- •1) Неолітична революція та її наслідки для розвитку господарської діяльності людства.
- •2) Особливості розвитку господарства східних стародавніх країн: Єгипту, Вавилону, Китаю, Індії.
- •3. Економічна думка Стародавнього Єгипту та Месопотамії.
- •4. Економічна думка у Стародавній Індії, Стародавньому Китаї.
- •5. Характеристика еволюції господарства стародавньої Греції, Стародавнього Риму.
- •6. Економічні ідеї давньогрецьких вчених.
- •7. Економічна думка Стародавнього Риму
- •8) Розвиток феодального землеволодіння у період Середньовіччя.
- •9. Розвиток ремесла і торгівлі в епоху класичної феодальної економіки та руйнування феодальних відносин.
- •10. Економічні ідеї представників середньовічного Сходу.
- •11. Економічні погляди Фоми Аквінського, Ніколи Орема та Георгія Пліфона.
- •12. Виникнення утопічного соціалізму. Томас Мор і Томмазо Кампанелла.
- •13. Особливості становлення феодальних відносин в Київській Русі. Розвиток ремесла і торгівлі.
- •14. Зародження економічної думки в Київській Русі.
- •15. Розвиток феодальних відносин на українських землях у складі Князівства Литовського та Королівства Польського.
- •16.Мануфактурний період у Західній Європі
- •17. Особливості розвитку мануфактурної економіки в Нідерландах, Англії, Франції.
- •19. Національні особливості англійського, французького, італійського,
- •20. Буржуазні революції в Європі, їх економічні наслідки.
- •21. Теоретичні погляди засновників класичної школи (в.Петті, п. Де Буагільбер).
- •22. Школа фізіократів. Економічні ідеї ф. Кене.
- •23. Економічна теорія а.Тюрго.
- •24. Сутність промислового перевороту та його значення для економіки країн Західної Європи та сша
- •25. Теорії ринку, вартості, розподілу, грошей, капіталу а.Сміта та д.Рікардо.
- •26. Розвиток класичної політичної економії в Англії в і пол. Хіх ст. (т.Мальтус, н.Сеніор, Дж.С.Мілль).
- •27. Економічні погляди г.Ч.Кері..
- •28. Розвиток класичної політичної економії у Франції в і пол. Хіх ст. (ж.-б.Сей, ф.Бастіа)
- •29. Економічні погляди представників дрібнобуржуазної економічної думки (с. Сісмонді, к.Родбертус, п.Ж.Прудон).
- •30. Економічні ідеї західноєвропейських соціалістів-утопістів.
- •31. Теорії вартості, доданої вартості, грошей, капіталу, доходів в марксистській економічній теорії.
- •32. Економічна модель соціалізму в працях к.Маркса та ф.Енгельса
- •33. Друга технологічна революція: її сутність та вплив на світове господарство.
- •34. Особливості розвитку економік Англії, Франції, Німеччини, сша наприкінці XIX - на початку XX ст..
- •35. Зародження маржиналізму та його особливості.
- •39. Американська школа маржиналізму.
- •36. Дослідження піонерів маржинального аналізу: ж.Дюпюї, а.Курно, і. Фон Тюнен, г. Госсен
- •37. Австрійська школа маржиналізму. К.Менгер, ф.Візер, о.Фон Бем-Беверк
- •38. Кембрідзька школа маржиналізму та становлення некласичного напряму в економічній науці.
- •40. Математична школа маржиналізму.
- •41. Виникнення національної економічної школи в Німеччині.
- •42. Розвиток історичної школи в Німеччині
- •44. Аграрні відносини в Україні у хviii - і пол. Хіх ст
- •46. Аграрна реформа на українських землях у хіх ст.
- •45. Міста та ремесла в Україні у хviii – і пол. Хіх ст.. Розвиток фінансової справи.
- •47. Тенденції розвитку господарства на українських землях в іі пол. Хіх- на поч. ХХст..
- •48. Економічні ідеї декабристів.
- •49 Економічна думка в Україні в період підготовки та здійснення реформи 1861 року.
- •50) Ліберально-буржуазна економічна думка України в після реформовий період.
- •54. Економічна теорія м.І.Тугана-Барановського.
- •55. Економічні погляди є.Слущького
- •56. Версальська угода. Плани Дауеса та Юнга
- •58. Причини та характер світової економічної кризи 1929-1933 рр.
- •59. «Новий курс» ф.Рузвельта
- •60. Шляхи виходу з кризи Великобританії, Німеччини і Франції ц 1930-х рр..
- •61. Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •62. Теорія монополістичної та недосконалої конкуренції. Е. Чемберлін та Дж. Робінсон
- •63. Теорія інноваційного розвитку й. Шумпетера
- •94 Питання: Сучасні тенденції розвитку світової економіки.
