- •1.Політико-правова система сучасного українського конституціоналізму: поняття, принципи, зміст. Поняття та структура методології сучасного конституціоналізму.
- •2.Предмет та метод конституційного права України. Джерела конституційного права України. Законопроектні роботи на сучасному етапі розвитку України як демократичної, правової держави.
- •3.Конституційно-правові норми: особливості структури і механізму дії. Конституційно-правові інститути.
- •4.Конституція України (1996 р.): загальна характеристика, структура, тенденції розвитку. Правова охорона Конституції України: організаційно- правові засоби та інститути.
- •5.Основні етапи вітчизняного конституційного будівництва. Сучасний етап конституційних перетворень в Україні: конституційна модернізація та реформування в Україні (1989-2013 р.Р.).
- •6.Поняття, склад і види правовідносин у конституційному праві. Проблема конфліктності в конституційно-правових відносинах.
- •7.Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, функції. Поняття та склад конституційного правопорушення (делікту).
- •8)).Конституційно-процесуальне право: поняття і предмет. Конституційний процес, конституційна процедура, конституційні провадження.
- •9.Конституційний лад: поняття і зміст. Проблема співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
- •10.Поняття виборчої системи, виборчого права, виборчої кампанії. Структура законодавства про вибори представницьких органів публічної влади і Президента України.
- •11.Виборчий процес: поняття, принципи, суб'єкти, зміст етапів.
- •12.Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства. Основні інститути громадянського суспільства, конституційно-правові засоби забезпечення їх функціонування.
- •14.Громадські об'єднання у системі громадянського суспільства: види, правовий статус, відносини з державою.
- •15.Політичні партії в системі громадянського суспільства. Розвиток багатопартійності в Україні.
- •16.Конституційний статус людини і громадянина. Міжнародно-правові стандарти та внутрішньодержавне (конституційне) законодавство про правове становище людини і громадянина.
- •17.Громадянські (правові) стани особистості. Загальна характеристика конституційно-правового статусу окремих видів громадянських станів особистості.
- •18.Громадянство України: поняття, принципи, підстави і порядок набуття та припинення. Правове регулювання інституту громадянства в Україні.
- •19.Правовий статус іноземців в Україні. Проблема полігромадянства.
- •4. Іноземці не мають права:
- •20.Правова природа, поняття, класифікація та гарантії конституційних прав свобод та обов'язків людини і громадянина.
- •21. Державний лад України: поняття та принципи. Державні символи Україн і правовий порядок їх використання
- •22. Поняття і принципи державного устрою. Конституційні засоби гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
- •23.Конституційні ознаки унітарної держави України. Автономна Республ Крим у складі України.
- •24.Поняття та склад державної території. Державний кордон: поняття, види, режим, порядок встановлення та перетинання.
- •25.Адміністративно-територіальний устрій України і порядок виріїш питань адміністративно-територіального поділу.
- •26.Конституційна система органів державної влади в Україні. Зміст і практична реалізація принципу поділу державної влади в Україні.
- •27. Верховна Рада України: склад, компетенція, організаційні 4 діяльності, акти. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •28.Народний депутат України: правовий статус (права, обов'я відповідальність), правові і соціальні гарантії здійснення депута- повноважень.
- •30.Система виконавчої влади в Україні.
- •Державні служби
- •Державні агентства Агентства будуть наділені управлінськими функціями щодо державного майна й надаватимуть послуги юридичним особам, які пов'язані з об'єктами державної власності.
- •Інші центральні органи виконавчої влади
- •Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
- •31.Конституційні основи судової влади та прокуратури в Україні.
- •32.Конституційний Суд України: порядок формування, компетенція, акти.
- •33.Поняття, система та принципи місцевого самоврядування в Україні.
- •34.Органи місцевого самоврядування: система, способи формування, компетенція та їх відношення (взаємодія) з місцевими і центральними органами державної влади.
- •35.Правовий статус депутата місцевої ради. Основні гарантії депутатської діяльності.
- •Основні гарантії депутатської діяльності Систему гарантій депутатської діяльності складають заходи щодо забезпечення успішного здійснення депутатами своїх повноважень.
- •36.Адміністративне право в системі права України. Соціальне призначення адміністративного права.
- •37.Тенденції розвитку адміністративного права в умовах реформування.
- •38.Адміністративне право, державне управління і виконавча влада.
