52. Центральні органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.

Органи виконавчої влади, які характеризуються такими ознаками: а) створюються з метою безпосереднього здійснення конкретного виду державної діяльності; б) здійснюють діяльність, яка характеризується нормативно визначеними цілями, завданнями, функціями, компетенцією; в) здійс­нюють свою діяльність через визначені форми й методи; г) має певну організаційно-правову форму, внутрішню структуру, зовнішні зв’язки.Органи виконавчої влади можна класифікувати на різні види в залежності від критерію класифікації, а саме: а) від обсягу й характеру компетенції: загальної компетенції (Кабінет Міністрів України, Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації), галузевої компетенції (Міністерство оборони України, Міністерство освіти і науки України тощо), спеціальної компетенції (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство фінансів України тощо); б) від порядку вирішення питань: єдиноначальні (міністерства, служби тощо) та колегіальні (КМУ, РМ АРК тощо); Урядові комітети. До повноважень урядового комітету (з питань економічної політики, з питань правової політики та оборони, з питань розвитку реального сектору економіки, з питань регіональної політики, з питань гуманітарної і соціальної політики, з питань розвитку агропромислового комплексу та природокористування, з питань європейської та євроатлантичної інтеграції) належать: розгляд проектів законодавства, нормативно-правових актів, інших документів, прийняття рішень про їх схвалення та внесення Кабінету Міністрів України пропозицій щодо їх прийняття; прийняття рішень про необхідність перегляду регуляторних актів, прийнятих Кабінетом Міністрів України на підставі аналізу звіту про відстеження їх результативності; розгляд інших документі з питань формування державної політики.

Центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ)

Ці органи являють собою загальнодержавні єдиноначальні органи виконавчої влади спеціальної компетенції, що здійснюють галузеве (наприклад Міністерство освіти і науки України, Міністерство палива та енергетики України) та функціональне або міжгалузеве управління (наприклад Міністерство юстиції України, Міністерство праці та соціальної політики України). В Україні функціонують три види ЦОВВ - міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Міністерства в Україні є головною ланкою системи органів центральної виконавчої влади, покликані формувати та реалізовувати державну політику у відповідних сферах суспільного життя.

Державні комітети (державні служби) - це центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Прем'єр-міністр України, або один із віце-прем'єр-міністрів.

Не формуючи безпосередньо урядову політику, державні комітети покликані сприяти міністерствам та уряду в цілому в реалізації цієї політики шляхом виконання функцій державного управління, як правило міжгалузевого чи міжсекторного характеру. Вони вносять пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам Кабінету Міністрів України, реалізуючи цю політику у визначеній сфері діяльності, здійснюють управління в ній, міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до їх відання.

Державні комітети та інші органи виконавчої влади, статус яких прирівнюється до Державного комітету України:

1) державні комітети - архівів; по водному господарству; по земельних ресурсах; зв'язку та інформатизації; енергозбереження; у справах релігій; інформаційної політики, телебачення і радіомовлення; лісового господарства; молодіжної політики, спорту і туризму; промислової політики; у справах ветеранів; у справах охорони державного кордону; стандартизації, метрології та сертифікації; статистики;

2) прирівняні до статусу комітету - Вища атестаційна комісія, Національне космічне агентство, Пенсійний фонд, Головне контрольно-ревізійне управління, Державне Казначейство. Державні комітети можуть мати підпорядковані їм підрозділи (органи), втому числі територіальні (регіональні), які становлять так звану "систему державного комітету". Формування державних комітетів (державних служб) в системі організаційної структури державного управління обумовлено тим, що певні функції виконавчої влади неможливо або не бажано відносити до відання одного міністерства, або, коли існує необхідність організаційно (структурно) розмежувати відповідальність за прийняття рішень та їх реалізацію.

Крім державних комітетів до складу центральних органів виконавчої влади відносяться:

3) ЦОВВ зі спеціальним статусом. Це новий вид органів виконавчої влади, особливість якого полягає в тому, що всі питання їх правового статусу та взаємовідносин з іншими органами мають вирішувати шляхом прийняття законів, що визначають порядок діяльності і повноваження саме цих ЦОВВ. ЦОВВ зі спеціальним статусом мають особливі завдання та повноваження. Щодо них можуть встановлюватись спеціальні умови утворення, реорганізації та ліквідації підконтрольності та підзвітності. До ЦОВВ України зі спеціальним статусом віднесено: Антимонопольний комітет, Державна податкова адміністрація, Державна митна служба, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, Національна комісія регулювання електроенергетики, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Фонд державного майна, Управління державної охорони.