдання специфічними методами. 3) Демократичний централізм – виражається у побудові державних фінансових органів.

Структура фінансової системи:

1) Фінанси суб’єктів: а) фінанси комерційних підприємств і організацій - працюють на засадах комерційного розрахунку ; б) фінанси некомерційних установ та організацій – (до них належать установ, які надають послуги , або виконують роботи безкоштовно або за символічну плату(лікарні, школи,садочки). До некомерційних організацій відносять громадські організації та доброчинні фонди.

2) Державні фінанси: а) зведений бюджет( державний та місцеві бюджети) – це сукупність усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи; б) до фондів цільового призначення відносять ( Пенсійний фонд України, фонд соц.. страхування, фонд соц.. страхування на випадок безробіття т. д) В) державний кредит – заборгованість держави перед своїми громадянами та громадськими структурами , іноземними кредиторами; г) фінанси державного сектора;

3) Міжнародні фінанси – характеризують грошові потоки між суб’єктами різних країн, між урядами, між підприємствами, громадянами і урядами тощо. А)фінансовий ринок ( призначений для ефективного перерозподілу надлишкових коштів між суб’єктами або ланками фінансової системи. Б) міжнародні фінансові іпотеки; в) фінансові міжнародні організації;

4) Фінанси домашніх господарств;

5) Фінансовий ринок : а) валютний ринок; б) ринок цінних паперів; в) фінанси послуг;

6) Страхування: а) Соц. Страхування; б) Майнове страхування; в) особисте т. д