Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Т.И.П. финал.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

58. Розвиток виробництва і збуту нового продукту.

Удосконалення технологічних процесів є постійною складовою сучасного виробництва. Зменшення собівартості п-ції сприяє проведенню ефективної маркетингової цінової політики. Головним напрямом удосконалення технологічних процесів вважається запровадження гнучких виробничих систем (ГВС) – сукупність обладнання з числовим програмним управлінням, роботизованих технологічних комплексів, виробничих модулів, що забезпечують їхнє функціонування в автоматичному режимі протягом відповідного часу. ГВС мають здатність до автоматизованого налагоджування при в-цтві п-ції довільної номенклатури. На відміну від конвеєрів, що мають вузьку орієнтацію, ГВС забезпечують виготовлення п-ції невеликими партіями, номенклатура та обсяги яких можуть змінюватися у часі згідно з вимогами окремих сегментів ринку.

Одночасно розробляються заходи щодо збуту: від реклами до сервісного обслуговування. Для п-ції, призначеної на експорт, ретельно аналізуються такі елементи зовнішнього середовища, як конкуренція, інституціональні чинники, правова с-ма, а також місцеві вимоги до ергономіки, розмірів, габаритів,

54.Генерування ідеї нової продукції.

1. Генерування (розроблення) ідеї. Задум нових товарів постає як наслідок процесу цілеспрямованого пошуку або виникає випадково. Спонукальними мотивами можуть бути: інтерв’ю, спостереження за подібними товарами на виставках або ярмарках, звіти і пропозиції торгових агентів, дослідження недоліків продукції, що виробляється, вивчення тенденцій у розробленні нових виробів фірмами-конкурентами, аналіз патентної інформації, вивчення думок експертів з питань техніки та технології, оцінювання власних переваг і «слабких місць». Інакше кажучи, джерелом ідей нових товарів та послуг можуть бути різні мотиви, але переважати мають такі, що виходять із передбачення еволюції потреб, а не з пасивної реакції на вимоги ринку. Це особливо важливо, коли брати до уваги ту, наприклад, обставину, що за висновками провідних західних маркетологів 1968 року, скажімо, для створення одного конкурентоспроможного виробу було потрібно в середньому 58 ідей, а у 80-ті роки необхідна кількість ідей зменшилась до 7 на один виріб завдяки науковим обґрунтуванням, які базуються на практиці маркетингової діяльності. Підприємство може постійно шукати нові продукти, однак певні обставини інтенсифікують цю діяльність. На думку французьких учених, інколи ідея, що до неї наближав увесь попередній розвиток того чи того різновиду товару, з’являється раптово. Ще частіше створення нового продукту породжується розвитком технології (комп’ютери четвертого, п’ятого поколінь). Зміни можливі також через варіативність вимог ринку (мода, автомобільні салони). Крім того, дослідницькі підрозділи фірми, які діють у різних напрямках, також здатні до розроблення ідей продуктів, що породжують новий попит. Наприклад, найбільший попит буде забезпечено продуктам тієї фірми, яка створить пластмаси з традиційними споживчими властивостями, але такі, котрі швидко розкладаються природним шляхом, не справляючи негативного впливу на довкілля [16].

У процесі генерування нових ідей має місце традиційний, майже стандартний набір критеріїв:

1.переваги треба віддавати ідеям, що мають альтернативні варіанти;

2.особливо цінними є ідеї з перспективою багаторазового використання;

3.перевагами мають користуватись ідеї, що впливають на кінцеві результати господарської діяльності;

4.першорядне значення мають ідеї, інформація відносно яких до­статня для вибору раціонального (оптимального) варіанта рішення;

5.переваги треба віддавати ідеям, трудомісткість, терміни та вартість матеріальних носіїв яких не перевищують установлених фірмою обмежень.

Отже, за сучасних умов саме маркетологи для ініціювання ідей проекту продуктової інновації мають достатню інформацію щодо стану ринку товарів і послуг, напрямків та тенденцій розвитку попиту, особливостей усвідомлених та латентних потреб споживачів.