- •1.Політико-правова система сучасного українського конституціоналізму: поняття, принципи, зміст. Поняття та структура методології сучасного конституціоналізму.
- •2.Предмет та метод конституційного права України. Джерела конституційного права України. Законопроектні роботи на сучасному етапі розвитку України як демократичної, правової держави.
- •3.Конституційно-правові норми: особливості структури і механізму дії. Конституційно-правові інститути.
- •4.Конституція України (1996 р.): загальна характеристика, структура, тенденції розвитку. Правова охорона Конституції України: організаційно- правові засоби та інститути.
- •5.Основні етапи вітчизняного конституційного будівництва. Сучасний етап конституційних перетворень в Україні: конституційна модернізація та реформування в Україні (1989-2013 р.Р.).
- •6.Поняття, склад і види правовідносин у конституційному праві. Проблема конфліктності в конституційно-правових відносинах.
- •7.Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, функції. Поняття та склад конституційного правопорушення (делікту).
- •8)).Конституційно-процесуальне право: поняття і предмет. Конституційний процес, конституційна процедура, конституційні провадження.
- •9.Конституційний лад: поняття і зміст. Проблема співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
- •10.Поняття виборчої системи, виборчого права, виборчої кампанії. Структура законодавства про вибори представницьких органів публічної влади і Президента України.
- •11.Виборчий процес: поняття, принципи, суб'єкти, зміст етапів.
- •12.Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства. Основні інститути громадянського суспільства, конституційно-правові засоби забезпечення їх функціонування.
- •14.Громадські об'єднання у системі громадянського суспільства: види, правовий статус, відносини з державою.
- •15.Політичні партії в системі громадянського суспільства. Розвиток багатопартійності в Україні.
- •16.Конституційний статус людини і громадянина. Міжнародно-правові стандарти та внутрішньодержавне (конституційне) законодавство про правове становище людини і громадянина.
- •17.Громадянські (правові) стани особистості. Загальна характеристика конституційно-правового статусу окремих видів громадянських станів особистості.
- •18.Громадянство України: поняття, принципи, підстави і порядок набуття та припинення. Правове регулювання інституту громадянства в Україні.
- •19.Правовий статус іноземців в Україні. Проблема полігромадянства.
- •4. Іноземці не мають права:
- •20.Правова природа, поняття, класифікація та гарантії конституційних прав свобод та обов'язків людини і громадянина.
- •21. Державний лад України: поняття та принципи. Державні символи Україн і правовий порядок їх використання
- •22. Поняття і принципи державного устрою. Конституційні засоби гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
- •23.Конституційні ознаки унітарної держави України. Автономна Республ Крим у складі України.
- •24.Поняття та склад державної території. Державний кордон: поняття, види, режим, порядок встановлення та перетинання.
- •25.Адміністративно-територіальний устрій України і порядок виріїш питань адміністративно-територіального поділу.
- •26.Конституційна система органів державної влади в Україні. Зміст і практична реалізація принципу поділу державної влади в Україні.
- •27. Верховна Рада України: склад, компетенція, організаційні 4 діяльності, акти. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •28.Народний депутат України: правовий статус (права, обов'я відповідальність), правові і соціальні гарантії здійснення депута- повноважень.
- •30.Система виконавчої влади в Україні.
- •Державні служби
- •Державні агентства Агентства будуть наділені управлінськими функціями щодо державного майна й надаватимуть послуги юридичним особам, які пов'язані з об'єктами державної власності.
- •Інші центральні органи виконавчої влади
- •Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
- •31.Конституційні основи судової влади та прокуратури в Україні.
- •32.Конституційний Суд України: порядок формування, компетенція, акти.
- •33.Поняття, система та принципи місцевого самоврядування в Україні.
- •34.Органи місцевого самоврядування: система, способи формування, компетенція та їх відношення (взаємодія) з місцевими і центральними органами державної влади.
- •35.Правовий статус депутата місцевої ради. Основні гарантії депутатської діяльності.
- •Основні гарантії депутатської діяльності Систему гарантій депутатської діяльності складають заходи щодо забезпечення успішного здійснення депутатами своїх повноважень.
