Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Протоколи_дитяча ендокринологія.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на гіпопітуїтаризм

Шифр МКХ 10 – Е 23.0

Визначення: Частота або повна недостатність секреції гормонів гіпофізу

Класифікація:

а. Пангіпопітуїтаризм – недостатність секреції усіх гормонів гіпофізу;

б. Парціальний – недостатність секреції декількох гормонів гіпофізу;

в. Селективний (ізольований) – недостатність секреції одного гормону гіпофізу.

Етіологія:

  1. Захворювання гіпофіза

  • Патологія судин (інфаркт гіпофіза, аневризма внутрішньої сонної артерії, ангіопатія)

  • Інфекції

  • Гранульоматози (гістіоцитоз Х, туберкульоз, саркоїдоз)

  • Аутоімунний лімфоцитарний гіпофізіт

  • Опромінення голови

  • Гемохроматоз

  • Пухлини (селярні, супраселярні, пінеаломи)

  • Краніофарінгіома (найбільш часто)

  • Гермінома

  • Гліома/астроцитома

  • Аденома гіпофіза (рідко, переважно у підлітків)

  • Гіпоплазія чи аплазія гіпофіза

  • Генетичні (аненцефалія, відсутність закладки гіпофізу, ін.) або ідіопатичні причини порушення структури, або синтезу, або секреції гормонів.

  1. Захворювання гіпоталамуса

  • Новоутворення

  • Гранульоматози

  • Вроджені аномалії гіпоталамуса

  • Генетичний або ідіопатичний дефіцит рилізінг гормонів

  • Черепно-мозкова травма

  • Опромінення голови

Діагностичні критерії:

  1. Клінічні:

Анамнез

а) При пангіпопітуїтаризмі: симптоматика, що обумовлена дефіцитом усіх гормонів гіпофізу зі зниженням функції відповідних ендокринних залоз:

  • Астенія

  • Адинамія

  • Апатія

  • Затримка росту і статевого розвитку

  • Зниження маси тіла

  • Витончення та сухість шкіри

  • Атрофія м’язів

  • Депігментація сосків

  • Втрата аксилярного оволосіння

  • Зниження секреції сальних і потових залоз

  • Гіпотермія

  • Брадикардія

  • Гіпотонія

  • Порушення статевої функції

б) При селективному чи парціальному гіпопітуїаризмі: симптоматика, що обумовлена дефіцитом, відповідно, одного чи декількох тропних гормонів гіпофізу зі зниженням функції відповідних ендокринних залоз.

У разі краніофарінгіоми:

  • Гіпертензіонно-гідроцефальний синдром (головний біль, нудота, блювання, ін.)

  • Хіазмальний синдром (візуальні розлади)

  • Нецукровий діабет

  • Парціальний або тотальний гіпопітуїтаризм

  • Затримка росту

  • Психоемоційні порушення

Новонароджені:

  • При народженні довжина і маса тіла нормальні

  • Ознаки мікрогеніталізму, який у хлопчиків проявляється мікропенією

  • Жовтизна шкіри

  • Прояви гіпоглікемії (неспокій, блідість, тощо)

  • Гіпоплазія зорового нерва, блідість його диску або ністагм можуть бути проявом гіпопітуїтаризму

Діти молодшого і старшого віку:

  • Затримка росту, темпів росту, затримка дозрівання скелету, у т.ч. розвитку зубів

  • Прибавка маси тіла пропорційна росту. Характерне помірне тулубне ожиріння

  • Черепно-лицева дисморфія (нормальна окружність голови, маленьке обличчя, випуклий лоб)

  • Затримка настання або відсутність пубертату, мікрогеніталія

  • Візуальні та неврологічні порушення м.б. проявами гіпопітуїтаризму: гіпоплазія зорового нерва, що не була виявлена після народження, може проявитись пізніше зниженням гостроти зору. Ознаками супраселярної пухлини є дефекти полів зору, набряк соска та/або атрофія зорового нерва

  • Аносмія, особливо у пацієнтів із затримкою або відсутністю пубертату м.б. ознакою синдрому Каллмана.

  1. Параклінічні:

а) Основні:

  • МРТ чи КТ головного мозку з дослідженням ділянки турецького сідла, при необхідності з контрастуванням. При відсутності можливості – рентгенографія черепа в 2-х проекціях.

Ознаки мікроаденоми гіпофізу на МРТ:

1. Верхній контур гіпофізу випуклий;

2. Структура аденогіпофізу дифузно неоднорідна;

3. Структура аденогіпофізу неоднорідна в центрі;

4. Структура аденогіпофізу неоднорідна в латеральних відділах;

5. Асиметрія гіпофізу (на фронтальному і аксілярному зрізах);

6. Лійка гіпофізу відхилена.