- •Предмет адміністративного права та основні напрямки його оновлення.
- •Методи адміністративного права в умовах реформування.
- •41.Система адміністративного права: підгалузі та правові інститути.
- •42.Джерела адміністративного права: поняття, система, види. Основні законопроектні роботи у сфері державного управління.
- •43.Систематизація адміністративного права в умовах реформування.
- •44.Сутність та особливості адміністративно-правових норм, їхня реалізація, дія у просторі, часі, за колом суб'єктів.
- •45.Адміністративні правовідносини: сутність, види, структура.
- •46.Суб'єкти адміністративного права: сутність, види, особливості адміністративної правосуб'єктності.
- •47.Державне управління: поняття, принципи, функції.
- •48.Форми державного управління: сутність, види.
- •49. Методи державного управління: сутність, види.
- •51.Режими і рівні державного управління.
- •52. Центральні органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- •53.Місцеві органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- •54. Державна служба: сутність, принципи, види, правове регулювання.
- •55. Державний службовець: сутність, види, правове становище.
- •56. Адміністративний примус: сутність, особливості, види і правове регулювання.
- •57. Адміністративна відповідальність: поняття, особливості, підстави. Особливості правового регулювання.
- •58. Адміністративний проступок: сутність, ознаки, склад.
- •59.Адміністративні стягнення: сутність, види, порядок накладення.
- •60. Державний контроль: сутність, види, правове регулювання.
- •61. Адміністративний нагляд: сутність, види, правове регулювання.
- •62.Звернення громадян: сутність, види, правове регулювання.
- •63.Адміністративні процедури: поняття, види, правове регулювання.
- •64. Адміністративні провадження: поняття, види, правове регулювання.
- •66.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі юстиції.
- •67.Адміністративно-правове забезпечення управління державною службою.
- •68.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі освіти і науки.
- •69.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі митної справи.
- •71.Поняття та ознаки адміністративного процесу.
- •72.Принципи адміністративного процесу.
- •73.Публічно-правовий спір, як предмет адміністративного судочинства. Основні категорії публічно-правових спорів.
- •74. Спори фізичних і юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження рішень (н.П.А. Чи п.А. Індивіальної дії), дії чи бездіяльності.
- •75. Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.
- •76. Спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
- •77. Спори, що виникають з приводу укладення , виконання, припинення, скасування чи визначення нікчемними адміністративних договорів.
- •78. Спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадких встановлених Конституцією та законами України.
- •79. Спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •80. Поняття та види підсудності адміністративних справ.
- •81.Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки.
- •82.Сторони в адміністративному процесі.
- •83.Треті особи в адміністративному процесі.
- •84.Представництво в адміністративному процесі.
- •85.Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі.
- •86.Поняття та види доказів в адміністративному процесі.
- •87.Строки звернення до адміністративноо суду.
- •88.Поняття, види та структура адміністративного позову.
- •89. Право на адміністративний позов. Право на пред’явлення адміністративноо позову і процесуальний порядок його реалізації.
- •90. Відмова у відкритті провадження в адміністративній справі.
- •91. Відкриття провадження в адміністративній справі та йоо правові наслідки.
- •92.Судовий розгляд справи по суті.
- •93.Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі. Вимоги, яким має відповідати судове рішення.
- •95.Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції.
- •96.Особливості провадження у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •98.Особливості провадження у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
- •99. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомоо майна, що на ній розміщенні, з мотивів суспільної необхідності.
- •100.Скорочене провадження.
- •101.Поняття, мета та завдання апеляційного провадження. Право на апеляційне провадження.
- •102.Поняття, мета та завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження .
- •103.Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень Верховним Судом України.
- •104. Розляд справи всу
- •105.Характеристика заходів процесуального примусу.
- •Класифікація заходів адміністративного примусу.
28.Народний депутат України: правовий статус (права, обов'я відповідальність), правові і соціальні гарантії здійснення депута- повноважень.
Статус народного депутата і порядок здійснення ним депутатських функцій і повноважень визначається насамперед Конституцією України і Законом України "Про статус народного депутата України", прийнятим 17 листопада 1992 р. з наступними змінами і доповненнями від 2012, ЗУ «Про вибори народних депутатів» від 17.11.2011, Регламентом Верховної Ради України та іншими нормативно-правовими актами. Народні депутати України є повноважними представниками Українського народу у Верховній Раді України. Вони покликані виражати і захищати суспільні інтереси та інтереси своїх виборців, брати активну участь у здійсненні функцій Верховної Ради, насамперед законодавчої та контрольної.