- •36.Адміністративне право в системі права України. Соціальне призначення адміністративного права.
- •37.Тенденції розвитку адміністративного права в умовах реформування.
- •38.Адміністративне право, державне управління і виконавча влада.
- •Предмет адміністративного права та основні напрямки його оновлення.
- •Методи адміністративного права в умовах реформування.
- •41.Система адміністративного права: підгалузі та правові інститути.
- •42.Джерела адміністративного права: поняття, система, види. Основні законопроектні роботи у сфері державного управління.
- •43.Систематизація адміністративного права в умовах реформування.
- •44.Сутність та особливості адміністративно-правових норм, їхня реалізація, дія у просторі, часі, за колом суб'єктів.
- •45.Адміністративні правовідносини: сутність, види, структура.
- •46.Суб'єкти адміністративного права: сутність, види, особливості адміністративної правосуб'єктності.
- •47.Державне управління: поняття, принципи, функції.
- •48.Форми державного управління: сутність, види.
- •49. Методи державного управління: сутність, види.
- •51.Режими і рівні державного управління.
- •52. Центральні органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- •53.Місцеві органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- •54. Державна служба: сутність, принципи, види, правове регулювання.
- •55. Державний службовець: сутність, види, правове становище.
- •56. Адміністративний примус: сутність, особливості, види і правове регулювання.
- •57. Адміністративна відповідальність: поняття, особливості, підстави. Особливості правового регулювання.
- •58. Адміністративний проступок: сутність, ознаки, склад.
- •59.Адміністративні стягнення: сутність, види, порядок накладення.
- •60. Державний контроль: сутність, види, правове регулювання.
- •61. Адміністративний нагляд: сутність, види, правове регулювання.
- •62.Звернення громадян: сутність, види, правове регулювання.
- •63.Адміністративні процедури: поняття, види, правове регулювання.
- •64. Адміністративні провадження: поняття, види, правове регулювання.
- •66.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі юстиції.
- •67.Адміністративно-правове забезпечення управління державною службою.
- •68.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі освіти і науки.
- •69.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі митної справи.
- •71.Поняття та ознаки адміністративного процесу.
- •72.Принципи адміністративного процесу.
- •73.Публічно-правовий спір, як предмет адміністративного судочинства. Основні категорії публічно-правових спорів.
- •74. Спори фізичних і юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження рішень (н.П.А. Чи п.А. Індивіальної дії), дії чи бездіяльності.
- •75. Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.
- •76. Спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
- •77. Спори, що виникають з приводу укладення , виконання, припинення, скасування чи визначення нікчемними адміністративних договорів.
- •78. Спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадких встановлених Конституцією та законами України.
- •79. Спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •80. Поняття та види підсудності адміністративних справ.
- •81.Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки.
- •82.Сторони в адміністративному процесі.
- •83.Треті особи в адміністративному процесі.
- •84.Представництво в адміністративному процесі.
- •85.Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі.
- •86.Поняття та види доказів в адміністративному процесі.
- •87.Строки звернення до адміністративноо суду.
- •88.Поняття, види та структура адміністративного позову.
- •89. Право на адміністративний позов. Право на пред’явлення адміністративноо позову і процесуальний порядок його реалізації.
- •90. Відмова у відкритті провадження в адміністративній справі.
- •91. Відкриття провадження в адміністративній справі та йоо правові наслідки.
- •92.Судовий розгляд справи по суті.
- •93.Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі. Вимоги, яким має відповідати судове рішення.
- •95.Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції.
- •96.Особливості провадження у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •98.Особливості провадження у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
- •99. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомоо майна, що на ній розміщенні, з мотивів суспільної необхідності.
- •100.Скорочене провадження.
- •101.Поняття, мета та завдання апеляційного провадження. Право на апеляційне провадження.
- •102.Поняття, мета та завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження .
- •103.Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень Верховним Судом України.
- •104. Розляд справи всу
- •105.Характеристика заходів процесуального примусу.
- •Класифікація заходів адміністративного примусу.
81.Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки.
