- •Тема 1. Стратегія підприємства: поняття, еволюція концепції
- •. Підприємство як економічна система
- •1.2. Необхідність формування стратегічного мислення менеджерів
- •1.3. Еволюція системи планування розвитку підприємства
- •Тема 2. Місія та цілі підприємства
- •2.1. Стратегічне управління як реалізація цільового підходу
- •2.2. Місія як генеральна мета підприємства
- •2.3. Класифікація цілей підприємства
- •2.4. «Дерево цілей» підприємства
- •Тема 3. Стратегічний контекст підприємства
- •3.1. Сутність стратегії підприємства
- •3.2. Стратегічний набір
- •3.3. Ієрархія стратегії
- •Тема 4. Оцінювання зовнішнього середовища підприємства
- •. Основні підходи до розуміння середовища організації
- •. Зовнішнє середовище організації
- •. Проміжне середовище організації
- •. Інструменти аналізу зовнішнього середовища
- •Тема 5. Аналіз стратегічного потенціалу підприємства
- •5.1. Внутрішнє середовище організації
- •5.2. Стратегічний вартісний аналіз
- •5.3. Складання стратегічного балансу та сутність swot-аналізу
- •5.4. Прогнозування в системі стратегічного управління
- •Тема 6. Стратегії бізнесу
- •6.1. Загальні конкурентні стратегії (за м. Портером)
- •6.2. Стратегія «лідирування на основі зниження витрат цін»
- •6.3. Стратегія диференціації
- •6.4. Стратегія оптимальних витрат
- •6.5. Стратегія фокусування
- •6.6. Стратегія упередження
- •Тема 7. Стратегія диверсифікації діяльності підприємства
- •7.1. Стратегії концентрації
- •7.2. Стратегії інтеграції
- •7.3. Стратегії диверсифікації
- •7.4. Стратегії стабілізації та скорочення
- •2. Консолідація (визначення терміну та швидкості пожвавлення діяльності) – передбачається розв’язування таких завдань:
- •Тема 8. Стратегії зовнішнього розвитку підприємства
- •8.1. Види стратегій залежно від позицій підприємств у галузі
- •8.2. Захисні стратегії
- •8.3. Наступальні стратегії
- •Тема 9. Корпоративна стратегія підприємства
- •9.1. Сутність корпоративної стратегії
- •9.2. Способи розробки стратегії
- •9.3. Основні форми об’єднань
- •Тема 10. Матричні методи у формуванні корпоративної стратегії підприємства
- •10.1. «Портфель» підприємства
- •10.2. Бостонська матриця («темп росту ринку – частка ринку»)
- •10.3. Матриця «McKincey»
- •10.4. Матриця балансу життєвого циклу сзг
- •Тема 11. Альтернативність у стратегічному виборі
- •11.1. Критерії вибору стратегій та їхнє ранжирування
- •11.2. Фактори, що впливають на визначення загальної стратегії
- •Тема 12. Декомпонування корпоративної стратегії підприємства
- •12.1. Стратегічний план підприємства
- •12.2. Стратегічні зміни в організаційній структурі управління
- •12.3. Стратегічний контроль
- •Тема 13. Загальна характеристика функціональної стратегії
- •13.1. Сутність та види функціональних стратегій
- •13.2. Стратегії розвитку загального управління
- •Тема 14. Стратегічні аспекти у функціональних сферах діяльності підприємства
- •14.1. Маркетингова стратегія
- •Компоненти стратегії
- •14.2. Стратегії нддкр (наукових досліджень та розробок)
- •14.3. Виробнича стратегія
- •14.4. Стратегія фінансування
- •Фінансова стратегія
- •Призначення
- •Фактори впливу
- •Аналіз виробничо-господарської діяльності
- •Компоненти
- •Тема 15. Сучасний стан і перспективи розвитку стратегічного управління в україні
- •15.1. Особливості функціонування підприємства в умовах перехідної економіки
- •15.2. Концепція альтернативності розвитку
- •15.3. Технологія стратегічного управління в Україні
- •Висновок
- •Список рекомендованої ЛітературИ
10.2. Бостонська матриця («темп росту ринку – частка ринку»)
Матриця BCG (рис. 10.2) свого часу була значним внеском в інструментарій стратегічного планування, оскільки пов’язувала ринкові чинники діяльності підприємства з фінансовими аспектами функціонування підприємства в коротко- та довгостроковій перспективі. Широке застосування цієї моделі пояснювалося можливістю формулювання типових фінансових заходів щодо окремих напрямків діяльності з виготовлення окремих видів продукції з різними ринково-виробничими характеристиками.
Застосування матриці BCG допомогло усвідомити, що пріоритети в розподілі ресурсів підприємства можуть і мають змінюватися, й частково допомогло зрозуміти причини цих змін. Ще однією перевагою такого підходу було те, що створювалося підґрунтя для розробки та раціоналізації стратегій «зростання, стабілізації та виведення» окремих видів продуктів.
В основі Бостонської матриці («рост – частка ринку») лежить модель життєвого циклу підприємства: вихід на ринок (підприємство-«знак питання»), зростання (підприємство-«зірка»), зрілість (підприємство-«дійна корова») і спад (підприємство-«собака»). При цьому грошові потоки і прибуток підприємства також змінюються: негативний прибуток змінюється його ростом і потім поступовим зниженням. Бостонська матриця концентрується на позитивному і негативному грошовому потоках, що асоціюються з різними бізнес-одиницями підприємства чи його продуктами.
