- •1. Поняття і види юридичної науки
- •2. Предмет тдп та його особливості.
- •3 Обєкт і предмет юридичної науки. Т.П.
- •4.Тдп в системі юридичних наук
- •5. Методологія пізнання державно-правових явищ
- •6.Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ
- •7.Основні завдання і функції тдп
- •8.Світоглягдні методи пізнання державно-правових явищ
- •10.Принципи наукового пізнання
- •9. . Спеціально-наукові методи:
- •11.Соціальна влада додержавного суспільства:поняття,сутність,призначення.
- •12.Основні теорії походження держави
- •13.Причини та умови виникнення держави
- •14.Поняття та основні ознаки держави
- •15.Сутність держави
- •16.Державний суверенітет:поняття,компоненти та аспекти прояву.
- •17.Поняття і суть державної влади як основної ознаки держави.
- •18.Типологія держави
- •19.Співвідношення категорій людина,особа,громадянин.
- •21.Поняття та ознаки правової держави
- •22.Поняття та елементи форми держави
- •23.Поняття,види і загальна характеристика монархій.
- •24.Поняття та види республік
- •25.Порівняльна характеристика монархії та республіки
- •26.Складна за формою устрою держава
- •27.Порівняльна характеристика парламентської і президентської республіки
- •28.Поняття та види держав за формою устрою
- •29.Поняття і ознаки унітарної держави
- •30. Порівняльна характеристика унітарної та федеративної держави.
- •31. Поняття та види державно-політичного режиму.
- •32.Поняття і види демократичних державно-політичних режимів
- •33.Поняття та класифікація основних функцій держави
- •34.Хагальна характеристика внутрішніх функцій держави
- •35.Зовнішні функції держави
- •36.Функції та завдання держави:співвідношення
- •37.Форми і методи реалізації функції держави
- •38.Поняття і структура механізму держави
- •39.Поняття та ознаки органу держави
- •40.Критерії класифікації органу держави
- •41.Органи законодавчої влади:загальнотеоретична характеристика
- •42.Загальнотеоретична характеристика органів виконавчої влади
- •43.Органи судової влади:загальнотеоретична характеристика
- •44.Органи держави та місцевого самоврядування:співвідношення
- •45.Норми права та інші соціальні норми:співвідношення
- •46.Особливості соціального регулювання в первісному суспільстві
- •47.Співвідношення держави і права
- •48.Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту
- •49.Структура норми права
- •50.Класифікація норм права
- •52 Поняття, ознаки і види соціальних норм
- •54. Принципи права
- •55. Поняття та ознаки норм права
- •57. Юридичний позитивізм
- •59. Нормативізм(Кельзен)
- •60. Соціологічна теорія права.
- •61. Психологічна теорія права
- •62.Поняття, структура та значення системи права.
- •63. Поняття та види інститутів права
- •64. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •65. Форма та джерело права. Співвідношення.
- •66. Поняття і види форм права
- •67. Поняття і види законів, їх місце у системі нпа
- •68. Поняття, ознаки та види нормативно-правових актів.
- •69. Підзаконні нормативно-правові акти
- •70. Дія нормативно-правових актів у часі.
- •71. Дія нпа у просторі, за колом осіб
- •72. Поняття і ознаки нормативного договору.
- •73Судовий прецедент
- •75. Поняття, ознаки і види правовідносин
- •76.Структура правовідносин
- •77. Правосуб’єктність громадян і юридичних осіб
- •78. Поняття та види юридичних фактів.
- •79. Фактичний та юридичний зміст правовідносин.
- •80. Cуб’єктивне та об’єктивне право
- •81. Поняття та структура законодавства
- •82. Cистематизація законодавства
- •83. Основні підстави застосування норм права
- •84. Основні вимоги процесу правильного застосування норм права
- •85. Cтадії правозастосування
- •86. Акти правозастосування, їх поняття, ознаки та види.
