- •1. Поняття і види юридичної науки
- •2. Предмет тдп та його особливості.
- •3 Обєкт і предмет юридичної науки. Т.П.
- •4.Тдп в системі юридичних наук
- •5. Методологія пізнання державно-правових явищ
- •6.Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ
- •7.Основні завдання і функції тдп
- •8.Світоглягдні методи пізнання державно-правових явищ
- •10.Принципи наукового пізнання
- •9. . Спеціально-наукові методи:
- •11.Соціальна влада додержавного суспільства:поняття,сутність,призначення.
- •12.Основні теорії походження держави
- •13.Причини та умови виникнення держави
- •14.Поняття та основні ознаки держави
- •15.Сутність держави
- •16.Державний суверенітет:поняття,компоненти та аспекти прояву.
- •17.Поняття і суть державної влади як основної ознаки держави.
- •18.Типологія держави
- •19.Співвідношення категорій людина,особа,громадянин.
- •21.Поняття та ознаки правової держави
- •22.Поняття та елементи форми держави
- •23.Поняття,види і загальна характеристика монархій.
- •24.Поняття та види республік
- •25.Порівняльна характеристика монархії та республіки
- •26.Складна за формою устрою держава
- •27.Порівняльна характеристика парламентської і президентської республіки
- •28.Поняття та види держав за формою устрою
- •29.Поняття і ознаки унітарної держави
- •30. Порівняльна характеристика унітарної та федеративної держави.
- •31. Поняття та види державно-політичного режиму.
- •32.Поняття і види демократичних державно-політичних режимів
- •33.Поняття та класифікація основних функцій держави
- •34.Хагальна характеристика внутрішніх функцій держави
- •35.Зовнішні функції держави
- •36.Функції та завдання держави:співвідношення
- •37.Форми і методи реалізації функції держави
- •38.Поняття і структура механізму держави
- •39.Поняття та ознаки органу держави
- •40.Критерії класифікації органу держави
- •41.Органи законодавчої влади:загальнотеоретична характеристика
- •42.Загальнотеоретична характеристика органів виконавчої влади
- •43.Органи судової влади:загальнотеоретична характеристика
- •44.Органи держави та місцевого самоврядування:співвідношення
- •45.Норми права та інші соціальні норми:співвідношення
- •46.Особливості соціального регулювання в первісному суспільстві
- •47.Співвідношення держави і права
- •48.Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту
- •49.Структура норми права
- •50.Класифікація норм права
- •52 Поняття, ознаки і види соціальних норм
- •54. Принципи права
- •55. Поняття та ознаки норм права
- •57. Юридичний позитивізм
- •59. Нормативізм(Кельзен)
- •60. Соціологічна теорія права.
- •61. Психологічна теорія права
- •62.Поняття, структура та значення системи права.
- •63. Поняття та види інститутів права
- •64. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •65. Форма та джерело права. Співвідношення.
- •66. Поняття і види форм права
- •67. Поняття і види законів, їх місце у системі нпа
- •68. Поняття, ознаки та види нормативно-правових актів.
- •69. Підзаконні нормативно-правові акти
- •70. Дія нормативно-правових актів у часі.
- •71. Дія нпа у просторі, за колом осіб
- •72. Поняття і ознаки нормативного договору.
- •73Судовий прецедент
- •75. Поняття, ознаки і види правовідносин
- •76.Структура правовідносин
- •77. Правосуб’єктність громадян і юридичних осіб
- •78. Поняття та види юридичних фактів.
- •79. Фактичний та юридичний зміст правовідносин.
- •80. Cуб’єктивне та об’єктивне право
- •81. Поняття та структура законодавства
- •82. Cистематизація законодавства
- •83. Основні підстави застосування норм права
- •84. Основні вимоги процесу правильного застосування норм права
- •85. Cтадії правозастосування
- •86. Акти правозастосування, їх поняття, ознаки та види.
- •87. Cпособи тлумачення
- •88. Поняття, ознаки та значення тлумачення норм права
- •89. Поняття та види офіційного тлумачення
- •90. Поняття, ознаки інтерпретаційних актів.
- •91. Правосвідомість — одна із форм суспільної свідомості.
- •92.Правовий нігілізм: походження, ознаки, шляхи подолання.
- •93. Деформації правосвідомості.
- •94. Поняття і ознаки правопорядку
- •95. Функції правопорядку
- •96. Поняття, ознаки, види правової культури.
- •97. Поняття, ознаки і види правомірної поведінки особи.
- •98. Поняття, ознаки і види правопорушень.
- •99. Склад правопорушень.
