- •1) Неолітична революція та її наслідки для розвитку господарської діяльності людства.
- •2) Особливості розвитку господарства східних стародавніх країн: Єгипту, Вавилону, Китаю, Індії.
- •3. Економічна думка Стародавнього Єгипту та Месопотамії.
- •4. Економічна думка у Стародавній Індії, Стародавньому Китаї.
- •5. Характеристика еволюції господарства стародавньої Греції, Стародавнього Риму.
- •6. Економічні ідеї давньогрецьких вчених.
- •7. Економічна думка Стародавнього Риму
- •8) Розвиток феодального землеволодіння у період Середньовіччя.
- •9. Розвиток ремесла і торгівлі в епоху класичної феодальної економіки та руйнування феодальних відносин.
- •10. Економічні ідеї представників середньовічного Сходу.
- •11. Економічні погляди Фоми Аквінського, Ніколи Орема та Георгія Пліфона.
- •12. Виникнення утопічного соціалізму. Томас Мор і Томмазо Кампанелла.
- •13. Особливості становлення феодальних відносин в Київській Русі. Розвиток ремесла і торгівлі.
- •14. Зародження економічної думки в Київській Русі.
- •15. Розвиток феодальних відносин на українських землях у складі Князівства Литовського та Королівства Польського.
- •16.Мануфактурний період у Західній Європі
- •17. Особливості розвитку мануфактурної економіки в Нідерландах, Англії, Франції.
- •19. Національні особливості англійського, французького, італійського,
- •20. Буржуазні революції в Європі, їх економічні наслідки.
- •21. Теоретичні погляди засновників класичної школи (в.Петті, п. Де Буагільбер).
- •22. Школа фізіократів. Економічні ідеї ф. Кене.
- •23. Економічна теорія а.Тюрго.
- •24. Сутність промислового перевороту та його значення для економіки країн Західної Європи та сша
- •25. Теорії ринку, вартості, розподілу, грошей, капіталу а.Сміта та д.Рікардо.
- •26. Розвиток класичної політичної економії в Англії в і пол. Хіх ст. (т.Мальтус, н.Сеніор, Дж.С.Мілль).
- •27. Економічні погляди г.Ч.Кері..
- •28. Розвиток класичної політичної економії у Франції в і пол. Хіх ст. (ж.-б.Сей, ф.Бастіа)
- •29. Економічні погляди представників дрібнобуржуазної економічної думки (с. Сісмонді, к.Родбертус, п.Ж.Прудон).
- •30. Економічні ідеї західноєвропейських соціалістів-утопістів.
- •31. Теорії вартості, доданої вартості, грошей, капіталу, доходів в марксистській економічній теорії.
- •32. Економічна модель соціалізму в працях к.Маркса та ф.Енгельса
- •33. Друга технологічна революція: її сутність та вплив на світове господарство.
- •34. Особливості розвитку економік Англії, Франції, Німеччини, сша наприкінці XIX - на початку XX ст..
- •35. Зародження маржиналізму та його особливості.
- •39. Американська школа маржиналізму.
- •36. Дослідження піонерів маржинального аналізу: ж.Дюпюї, а.Курно, і. Фон Тюнен, г. Госсен
- •37. Австрійська школа маржиналізму. К.Менгер, ф.Візер, о.Фон Бем-Беверк
- •38. Кембрідзька школа маржиналізму та становлення некласичного напряму в економічній науці.
- •40. Математична школа маржиналізму.
- •41. Виникнення національної економічної школи в Німеччині.
- •42. Розвиток історичної школи в Німеччині
- •44. Аграрні відносини в Україні у хviii - і пол. Хіх ст
- •46. Аграрна реформа на українських землях у хіх ст.
- •45. Міста та ремесла в Україні у хviii – і пол. Хіх ст.. Розвиток фінансової справи.
- •47. Тенденції розвитку господарства на українських землях в іі пол. Хіх- на поч. ХХст..
- •48. Економічні ідеї декабристів.
- •49 Економічна думка в Україні в період підготовки та здійснення реформи 1861 року.
- •50) Ліберально-буржуазна економічна думка України в після реформовий період.
- •54. Економічна теорія м.І.Тугана-Барановського.
- •55. Економічні погляди є.Слущького
- •56. Версальська угода. Плани Дауеса та Юнга
- •58. Причини та характер світової економічної кризи 1929-1933 рр.
