- •1) Неолітична революція та її наслідки для розвитку господарської діяльності людства.
- •2) Особливості розвитку господарства східних стародавніх країн: Єгипту, Вавилону, Китаю, Індії.
- •3. Економічна думка Стародавнього Єгипту та Месопотамії.
- •4. Економічна думка у Стародавній Індії, Стародавньому Китаї.
- •5. Характеристика еволюції господарства стародавньої Греції, Стародавнього Риму.
- •6. Економічні ідеї давньогрецьких вчених.
- •7. Економічна думка Стародавнього Риму
- •8) Розвиток феодального землеволодіння у період Середньовіччя.
- •9. Розвиток ремесла і торгівлі в епоху класичної феодальної економіки та руйнування феодальних відносин.
- •10. Економічні ідеї представників середньовічного Сходу.
- •11. Економічні погляди Фоми Аквінського, Ніколи Орема та Георгія Пліфона.
- •12. Виникнення утопічного соціалізму. Томас Мор і Томмазо Кампанелла.
- •13. Особливості становлення феодальних відносин в Київській Русі. Розвиток ремесла і торгівлі.
- •14. Зародження економічної думки в Київській Русі.
- •15. Розвиток феодальних відносин на українських землях у складі Князівства Литовського та Королівства Польського.
- •16.Мануфактурний період у Західній Європі
- •17. Особливості розвитку мануфактурної економіки в Нідерландах, Англії, Франції.
- •19. Національні особливості англійського, французького, італійського,
- •20. Буржуазні революції в Європі, їх економічні наслідки.
- •21. Теоретичні погляди засновників класичної школи (в.Петті, п. Де Буагільбер).
- •22. Школа фізіократів. Економічні ідеї ф. Кене.
- •23. Економічна теорія а.Тюрго.
- •24. Сутність промислового перевороту та його значення для економіки країн Західної Європи та сша
- •25. Теорії ринку, вартості, розподілу, грошей, капіталу а.Сміта та д.Рікардо.
- •26. Розвиток класичної політичної економії в Англії в і пол. Хіх ст. (т.Мальтус, н.Сеніор, Дж.С.Мілль).
- •27. Економічні погляди г.Ч.Кері..
- •28. Розвиток класичної політичної економії у Франції в і пол. Хіх ст. (ж.-б.Сей, ф.Бастіа)
- •29. Економічні погляди представників дрібнобуржуазної економічної думки (с. Сісмонді, к.Родбертус, п.Ж.Прудон).
- •30. Економічні ідеї західноєвропейських соціалістів-утопістів.
- •31. Теорії вартості, доданої вартості, грошей, капіталу, доходів в марксистській економічній теорії.
- •32. Економічна модель соціалізму в працях к.Маркса та ф.Енгельса
- •33. Друга технологічна революція: її сутність та вплив на світове господарство.
- •34. Особливості розвитку економік Англії, Франції, Німеччини, сша наприкінці XIX - на початку XX ст..
- •35. Зародження маржиналізму та його особливості.
- •39. Американська школа маржиналізму.
- •36. Дослідження піонерів маржинального аналізу: ж.Дюпюї, а.Курно, і. Фон Тюнен, г. Госсен
- •37. Австрійська школа маржиналізму. К.Менгер, ф.Візер, о.Фон Бем-Беверк
- •38. Кембрідзька школа маржиналізму та становлення некласичного напряму в економічній науці.
- •40. Математична школа маржиналізму.
- •41. Виникнення національної економічної школи в Німеччині.
- •42. Розвиток історичної школи в Німеччині
- •44. Аграрні відносини в Україні у хviii - і пол. Хіх ст
- •46. Аграрна реформа на українських землях у хіх ст.
- •45. Міста та ремесла в Україні у хviii – і пол. Хіх ст.. Розвиток фінансової справи.
- •47. Тенденції розвитку господарства на українських землях в іі пол. Хіх- на поч. ХХст..
- •48. Економічні ідеї декабристів.
- •49 Економічна думка в Україні в період підготовки та здійснення реформи 1861 року.
- •50) Ліберально-буржуазна економічна думка України в після реформовий період.
- •54. Економічна теорія м.І.Тугана-Барановського.
- •55. Економічні погляди є.Слущького
- •56. Версальська угода. Плани Дауеса та Юнга
- •58. Причини та характер світової економічної кризи 1929-1933 рр.
- •59. «Новий курс» ф.Рузвельта
- •60. Шляхи виходу з кризи Великобританії, Німеччини і Франції ц 1930-х рр..
