Кислоти, луги і мила Кислоти - Асіdа

У водних розчинах кислоти дисоціюють з утворенням катіонів (позитивно заряджені іони водню) і аніонів (негативно заряджені кислотні залишки). Дія кислот залежить від кількості утворюваних катіонів. За ступенем дисоціації кислоти поділяють на три групи: сильні - з вираженою дисоціацією (азотна, сірчана, хлористоводнева), середні (фосфорна) і слабкі (борна), у яких ступінь дисоціації дуже низький.

Кислоти зневоднюють клітини, змінюють лужне середовище і коагулюють (згортають) білки з утворенням альбумінатів.

Сильні кислоти залежно від концентрації розчинів можуть мати бактерицидну, припікаючу і подразнюючу дію, а слабкі - в'яжучу. Для дезінфекції кислоти застосовують рідко, оскільки вони пошкоджують об'єкти дезінфекції.

Хлористоводнева кислота – Асidum hydrochloricum

Синонім: соляна кислота.

Властивості: безбарвна прозора рідина, змішується з водою. Для лікувальних цілей використовують розведену хлористоводневу кислоту (Acidum hydrochloricum dilutum), що містить 8,2...8,4 % хлористого водню.

Зберігання: за списком Б.

Дія: бактерицидна. Місцево на тканини діє подразнююче або припікаюче. Введена всередину розведена соляна кислота поліпшує перетравність білків, посилює секрецію підшлункової залози, запобігає розвитку гнильних і бродильних процесів у шлунку.

Показання, спосіб і дози застосування: всередину у формі 0,1...0,4-процентного розчину при пониженій кислотності, отруєнні лугами, бродильних і гнильних процесах у шлунку, хронічних гіпо- і анацидних гастритах, атонії і гіпотонії передшлунків у жуйних, аліментарній і токсичній диспепсії в молодняку, а також для прискорення всмоктування заліза при лікуванні анемії. Соляну кислоту використовують і для виготовлення штучного шлункового соку, для знезараження питної води (0,28 мл кислоти на 1 л води).

Дози всередину (розведеної): коням -10,0...20,0 г; великій рогатій худобі -10,0...30,0; дрібній рогатій худобі - 2,0...5,0; свиням -1,0...2,0; собакам-0,1...0,5 г.

Молочна кислота – Асіdum lacticum

Властивості: сиропоподібна рідина жовтуватого кольору, добре змішується з водою.

Зберігання: у щільно закритому скляному посуді.

Дія: антисептична, протибродильна, послаблює сфінктери шлунка при спазмі, місцево діє припікаюче, подразнююче і кератолітично.

Показання, способи і дози застосування: зовні - для припікання новоутворень (папілом), виразок. Всередину - при гострому розширенні шлунка в коней, тимпанії і атонії передшлунків у жуйних і метеоризмі кишок у формі 2-процентного розчину. Коням - 5,0... 15,0 г; великій рогатій худобі - 8,0... 15,0; вівцям і свиням – 0,5…3,0; собакам - 0,2...1,0 г.

Оцтова кислота – Асіdum aceticum

Властивості: безбарвна прозора рідина, добре змішується з водою.

Форма випуску: у розчинах з вмістом 96...100, 30 і 6 %.

Зберігання: у щільно закритому скляному посуді.

Дія: антисептична, протизапальна, подразнююча, протибродильна, інсектицидна.

Показання, способи і дози застосування: зовні як протипаразитарний засіб при вошивості - 0,2...1-процентний розчин, як антисептичний і протизапальний засіб при травмах, запаленнях у формі компресів, примочок з 1...2-процентного розчину. Всередину як антисептичний і подразнюючий засіб при атонії і тимпанії передшлунків у жуйних, як протиотрута при отруєнні лугами і сечовиною не більше ніж 0,5-процентної концентрації. Коням і великій рогатій худобі - 10,0...40,0 г; вівцям - 5,0... 10,0; свиням – 2,0...5,0; собакам – 1,0...2,0 г.