78 Питання:

У США в 1980-х роках модель державного регулювання економіки отримала назву "рейганоміка", будучи варіантом неоконсервативної політики. Теоретична основа рейганоміки - концепція пропозицій що бере за основу не витрати (приватні та державні), як це було прийнято в кейнсіанстві, а заощадження, отже, декларує необхідність збільшення заощаджень і відносне зменшення споживчого попиту, при цьому податки виконують роль головного інструменту фіскальної політики. Економічна програма передбачала:

o скорочення податків на корпорації та фізичних осіб;

o зменшення державних видатків на соціальні програми;

o жорстку кредитно-грошову політику як засіб подолання інфляції, дерегулювання підприємницької діяльності.

Основні заходи "рейганоміки"

o У 1981 р. ухвалено Закон про оподаткування, що передбачав поетапне скорочення індивідуального прибуткового податку загалом на 23 %, максимальної податкової ставки на доходи від капіталу - з 70 до 50 %, термінів амортизаційних списань, збільшення інвестиційної податкової знижки. За п'ять років податкова реформа зменшила надходження у федеральний бюджет майже на 750 млрд дол. Разом з тим, передбачалося, що зростуть стимули до праці, обсяги заощаджень та інвестицій, темпи економічного зростання та продуктивність праці, зменшиться рівень безробіття. Реалізуючи на практиці монетаристські рекомендації, ФРС запровадила таргетування вузьких грошових агрегатів, що законодавчо було закріплено в 1975 р. У 1983 р. почалось циклічне поліпшення кон'юнктури, пришвидшене фіскальною і кредитно-грошовою політикою. Однак середні темпи зростання реального ВВП у 1981-1985 рр. становили 2,4 %, менше, ніж визначила адміністрація (3,8 %), продуктивності праці - лише 0,9 % (у 1973-1981 рр. - 0,6 %, у післявоєнний період-1,9%). Результатом рейганоміки стало економічне піднесення США впродовж 1983-1989 рр. і зміцнення міжнародних економічних позицій. Рівень ВВП у 1989 р. перевищив показники 1979 р. на 25 %, особисте споживання зросло на 1/3, рівень безробіття зменшився до 5 %, інфляції - до 4 %.

Зміст, результати та наслідки реформ тетчеризму:

Провідним напрямом діяльності була боротьба з інфляцією. Важливі інструменти боротьби з інфляцією - державний бюджет і фіскальна політика. Більш ніж 90 % доходів англійського бюджету наприкінці 1970 - на початку 1980-х років становили податки, у тому числі прибутковий - близько 34 % від усіх доходів бюджету. З метою стимулювання інвестицій уряд надав податкові пільги приватному бізнесу. Ставку податку а прибутку найбільших корпорацій було послідовно знижено спочатку до 50, а потім до 35 %. Це зменшило на 3,5 млрд ф. ст. прямі податки на великі доходи. Одночасно зросло значення непрямих податків, що в 1981 р. становили 39 % від усіх надходжень у бюджет. Було підвищено ставки податку на додану вартість з 8 до 15 % (обкладали товари першої необхідності, побутові та медичні послуги). Держава скоротила державні позики приватному сектору, контролювала темпи Збільшення грошової маси в обігу (Банк Англії запровадив таргетування в 1975 р.), відмінила контроль над цінами і заробітною платою. Зросла сума кредитів, наданих банками промисловим компаніям. Крім цього, до 17 % підвищено дисконтні ставки Банку Англії. З метою обмеження державних витрат на 4 млрд ф. ст. зменшено видатки на промисловість, комунальне і дорожнє господарство, розвиток культури й освіти. Проводилася політика скорочення внутрішнього споживання.