! Найбільш важливі ознаки: п.п. 3-6

За умови пухлинного генезу гіпопітуїтаризму на рентгенограмі черепа знаходять:

  • Потоншення кісток його склепіння

  • Посилення судинного малюнку

  • Пальцеві вдавлення

  • Поглиблення ямок пахіонових грануляцій

  • Розширення каналів вен диплое

  • Потоншення і руйнування стінки турецького сідла

  • Розширення входу в турецьке сідло

  • Розходження швів кісток черепа

  • УЗД органів малого тазу у дівчаток, яєчок у хлопчиків: гіпоплазія статевих залоз

  • Рентгенографія кистей з променево-зап’ястковими суглобами: відставання кісткового віку на 2 і більше роки

  • УЗД щитоподібної залози (при необхідності): гіпоплазія

  • Гормональні показники, що знижені:

  • АКТГ (при можливості визначення), кортизол у крові ранком або вільний кортизол у добовій сечі

  • ТТГ (може бути нормальним), вТ4

  • ЛГ, ФСГ, тестостерон (у хлопчиків), ест радіол (у дівчаток) – у пубертатному віці

  • Пролактин (ПРЛ)

  • СТГ – базальний рівень, нічний пік, проби

  • Стимуляційні проби:

Гормон

Проба

Інтерпретація

СТГ

Гіпоглікемічна проба з інсуліном

(0,1 ОД/кг)

СТГ <10 нг/мл, але >7 нг/мл – частковий дефіцит

СТГ <7 нг/мл – повний дефіцит

Тестостерон

Проба з хор іонічним гонадотропіном

(1500 ОД/м2 в/м) – 3 дні

Підвищення тестостерону сироватки крові більше, ніж у 2 рази – при вторинному гіпогонадизмі, відсутність підвищення – при первинному гіпогонадизмі

  • Глюкозо-толерантний тест (1,75г сухої глюкози/кг маси тіла, але не більше, ніж 75г.)

  • „плоска” цукрова крива

  • Консультація суміжних спеціалістів:

  • окуліста (поля зору, очне дно). У випадку пухлинного генезу: застій та атрофія зорових нервів і крововиливи в навколодискових відділах сітківки; звуження полів зору.

  • невролога (поглиблене неврологічне обстеження)

  • генетика

б) Додаткові

  • Стимуляційні проби

Гормон

Проба

Інтерпретація

СТГ

Гіпоглікемічна проба з інсуліном

(0,1 ОД/кг)

СТГ <10 нг/мл, але >7 нг/мл – частковий дефіцит

СТГ <7 нг/мл – повний дефіцит

Проба з клофеліном (0,15 мг/м2)

ТТГ

Проба з тироліберином (7 мкг/кг)

Приріст ТТГ через 30 хвилин відсутній

ЛГ, ФСГ

Проба з гонадоліберином (гонадореліном) 2,5 мкг/кг (не більше 100 мкг)

Через 15-45 хвилин після введення препарату ЛГ підвищується менше, ніж у 2 рази, ФСГ підвищується менше, ніж у 1,5-2 рази (визначення останнього менш надійне, оскільки й в нормі може не підвищуватись). Проба м.б. неінформативною у препубертатному віці.

Проба з клофеліном

У дівчат на 5 добу підвищення ЛГ і ФСГ менше, ніж у 2 рази. У хлопчиків на 7 добу підвищення ЛГ менше, ніж у 2 рази; підвищення ФСГ менше, ніж в 1,5 рази.

АКТГ,

кортизол

Довга проба з АКТГ

Підвищення вільного кортизолу в сечі після введення АКТГ.

  • Консультації суміжних спеціалістів:

  • гінеколога при потребі

  • нейрохірурга при потребі

Лікування:

  1. Оперативне – при виявлені пухлини гіпофізу. В подальшому:

a. Спостереження нейрохірурга 1 раз на 6 місяців, ендокринолога 1 раз на 3 місяці;

b. МРТ головного мозку в динаміці: перші 2 роки після операції – 1 раз на 6 місяців, потім 1 раз на рік;

c. Замісна терапія препаратами гормонів периферичних ендокринних залоз.

  1. Замісна терапія:

a. Вторинний гіпокортицизм – препарати глюкокортикоїдів (ГК) per os: преднізолон 2-4 мг/м2/добу або гідрокортизон – 12-20 мг/м2/добу.

