89. Поняття та види офіційного тлумачення

Результати офіційного тлумачення (інтерпретації) закріплюються у відповідних актах-документах, так званих інтерпретаційних актах. Інтерпретаційний акт - це акт-документ, що містить офіційне роз'яснення втримування норм права. Основні види інтерпретаційних актів:

а) по суб'єктах тлумачення - акти автентичного тлумачення; акти делегованого (легального) тлумачення;

б) по місцю суб'єктів тлумачення в механізмі держави - акти тлумачення правотворческих органів; акти тлумачення правозастосовних органів;

в) по сфері дії - нормативні (загальні); казуальні (індивідуальні). Офіційне тлумачення - це випливає з компетенції державних органів і посадових осіб роз'яснення ними втримування норм права, що є юридично обов'язковим для застосування на практиці.

Види офіційного тлумачення:

а) автентичне;б) делеговане (легальне);в) нормативне;г) казуальне.

Автентичне тлумачення - це офіційне роз'яснення втримування норми (норм) права тим органом, що її (їх) установив.

Делеговане (легальне) тлумачення - це офіційне роз'яснення втримування норми (норм) права тим органом, що її (їх) не встановлював, але вповноважений законом давати такого роду роз'яснення.

Автентичне й делеговане тлумачення може бути нормативним і казуальним.

Нормативне тлумачення - це офіційне роз'яснення втримування норм права, що є юридично обов'язковим для застосування на практиці у всіх випадках, коли застосовується толкуемая норма.

Результати нормативного тлумачення втримуються, наприклад, у Постанові Верховної Ради України від 24.12.1993 р. "Про тлумачення Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні".

Казуальне тлумачення - це офіційне роз'яснення втримування норм права при розгляді конкретної юридичної справи, що обов'язково для застосування тільки відносно цієї справи.

У юридичній літературі є справедливе зауваження, що більше правильним була б назва цього виду тлумачення не «казуальне» (традиційна назва) , а «казусне» як похідне від слова "казус" - конкретний випадок.

Суб'єктами казуального тлумачення виступають вищестоящі правозастосовні органи при розгляді неправильних рішень, винесених по конкретному юридичних справах відповідними нижчестоящими правозастосовними органами.

90. Поняття, ознаки інтерпретаційних актів.

Інтерпретаційно-правові акти (акти офіційного тлумачення) – це юридичні акти компетентного суб’єкта, що містять формально-обов’язкові правила-роз’яснення змісту норм права.

Ознаки інтерпретаційно-правових актів:

Є юридичним актом компетентного суб’єкта.

Є формальнообов’язкові для всіх суб’єктів права.

Містить правила-розуміння змісту норм права.

Мають юридичну форму зовнішнього вираження.

Мають юридичну силу, похідну від суб’єкта правотлумачення.

Правило роз’яснення не виходить за межі норми права.

Не створюють нових і не змінюють, не скасовують чинних норм права.

Правила-роз’яснення діють лише протягом строку дії нормативно-правового припису, що витлумачений.

Не мають самостійного значення та діють в єдності з нормативно-правовими приписами, які тлумачать.

Види інтерпретаційно-правових актів

- За юридичною формою вираження:

а) постанови, б) роз’яснення, в) ухвали, г) рішення, висновки.

- За галузевою належністю:

а) акти тлумачення конституційних нормативно-правових приписів.

б) акти тлумачення кримінальних нормативно-правових приписів.

в) акти тлумачення цивільних нормативно-правових приписів.

- За суб’єктами:

а) акти органу законодавчої влади;

б) акти глави держави

в) акти органів судової влади;

г) акти органів виконавчої влади.

- За сферою дії:

а) казуальні,

б) нормативні, що за авторством норм права, що тлумачаться, поділяються на:

1) акти автентичного тлумачення,

2 ) акти делегованого тлумачення.

- За характером норм права, що тлумачиться:

а) матеріальні, б) процесуальні

- За формою зовнішнього прояву:

а) письмові

- За юридичною значущістю:а) акти офіційного тлумачення.