- •100. Поняття і ознаки законності як багатоаспектної категорії.
- •101. Основні вимоги державно-правового режиму законності
- •102. Основні гарантії законності.
- •103. Принципи законності.
- •104. Поняття, ознаки та види соціальної відповідальності.
- •106. Підстави юридичної відповідальності
- •105. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.
- •107. Основні завдання, цілі, призначення і функції юридичної відповідальності.
- •108. Аналогія права та аналогія закону.
49.Структура норми права
Норма права - це встановленою або санкціоноване, а також охоронюване державою правило поведінки, що визначає праваі й обов'язки осіб у регульованих суспільних відносинах.
Структура норми права - це її внутрішня будова. До структурних елементів норми права ставляться:
гіпотеза - частина норми, що вказує на фактичні обставини, при настанні яких варто виконати встановлене правило;
диспозиція - частина норми, що містить саме правило поведінки, що вказує на права та обов'язки сторін у регульованому відношенні;
санкція - частина норми, що передбачає заходи примусового впливу, застосовувані до порушників даного правила поведінки.
У статтях нормативно-правових актів звичайно зустрічаються норми, що мають два структурних елементи: гіпотезу й диспозицію або гіпотезу й санкцію. "Гіпотеза - диспозиція", "гіпотеза - санкція" - це парні структурні елементи норми, при наявності яких вона взагалі може відбутися як регулятор суспільних відносин. Норма права, що має структуру "гіпотеза- диспозиція", називається регулятивною нормою. Норма права, що має структуру "гіпотеза- санкція", називається охоронною нормою.
Дія регулятивних норм доповнюється дією охоронних норм. Іншими словами, при порушенні диспозиції регулятивної норми гіпотеза відповідної їй охоронної норми може розглядатися як ланка, що поєднує їх у єдине ціле, тобто в так звану логічну норму, у структурі якої можна розрізняти три елементи, логікові взаємозв'язку яких виражає схема: "якщо - те - інакше" (гіпотеза - диспозиція- санкція). Наприклад, згідно п. 3 ст. 2 Закону України "Про власність", "кожний громадянин в Україні має право володіти, користуватися й розпоряджатися майном особисто або разом з іншими". Право володіти, користуватися, розпоряджатися майном охороняється, зокрема, дією норм Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за злочини проти індивідуальної власності громадян.
50.Класифікація норм права
Розмаїття суспільних відносин обумовлює той факт, що правові норми досить різноманітні. Щоб визначити загальні й відмінні риси цих норм, їхнє місце і функціональну роль, необхідно їх вірно класифікувати.
1. За суб’єктами правотворчості розрізняють норми, що виходять від держави і безпосередньо від громадянського суспільства. У першому випадку це норми органів державної влади, у другому — норми приймаються безпосередньо населенням на референдумі.
Норми державної влади розрізняють за юридичною силою (норми вищих представницьких органів законодавчої влади, норми органів виконавчої влади та ін.).
2. За функціональною роллю в механізмі правового регулювання норми права можна поділити на установчі, регулятивні (норми — правила поведінки), охоронні (норми — охоронці порядку), забезпечувальні (норми-гарантії), декларативні (норми-оголошення), дефінітивні (норми-визначення), колізійні (норми-арбітри), оперативні (норми-інструменти).
3. За предметом правового регулювання розрізняються норми конституційної, цивільної, кримінальної, адміністративної, трудової та інших галузей права. Галузеві норми можуть поділятися на матеріальні і процесуальні. Перші є правилами поведінки суб’єктів, другі містять розпорядження, що встановлюють процедуру реалізації або охорони цих правил.
4. За методом правового регулювання виділяються імперативні, диспозитивні, рекомендаційні та заохочувальні норми. Імперативні норми мають суворий, владно-категоричний характер, що не допускає відхилення в регульованій поведінці. Це, як правило, норми адміністративного, кримінального, конституційного права. Диспозитивним нормам притаманний автономний характер, що дозволяє сторонам (учасникам) самим домовитися з питань реалізації суб’єктивних прав і обов’язків. Вони регулюють переважно цивільно-правові або шлюбно-сімейні відносини. Рекомендаційні норми звичайно адресуються недержавним підприємствам, установлюють варіант бажаного для держави поводження. Заохочувальні норми стимулюють суспільно корисну поведінку.
5. За сферою дії виділяються норми загальної дії, норми обмеженої дії і локальні норми. Норми загальної дії поширюються на всіх громадян і функціонують на всій території держави. Норми обмеженої дії — це загальні розпорядження, реалізації яких пов’язуються з певними просторовими, суб’єктними, часовими і ситуаційними факторами.
