- •1. Поняття і види юридичної науки
- •2. Предмет тдп та його особливості.
- •3 Обєкт і предмет юридичної науки. Т.П.
- •4.Тдп в системі юридичних наук
- •5. Методологія пізнання державно-правових явищ
- •6.Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ
- •7.Основні завдання і функції тдп
- •8.Світоглягдні методи пізнання державно-правових явищ
- •10.Принципи наукового пізнання
- •9. . Спеціально-наукові методи:
- •11.Соціальна влада додержавного суспільства:поняття,сутність,призначення.
- •12.Основні теорії походження держави
- •13.Причини та умови виникнення держави
- •14.Поняття та основні ознаки держави
- •15.Сутність держави
- •16.Державний суверенітет:поняття,компоненти та аспекти прояву.
- •17.Поняття і суть державної влади як основної ознаки держави.
- •18.Типологія держави
- •19.Співвідношення категорій людина,особа,громадянин.
- •21.Поняття та ознаки правової держави
- •22.Поняття та елементи форми держави
- •23.Поняття,види і загальна характеристика монархій.
- •24.Поняття та види республік
- •25.Порівняльна характеристика монархії та республіки
- •26.Складна за формою устрою держава
- •27.Порівняльна характеристика парламентської і президентської республіки
- •28.Поняття та види держав за формою устрою
- •29.Поняття і ознаки унітарної держави
- •30. Порівняльна характеристика унітарної та федеративної держави.
- •31. Поняття та види державно-політичного режиму.
- •32.Поняття і види демократичних державно-політичних режимів
- •33.Поняття та класифікація основних функцій держави
- •34.Хагальна характеристика внутрішніх функцій держави
- •35.Зовнішні функції держави
- •36.Функції та завдання держави:співвідношення
- •37.Форми і методи реалізації функції держави
- •38.Поняття і структура механізму держави
- •39.Поняття та ознаки органу держави
- •40.Критерії класифікації органу держави
- •41.Органи законодавчої влади:загальнотеоретична характеристика
- •42.Загальнотеоретична характеристика органів виконавчої влади
- •43.Органи судової влади:загальнотеоретична характеристика
- •44.Органи держави та місцевого самоврядування:співвідношення
- •45.Норми права та інші соціальні норми:співвідношення
- •46.Особливості соціального регулювання в первісному суспільстві
- •47.Співвідношення держави і права
- •48.Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту
- •49.Структура норми права
- •50.Класифікація норм права
- •52 Поняття, ознаки і види соціальних норм
- •54. Принципи права
- •55. Поняття та ознаки норм права
- •57. Юридичний позитивізм
- •59. Нормативізм(Кельзен)
- •60. Соціологічна теорія права.
- •61. Психологічна теорія права
- •62.Поняття, структура та значення системи права.
- •63. Поняття та види інститутів права
- •64. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •65. Форма та джерело права. Співвідношення.
- •66. Поняття і види форм права
- •67. Поняття і види законів, їх місце у системі нпа
- •68. Поняття, ознаки та види нормативно-правових актів.
- •69. Підзаконні нормативно-правові акти
- •70. Дія нормативно-правових актів у часі.
- •71. Дія нпа у просторі, за колом осіб
- •72. Поняття і ознаки нормативного договору.
- •73Судовий прецедент
- •75. Поняття, ознаки і види правовідносин
- •76.Структура правовідносин
- •77. Правосуб’єктність громадян і юридичних осіб
- •78. Поняття та види юридичних фактів.
- •79. Фактичний та юридичний зміст правовідносин.
- •80. Cуб’єктивне та об’єктивне право
- •81. Поняття та структура законодавства
- •82. Cистематизація законодавства
- •83. Основні підстави застосування норм права
- •84. Основні вимоги процесу правильного застосування норм права
- •85. Cтадії правозастосування
- •86. Акти правозастосування, їх поняття, ознаки та види.
- •87. Cпособи тлумачення
- •88. Поняття, ознаки та значення тлумачення норм права
- •89. Поняття та види офіційного тлумачення
- •90. Поняття, ознаки інтерпретаційних актів.
- •91. Правосвідомість — одна із форм суспільної свідомості.
- •92.Правовий нігілізм: походження, ознаки, шляхи подолання.
- •93. Деформації правосвідомості.
- •94. Поняття і ознаки правопорядку
- •95. Функції правопорядку
- •96. Поняття, ознаки, види правової культури.
- •97. Поняття, ознаки і види правомірної поведінки особи.
- •98. Поняття, ознаки і види правопорушень.
- •99. Склад правопорушень.
- •100. Поняття і ознаки законності як багатоаспектної категорії.
- •101. Основні вимоги державно-правового режиму законності
- •102. Основні гарантії законності.
- •103. Принципи законності.
- •104. Поняття, ознаки та види соціальної відповідальності.
- •106. Підстави юридичної відповідальності
- •105. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.
