Мікстури - Mixturae

Мікстура (mixtura - наз. відмінок однини, mixturae - род відмінок однини) - рідка лікарська форма для внутрішнього введення, яку одержують розчиненням або змішуванням лікарських речовин у рідинах Рідкою основою для мікстури може бути вода, рослинні олії, спирт, настої, відвари, слизи, настойки та ін. Мікстури містять 3 і більше інгредієнтів. Інгредієнтами можуть бути тверді та рідкі лікарські форми.

Мікстури бувають прозорими, каламутними, опалесцуючими, а також з осадом. Призначають їх всередину.

Виписують мікстури, як правило, у розгорнутій формі, тобто в рецепті перераховують усі інгредієнти і зазначають їх кількість.

Зразок рецепта

Собаці

Rp.: Acidi hydrochlorici diluti 2,0

Pepsini 1,5

Sirupi simplicis 15,0

Aquae destillatae ad 200 ml

M. fiat mixtura.

D.S. Внутрішнє По столовій ложці

три рази на добу.

Виготовляють мікстуру за рецептом так. Спочатку зважують пепсин, потім додають до нього соляну кислоту і невелику кількість води до повного розчинення, далі домішують сироп і доливають водою до 200 мл. Відпускають у склянці з етикеткою ''Внутрішнє''.

Слизи - Мucilagines

Слиз (mucilago - наз. відмінок однини, mucilaginis - род. відмінок однини) - густа рідина, одержана з рослин, що містять слизові речовини: насіння льону (Semen Lini), крохмаль (картопляний - Amylum Solani, пшеничний - Amylum Tritici), алтейний корінь (Radix Althaeae) або із речовин, що є слизами за природою,- аравійська камедь (Gummi arabicum) та ін.

Застосовують слизи здебільшого як обволікаючі засоби з лікарськими речовинами, що мають подразнювальну дію. Вводять їх через рот (per os) або у формі клізми через пряму кишку (per rectum), рідше зовні. У практиці ветеринарної медицини широко застосовують слиз з крохмалю і з насіння льону.

Для виготовлення крохмального слизу беруть одну частину крохмалю, змішують з чотирма частинами холодної води, потім одержану суміш повільно виливають у киплячу воду (45 частин), постійно помішуючи, і кип'ятять протягом 3…5 хвилин.

Слиз насіння льону одержують кип'ятінням у склянці (колбі) протягом 15 хв однієї частини насіння і 30 частин води.

Зразок рецепта

Коню

Rp.:Chlorali hydrati 30,0

Mucilaginis semenis Lini Aquae coqtae aa 500,0

M.D.S. На одну клізму.

Настої і відвари - Infusa et Decocta

Настій (infusum -наз. відмінок однини; infusi-род відмінок однини). Відвар (decoctum - наз. відмінок однини, decocti - род відмінок однини).

Настоями і відварами називають рідкі лікарські форми, що є водними витяжками з рослинної лікарської сировини.

Настої частіше виготовляють з ніжних частин лікарських рослин (листків, квітів, трав). Рідше виготовляють їх з грубих частин рослин. Це доцільніше робити тоді, коли рослинний матеріал містить леткі сполуки (ефірні олії) або коли речовини легко руйнуються при тривалому нагріванні. Так, з кореневища з корінням валеріани готують настої, а не відвар.

Відвари звичайно виготовляють з насіння, кори, кореневищ і коріння, зрідка з листків (наприклад, листків толокнянки).

Настої і відвари призначаються дня внутрішнього і рідше для зовнішнього застосування (полоскання та ін.). Виготовляють їх перед вживанням. Оскільки настої і відвари швидко псуються, їх виписують на 3...4 дні при зберіганні в прохолодному місці. Дозують настої і відвари ложками, склянками, пляшками. Виписують їх частіше в скороченій формі з зазначенням кількості лікарської сировини і загальної кількості настою чи відвару. Після назви лікарської форми - Infusi... (настою), Decocti... (відвару) - обов'язково зазначають частини рослин (листки, кора, кореневище та ін.), назву рослин, кількість лікарської сировини в грамах і загальну кількість настою або відвару в мілілітрах чи грамах (через тире).

При виготовленні настоїв і відварів користуються трьома співвідношеннями: 1 : 10 (1 частина рослинної сировини і 10 частин води) - для звичайних рослин; 1 : 30 - для трави горицвіту, конвалії, кореневищ валеріани; 1: 400 - для сильнодіючих і отруйних рослин (трава термопсису, листя наперстянки тощо).

Виготовлення настою і відварів. Для виготовлення настоїв і відварів зважену кількість висушених і грубо подрібнених частин рослини висипають у раніше підігрітий протягом 15 хвилин на водяній бані фарфоровий, емальований або з нержавіючої сталі посуд, що називається інфундиркою. Потім доливають дистильовану воду кімнатної температури, закривають кришкою і ставлять на киплячу водяну баню або в інфундирний апарат: настої на 15 хв, відвари на 30 хв. Після цього відвари знімають і проціджують у гарячому стані (через 10 хв), а настої - після повного охолодження (через 45 хв). Рослинну масу, що залишилась, промивають кип'яченою дистильованою водою до одержання потрібної кількості настою чи відвару.

Відпускають настої і відвари тільки свіжовиготовленими. При цьому на склянках повинні бути етикетки з надписами: "Зберігати у прохолодному місці", "Перед вживанням збовтувати" та ін.