92.Правовий нігілізм: походження, ознаки, шляхи подолання.

Великих масштабів набуває явище, яке є антиподом високої правової культури і проявляється у викревленні уявлень про цінність права, ігноруванні вимог закону та зневажливому ставленні до правових принципів і традицій. Таке явище носить назву «правовий нігілізм». Поняття «нігілізм» походить від латинського nihil, що в перекладі означає «ніщо», «нічого».

У науковій літературі існують два підходи до розуміння сутності правового нігілізму - класичний (традиційний) і новаторський. У рамках класичного підходу правовий нігілізм розглядається як деструктивний соціальний феномен, сутність якого - негативне ставлення до права, зневіра в його можливості вирішувати нагальні проблеми так, як того вимагає соціальна справедливість. Представники новаторського підходу вважать, що до існування цього явища призводить саме право через свою недосконалість. Правовий нігілізм розглядається як специфічний соціальний орієнтир, який вказує напрямок негативних тенденцій у юридичній сфері і без якого стає неможливим пошук нових концепцій та ідеалів, а також шляхів вирішення проблем, що існують у суспільстві.

Виокремлюють дві форми прояву правового нігілізму: теоретичну і практичну. В першому випадку має місце концептуальне обґрунтування правового нігілізму, коли вчені, філософи, політологи доводять, що є більш важливі цінності, ніж право взагалі, а тим більше - права окремої людини. В другому випадку відбувається реалізація вказаних поглядів і вчень на практиці. Існують випадки, коли виникнення правового нігілізму провокує сама держава, ставлячи людину в умови, коли на одній чаші терезів опиняється необхідність дотримання законодавства, а на іншій - гідний рівень життя, оскільки закріплені в Конституції права людини і громадяняна не забезпечуються.

Причинами появи правового нігілізму, на думку більшості дослідників, є кризовий стан суспільства: економічна та політична нестабільність, зміна ідеології та духовних цінностей, поява нових прошарків населення, зловживання владою вищими посадовими особами держави, гальмування і не завершення реформ, і як наслідок - юридичне невігластво, відставання, правова невихованість населення, відсутність правових знань, досвіду правової діяльності та відповідних навичок, неможливість формування чіткої життєвої позиції.Повністю подолати правовий нігілізм неможливо, але можна звести його рівень до мінімуму шляхом застосування комплексних заходів забезпечення принципу верховенства права, правового виховання особи та вдосконалення нормативної бази.

93. Деформації правосвідомості.

Разом з тим на певних етапах розвитку держави і права можуть створюватися історичні передумови для форму¬вання дефектної правосвідомості, яка є антиподом високої пра¬вової культури. Деформація правосвідомості проявляється у ви¬кривленні уявлень про цінність права. Традиційно її зводять до правового нігілізму. Однак він є лише одним з різновидів назва-ного явища. Іншими проявами дефектної правосвідомості є: пра¬вовий інфантилізм, правовий ідеалізм, правовий дилетантизм та «переродження» правосвідомості. Спільним для всіх видів де¬формації є правова неосвіченість, низький рівень правосвідо¬мості і політико-правової культури суб'єктів права. Разом з тим кожен з названих видів деформації має і свою специфіку.

Правовий інфантилізм проявляється у несформованості пра¬вових знань або їх недостатній глибині, однак при особистій пере¬конаності в наявності належної юридичної підготовки. Найбільшого поширення правовий інфантилізм набуває серед працівників правоохоронних та інших правозасто-совчих органів, які не здобули фундаментальної юридичної освіти.

Правовий ідеалізм (романтизм) характеризується таким ста¬ном правосвідомості громадян, зокрема посадових осіб держав¬ного апарату, при якому відбувається переоцінка реальних мож¬ливостей форм права впливати на суспільні відносини і процеси.

Хоча ідеалізм і має протилежну нігілізму спрямованість, та за своїми деструктивними наслідками він становить не меншу загро¬зу для суспільства

Правовий дилетантизм означає вільне поводження із зако¬ном (поверхове або неадекватне тлумачення правових норм, відсутність системного підходу при їх оцінці тощо) або з оцінкою юридичної ситуації, що в цілому обумовлено легковажним став¬ленням до права. Особливої небезпеки ця форма може набути в разі тиражування таких підходів через засоби масової інфор¬мації (наприклад, всупереч дії презумпції невинуватості тверд¬ження про визнання особи до судового рішення винною в скоєнні злочину).

Правова демагогія передбачає легковажне або свідоме здійс¬нення такого впливу окремої особи або громадських організацій на свідомість людей, наслідком якого стає формування од¬нобічного або викривленого уявлення про правову дійсність. Найбільшого поширення така форма деформації правосвідомості набуває під час виборів або референдумів і (чорний піар).