67. Поняття і види законів, їх місце у системі нпа

Найвищу юридичну силу в системі нормативно-правових актів має закон.

Закон – нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, прийнятий в особливому порядку вищим представницьким органом влади або безпосередньо народом, який регулює найважливіші сфери суспільних відносин.

Особливості:

• Акт вищої юридичної сили, що має основне місце в ієрархії нормативно-правових актів

• Приймається вищим представницьким органом влади чи населенням (референдум)

• Регулює найбільш важливі для суспільства відносини, сфера дії яких визначається конституційно

• Приймається в особливому процесуальному порядку (законодавчий процес), що регламентується конституційним законом

• Містить первинні норми, які є базисом поточної правотворчості

• Гарантується державою в особливому порядку, діяльністю органів конституційної юрисдикції (Конституційний Суд України)

В залежності від юридичної сили, особливості прийняття та значення для правового регулювання розрізняють:

1) Конституція – це нормативно-правовий акт установчого характеру, що закріплює загальні засади громадянського суспільства та держави, основи правової системи, правовий статус громадян, організацію та повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування.

Особливості:

1) Є юридичною базою законодавства

2) Є актом прямої дії, тобто безпосередньо регулює суспільні відносини

3) Заснована на загально людських цінностях

4) Є гарантом справедливості у праві

5) Має стабільний характер і тривалу дію

6) Вміщає програмні положення, що розраховані на перспективу

7) Охороняються діяльність спеціального органу (Конституційний Суд)

2) Конституційні закони – нормативно-правові акти органічно поєднані з Конституцією, які вносять зміни та доповнення до Конституції чи безпосередньо передбачені текстом Конституції, які приймаються кваліфікованою більшістю (2/3) голосів депутатів від їх конституційного числа.

3) Звичайні закони – нормативно-правові акти, які приймаються на основі і на виконання Конституції і конституційних законів, забезпечують основи правового регулювання певної сфери та приймаються простою більшістю (1/2 +1 голос) від конституційного числа депутатів.

4) Надзвичайні закони – це нормативно-правові акти тимчасового характеру, які приймаються за надзвичайних обставин з метою ліквідації стихійного лиха чи екологічної катастрофи, які можуть призупиняти дію чинних у відповідній сфері законів.

5) Кодифіковані закони – це акти, що регулюють певну сферу суспільних відносин, у яких систематизуються і узагальнюються правові норми, що мають галузевий характер, які затверджуються спеціальними законами та мають форму основ чи кодексів.

6) Тимчасові закони – нормативно-правові акти, які приймаються на визначений у часі термін, закінчення якого обумовлює припинення дії закону (ЗУ «Про бюджет 2011 року»)

Допоміжні закони – це нормативно-правові акти, які затверджують, змінюють, призупиняють, скасовують інші нормативно-правові акти або мають значення для застосування цих актів.