Народний депутат України - це виборний представник Українського народу у Верховній Раді України, покликаний відповідно до Конституції та законів України здійснювати функції парламенту і Українського народу. Нині народний депутат має вільний депутатський мандат. Він має право підтримувати тісні зв'язки з виборцями, інформувати їх про свою роботу у Верховній Раді України та її органах, про роботу Верховної Ради та її органів, про реалізацію своєї передвиборчої програми та здійснювати інші колишні депутатські функції, але не зобов'язаний це робити.За чинною Конституцією України народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі; тобто є парламентаріями. Вони не можуть мати іншого представницького мандату чи бути на державній службі. Відповідно до Конституції України (ст. 78) і Закону України "Про внесення змін до Конституції України", народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.Вимога щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюється законом.
У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у 20-денний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України. Народний депутат України користується парламентським імунітетом. Відповідно до ст. 80 Конституції України народним депутатам України гарантується депутатська недоторканість. Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком образи чи наклепу.Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнуті до юридичної відповідальності, затримані чи заарештовані.Для здійснення своїх функцій народний депутат має широке коло повноважень у Верховній Раді України та її органах. Насамперед народний депутат як член Верховної Ради (парламенту) має право ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради та її органів, до складу яких він входить.До пріоритетних прав народного депутата у Верховній Раді належать також його права обирати і бути обраним до органів Верховної Ради України (комітетів та ін.) та пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або її органами.Одним із головних прав народного депутата України є право законодавчої ініціативи. Зокрема, народний депутат України має право брати участь у розгляді в органах державної влади будь-яких питань, що зачіпають інтереси громадян та організацій,' звертатися в державні органи та органи об'єднань громадян, до підприємств, установ і організацій, посадових осіб з питань своєї депутатської діяльності; відвідувати будь-які державні органи і органи об'єднань громадян, підприємства, установи, організації з питань своєї депутатської діяльності; одержувати повну і достовірну інформацію з питань, пов'язаних із здійсненням депутатських повноважень, від усіх державних органів і органів об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій та посадових осіб; перевіряти з власної ініціативи із залученням за необхідності представників державних органів і об'єднань громадян відомості про порушення закону, прав та інтересів громадян і організацій, що охороняються законом; вимагати від відповідних органів і посадових осіб припинення порушень закону, прав та інтересів громадян і організацій, що охороняються законом; проводити збори виборців округу, зустрічі з виборцями, трудовими колективами, об'єднаннями громадян; брати участь у засіданнях об'єднань народних депутатів, виборців, органів самоорганізації населення, зборах трудових колективів, громадян за місцем проживання, військовослужбовців у військових частинах; об'єднувати в депутатські клуби, інші депутатські формування.а дорученням Верховної Ради України депутат має право брати участь у депутатському розслідуванні, яке призначається за рішенням Верховної Ради України, Як гарантія цього права народного депутата Закон України "Про статус народного депутата" (ст. 14) передбачає обов'язок всіх державних органів і посадових осіб подавати допомогу в проведенні розслідування. На вимогу депутатської комісії з розслідування всі державні органи та органи об'єднань громадян, підприємства, установи, організації, їх посадові особи, а також громадяни повинні безпереглядно надавати необхідні для розслідування відомості і документи.Поряд із широким колом прав у Верховній Раді та її органах народний депутат України має ряд обов'язків у них. Зокрема, народний депутат України зобов'язаний бути присутнім та брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано, виконувати їх доручення, додержувати Закону "Про регламент Верховної Ради України" та інших парламентських актів, що визначають порядок діяльності Верховної Ради та її органів.У разі неможливості прибути на сесію або засідання народний депутат зобов'язаний повідомляти про це Секретаріат Верховної Ради та голову відповідного комітету.Крім того, народний депутат України зобов'язаний брати участь у контролі за виконанням законів та інших актів Верховної Ради України, рішень її органів; інформувати Верховну Раду України та її органи, до складу яких його обрано, про виконання доручень Верховної Ради та її органів.Повноваження народного депутата України всебічно гарантуються. Вони є майже непорушними. Ніхто не має права обмежити повноваження народного депутата України, за винятками, передбаченими Конституцією України та Законом України "Про статус народного депутата України". Навіть під час запровадження надзвичайного чи військового стану громадянські права і депутатські повноваження народного депутата України, як зазначається в Законі України "Про статус народного депутата України", не обмежуються (ст. 26).