- •87. Cпособи тлумачення
- •88. Поняття, ознаки та значення тлумачення норм права
- •89. Поняття та види офіційного тлумачення
- •90. Поняття, ознаки інтерпретаційних актів.
- •91. Правосвідомість — одна із форм суспільної свідомості.
- •92.Правовий нігілізм: походження, ознаки, шляхи подолання.
- •93. Деформації правосвідомості.
- •94. Поняття і ознаки правопорядку
- •95. Функції правопорядку
- •96. Поняття, ознаки, види правової культури.
- •97. Поняття, ознаки і види правомірної поведінки особи.
- •98. Поняття, ознаки і види правопорушень.
- •99. Склад правопорушень.
- •100. Поняття і ознаки законності як багатоаспектної категорії.
- •101. Основні вимоги державно-правового режиму законності
- •102. Основні гарантії законності.
- •103. Принципи законності.
- •104. Поняття, ознаки та види соціальної відповідальності.
- •106. Підстави юридичної відповідальності
- •105. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.
- •107. Основні завдання, цілі, призначення і функції юридичної відповідальності.
- •108. Аналогія права та аналогія закону.
67. Поняття і види законів, їх місце у системі нпа
Найвищу юридичну силу в системі нормативно-правових актів має закон.
Закон – нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, прийнятий в особливому порядку вищим представницьким органом влади або безпосередньо народом, який регулює найважливіші сфери суспільних відносин.
Особливості:
• Акт вищої юридичної сили, що має основне місце в ієрархії нормативно-правових актів
• Приймається вищим представницьким органом влади чи населенням (референдум)
• Регулює найбільш важливі для суспільства відносини, сфера дії яких визначається конституційно
• Приймається в особливому процесуальному порядку (законодавчий процес), що регламентується конституційним законом
• Містить первинні норми, які є базисом поточної правотворчості
• Гарантується державою в особливому порядку, діяльністю органів конституційної юрисдикції (Конституційний Суд України)
В залежності від юридичної сили, особливості прийняття та значення для правового регулювання розрізняють:
1) Конституція – це нормативно-правовий акт установчого характеру, що закріплює загальні засади громадянського суспільства та держави, основи правової системи, правовий статус громадян, організацію та повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування.
Особливості:
1) Є юридичною базою законодавства
2) Є актом прямої дії, тобто безпосередньо регулює суспільні відносини
3) Заснована на загально людських цінностях
4) Є гарантом справедливості у праві
5) Має стабільний характер і тривалу дію
6) Вміщає програмні положення, що розраховані на перспективу
7) Охороняються діяльність спеціального органу (Конституційний Суд)
2) Конституційні закони – нормативно-правові акти органічно поєднані з Конституцією, які вносять зміни та доповнення до Конституції чи безпосередньо передбачені текстом Конституції, які приймаються кваліфікованою більшістю (2/3) голосів депутатів від їх конституційного числа.
3) Звичайні закони – нормативно-правові акти, які приймаються на основі і на виконання Конституції і конституційних законів, забезпечують основи правового регулювання певної сфери та приймаються простою більшістю (1/2 +1 голос) від конституційного числа депутатів.
4) Надзвичайні закони – це нормативно-правові акти тимчасового характеру, які приймаються за надзвичайних обставин з метою ліквідації стихійного лиха чи екологічної катастрофи, які можуть призупиняти дію чинних у відповідній сфері законів.
5) Кодифіковані закони – це акти, що регулюють певну сферу суспільних відносин, у яких систематизуються і узагальнюються правові норми, що мають галузевий характер, які затверджуються спеціальними законами та мають форму основ чи кодексів.
6) Тимчасові закони – нормативно-правові акти, які приймаються на визначений у часі термін, закінчення якого обумовлює припинення дії закону (ЗУ «Про бюджет 2011 року»)
Допоміжні закони – це нормативно-правові акти, які затверджують, змінюють, призупиняють, скасовують інші нормативно-правові акти або мають значення для застосування цих актів.
