- •Лекція №1 Система охорони здоров’я в Україні. Історія медсестринської справи. Охорона праці в галузі.
- •Значення медсестринської справи для охорони здоров’я, її функції.
- •Медсестринська справа як предмет; мета, завдання, її місце серед інших дисциплін у системі медичної освіти.
- •Філософія, теорія, суть медсестринської справи.
- •1. Етичні обов’язки медичної сестри:
- •2. Етичні цінності, котрі визначають мету, до якої йде сестра:
- •3. Особисті моральні якості медичної сестри:
- •Основні терміни, необхідні для визначення філософії медсестринської справи: “пацієнт, “медсестринська справа”, “навколишнє середовище і суспільство”, “здоров’я”.
- •Охорона праці в галузі. Професійні шкідливості в роботі медсестри, їх профілактика. Дотримання правил техніки безпеки.
- •Моральні концепції, принципи і традиції медсестринської деонтології в клятві Флоренс Найтінгейл та Етичному кодексі Міжнародної Ради медичних сестер.
- •Кваліфікаційна характеристика медичної сестри (призначення, вимоги до особистості, професійні вимоги) Сестра медична
- •Роль медичної сестри в лікувальному процесі. Догляд за пацієнтами як лікувальний чинник. Права та обов’язки медичної сестри.
- •При цьому основними цілями медичної сестри є:
- •Вимоги до особистості медичної сестри
- •Медсестринська етика та деонтологія. Мистецтво спілкування в медсестринстві. Навчання в медсестринській справі. Медсестринська педагогіка.
- •Лекція №2 Медсестринські теорії ( моделі). Медсестринський процес. Етапи мед сестринського процесу.
- •I етап — первинне оцінювання стану пацієнта
- •II етап — виявлення та формулювання проблем. Медсестринська діагностика:
- •Четвертий етап медсестринського процесу: реалізація (виконання) плану медсестринських втручань.
- •IV етап — реалізація плану догляду (навчання пацієнта, поради):
- •Подібність та різниця наукового методу рішення проблеми, процесу рішення проблеми та медсестринського процесу
- •V етап — підсумкове оцінювання результатів догляду за пацієнтом
- •Аспекти оцінювання:
- •Джерела оцінювання
- •Критерії оцінювання:
- •Лекція №3 Санітарно-протиепідемічний режим лікувально – профілактичних закладів.
- •Внутрішньолікарняна інфекція: механізм передачі, профілактика.
- •Інфекційна безпека, інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим.
- •II. Розміщення хворих
- •III. Раціональна терапія
- •IV. Протиепідемічний режим
- •Методи дезінфекції.
- •Для інструментарію застосовуються такі концентрації дезінфекційних розчинів
- •Для приготування робочих освітлених розчинів хлорного вапна необхідно користуватися таблицею:
- •Приготування робочих розчинів хлораміну:
- •Санітарно-протиепідемічний режим лікувальних закладів.
- •Завдання профілактики внутрішньолікарняної інфекції серед медичного персоналу:
- •Умови безпеки медичної сестри на робочому місці
- •Умови профілактики внутрішньолікарняної інфекції і виносу її за межі медичних закладів.
- •Класифікація відходів лікувально-профілактичного закладу та особливості дій медичного персоналу
- •1. Загальні положення
- •2. Передстерилізаційне очищення
- •Передстерилізаційне очищення
- •3. Стерилізація
- •4. Дезінфекція
- •1. Загальні положення
- •2. Профілактика при наданні медичної допомоги хворим, роботі з біоматеріалом
- •3. Профілактика при пораненнях, контактах з кров'ю, біологічними рідинами та біоматеріалами віл-інфікованого чи хворого на снід пацієнта
- •4. Реєстрація аварій, нагляд за потерпілими та заходи до попередження професійного зараження.
- •Склад аптечки:
- •Лекція №4. Санітарно-протиепідемічний режим лікувально–профілактичних закладів.
- •Методи стерилізації
- •Паровий метод стерилізації (водяна насичена пара під надмірним тиском)
- •Хімічний метод стерилізації (розчин хімічних препаратів)
- •Лекція №5. Типи лікувально – профілактичних закладів. Безпечне лікарняне середовище.
