- •Цільові показники глікемічного контролю
- •Діагностичні значення орального тесту на толерантність до глюкози (глюкози до тесту – 1,75 г/кг маси тіла дитини, але не більше, ніж 75г)
- •Цукровий діабет і
- •Типи препаратів інсуліну і тривалість їхньої дії, які використовують для лікування дітей хворих на цукровий діабет
- •Цукровий діабет типу 2
- •Протокол надання медичної допомоги дітям із хронічними ускладненнями цукрового діабету
- •Діабетична ретинопатія
- •Діабетична нефропатія
- •Алгоритм лікування дн
- •Діабетична невропатія
- •1. Периферична:
- •Інші уточнені ускладнення
- •V. Синдром сомоджі
- •VI. Синдром моріака
- •VII. Синдром нобекура
- •Гіперосмолярна некетоацидотична кома (гок)
- •Гіпоглікемія
- •Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на зоб простий нетоксичний (ендемічний і спорадичний) дифузний нетоксичний зоб
- •Ендемічний зоб
- •Епідеміологічні критерії оцінки ступеня йодного дефіциту
- •Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на гіпотиреоз
- •Протокол надання медичноі допомоги дітям із синдромом тиреотоксикозу
- •Дифузний токсичний зоб
- •Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на гострий тиреоїдит
- •Диспансерне спостереження:
- •Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на підгострий тиреоїдит
- •Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на хронічний аутоімунний тиреоїдит
- •Протокол надання медичної допомоги дітям з вродженою гіперплазією кори надниркових залоз (адрено-генітальний синдром)
- •1. Сільвтрачаюча форма
- •2. Проста вірильна форма
- •3. Гіпертонічна форма
- •Протокол надання медичної допомоги дітям із хронічною недостатністю надниркових залоз
- •Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на нецукровий діабет
- •Препарати десмопрессину, що зареєстровані в Україні
- •Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на гіпопітуїтаризм
- •Протокол надання медичної допомоги дітям із затримкою росту
- •Сімейно-конституційна затримка росту
- •Гіпофізарний нанізм
- •Ізольована недостатність стг
- •Церебральний нанізм
- •Диспансерне спостереження – довічне.
- •Протокол надання медичної допомоги дітям із синдромом шерешевського-тернера
- •Протокол надання медичної допомоги дітям із гігантизмом та високорослістю
- •Конституційна, сімейна високорослість.
- •Гіпоталамо-гіпофізарний гігантизм та акромегалія
- •Протокол надання медичної допомоги дітям іх хворобою іценка-кушинга
- •Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на ожиріння
- •Протокол надання медичної допомоги хлопчикам із криптозхізмом
- •Протокол надання медичної допомоги дітям із передчасним статевим розвитком
- •Справжній передчасний статевий розвиток (пср)
- •1. Справжній пср у дівчаток
- •2. Справжній пср у хлопчиків
- •1. Несправжній пср у дівчаток
- •2. Несправжній пср у хлопчиків
- •Неповні форми пср
Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на гіпопітуїтаризм
Шифр МКХ 10 – Е 23.0
Визначення: Частота або повна недостатність секреції гормонів гіпофізу
Класифікація:
а. Пангіпопітуїтаризм – недостатність секреції усіх гормонів гіпофізу;
б. Парціальний – недостатність секреції декількох гормонів гіпофізу;
в. Селективний (ізольований) – недостатність секреції одного гормону гіпофізу.
Етіологія:
Захворювання гіпофіза
Патологія судин (інфаркт гіпофіза, аневризма внутрішньої сонної артерії, ангіопатія)
Інфекції
Гранульоматози (гістіоцитоз Х, туберкульоз, саркоїдоз)
Аутоімунний лімфоцитарний гіпофізіт
Опромінення голови
Гемохроматоз
Пухлини (селярні, супраселярні, пінеаломи)
Краніофарінгіома (найбільш часто)
Гермінома
Гліома/астроцитома
Аденома гіпофіза (рідко, переважно у підлітків)
Гіпоплазія чи аплазія гіпофіза
Генетичні (аненцефалія, відсутність закладки гіпофізу, ін.) або ідіопатичні причини порушення структури, або синтезу, або секреції гормонів.