- •61. Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •62. Теорія монополістичної та недосконалої конкуренції. Е. Чемберлін та Дж. Робінсон
- •63. Теорія інноваційного розвитку й. Шумпетера
- •94 Питання: Сучасні тенденції розвитку світової економіки.
- •93 Питання:
- •92 Питання:
- •91 Питання :
- •89 Питання:
- •90 Питання:
- •88 Питання :
- •87 Питання:
- •86 Питання:
- •85 Питання:
- •84 Питання:
- •83 Питання:
- •82 Питання:
- •80 Питання:
- •79 Питання:
- •78 Питання:
- •77 Питання:
- •76 Питання:
- •75 Питання:
- •74 Питання:
- •73 Питання:
- •72 Питання:
- •71 Питання:
- •70 Питання:
- •69 Питання:
- •68 Питання:
- •67 Питання:
- •66Питання:
- •65 Питання:
- •64 Питання:
- •63 Питання:
- •62 Питання:
- •61 Питання:
- •60 Питання:
- •59 Питання:
- •58 Питання:
- •57 Питання:
80 Питання:
До Нових індустріальних країн (НІК) відносять ряд країн 0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F"Азії та 0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0"Америки, що характеризуються високими темпами економічного зростання. НІК виділились з країн, що розвиваються, у 60-х роках ХХ ст. У формуванні НІК можна виділити 4 етапи. На першому чотири країни 0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F"ПHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F"івденно-Східної Азії (0%93%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B3"Гонконг, 0%A1%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%80"Сінгапур, 0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C"Тайвань, 0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%8F"Південна Корея) та три країни 0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0"Латинської Америки (0%90%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0"Аргентина, 0%91%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%8F"Бразилія, 0%9C%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0"Мексика) досить швидко досягли великих соціально-економічних зрушень і практично зрівнялися з державами, які мали стабільно високі темпи економічного зростання. На другому етапі до цих країн додалися ще 0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%B7%D1%96%D1%8F"Малайзія, 0%A2%D0%B0%D1%97%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4"Таїланд та 0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F"Індія. На третьому етапі в групу НІК почали включати 0%9A%D1%96%D0%BF%D1%80"КіHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BF%D1%80"пр, 0%A2%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%81"Туніс, 0%A2%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0"Туреччину та 0%86%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F"Індонезію, на четвертому - 0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%BF%D1%96%D0%BD%D0%B8"Філіппіни та 0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9"Китай. З'явились цілі регіони, які можна оголосити індустріальними, стабільно зростаючими.
Критерії зарахування країн до НІК:
- ВНП на душу населення не менше 1100 доларів.
- Частка переробної промисловості більша 20%
- Високі темпи зростання
- Динамічні макроекономічні та внутрішньогалузеві структурні зрушення
- Зростання професійного рівня робочої сили
- Інтенсивна участь у міжнародному поділі праці
- Широке використання іноземного капіталу
79 Питання:
Соціально-економічні реформи в Китаї розпочалися з 1978 р., набагато раніше, ніж в інших соціалістичних країнах із директивним плановим господарством. За геополітичним й ідеологічним значенням вони важливіші, ніж в інших постсоціалістич-них країнах.По-перше, реформи дали економічному розвиткові Китаю поштовх, який тягне за собою корінні зміни в геополітичній розстановці сил. За прогнозами вчених, якщо навіть у перспективі Китай не зможе підтримувати високі темпи економічного зростання (близько 9 % у середньому за рік), то навіть збереження половинного рівня перетворить країну на другу наддержаву протягом максимум наступних двох десятиліть10. За зростанням економічної могутності завжди настає зростання війскової сили, дипломатичного, політичного та іншого впливу.По-друге, результати китайських реформ мають велике ідеологічне значення. Крах радянського східноєвропейського соціалістичного експерименту однозначно інтерпретується переважною більшістю політиків і вчених, як тотальна поразка комуністичної ідеї порівняно з капіталізмом. Китайське керівництво і теоретики не погоджуються з такими висновками, стверджуючи, що вони від комуністичної ідеї не відмовляються, оскільки успіхи країни доводять її потенціал, а крах радянської і східноєвропейської соціально-економічної системи означає лише невдачу окремих моделей соціалістичного (комуністичного) типу. На таких позиціях стоїть і В'єтнам. Тому не випадкові намагання різних напрямів використати "китайську карту" для підкріплення своїх, нерідко прямо протилежних за ідейним змістом, концепцій.По-третє, Китай і В'єтнам залишилися єдиними соціалістичними країнами, які фактично вибрали шлях конвергенції двох соціально-економічних систем - директивно-планової і ринкової.