Кореневище білої чемериці - Rhizoma Veratri

Висушені багаторічні кореневища чемериці білої (Veratrum album) і чемериці Лобелі (Veratrum Lobelianum) містять алкалоїди (1,5 %) протовератрин та ієрвін, що мають здатність подразнювати чутливі рецептори. Випускають кореневище і настойку.

Зберігають за списком Б.

Застосовують як румінаторний засіб у формі відвару: великій рогатій худобі - 5,0...12,0 г; дрібній рогатій худобі - 1,0...4,0 г; як блювотний засіб свиням - 1,0...2,0 г; собакам - 0,1...0,2г. Частіше використовують настойку великій рогатій худобі - 5...12мл; дрібній рогатій худобі - 2...4; свиням - 1 ...2; собакам - 0,5...2 мл.

Вератрин – Veratrinum

Суміш алкалоїдів з насіння сабадили лікарської (Sabadilla officinalis), що росте в Південній Америці.

Зберігають за списком А.

Має здатність надзвичайно сильно подразнювати нервові закінчення чутливих нервів. Діє згубно на ектопаразитів.

Застосовують спиртовий розчин підшкірно як румінаторний засіб: великій рогатій худобі - 0,02...0,1 г; свиням як блювотне - 0,01...0,03 г; як тонізуючий скелетні м'язи засіб при атрофіях та ревматизмі внутрішньом'язово та підшкірно: коням - 0,03...0,05 г; великій рогатій худобі - 0,05...0,08; собакам - 0,001 ...0,002 г.

Тартрат - антимоній калію - Sribio-Kalii tartras

Синонім: блювотний камінь -Tartarus stibiatus.

Безбарвні кристали, розчинні у воді (1:17).

Зберігають за списком Б.

При внутрішньому введенні практично не всмоктується в кров і подразнює чутливі рецептори слизової оболонки травного каналу, діючи відхаркувально, румінаторно і блювотно.

Застосовують як блювотне: собакам і котам - 0,05...0,08 г; свиням - 1,0...2,0 г; як відхаркувальне на слизах: коням і великій рогатій худобі - 0,5...3,0 г; дрібній рогатій худобі і свиням - 0,2...0,5 г; як румінаторне великій рогатій худобі - 2,0...3,0 г; вівцям - до 1,0 г. Як відхаркувальні засоби використовують також корінь алтею (Radix Althaeae), корінь солодки (Radix Glycyrrhizae), листя мати-й-мачухи (Folium Farfarae), листя подорожника (Folium Plantaginis majoris), плоди анісу (Fructus Anisi), плоди кропу (Fructus Foeniculi), плоди кмину (Fructus Carvi), хлорид амонію (Ammonii chloridum), траву термопсису (Herba Thermopsidis) та деякі інші засоби.

Проносні засоби

Проносні засоби стимулюють моторну і секреторну функцію кишок, прискорюють проходження вмістимого по травному каналу і сприяють акту дефекації, не впливаючи суттєво на функцію інших органів і систем. Більшість з них мають здатність подразнювати чутливі рецептори слизових оболонок і рефлекторно прискорювати перистальтику кишечнику.

Послаблюючий та проносний ефекти викликають також лікарські засоби деяких інших фармакологічних груп (наприклад, холіноміметики, антихол інестеразні препарати), але вони не відносяться до цієї групи.

Оскільки в основі проносної дії лежать рефлекторні реакції, то необхідно пам'ятати, що при їх застосуванні можливе посилення моторної функції матки, що протипоказано вагітним тваринам.

Залежно від того, на які відділи кишечнику переважно діють проносні засоби, їх поділяють на три групи: засоби, що діють в однаковій мірі на тонкий і товстий кишечник (сольові проносні); засоби, що діють переважно на тонкий кишечник (рослинні та мінеральні олії); засоби, що діють переважно на товстий кишечник (рослинні препарати, що

містять антраглікозиди і синтетичні засоби фенолфталеїн та ізафенін).