Захворювання гіпоталамуса
Новоутворення
Гранульоматози
Вроджені аномалії гіпоталамуса
Генетичний або ідіопатичний дефіцит рилізінг гормонів
Черепно-мозкова травма
Опромінення голови
Діагностичні критерії:
Клінічні:
Анамнез
а) При пангіпопітуїтаризмі: симптоматика, що обумовлена дефіцитом усіх гормонів гіпофізу зі зниженням функції відповідних ендокринних залоз:
Астенія
Адинамія
Апатія
Затримка росту і статевого розвитку
Зниження маси тіла
Витончення та сухість шкіри
Атрофія м’язів
Депігментація сосків
Втрата аксилярного оволосіння
Зниження секреції сальних і потових залоз
Гіпотермія
Брадикардія
Гіпотонія
Порушення статевої функції
б) При селективному чи парціальному гіпопітуїаризмі: симптоматика, що обумовлена дефіцитом, відповідно, одного чи декількох тропних гормонів гіпофізу зі зниженням функції відповідних ендокринних залоз.
У разі краніофарінгіоми:
Гіпертензіонно-гідроцефальний синдром (головний біль, нудота, блювання, ін.)
Хіазмальний синдром (візуальні розлади)
Нецукровий діабет
Парціальний або тотальний гіпопітуїтаризм
Затримка росту
Психоемоційні порушення
Новонароджені:
При народженні довжина і маса тіла нормальні
Ознаки мікрогеніталізму, який у хлопчиків проявляється мікропенією
Жовтизна шкіри
Прояви гіпоглікемії (неспокій, блідість, тощо)
Гіпоплазія зорового нерва, блідість його диску або ністагм можуть бути проявом гіпопітуїтаризму
Діти молодшого і старшого віку:
Затримка росту, темпів росту, затримка дозрівання скелету, у т.ч. розвитку зубів
Прибавка маси тіла пропорційна росту. Характерне помірне тулубне ожиріння
Черепно-лицева дисморфія (нормальна окружність голови, маленьке обличчя, випуклий лоб)
Затримка настання або відсутність пубертату, мікрогеніталія
Візуальні та неврологічні порушення м.б. проявами гіпопітуїтаризму: гіпоплазія зорового нерва, що не була виявлена після народження, може проявитись пізніше зниженням гостроти зору. Ознаками супраселярної пухлини є дефекти полів зору, набряк соска та/або атрофія зорового нерва
Аносмія, особливо у пацієнтів із затримкою або відсутністю пубертату м.б. ознакою синдрому Каллмана.
Параклінічні:
а) Основні:
МРТ чи КТ головного мозку з дослідженням ділянки турецького сідла, при необхідності з контрастуванням. При відсутності можливості – рентгенографія черепа в 2-х проекціях.
Ознаки мікроаденоми гіпофізу на МРТ:
1. Верхній контур гіпофізу випуклий;
2. Структура аденогіпофізу дифузно неоднорідна;
3. Структура аденогіпофізу неоднорідна в центрі;
4. Структура аденогіпофізу неоднорідна в латеральних відділах;
5. Асиметрія гіпофізу (на фронтальному і аксілярному зрізах);
6. Лійка гіпофізу відхилена.