- •107. Основні завдання, цілі, призначення і функції юридичної відповідальності.
- •108. Аналогія права та аналогія закону.
3 Обєкт і предмет юридичної науки. Т.П.
Самостійність будь-якої науки визначається 2 факторами: предметом, що характеризує що вивчається. Методом що характеризує як вивчається.
Остількі теорія держави і права належить до загально – теоретичних наук, то класичним підходом до характеристики її предмету є його визначення як загальні закономірності зародження, виникнення , встановлення функціонування і вдосконалення держави і права як засобів забезпечення суспільного порядку.
Особливості передмету теорії держави і права
Предметом ТДП є вивчення тих закономірностей функціонування суспільства, які впливають на державу і право.
Предметом вивчення є загальні закономірності держави і права, як логічно завершених категорій без врахування особливостей часового, територіального та національного характеру.
Предметом ТДП є вивчення зв’язку економічних відносин та державно-правових явищ.
Предметом є визначення місця держави в політичній системі суспільства, та місце права в системі засобів соціального регулювання.
Предметом є вивчення закономірностей, що характеризують державу і право окремо, та закономірностей що є характерними для них сумісно.
Предметом вивчення шляхів вдосконалення держави і права та суспільства, що мають свій вияв у категоріях, як найвищий рівень розвитку суспільства та правова держава, як вищий за якісним рівнем вияв держави.
Отже ТДП є самостійною юридичною категорією та має особливий предмет. Необхідно розуміти категорії предмет і об’єкт науки.
Обєкт є більш широка категорія, що характеризується як явище, що вивчається наукою. Обєктом ТДП є держава і право, як засоби упорядкування суспільних відносин.
Предмет- це складова об’єкта, тобто частина чи сторона явища, що характеризує певну науку, як стійкі характеристики , які характеризують природу та сутність держави і права.
Таким чином об’єкт є загальним для всіх юридичних наук, а предмет особливим для кожної з них.
4.Тдп в системі юридичних наук
Теорія держави і права належить до системи юридичних наук, об'єднаних загальною назвою — правознавство.За класифікацією юридичних наук вона належить до теоретико-історичних наук разом з історією держави і права та історією політичних і правових вченьІсторія вчень про державу і право немов би виступає історичною частиною теорії держави і права. Вона поставляє матеріал про історичне формування поняттєвого апарату теорії. Наприклад, теорія держави і права досліджує проблему державного суверенітету (поняття, види, ознаки). Історія вчень про державу і право надає відомості про те, коли (XVI ст.), ким (французьким мислителем Жаном Боденом) і у зв'язку з чим (з метою обґрунтування абсолютної монархії) уперше було розроблене поняття державного суверенітету, розкриває його основні ознаки в трактуванні цього мислителя.
Теорія держави і права — наука, що має відносну самостійність щодо інших юридичних наук завдяки безпосередньому зв'язку з державно-правовою дійсністюТеорія держави і права — узагальнююча загальнотеоретична наука відносно інших юридичних наук, яка інтегрує їх досягнення.
Галузеві юридичні науки (наука кримінального права, наука цивільного права, наука адміністративного права та ін.) вивчають певні державно-правові явища (правовідносини, правопорушення тощо) з точки зору характеристик, властивих даним явищам у конкретних сферах правового і державного життя.
Теорія держави і права не підміняє теорію галузевих юридичних наук і не розчиняється в ній. Кожна галузева юридична наука досліджує закономірності та особливості власного предмета. Сфера теоретичних узагальнень у галузевих юридичних науках значно вужче, ніж у теорії держави і права. Так, теорія держави і права вивчає не кримінально-правові злочини (галузь науки кримінального права), не цивільно-правові правопорушення (галузь науки цивільного права) тощо, а правопорушення в узагальненому вигляді, враховує загальне і особливе, що властиво усім видам правопорушень.
У рамках теорії держави і права відбувається підсумовування знань, отриманих галузевими і спеціальними юридичними науками, а також загальнотеоретичних даних, здобутих при вивченні юридичної практики.
Теорія держави і права — методологічна, базова наука відносно галузевих юридичних наук, її висновки, загальнотеоретичні положення є підґрунтям для вирішення спеціальних питань галузевих наук.Теорія держави і права формує свої висновки в тісному зв'язку з галузевими науками, використовує фактичний матеріал, що міститься в них, спирається на їх досягнення. Отже, місце теорії держави і права в системі юридичних наук визначається тим, що вона:
1) є загальнотеоретичною, методологічною, базовою щодо інших юридичних наук;
2) об'єднує і використовує дані і висновки юридичних наук з метою більш глибоких загальнотеоретичних узагальнень;
3) досліджує (змальовує, аналізує, пояснює) основні закономірності розвитку держави і права в цілому;
4) виробляє загальні поняття, принципи, на які спираються інші юридичні науки.