Однією з найважливіших гарантій статусу народного депутата є депутатська недоторканість народного депутата. Відповідно до ст. 27 Закону України про статус народного депутата України, народний депутат не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, заарештований або підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються в содовому порядку без його письмової згоди або згоди Верховної Ради України.Не допускається догляд, обшук, затримання, огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення депутата, а також порушення таємниці кореспонденції, прослуховування телефонних переговорів та застосування інших заходів, що обмежують свободу депутата. Депутат після закінчення строку повноважень може бути притягнутий до кримінальної або адміністративної відповідальності за порушення закону, яке було вчинене ним під час виконання депутатських повноважень, лише в порядку, передбаченому законодавством щодо народного депутата України.Кримінальну справу щодо народного депутата України може бути порушено тільки Генеральним прокурором
Гарантии: 1) нерушимость (незыблемость) полномочий НД. 2) депутатская неприкосновенность, 3) обеспечение НД информационными материалами и юридической помощью, 4) приоритетное право выступления по вопросам депутатской деятельности в государственных СМИ. 5) Ответст-ть долж. лиц за невыполнение обязанностей относительно НД, 6) Защита трудов. прав НД, 7) компенсация расходов связанных с депутатской деятельностью, 8) право иметь до 10 помощников- консультантов и помощников-консультантов, котор. работают на общественных началах.9) право НД на надлежащие условия для выполнения депутатских полномочий, 10) право НД на надлежащее жилищные условия и на бесплатный проезд.
29.Президент України: порядок обрання, компетенція, акти. Інститут Представника Президента України.
Стаття 102КУ. Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Стаття 103. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років таволодіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку. Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п'ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень.Порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом «Про вибори Президента України».Суб'єктами виборчого процесу за Законом (ст. 12) є: 1) виборець; 2) виборчі комісії, утворені відповідно до цього Закону та Закону України "Про Центральну виборчу комісію"; 3) кандидати на пост Президента України, зареєстровані у порядку, встановленому цим Законом; 4) партії (блоки), які висунули кандидатів на пост Президента України; 5) уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі від партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу та від кандидатів на пост Президента України.Виборчий процес є складним, багатогранним явищем. Відповідно, він поділяється на ряд стадій (етапів, процедур), а саме:1) утворення територіальних виборчих округів;2) утворення виборчих дільниць;3) утворення окружних та дільничних виборчих комісій4) формування списків виборців, їх перевірка та уточнення;5) висування та реєстрація кандидатів;6) проведення передвиборної агітації;7) голосування у день виборів Президента України;8) підрахунки голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів Президента України.У випадку необхідності, зазначається в Законі, виборчий процес може включати такі етапи, як повторне голосування і підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків повторного голосування та результатів виборів Президента України. Відповідно до Закону (ст. 21) вибори Президента України організують і проводять такі виборчі комісії:1) Центральна виборча комісія:2) окружні виборчі комісії;3) дільничні виборчі комісії.Завершальним етапом виборів є визначення результатів виборів Президента України.Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснюється, як зазначено в Законі, відкрито і гласно членами дільничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться у тому ж приміщенні, де відбувалося голосування.Голова ЦВК не пізніш як на третій день з дня встановлення результатів виборів офіційно оголошує їх із зазначенням прізвища, імені, по батькові обраного
Президента України, його року народження, професії, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, суб'єкта висування.Новообраний Президент України вступає на пост не пізніш як через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів, із моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.
Стаття 106 КУ. Президент України:1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; 2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України; 4) приймає рішення про визнання іноземних держав; 5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією; 8) припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися 9) призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;10) призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах; 11) призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади 12) призначає половину складу Ради Національного банку України;13) призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим (далі - Представництво) є державним органом, утвореним відповідно до Конституції України з метою сприяння виконанню в Автономній Республіці Крим повноважень, покладених на Президента України.Представництво утворюється Президентом України і безпосередньо йому підпорядковується.Представництво очолює Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим.У своїй діяльності Представництво керується Конституцією України, цим та іншими законами України, указами і розпорядженнями Президента України та актами Кабінету Міністрів України.Діяльність Представництва грунтується на принципах верховенства права, законності, гласності, поєднання загальнодержавних і місцевих інтересів.Представництво є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.