! Найбільш важливі ознаки: п.п. 3-6
За умови пухлинного генезу гіпопітуїтаризму на рентгенограмі черепа знаходять:
Потоншення кісток його склепіння
Посилення судинного малюнку
Пальцеві вдавлення
Поглиблення ямок пахіонових грануляцій
Розширення каналів вен диплое
Потоншення і руйнування стінки турецького сідла
Розширення входу в турецьке сідло
Розходження швів кісток черепа
УЗД органів малого тазу у дівчаток, яєчок у хлопчиків: гіпоплазія статевих залоз
Рентгенографія кистей з променево-зап’ястковими суглобами: відставання кісткового віку на 2 і більше роки
УЗД щитоподібної залози (при необхідності): гіпоплазія
Гормональні показники, що знижені:
АКТГ (при можливості визначення), кортизол у крові ранком або вільний кортизол у добовій сечі
ТТГ (може бути нормальним), вТ4
ЛГ, ФСГ, тестостерон (у хлопчиків), ест радіол (у дівчаток) – у пубертатному віці
Пролактин (ПРЛ)
СТГ – базальний рівень, нічний пік, проби
Стимуляційні проби:
Гормон |
Проба |
Інтерпретація |
СТГ |
Гіпоглікемічна проба з інсуліном (0,1 ОД/кг) |
СТГ <10 нг/мл, але >7 нг/мл – частковий дефіцит СТГ <7 нг/мл – повний дефіцит |
Тестостерон |
Проба з хор іонічним гонадотропіном (1500 ОД/м2 в/м) – 3 дні |
Підвищення тестостерону сироватки крові більше, ніж у 2 рази – при вторинному гіпогонадизмі, відсутність підвищення – при первинному гіпогонадизмі |
Глюкозо-толерантний тест (1,75г сухої глюкози/кг маси тіла, але не більше, ніж 75г.)
„плоска” цукрова крива
Консультація суміжних спеціалістів:
окуліста (поля зору, очне дно). У випадку пухлинного генезу: застій та атрофія зорових нервів і крововиливи в навколодискових відділах сітківки; звуження полів зору.
невролога (поглиблене неврологічне обстеження)
генетика
б) Додаткові
Стимуляційні проби
Гормон |
Проба |
Інтерпретація |
СТГ |
Гіпоглікемічна проба з інсуліном (0,1 ОД/кг) |
СТГ <10 нг/мл, але >7 нг/мл – частковий дефіцит СТГ <7 нг/мл – повний дефіцит |
Проба з клофеліном (0,15 мг/м2) |
||
ТТГ |
Проба з тироліберином (7 мкг/кг) |
Приріст ТТГ через 30 хвилин відсутній |
ЛГ, ФСГ |
Проба з гонадоліберином (гонадореліном) 2,5 мкг/кг (не більше 100 мкг) |
Через 15-45 хвилин після введення препарату ЛГ підвищується менше, ніж у 2 рази, ФСГ підвищується менше, ніж у 1,5-2 рази (визначення останнього менш надійне, оскільки й в нормі може не підвищуватись). Проба м.б. неінформативною у препубертатному віці. |
Проба з клофеліном |
У дівчат на 5 добу підвищення ЛГ і ФСГ менше, ніж у 2 рази. У хлопчиків на 7 добу підвищення ЛГ менше, ніж у 2 рази; підвищення ФСГ менше, ніж в 1,5 рази. |
|
АКТГ, кортизол |
Довга проба з АКТГ |
Підвищення вільного кортизолу в сечі після введення АКТГ. |
Консультації суміжних спеціалістів:
гінеколога при потребі
нейрохірурга при потребі
Лікування:
Оперативне – при виявлені пухлини гіпофізу. В подальшому:
a. Спостереження нейрохірурга 1 раз на 6 місяців, ендокринолога 1 раз на 3 місяці;
b. МРТ головного мозку в динаміці: перші 2 роки після операції – 1 раз на 6 місяців, потім 1 раз на рік;
c. Замісна терапія препаратами гормонів периферичних ендокринних залоз.
Замісна терапія:
a. Вторинний гіпокортицизм – препарати глюкокортикоїдів (ГК) per os: преднізолон 2-4 мг/м2/добу або гідрокортизон – 12-20 мг/м2/добу.
Розподіл добової дози ГК: 700 – 50%, 1200 – 25%, 1700 – 25%
В умовах стресу, у т.ч. при супутніх захворюваннях – збіднення дози ГК в 1,5-2 рази з подальшим повернення до попередньої дози.
Контроль ефективності лікування: нормальний вміст вільного кортизолу в добовій сечі або у крові (ранкове визначення) – 1 раз на 6 місяців
b. Соматотропна недостатність: див. протокол „Гіпофізарний нанізм”.
