91.Показники досконалості виробничого виконання та стабільності товарного виду продукції.

Визначаються через естетичні показники, які характеризують спроможність продук-

ції задовольняти потребу в красі. Вони визначають такі властивості,

як зовнішній вигляд, гармонійність, цілісність, інформаційну

промовистість, оригінальність, раціональність і красу форм, від-

повідність середовищу, стилю, моді, досконалість виконання і

стабільність товарного виду виробу. З їх допомогою встановлю-

ється художньо-конструкторський рівень виробу. Критерій есте-

тичної оцінки виробу, яку дає експертна комісія, полягає в ран-

жуванні низки виробів аналогічного класу та призначення, що

здійснюється на основі базових оцінок

До них відносяться показники:

• інформаційної виразності ;

• раціональності форми;

• цілістності композиції;

• досконалість виробничого виконання та сталість товарного вигляду.

92. Структура ергономічних показників якості товару.

Ергономіка входить до необхідних естетичних вимог і результатів художнього конструювання продукту.

Показники ергономіки:

1.антропометричні, що регламентують відповідність товарів і розміру фігури людини;

2.анатомо-фізіологічні, які враховують функціональні можливості м’язів людини;

3.гігієнічні, які нормують умови життєдіяльності і працездатності людини при її взаємодії з товарами;

4.фізіологічні, характеризують ті ергономічні вимоги, які визначають відповідність системі «людина-техніка-середовище» силовим, швидкісним, енергетичним, зоровим, слуховим… та іншими можливостями людини;

5.психологічні, що відображають відповідність машини можливостям і особливостям сприйняття (мислення, пам‘яті).

Ергономічність товару – це сукупність властивостей, які характеризують пристосованість його конструкції до взаємодії зі споживачем з врахуванням фізико-біологічних особливостей людини.

93.Правило «золотого перетину»

При аргументації ролі почуттів у формуванні предмета естетич­ної науки привертає увагу і правило «золотого перетину». Правило «золотого перетину» – геометричне, ма­тематичне співвідношення пропорцій, за якого ціле так відноситься до своєї більшої частини, як більша до меншої. У геометризованій формі цей принцип мав вигляд співвідношення 5:8=8:13=13:21=21:34 . Давньогрецькі вчені вважали, що будь-яке тіло, предмет, геомет­рична фігура, співвідношення частин яких відповідає такій пропорції, відмічені пропорційністю, справляють приємне зорове враження. Пар­фенон Стародавньої Греції, мармурові колони якого ділять увесь храм за принципом «золотого перетину», – чи не найпереконливіший зразок його практичного застосування. Віддаючи належне правилу «золотого перетину», слід зазначити також помилковість його абсолютизації, адже сліпе слідування «гео­метризованій» красі механізує це складне поняття; пропорція заради пропорції знижує змістовну сторону краси, формалізує її.

Водночас звернення до правила «золотого перетину» потрібне для того, щоб наголосити на значенні зору в формуванні естетичного почуття. Відомо, що існує кілька гіпотез, які пояснюють, чому саме співвідношення 5 : 8 є основою тлумачення (математичного) про­порцій. Серед різних гіпотез виділимо точку зору, згідно з якою про­порція 5 : 8 збігається з перетином горизонтального і вертикального кутів погляду людини обома очима. Ця гіпотеза дає змогу стверджу­вати, що свідомо чи інтуїтивно греки дійшли до «золотого перетину» через природжені можливості людського ока, і природа «подарувала» людині прямий і безпомилковий шлях до відчуття пропорцій і гармонії.