Стаття 47 КАС. Склад осіб, які беруть участь у справі1. Особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.Учасником адміністративного процесу є особа, яку діючим законодавством України наділено процесуальними правами та обов’язками в сфері розгляду адміністративних справ адміністративними судами. Тобто це особа, яка може вчиняти процесуальні дії, спрямовані на досягнення мети процесу, хоча б в однієї зі стадій адміністративного процесу. Класифікацію учасників адміністративного процесу здійснюють за різними критеріями. Виходячи з положень коментованої статті та інших положень цього Кодексу можна дійти висновку, що законодавець провів поділ учасників адміністративного процесу за підставою наявності в них юридичної заінтересованості у результатах розв’язання адміністративної справи. Виходячи з цього, учасників адміністративного процесу можна поділити на дві основні групи: особи, які заінтересовані в результаті справи та особи, які не мають юридичної заінтересованості у результатах вирішення адміністративної справи. Перша група визначена законодавцем, як “ особи, які беруть участь у справі”.
Особи, які беруть участь у справі реалізують надані їм процесуальні права та обов’язки в адміністративному процесі для того, щоб досягти певного правового результату, в якому вони заінтересовані. Саме ознака наявності юридичного інтересу в результаті справи первісно відрізняє осіб, які беруть участь у справі від інших учасників адміністративного процесу. Стаття містить перелік осіб, які відносяться до першої групи учасників адміністративного процесу. Характер юридичної заінтересованості в адміністративній справі не є однаковим для всіх осіб, які беруть участь у справі. Деякі з них мають матеріально-правовий інтерес в результаті справи, це – сторони та треті особи; інші - мають процесуально-правовий інтерес, це - представники сторін та третіх осіб.Учасники адміністративного процесу повинні володіти адміністративною процесуальною правосуб'єктністю, яка складається з двох категорій: адміністративної процесуальної правоздатності та адміністративної процесуальної дієздатності.
.
82.Сторони в адміністративному процесі.
Стаття 50 КАС. Сторони1. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.2. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.3. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.4. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);5) в інших випадках, встановлених законом.Сторонами в адміністративному процесі є особи, публічно-правовий спір між якими становить предмет розгляду та розв’язання в адміністративному судочинстві. Сторони виступають головними учасниками в адміністративному провадженні, без яких не можливий сам процес. Сторони шукають в суді захисту коли вважають, що порушено їхні права, свободи та інтереси у сфері публічно-правових відносин. Тобто публічно-правовий спір може мати місце й тоді, коли порушення прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин не мало місця в дійсності. Суд повинен буде розглянути такий спір, тому що правосуб’єктність сторін можуть мати особи, які лише вважають, що їхні права, свободи та інтереси порушені.
Сторони в адміністративному процесі, як і всі особи, що беруть участь у справі, мають юридичний інтерес в результаті вирішення справи. Цей інтерес має особистий, як матеріальний, так і процесуальний характер. Характерною рисою сторін є також те, що процес в адміністративній справі ведеться від імені та в інтересах сторін, навіть у тому випадку коли справу порушує не особисто позивач, а інші особи в його інтересах або сторони особисто не беруть участі в процесі. Крім вищезазначених, ознаками сторін є наступні: постановлення судом рішення саме з приводу справи сторін; поширення на сторони всіх правових наслідків судового рішення; несення сторонами судових витрат. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду (див. коментар до ст. 3 КАСУ). Позивач може заявити вимогу про захист в суд особисто або в її інтересах, у передбачених законом випадках, в суд можуть звернутися інші особи (ст. 60 КАСУ). Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Позивач є ініціатором порушення адміністративного процесу.Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (див. коментар до ст. 3 КАСУ). Згідно зі ст. 3 цього Кодексу під суб'єктом владних повноважень в цьому Кодексі мається на увазі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідач не звертається до суду, останній притягує його до участі у справі. Відповідачем в адміністративній справі може бути не тільки суб'єкт владних повноважень. Відповідачами в адміністративному процесі можуть бути: громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень. Проте законодавцем чітко визначено, що це можливо за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень : 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо). Наведений перелік не є вичерпним – в законодавстві можуть бути встановлені інші аналогічні випадки.