  • Розподіл добової дози ГК: 700 – 50%, 1200 – 25%, 1700 – 25%

  • В умовах стресу, у т.ч. при супутніх захворюваннях – збіднення дози ГК в 1,5-2 рази з подальшим повернення до попередньої дози.

  • Контроль ефективності лікування: нормальний вміст вільного кортизолу в добовій сечі або у крові (ранкове визначення) – 1 раз на 6 місяців

b. Соматотропна недостатність: див. протокол „Гіпофізарний нанізм”.

  • Контроль ефективності лікування: антропометричні показники (ріст, маса тіла) – 1 раз на 3 місяці; рентгенографія кистей з променево-зап’ястковими суглобами 1 раз на 6-12 місяців, рівень соматомедіна С (при можливості дослідження) 1 раз на 6-12 місяців

  • Критерії ефективності: наближення антропометричних показників до вікових норм.

c. Вторинний гіпотиреоз: препарати L-тироксину протягом всього життя в дозі 0,1 мг/м2/добу (чутливість різних хворих до L-тироксину суттєво відрізняється).

  • Контроль ефективності лікування: нормальний рівень вільного Т4 в крові – 1 раз на 6 місяців

d. Вторинний гіпогонадизм:

Дівчатка – лікування починають при досягненні кісткового віку 12-13 років:

  • Препарати натуральних естрогенів (ест радіолу валеріат) в дозі:

  • 1-й рік лікування – 0,05-0,1 мкг/кг/добу

  • 2-й рік лікування – 0,1-0,2 мкг/кг/добу

  • наступні роки – 0,2-0,3 мкг/кг/добу

  • Контроль ефективності лікування: УЗД органів малого тазу (оцінка розмірів матки, яєчників) – 1 раз на 6-12 місяців; рівень естрадіолу в крові – 1 раз на 6 місяців.

  • Критерії ефективності: нормалізація розмірів внутрішніх статевих органів відповідно кістковому віку; нормалізація рівня естрадіолу.

Хлопчики – лікування починають зразу після встановлення діагнозу:

  • Хоріонічний гонадотропін (ХГ) – 500-750 МО 2 рази на тиждень №10 в/м – 4 курси на рік.

При відсутності ефекту доза ХГ збільшується до 1000 МО на ін’єкцію.

При швидкому значному збільшенні розмірів яєчок і збільшенні рівня тестостерону крові вище вікової норми (з урахуванням „кісткового” віку) доза ХГ зменшується на 250 МО.

При досягненні „кісткового” віку 12-13 років доза ХГ підвищується до 1000-1500 МО 2 рази на тиждень, постійно.

  • Контроль ефективності лікування: стан яєчок (УЗД та пальпаторна оцінка розмірів, консистенції) – 1 раз на 6-12 місяців, нормальний рівень тестостерону крові – 1 раз на 6 місяців

  • Критерії ефективності лікування: нормалізація розмірів яєчок відповідно кістковому віку, у дітей старше 12 років об’єм яєчок – більше 4 см3; еластичність їх консистенції; нормалізації рівня тестостерону крові.

  • При відсутності ефекту від ХГ і при досягненні соціально-прийнятих показників росту – пролонговані ін’єкційні препарати тестостерону в дозі:

  • 1-й рік – 50 мг/місяць

  • 2-й рік – 100 мг/місяць

  • 3-й рік – 200 мг/місяць

e. Допоміжна метаболічна терапія:

  • вітаміни А, Е, С, препаратів Са, Zn, карнітина хлорид

Хворий повинен бути забезпеченим ідентифікаційною карткою або браслетом, які свідчили б про дану хворобу.

Показання госпіталізації в ендокринологічне відділення:

Проведення діагностичних проб.

Декомпенсація хвороби.

Критерії ефективності лікування:

- відсутність клінічних та лабораторних ознак хвороби

Профілактика та диспансерне спостереження:

Дослідження, спеціалісти

Частота

Диспансерний нагляд

Ендокринолог (оцінка фізичного і статевого розвитку)

1 раз на 6 місяців

Довічний

Окуліст, невролог, гінеколог

1 раз на рік

Клінічний аналіз крові, сечі

1 раз на 3-6 місяців

ТТГ, вТ4, кортизол в крові ранком

1 раз на рік

ІПФР-1 (при дефіциті СТГ) – при можливості

1 раз на 6-12 місяців

Тестостерон

За потребою

Рівень глюкози крові, сечі

1 раз на 6 місяців

МРТ головного мозку (при відсутності – рентген черепа у 2-х проекціях)

1 раз на рік

Рентген кисті (кістковий вік)

1 раз на рік