Контроль ефективності лікування: антропометричні показники (ріст, маса тіла) – 1 раз на 3 місяці; рентгенографія кистей з променево-зап’ястковими суглобами 1 раз на 6-12 місяців, рівень соматомедіна С (при можливості дослідження) 1 раз на 6-12 місяців
Критерії ефективності: наближення антропометричних показників до вікових норм.
c. Вторинний гіпотиреоз: препарати L-тироксину протягом всього життя в дозі 0,1 мг/м2/добу (чутливість різних хворих до L-тироксину суттєво відрізняється).
Контроль ефективності лікування: нормальний рівень вільного Т4 в крові – 1 раз на 6 місяців
d. Вторинний гіпогонадизм:
Дівчатка – лікування починають при досягненні кісткового віку 12-13 років:
Препарати натуральних естрогенів (ест радіолу валеріат) в дозі:
1-й рік лікування – 0,05-0,1 мкг/кг/добу
2-й рік лікування – 0,1-0,2 мкг/кг/добу
наступні роки – 0,2-0,3 мкг/кг/добу
Контроль ефективності лікування: УЗД органів малого тазу (оцінка розмірів матки, яєчників) – 1 раз на 6-12 місяців; рівень естрадіолу в крові – 1 раз на 6 місяців.
Критерії ефективності: нормалізація розмірів внутрішніх статевих органів відповідно кістковому віку; нормалізація рівня естрадіолу.
Хлопчики – лікування починають зразу після встановлення діагнозу:
Хоріонічний гонадотропін (ХГ) – 500-750 МО 2 рази на тиждень №10 в/м – 4 курси на рік.
При відсутності ефекту доза ХГ збільшується до 1000 МО на ін’єкцію.
При швидкому значному збільшенні розмірів яєчок і збільшенні рівня тестостерону крові вище вікової норми (з урахуванням „кісткового” віку) доза ХГ зменшується на 250 МО.
При досягненні „кісткового” віку 12-13 років доза ХГ підвищується до 1000-1500 МО 2 рази на тиждень, постійно.
Контроль ефективності лікування: стан яєчок (УЗД та пальпаторна оцінка розмірів, консистенції) – 1 раз на 6-12 місяців, нормальний рівень тестостерону крові – 1 раз на 6 місяців
Критерії ефективності лікування: нормалізація розмірів яєчок відповідно кістковому віку, у дітей старше 12 років об’єм яєчок – більше 4 см3; еластичність їх консистенції; нормалізації рівня тестостерону крові.
При відсутності ефекту від ХГ і при досягненні соціально-прийнятих показників росту – пролонговані ін’єкційні препарати тестостерону в дозі:
1-й рік – 50 мг/місяць
2-й рік – 100 мг/місяць
3-й рік – 200 мг/місяць
e. Допоміжна метаболічна терапія:
вітаміни А, Е, С, препаратів Са, Zn, карнітина хлорид
Хворий повинен бути забезпеченим ідентифікаційною карткою або браслетом, які свідчили б про дану хворобу.
Показання госпіталізації в ендокринологічне відділення:
Проведення діагностичних проб.
Декомпенсація хвороби.
Критерії ефективності лікування:
- відсутність клінічних та лабораторних ознак хвороби
Профілактика та диспансерне спостереження:
Дослідження, спеціалісти |
Частота |
Диспансерний нагляд |
Ендокринолог (оцінка фізичного і статевого розвитку) |
1 раз на 6 місяців |
Довічний |
Окуліст, невролог, гінеколог |
1 раз на рік |
|
Клінічний аналіз крові, сечі |
1 раз на 3-6 місяців |
|
ТТГ, вТ4, кортизол в крові ранком |
1 раз на рік |
|
ІПФР-1 (при дефіциті СТГ) – при можливості |
1 раз на 6-12 місяців |
|
Тестостерон |
За потребою |
|
Рівень глюкози крові, сечі |
1 раз на 6 місяців |
|
МРТ головного мозку (при відсутності – рентген черепа у 2-х проекціях) |
1 раз на рік |
|
Рентген кисті (кістковий вік) |
1 раз на рік |