- •93 Питання:
- •92 Питання:
- •91 Питання :
- •89 Питання:
- •90 Питання:
- •88 Питання :
- •87 Питання:
- •86 Питання:
- •85 Питання:
- •84 Питання:
- •83 Питання:
- •82 Питання:
- •80 Питання:
- •79 Питання:
- •78 Питання:
- •77 Питання:
- •76 Питання:
- •75 Питання:
- •74 Питання:
- •73 Питання:
- •72 Питання:
- •71 Питання:
- •70 Питання:
- •69 Питання:
- •68 Питання:
- •67 Питання:
- •66Питання:
- •65 Питання:
- •64 Питання:
- •63 Питання:
- •62 Питання:
- •61 Питання:
- •60 Питання:
- •59 Питання:
- •58 Питання:
- •57 Питання:
60 Питання:
Першою ознакою економічної кризи прийнято вважати різке падіння цін на акції Нью-Йоркської біржі 24 жовтня 1929 p. Якщо до 1 жовтня їх вартість становила майже 90 млрд дол., то в березні 1933 p. — лише 19 млрд дол., знизившись у 5 разів. Криза охопила насамперед важку індустрію. Що стосується зовнішньої сторони депресії, то вона виявилася у перевиробництві товарів. Щоб стримати падіння цін, скоротити запаси товарів по всій країні, було вжито заходи щодо фізичного знищення їх. Спалювали пшеницю, каву, бавовну, молоко виливали в річки. Внутрішня причина кризи — відсутність будь-якого контролю державою за промисловим і сільськогосподарським виробництвом. Англійський уряд вчасно вжив заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків економічної кризи. Він всіляко підтримував процес концентрації виробництва, встановлення галузевих єдиних цін на товари. Послідовно проводячи курс на об'єднання підприємців, держава намагалася контролювати випуск продукції, її реалізацію за допомогою примусових санкцій, кредитних привілеїв, різного роду гарантій. Англійський уряд вчасно вжив заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків економічної кризи. Він всіляко підтримував процес концентрації виробництва, встановлення галузевих єдиних цін на товари. Послідовно проводячи курс на об'єднання підприємців, держава намагалася контролювати випуск продукції, її реалізацію за допомогою примусових санкцій, кредитних привілеїв, різного роду гарантій. 3 великими труднощами уряд Франції ліквідував наслідки затяжної депресії. Йому довелося встановити контроль над Французьким банком, націоналізувати ряд галузей промисловості, в тому числі воєнну. Під тиском "голодних походів" страйкарів, демонстрацій державна адміністрація підвищила заробітну плату робітникам і службовцям, ввела 40-годинний робочий тиждень, двотижневі щорічні відпустки. Для Німеччини, як і для США, економічна криза 1929 —1933 pp. була катастрофічною. Досягнувши за допомогою плану Дауеса в промисловому виробництві довоєнного рівня, країна знову опинилася в глибокій господарській розрусі. Вже в 1932 p. виробництво скоротилося на 50%. Банкрутами стали понад ЗО тис. дрібних виробників. Половина невеликих підприємств не працювала. Складний і суперечливий шлях господарського розвитку пройшли країни світу в міжвоєнний період. Відбудова економіки, її піднесення чергувалися з кризами, в тому числі світовою. Безперечним лідером стали США, які не мали собі рівних в аграрному секторі, промисловості, фінансовій сфері. Не завжди стабільно, а іноді драматично розвивалося господарство Німеччини, Франції та Японії. Трагічною сторінкою в історії людства була друга світова війна, що завдала нечуваних страждань сотням мільйонів жителів землі.
59 Питання:
"Новий курс" Ф. Рузвельта
Програма Ф. Д. Рузвелта, яка отримала гучну назву - «Новий курс», передбачала вжиття заходів, покликаних оздоровити економіку завдяки її докорінному реформуванню. Її наріжним каменем стало державне регулювання фінансових (насамперед торгівлі й кредиту - галузей, які стали живильним середовищем для кризи перевиробництва), економічних та соціальних відносин у країні. Це вимагало від уряду сміливих дій.0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8._%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8"Президент покладався на «принцип пилососа» - усі наявні в країні ресурси були кинуті на те, щоб не лише допомогти великому бізнесу, як це завжди робилося раніше, а насамперед відновити купівельну спроможність рядових американців. Вони, у свою чергу, повинні були «розсмоктати» надлишок товарів.До планів Ф. Д. Рузвелта також входило обмеження сваволі монополій. Він мав намір покласти край зловживанням в економічному і соціальному житті, а також припинити марнотратне використання природних ресурсів.Президент у своїх традиційних радіозверненнях до країни дохідливо роз'яснював ці принципи американцям, і0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%C2%AB%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%C2%BB,_%C2%AB%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%C2%BB,_%C2%AB%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%C2%BB._%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%96_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83._%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%8C"нація, оцінивши його відвертість, стала надійним партнером свого лідера у відновленні життя.Він також створив дорадчий орган, який складався з тямущих в економіці людей - «Мозковий центр».На тлі того, що впродовж 15-ти років у США взагалі не відбувалося жодних перетворень в економічному законодавстві (маючи більшість у конґресі, республіканці блокували їх), «Новий курс» став своєрідною революцією.
