- •1.Визначення та класифікаційні ознаки видів товарів і послуг.
- •2.Особливості маркетингу товарів виробничого призначення.
- •3. Маркетингове розуміння багаторівневості товару.
- •4.Зміст і складові маркетингових підкріплень продукту та підтримки товару.
- •5. Основні ринкові характеристики товару
- •6. Ціна, якість конкурентоспроможність та конкурентність товару.
- •7.Імідж та популярність товару.
- •8. Сутність та призначення тестування продукту.
- •10.Кількісні та якісні показники номенклатури та асортименту продукції.
- •11.Асортиментна концепція та її складові.
- •9.Товарні номенклатура та асортимент продукції.
- •12.Основні процедури формування асортименту.
- •13. Переваги й недоліки стандартизації та диференціації товару.
- •15 Маркетингові стратегії диверсифікації.
- •16.Якість товару та її значення в маркетинговій діяльності
- •20.Ергономічні показники
- •17.Показники технічного рівня якості продукції.
- •18.Показники призначення.
- •21. Показники технологічності.
- •26. Загальна характеристика методів визначення технічного рівня якості
- •22.Естетичні показники
- •23. Показники транспортабельності.
- •24. Диференційний метод визначення рівня якості.
- •25.Комплексний метод оцінювання рівня якості.
- •27. Призначення і зміст Міжнародних стандартів серії ісо 9000.
- •28.Сутність системного підходу в управлінні якістю.
- •29. Сутність управління якістю з позицій процесу.
- •30.Основоположні принципи управління якості за iso 9000: 2000.
- •31.Принцип орієнтації на замовника в iso 9000: 2000.
- •32.Принцип провідної ролі керівництва в iso 9000: 2000.
- •33.Принцип залучення співробітників в iso 9000: 2000.
- •34. Принцип процесно-орієнтованого підходу в iso 9000: 2000.
- •35. Системний підхід до управління в iso 9000: 2000
- •37. Прийняття рішень, що базуються на фактах в iso 9000: 2000.
- •38.Принцип взаємовигідних відносин з постачальниками в iso 9000: 2000.
- •39.Визначення та організаційна структура системи “Якість”.
- •40.Сутність тотального менеджменту якості (tqm).
- •41.Призначення стандартів серії iso 14000.
- •45. Алгоритм оцінки комерційних перспектив нового товару.
- •43.Сутність технологічної та продуктової інновації.
- •44. Передумови ефективності інноваційного процесу.
- •47. Маркетингова підтримка розробки концепції нового товару.
- •46. Маркетингове забезпечення етапу оцінки та відбору перспективних ідей нових товарів.
- •48. Ситуаційний маркетинговий аналіз інноваційного продукту.
- •49.Чинники, що впливають на розвиток інноваційних процесів.
- •50. Основні завдання планування продукту.
- •51.Головні критерії визначення нового товару.
- •52.Параметричні ряди та асортиментний набір товарів.
- •53.Міжнародний досвід інформаційного забезпечення створення нової наукомісткої та високотехнологічної продукції.
- •58. Розвиток виробництва і збуту нового продукту.
- •54.Генерування ідеї нової продукції.
- •55.Попередній аналіз можливостей виробництва і збуту нового товару
- •56. Оцінка економічної доцільності виробництва нової продукції
- •57 Проектування та випробування нового товару
- •59.Зміст і процедури участі маркетингових служб у плануванні та розробці нового товару
- •60.Основні принципи та етапи творчої діяльності.
- •63. Експертні методи генерування ідей
- •64.Метод мозкового штурму.
- •65 Метод аналогії.
- •66. Метод репродукції
- •67.Метод пристосування.
- •69. Метод реінтеграції
- •70. Метод псевдоморфізації
- •71. Метод палеобіоніки.
- •72.Метод біоархитектури.
- •73.Сутність та напрямки застосування дельфійського методу
- •74.Логічні методи. Генерування ідей.
- •75.Методи інверсії та комбінування.
- •76.Система автоматизованого проектування
- •77. Головні критерії економічної раціональності інноваційних рішень.
- •78 Визначення та призначення функціонально-вартісного аналізу.
- •79. Основні принципи та етапи функціонально-вартісного аналізу.
- •80.Класифікація функцій виробу — об’єкта функціонально-вартісного аналізу (фва).
- •81.Зміст робіт на основних етапах функціонально-вартісного аналізу
- •82. Корегувальна форма функціонально-вартісного аналізу та її використання в маркетинговій діяльності.
- •83.Інверсна форма функціонально-вартісного аналізу
- •84. Творча форма функціонально-вартісного аналізу
- •85.Сутність ергономіки та її об’єкти
- •86. Дизайн товару і його роль в підвищенні конкурентоспроможності товару.
