31.Принцип орієнтації на замовника в iso 9000: 2000.

Організації залежать від своїх замовників і тому повинні розуміти поточні та майбутні потреби

замовників, виконувати їхні вимоги і прагнути до перевищення їхніх очікувань.

 Організація повинна визначити:

а) вимоги, встановлені замовником, у тому числі вимоги, пов'язані з постачанням і подальшим обслуговуванням; б) вимоги, не встановлені замовником, але необхідні для встановленого чи передбаченого вико­ристання, якщо про таке відомо; в) законодавчі та регламентувальні вимоги щодо продукції; г) будь-які додаткові вимоги, визначені організацією. Організація повинна відстежувати інформацію стосовно сприйняття замовником рівня задоволення організацією його вимог, оскільки це є одним з показників функціонування системи управління якістю. Повинні бути визначені методи отримання та використання цієї інформації. Організація повинна дбайливо ставитися до власності замовника, якщо ця власність перебуває під контролем організації або в її користуванні. Організація повинна забезпечувати ідентифікацію, пе­ревірку, захист та охорону власності замовника, яку він надав для безпосереднього використання або комплектування продукції. Якщо будь-яка власність замовника втрачена, пошкоджена або внаслідок інших причин визначена непридатною для використання, про це слід повідомити замовника і скласти протокол Організація повинна визначити і впровадити ефективні заходи щодо зв'язку з замовниками, у тому числі:

а) інформування стосовно продукції;

б) опрацювання запитів, контрактів чи замовлень та змін до них;

в) зворотний зв'язок із замовниками, у тому числі реагування на їхні скарги.

32.Принцип провідної ролі керівництва в iso 9000: 2000.

Керівники встановлюють єдність мети та напрямів діяльності організації. Їм слід створювати та підтримувати таке внутрішнє середовище, в якому працівники можуть бути повністю залучені до виконання завдань, що стоять перед організацією

Найвище керівництво повинне надавати докази виконання своїх зобов'язань щодо розроблення та впровадження системи управління якістю і постійного поліпшення її результативності, використо­вуючи:

а) доведення до всіх рівнів в організації важливості задоволення вимог замовника, а також рег-ламентувальних та законодавчих вимог:                                   б) формулювання політики у сфері якості; в) забезпечення установлення цілей у сфері якості;

г) аналізування з боку керівництва;

д) забезпечення ресурсами.

Найвище керівництво повинне призначити одного з представників керівництва, на якого, незалеж­но від інших обов'язків, повинна бути покладена відповідальність із наданням повноважень за:

а) забезпечення встановлення, впровадження та підтримання процесів, необхідних для системи управління якістю;

б) звітування перед найвищим керівництвом про функціонування системи управління якістю і про потребу її поліпшення;

в) забезпечення обізнаності з вимогами замовника в межах організації.

Найвище керівництво повинне із запланованою періодичністю аналізувати чинну в організації сис­тему управління якістю для забезпечення її постійної придатності, адекватності та результативності. Аналізування повинне охоплювати оцінювання можливостей поліпшення і визначення потреби в змінах системи управління якістю, у тому числі політики та цілей у сфері якості, Аналізування з боку керівництва слід оформлювати протоколами

Вхідні дані аналізування з боку керівництва повинні містити інформацію щодо:

а) результатів аудитів;

б) зворотного зв'язку із замовниками;

в)функціонування процесів і відповідності продукції; г) стану запобіжних та коригувальних дій; д) дій за результатами попереднього аналізування з боку керівництва; е) змін, які можуть впливати на систему управління якістю; ж) рекомендацій щодо поліпшення.

Вихідні дані аналізування з боку керівництва повинні містити будь-які рішення та дії, пов'язані з: а) поліпшенням результативності системи управління якістю та її процесів;

б) вдосконаленням продукції згідно з вимогами замовника; в) потребами в ресурсах.