- •I. Дільнична сестра поліклініки є помічником дільничного терапевта у забезпеченні лікувально-профілактичних заходів :
- •V. Медична сестра урологічного кабінету:
- •Первинна медико-санітарна допомога в сільській місцевості.
- •Вторинна медична допомога
- •Лекція №6. Спостереження за пацієнтом.Оцінка функціонального стану пацієнта.
- •Клінчні симптоми при захворюваннях органів дихання.
- •Задишка пов‘язана з порушенням фаз дихання.(вдиху і видиху).
- •Клінчні симптоми при захворюваннях органів серцево судинної системи.
- •Лекція №7 Втрата, смерть та горе.
- •Втрати, смерть і горе
- •Втручання в кризу
- •2. Заперечення (відчай).
- •3. Визнання.
- •4. Адаптація (пристосування).
- •Поради для тих, хто переживає горе:
- •Рекомендації для людини, яка повідомляє про нещастя.
- •Помираючий хворий
- •Застосування водних ванн
- •Гірчичники.
- •Використання медичних банок.
- •Приготування та використання грілки.
- •Використання компресів, парафіну.
I. Дільнична сестра поліклініки є помічником дільничного терапевта у забезпеченні лікувально-профілактичних заходів :
виконує лікувальні та діагностичні призначення лікаря в поліклініці та вдома;
проводить профілактичні заходи серед населення,бере участь в амбулаторному прийомі хворих;
готує інструменти, медичні картки амбулаторних хворих, бланки;
слідкує за результатами лабораторних та інших досліджень;
регулює прийом хворих залежно від черговості та стану хворого;
вимірює хворим артеріальний тиск;
проводить термометрію та інші медичні маніпуляції
заповнює статистичні талони, бланки направлень на лікувально-діагностичні дослідження, рецепти, посильні лист, виписки з медичних карт;
видає талон для повторних відвідувань;
заповнює диспансерну карту (форма №30) на вперше виявлення хворих;
веде картотеку диспансерних хворих та викликає їх у поліклініку відповідно до термінів спостереження, вивчає умови життя та побуту цих пацієнтів;
проводить профілактичні щеплення.
II. У хірургічних відділеннях поліклініки медичній сестрі відводиться особлива роль. Вона повинна добре знати десмургію,володіти гіпсовою технікою, технікою ін'єкцій та внутрішньовенних інфузій, прийомами тимчасової зупинки кровотечі, знати методи стерилізації матеріалу та інструментів, проводити іммобілізація; кінцівок, робити перев'язки.
Під час прийому хворих хірургом медична сестра:
виконує перев'язки;
виписує направлення, довідки, листки тимчасової непрацездатності;
веде журнали госпіталізації і профілактичних щеплень;
готує стерильний стіл з інструментами для операції та перев’язок;
проводить профілактику правця; бере участь у різних інструментальних дослідженнях, які проводить лікар;
складає відомість про діяльність хірургічного кабінету;
за відсутності спеціально виділеної операційної сестри виконує обов'язки операційної сестри.
ІІІ. Сестра отоларингологічного кабінету:
проводить дослідження слуху;
бере мазки із зіва, носа, зовнішнього слухового проходу;
закапує краплі у вуха та порожнину носа;
вводить у зовнішній слуховий прохід турунди з лікарськими засобами;
продуває вуха;
проводить масаж барабанних перетинок за допомогою пневматичної воронки;
видаляє сірчані пробки із зовнішніх слухових проходів;
промиває лунки мигдаликів;
ведення необхідної медичної документації
ІV. Медична сестра офтальмологічного кабінету:
перевіряє гостроту зору;
допомагає підбирати окуляри;
вимірює внутрішньоочний тиск;
перевіряє кольоровідчуття та поля зору;
за допомогою медикаментозних засобів розширює зіниці;
бере участь у складних апаратних дослідженнях хворих;
видаляє сторонні тіла;
падає невідкладну допомогу при опіках і травмах очей;
бере участь у ранньому виявленні диспансерних хворих і активному спостереженні за ними;
ведення необхідної медичної документації
V. Медична сестра урологічного кабінету:
проводить катетеризацію сечового міхура;
проводить промивання сечового міхура антисептичними розчинами;
готує стерильний матеріал, інструменти та прилади для спеціальних досліджень;
допомагає лікарю під час інструментальних досліджені сечовивідних шляхів.