- •87. Естетичні вимоги до нової продукції:
- •88.Показники художньо-інформаційної виразності продукції.
- •89. Показники раціональності форми продукції
- •90 Показники Цілісністі композиції
- •91.Показники досконалості виробничого виконання та стабільності товарного виду продукції.
- •92. Структура ергономічних показників якості товару.
- •93.Правило «золотого перетину»
- •95. Головні вимоги до раціонального ергономічного конструювання нової продукції
- •Визначення та класифікаційні ознаки видів товарів і послуг.
58. Розвиток виробництва і збуту нового продукту.
Удосконалення технологічних процесів є постійною складовою сучасного виробництва. Зменшення собівартості п-ції сприяє проведенню ефективної маркетингової цінової політики. Головним напрямом удосконалення технологічних процесів вважається запровадження гнучких виробничих систем (ГВС) – сукупність обладнання з числовим програмним управлінням, роботизованих технологічних комплексів, виробничих модулів, що забезпечують їхнє функціонування в автоматичному режимі протягом відповідного часу. ГВС мають здатність до автоматизованого налагоджування при в-цтві п-ції довільної номенклатури. На відміну від конвеєрів, що мають вузьку орієнтацію, ГВС забезпечують виготовлення п-ції невеликими партіями, номенклатура та обсяги яких можуть змінюватися у часі згідно з вимогами окремих сегментів ринку.
Одночасно розробляються заходи щодо збуту: від реклами до сервісного обслуговування. Для п-ції, призначеної на експорт, ретельно аналізуються такі елементи зовнішнього середовища, як конкуренція, інституціональні чинники, правова с-ма, а також місцеві вимоги до ергономіки, розмірів, габаритів,
54.Генерування ідеї нової продукції.
1. Генерування (розроблення) ідеї. Задум нових товарів постає як наслідок процесу цілеспрямованого пошуку або виникає випадково. Спонукальними мотивами можуть бути: інтерв’ю, спостереження за подібними товарами на виставках або ярмарках, звіти і пропозиції торгових агентів, дослідження недоліків продукції, що виробляється, вивчення тенденцій у розробленні нових виробів фірмами-конкурентами, аналіз патентної інформації, вивчення думок експертів з питань техніки та технології, оцінювання власних переваг і «слабких місць». Інакше кажучи, джерелом ідей нових товарів та послуг можуть бути різні мотиви, але переважати мають такі, що виходять із передбачення еволюції потреб, а не з пасивної реакції на вимоги ринку. Це особливо важливо, коли брати до уваги ту, наприклад, обставину, що за висновками провідних західних маркетологів 1968 року, скажімо, для створення одного конкурентоспроможного виробу було потрібно в середньому 58 ідей, а у 80-ті роки необхідна кількість ідей зменшилась до 7 на один виріб завдяки науковим обґрунтуванням, які базуються на практиці маркетингової діяльності. Підприємство може постійно шукати нові продукти, однак певні обставини інтенсифікують цю діяльність. На думку французьких учених, інколи ідея, що до неї наближав увесь попередній розвиток того чи того різновиду товару, з’являється раптово. Ще частіше створення нового продукту породжується розвитком технології (комп’ютери четвертого, п’ятого поколінь). Зміни можливі також через варіативність вимог ринку (мода, автомобільні салони). Крім того, дослідницькі підрозділи фірми, які діють у різних напрямках, також здатні до розроблення ідей продуктів, що породжують новий попит. Наприклад, найбільший попит буде забезпечено продуктам тієї фірми, яка створить пластмаси з традиційними споживчими властивостями, але такі, котрі швидко розкладаються природним шляхом, не справляючи негативного впливу на довкілля [16].
У процесі генерування нових ідей має місце традиційний, майже стандартний набір критеріїв:
1.переваги треба віддавати ідеям, що мають альтернативні варіанти;
2.особливо цінними є ідеї з перспективою багаторазового використання;
3.перевагами мають користуватись ідеї, що впливають на кінцеві результати господарської діяльності;
4.першорядне значення мають ідеї, інформація відносно яких достатня для вибору раціонального (оптимального) варіанта рішення;
5.переваги треба віддавати ідеям, трудомісткість, терміни та вартість матеріальних носіїв яких не перевищують установлених фірмою обмежень.
Отже, за сучасних умов саме маркетологи для ініціювання ідей проекту продуктової інновації мають достатню інформацію щодо стану ринку товарів і послуг, напрямків та тенденцій розвитку попиту, особливостей усвідомлених та латентних потреб споживачів.