На будинку, де розміщується Представництво, встановлюються Державний Прапор України і вивіска з назвою "Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим".ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМВідповідно до Конституції України Представництво:а) вивчає стан виконання в Автономній Республіці Крим Конституції і законів України, указів і розпоряджень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, вживає заходів до забезпечення належного виконання актів законодавства України Верховною Радою Автономної Республіки Крим і Радою міністрів Автономної Республіки Крим, районними державними адміністраціями і органами місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим;б) сприяє додержанню конституційних прав і свобод людини і громадянина та досягненню міжнаціональної злагоди, соціально-економічної і політичної стабільності в Автономній Республіці Крим;в) аналізує нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо їх відповідності Конституції та законам України і в разі потреби вносить пропозиції про зміни, скасування або зупинення їх дії;
ПОСТІЙНИЙ ПРЕДСТАВНИК ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМПостійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим (далі - Постійний Представник) здійснює загальне керівництво діяльністю Представництва, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Представництво завдань.Постійний Представник призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.Постійний Представник:а) виконує доручення Президента України, спрямовані на забезпечення виконання повноважень Президента України як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина;б) бере участь з правом дорадчого голосу у засіданнях Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим;д) порушує питання у встановленому законодавством порядку про притягнення до відповідальності посадових осіб, які вчинили правопорушення;е) відповідно до структури і кошторису витрат на утримання Представництва затверджує положення про його структурні підрозділи та штатний розпис, призначає на посади та звільняє з посад працівників Представництва, визначає їх посадові обов'язки;
Представник Президента України у Верховній Раді Представник Президента України у Верховній Раді України (далі – Представник Президента України) є особою, яка уповноважується Президентом України забезпечувати взаємодію між Президентом України і Верховною Радою України.2. Представник Президента України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, цим Положенням, розпорядженнями Глави Секретаріату Президента України.3. Основним завданням Представника Президента України є забезпечення взаємодії між Президентом України та Верховною Радою України.4. Представник Президента України відповідно до покладених на нього завдань:1) бере участь у встановленому порядку в засіданнях Верховної Ради України, її постійних та тимчасових комісій, депутатських фракцій, а також в інших заходах, що здійснюються Верховною Радою України, її органами та посадовими особами;2) представляє на засіданнях Верховної Ради України, її комітетів та тимчасових комісій проекти законів, пропозиції Президента України до законів, повернутих главою держави для повторного розгляду, а також інших документів, внесених Президентом України;3) інформує Президента України про хід і результати розгляду у Верховній Раді України та її органах документів, внесених Президентом України;
Представництво Президента України у Конституційному Суді Представник Президента України в Конституційному Суді України - посадова особа, яка уповноважена Президентом представляти його у Конституційному Суді України. Представник: Ø бере участь у підготовці проектів конституційних подань до Конституційного суду і представляє їх Президентові України; Ø вносить за дорученням Президента зміни, або уточнення до конституційних подань внесених до Конституційного, а також до тих подань, що перебувають у конституційному провадженні; Ø інформує Президента України про хід і результати розгляду справ у Конституційному Суді.
Представництво Президента України в Кабінеті Міністрів Представник Президента України у Кабінеті Міністрів України представляє Президента України у відносинах з Кабінетом Міністрів України. Представник Президента України призначається та звільняється Президентом України. Представником Президента України є за посадою один із перших заступників Глави Секретаріату Президента України. Основними завданнями Представника Президента України є забезпечення здійснення постійного зв’язку між Президентом України та Кабінетом Міністрів України, вирішення питань, що виникають у взаємовідносинах Президента України та Кабінету Міністрів України. Організаційне забезпечення діяльності Представника Президента України здійснює відповідний структурний підрозділ Секретаріату Президента України. Представник Президента України: Ø бере участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу, представляє на засіданнях Кабінету Міністрів України; Ø бере участь у розробленні проектів законодавчих актів, які вносяться Президентом України або за його дорученням Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України з питань діяльності Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади; Ø здійснює за дорученням Президента України інші функції.