Первинна медико-санітарна допомога робітникам і службовцям промислових підприємств надається сіткою медичних закладів, в районі діяльності яких проживають працівники, а також спеціальними закладами медико-санітарними частинами і здравпунктами (лікарськими і фельдшерськими). Ці спеціальні заклади розміщені на території самих підприємств або недалеко від них.
Лікарські здравпункти організуються на підприємствах з кількістю робітників 1000 і більше,
фельдшерські - з кількістю працюючих до 1000.
Медико-санітарні частини створюються на великих підприємствах з кількістю робітників 4000 і більше, а на підприємствах хімічної, вугільної, нафтопереробної та гірничорудної промисловості - з числом працівників 2000 і більше.
Основне завдання здравпунктів:
надання першої допомоги при нещасних випадках і травмах, раптових захворюваннях,
проведення профілактичної роботи в цехах
надання першої допомоги при нещасних випадках передбачає такі види невідкладної допомоги, як зупинка кровотечі, накладання пов'язки, штучне дихання тощо.
здравпункт організовує направлення потерпілого в поліклініку або стаціонар.
підготовка робітників до надання само і взаємодопомоги під час нещасних випадків, травмах.
Медико-санітарна частина - комплексний лікувально-профілактичний заклад, у склад якого входять: поліклініка, стаціонар, цехові здравпункти, подекуди - профілакторії, дієтичні їдальні, дитячі ясла-садки (може бути представлена тільки поліклінікою).
Здійснює:
кваліфіковану лікувально-профілактичну допомогу;
диспансерне спостереження за хворими і здоровими контингентами;
організацію і проведення попередніх медичних оглядів при влаштуванні на роботу, а також періодичних і цільових проф. оглядів ;
експертизу тимчасової непрацездатності;
аналіз показників захворюваності з тимчасовою непрацездатністю й інвалідності, їх причин, виробничого травматизму і професійної захворюваності;
комплекс заходів з метою реабілітації хворих та інвалідів, включаючи рекомендації про переведення на іншу роботу;
участь у розробці комплексного плану санітарно-оздоровчих заходів і контролю за його виконанням;
санітарно-освітню роботу і рекомендації щодо раціонального режиму праці та відпочинку, пропаганду здорового способу життя.
Медичне обслуговування робітників здійснюється за цеховим принципом, який полягає у введенні однієї посади цехового лікаря терапевта та цехової медичної сестри з розрахунку на 1500 - 2000 робітників.
Особливу роль у діяльності цехових терапевтів і сестер відіграє профілактична робота. Вона може бути ефективною тільки за умови достатніх знань технологічних особливостей даного виробництва.
Тому особливого значення набуває вивчення цеховими лікарями і медичними сестрами особливостей і умов праці робітників, а також знання конкретної професійної патології, на основі чого розробляються відповідні заходи щодо зниження захворюваності й виробничого травматизму.
Помічником цехового лікаря є медична сестра, її роль та функції подібні до функцій медичної сестри терапевтичної дільниці, про які ми говорили вище.
Особливу увагу медико-санітарна частина повинна приділяти профілактиці виробничого травматизму, адже він приносить величезні економічні збитки. Це питання вирізняється своєю актуальністю в наш час, в період загальної кризи економіки України, коли більшість виробництв простоює, а виробничий травматизм зростає. Це пояснюється, насамперед, тим, що служба техніки безпеки на виробництві зазнала суттєвих скорочень, технічне обладнання на підприємствах, як правило, застаріле, несправне, мають місце погіршення трудової дисципліни, зловживання алкоголем, халатне ставлення до використання захисних засобів та нехтування елементарними правилами техніки безпеки.