Для побудови матриці БКГ по горизонтальній осі фіксуються значення відносної частки ринку, по вертикальній осі – темпів росту ринку (рис. 10.2). Вважається, що кожний із квадрантів матриці описує різні ситуації, що вимагають особливого підходу з погляду фінансування і маркетингу. Кожна бізнес-одиниця підприємства попадає в один із квадрантів матриці відповідно до темпів росту галузі, у якій працює підприємство, і відносної часткою ринку. У цьому методі важливо чітко визначити галузь, у якій працює фірма. Такий аналіз рекомендується проводити в динаміці, відстежуючи розвиток кожного бізнесу в часі.
-
Темп росту ринку
Високий
20
Зірка
Знак
питання
Низький
10
0
Дійна
корова
Собака
10 1 0,1
Частка ринку
Рисунок 10.2 – Матриця «Темп росту ринку – частка ринку»
Нові підприємства частіше з’являються у зростаючих галузях і мають статус «знаку питання». Такі підприємства можуть виявитися дуже перспективними, але вони мають потребу в істотній фінансовій підтримці центру. Ризик фінансових вкладень у цю групу найбільш великий.
Підприємства-«зірки» – це ринкові лідери, що знаходяться, як правило, на піку свого продуктового циклу. Вони самі приносять досить коштів, для того щоб підтримувати велику частку ринку, яка динамічно розвивається. Але, незважаючи на стратегічно привабливу позицію цього бізнесу, його чистий грошовий доход досить низький, тому що вимагаються істотні інвестиції для забезпечення високих темпів росту, щоб скористатися кривою досвіду.
Коли темп росту ринку сповільнюється, підприємства-«зірки» стають «дійними коровами». Це бізнес, що займає лідируючі позиції на ринку з низьким темпом росту. Їхня привабливість полягає у тому, що вони не вимагають великих інвестицій і забезпечують значні позитивні грошові потоки, засновані на кривій досвіду. Такі бізнеси не тільки окупають себе, але і забезпечують фонди для інвестування в нові проекти, від яких залежить майбутній ріст фірми.
Підприємства-«собаки» мають низьку частку ринку і не мають можливостей росту, тому що знаходяться в непривабливих галузях. Чисті грошові потоки такого бізнесу нульові або негативні. Якщо немає особливих обставин, то від цих бізнес-одиниць варто відмовлятися. Однак іноді корпорації зберігають у своїй номенклатурі такі підрозділи, якщо вони відносяться до «зрілої» галузі. Ємні ринки «зрілих» галузей деякою мірою захищені від різких коливань попиту і великих нововведень, що дозволяє підтримувати конкурентоспроможність продукції навіть в умовах малої частки ринку (наприклад, ринок бритвених лез).
До збалансованого портфелю фірми повинні включатися 2-3 підприємства-«корови», 1-2 «зірки», трохи «знаків питання» у якості задатку на майбутнє і, можливо, невелика кількість підприємств-«собак».
Але, як і в кожного явища, в матриці BCG згодом проявилися й недоліки.
1. Більшість напрямків діяльності (бізнес-напрямків) характеризуються середніми показниками: ринки розвиваються середніми темпами, частки ринку, які займають підприємства, не є дуже великими або дуже малими. У матриці BCG відсутні такі чинники, які б характеризували особливості виробництва.
2. Розподіл бізнес-напрямків на чотири складові: «зірки», «корови», «собаки» та «важкі діти» дуже спрощений, як і міркування про їхні перспективи та дії, які б дали змогу перетворити ці сподівання на реальність. Так, не всі бізнес-напрямки з невеликою часткою ринку є «собаками» або «важкими дітьми». Здебільшого ці напрямки виявлялися стабільними, прибутковими та конкурентоспроможними. Відомо також випадки, коли «зірки» або «корови» перетворювалися насправді на «собак» або банкрутували.
3. Матриця BCG, як показав досвід, є ненадійним інструментом визначення відносних інвестиційних можливостей у бізнес-напрямках. Не підтверджується на практиці, що інвестиції в «зірку» більш вигідні, ніж у «корову». Немає також надійних відповідей на запитання: чи можуть грамотні інвестиції перетворити «собаку» на «зірку» чи на «корову»?
4. У моделі, що розглядається, не враховано стан галузі, де діє підприємство, а це важливо. У галузі з низькими темпами зростання роль «корів» не може бути надійно виконуваною, оскільки навіть при невеликих темпах інфляції для підтримки цього напрямку потрібно багато (або навіть усі) фінансових ресурсів, що зменшує або зводить нанівець можливості реінвестування прибутків підприємства в інші напрямки. Низькі темпи зростання галузі збільшують конкурентну боротьбу між фірмами, що може призвести до падіння частки ринку «корови», а це означає зменшення межі доходів і розмірів додаткових коштів, які можна залучити у вигляді інвестицій.
5. Одним із тверджень авторів «матриці BCG» є тісний зв’язок між часткою ринку та прибутковістю, зумовленою ефектом «кривої досвіду». Тут не враховуються особливості окремих галузей: в одних – велика частка ринку дає економію на одиницю витрат, в інших – ні. Це свідчить про те, що частка ринку – це не дуже точний показник перспективності бізнес-напрямку.
6. У межах моделі неможливо надійно спрогнозувати довгострокову привабливість того чи іншого бізнес-напрямку, користуючись показниками темпу зростання ринку/частки ринку, які передбачені матрицею BCG.
Особливе значення для прийняття рішень щодо включення СЗГ до «портфеля» має «крива досвіду» яка орієнтує на дослідження зв’язку масштабів та ефективності виробництва з розмірами СЗГ (що обслуговується). Експериментально встановлено закономірність: зростання виробництва в два рази еквівалентно зниженню витрат на одиницю продукції на 20 %. Розробка стратегії на базі такого підходу означає стратегію економії на масштабах виробництва та спеціалізації, як реалізацію основної конкурентної переваги.