- •59. «Новий курс» ф.Рузвельта
- •60. Шляхи виходу з кризи Великобританії, Німеччини і Франції ц 1930-х рр..
- •61. Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •62. Теорія монополістичної та недосконалої конкуренції. Е. Чемберлін та Дж. Робінсон
- •63. Теорія інноваційного розвитку й. Шумпетера
- •94 Питання: Сучасні тенденції розвитку світової економіки.
- •93 Питання:
- •92 Питання:
- •91 Питання :
- •89 Питання:
- •90 Питання:
- •88 Питання :
- •87 Питання:
- •86 Питання:
- •85 Питання:
- •84 Питання:
- •83 Питання:
- •82 Питання:
- •80 Питання:
- •79 Питання:
- •78 Питання:
- •77 Питання:
- •76 Питання:
- •75 Питання:
- •74 Питання:
- •73 Питання:
- •72 Питання:
- •71 Питання:
- •70 Питання:
- •69 Питання:
- •68 Питання:
- •67 Питання:
- •66Питання:
- •65 Питання:
- •64 Питання:
- •63 Питання:
- •62 Питання:
- •61 Питання:
- •60 Питання:
- •59 Питання:
- •58 Питання:
- •57 Питання:
84 Питання:
Теорія "індустріального суспільства" виникла в 40-х рр.. ХХ ст. Її родоначальником можна вважати американського економіста П. Дракера.Поява індустріального суспільства він пов'язує з ХХ ст., З появою і зростанням корпорацій. Головним принципом революції він вважає масове потокове виробництво, початок якому поклав 0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%B4"Генрі Форд в автомобільній промисловості. Головним соціальним наслідком впровадження масового виробництва Дракер вважає "відділення робочого від продукту та засобів виробництва". У "традиційному суспільстві" XIX ст. 0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8"люди виробляли продукти самостійно. З переходом до індустріального суспільства продукт вже не випускається окремим робочим, він стає 0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2"колективним. Окремий робочий зазвичай не може визначити свій внесок у виробничу організацію і в продукт. Винуватець цього процесу - масове виробництво з його спеціалізацією. Крім того, Дракер вживає поняття "вільне індустріальне суспільство", зразком якого він вважає 0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86"американське суспільство. "Вільне індустріальне суспільство", за Дракеру, є поєднання наступних елементів: 1) машинізованого масове виробництво зі спеціалізацією та інтеграцією робіт в рамках великих корпорацій, 2) приватна власність на засоби виробництва і розподіл господарства країни на автономні підприємства, 3) зосередження 0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F"управління підприємствами в руках менеджерів; 4) координація діяльності різних господарських одиниць і галузей через ринок, що грає роль регулятора виробництва і обміну. Постіндустріальне суспільство- широко поширений в зх. соціології термін, застосовуваний для позначення сучас. т-ва. Концепція П. о. була розроблена амер. Соціологом Беллом. Два осн. варіанти: - Ліберальне, що спирається на амер. модель капіталістичного 0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA"розвитHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA"куHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA" (Белл, Тоффлер), - Радикальне, що грунтується на європейській моделі. Людина опиняється в штучному середовищі об'єктів. У діяльності людей бере участь все більше символічних посередників, і насамперед - інформаційних. Ключова форма діяльності - споживання. Соціальна система потребує не трудящих і платників податків, а в споживачах. Проблема не в тому, як зробити товар, а як змусити спожити. Пост індустріальне суспільство - суспільство складних структур. Причому одна структура легко змінюється на іншу. Для постіндустріального о-ви індивідуалістична система цінностей з альтруїстичної мораллю. Рівень споживання - мірило соціальних заслуг. В основі концепції П. о. лежить поділ всього товариств. розвитку на три етапи: доіндустріальне, індустріальне і постіндустріальне. У доіндустріальному про-ве визначальним була сільськогосподарська сфера, з церквою та армією як гол. ін-тами про-ва; в індустріальному про-ве - промисловість, з корпорацією і фірмою на чолі; Перехід від індустріального до постіндустріального об-ву визначається низкою факторів: - Зміною від товаропроізводящей до обслуговуючої економіці, перевагу сфери послуг над сферою виробництва; - Зміною в соціальній структурі т-ва (класовий поділ поступається місцем професійного); - Центральним місцем теоретичного знання у визначенні політики в об-ве (ун-ти як центри зосередження цього знання стають гол. Ін-тами про-ва); - Створенням нової інтелектуальної технології, введенням планування і контролю над технологічними змінами.
