- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Податкова звітність: класифікація, терміни подання та методика
- •Тема 2. Статистична звітність: класифікація, терміни подання та методика
- •Тема 3. Баланс: його зміст, побудова та методика складання
- •Тема 4. Методика складання фінансової звітності про результати діяльності бюджетних установ
- •Тема 3. Звітність із загальнообов’язкового державного страхування:
- •Зміст навчальної програми за темами
- •Змістовний модуль 1. Загальні положення складання звітності бюджетними установами та порядок її подання і затвердження
- •Тема 1. Сутність та класифікація звітності бюджетних установ
- •Тема 2. Загальні вимоги до звітності бюджетних установ
- •Змістовний модуль 2. Фінансова звітність бюджетних установ
- •Змістовний модуль 1. Бюджетна звітність бюджетних установ
- •Тема 5. Методика складання звітності про надходження та використання коштів бюджетних установ
- •Тема 6. Методика складання звітності про заборгованість бюджетних установ
- •Змістовний модуль 2. Розкриття елементів фінансової та бюджетної звітності, методика проведення звірки показників звітності, виправлення помилок та внесення змін у звітність
- •Тема 7. Розкриття елементів фінансової та бюджетної звітності: класифікація їх форм, структура та методика складання
- •Тема 8. Звірка форм звітності про виконання кошторисів бюджетних установ, виправлення помилок та внесення змін у звітність
- •Змістовний модуль 3. Податкова, статистична та інша звітність бюджетних установ
- •Тема 9. Податкова звітність: класифікація, терміни подання та методика складання
- •Тема 10. Статистична звітність: класифікація, терміни подання та методика складання
- •Тема 11. Звітність із загальнообов’язкового державного страхування: класифікація, терміни подання та методика складання
- •Структура навчальної дисципліни «звітність підприємства»
- •Модуль і Змістовний модуль 1. Загальні положення складання звітності бюджетними установами та порядок її подання і затвердження
- •Тема 1. Сутність та класифікація звітності бюджетних установ
- •Суть звітності та її значення
- •Визначення звітності науковцями
- •Класифікація звітності бюджетних установ
- •Тема 2. Загальні вимоги до звітності бюджетних установ
- •Поняття та принципи звітності про виконання кошторисів
- •Класифікація форм звітності про виконання кошторисів бюджетних установ
- •Фінансова звітність
- •Бюджетна звітність
- •Розкриття елементів фінансової та бюджетної звітності
- •Пояснювальна записка
- •Форми щодо розкриття елементів фінансової звітності
- •Форми щодо розкриття елементів бюджетної звітності
- •Основні вимоги до складання звітності про виконання кошторисів
- •Порядок та терміни подання звітності про виконання кошторисів бюджетних установ
- •Змістовний модуль 2. Фінансова звітність бюджетних установ
- •Тема 1. Баланс: його зміст, побудова та методика складання
- •Призначення балансу та його побудова
- •Визначення поняття «Баланс» науковцями
- •Розділ і «Необоротні активи»
- •Розділ і «Власний капітал»
- •Розділ іі «Оборотні активи»
- •Джерела даних та методика складання форми № 1 Баланс
- •Тема 2. Методика складання фінансової звітності про результати діяльності бюджетних установ
- •Визначення результатів фінансової діяльності бюджетних установ
- •Джерела даних та методика складання форми № 9д, 9м «Звіт про результати фінансової діяльності»
- •Структура та призначення форми фінансової звітності «Звіт про рух грошових коштів»
- •Джерела даних та методика складання форми фінансової звітності «Звіт про рух грошових коштів»
- •Змістовний модуль 1. Бюджетна звітність бюджетних установ
- •Тема 1. Методика складання звітності про надходження та використання коштів бюджетних установ
- •Структура форми бюджетної звітності № 2д, № 2м «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду»
- •Джерела даних та методика складання форми № 2д, № 2м «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду»
- •Структура та класифікація звітів про надходження і використання коштів спеціального фонду
- •Джерела даних та методика складання форм звітів про надходження і використання коштів спеціального фонду
- •Методика складання форми бюджетної звітності «Звіт про виконання бюджету (кошторису) Фонду
- •Тема 2. Методика складання звітності про заборгованість бюджетних установ
- •Структура форми бюджетної звітності № 7д, № 7м «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами»
- •Заборгованість
- •Бюджетні фінансові зобов’язання
- •Джерела даних та методика складання форми № 7д, № 7м «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами»
- •Методика складання форми № 7д.1, № 7м.1 «Звіт про заборгованість за окремими програмами»
- •Змістовний модуль 2. Розкриття елементів фінансової та бюджетної звітності, методика проведення звірки показників звітності, виправлення помилок та внесення змін у звітність
- •Тема 1. Розкриття елементів фінансової та бюджетної звітності: класифікація їх форм, структура та методика складання
- •Методика складання пояснювальної записки
- •Джерела даних та методика складання форми щодо розкриття елементів фінансової звітності № 5 «Звіт про рух необоротних коштів»
- •Джерела даних та методика складання форми щодо розкриття елементів фінансової звітності № 6 «Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування»
- •Джерела даних та методика складання форми щодо розкриття елементів фінансової звітності № 15 «Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей»
- •Методика складання форм розкриття елементів бюджетної звітності
- •Тема 2. Звірка форм звітності про виконання кошторисів бюджетних установ, виправлення помилок та внесення змін
- •Порядок проведення звірки показників форм фінансової звітності з показниками форм фінансової та бюджетної звітності і показниками форм розкриття елементів фінансової і бюджетної звітності
- •Порядок проведення звірки показників форм бюджетної звітності з показниками форм фінансової та бюджетної звітності і показниками форм розкриття елементів бюджетної та фінансової звітності
- •Виправлення помилок і внесення змін у звітність про виконання кошторисів бюджетних установ
- •Змістовний модуль 3. Податкова, статистична та інша звітність бюджетних установ
- •Тема 1. Податкова звітність: класифікація, терміни подання та методика складання
- •Склад податкової звітності бюджетних установ та терміни її подання
- •Джерела даних та методика складання форми податкової звітності «Податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами і організаціями»
- •Джерела даних та методика складання форми податкової звітності «Податкова декларація з податку на додану вартість»
- •Методика складання форми податкової звітності «Звіт про суми податкових пільг»
- •Тема 2. Статистична звітність: класифікація, терміни подання та методика складання
- •Склад статистичної звітності бюджетних установ
- •Джерела даних та методика складання форми державного статистичного спостереження № 1 – пв (місячна) «Звіт з праці»
- •Порядок заповнення форми № 1-пв (місячна) «Звіт з праці» відображено в табл. 1.54
- •Джерела даних та методика складання форми державного статистичного спостереження № 1 – пв (квартальна) «Звіт з праці»
- •Продовження таблиці 1.56
- •Продовження таблиці 1.56
- •Продовження таблиці 1.56
- •Продовження таблиці 1.56
- •Продовження таблиці 1.56
- •Продовження таблиці 1.56
- •Продовження таблиці 1.56
- •Продовження таблиці 1.56
- •Продовження таблиці 1.57
- •Джерела даних та методика складання форми державного статистичного спостереження № 6 – пв (річна) «Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання»
- •Продовження таблиці 1.58
- •Продовження таблиці 1.58
- •Продовження таблиці 1.58
- •Продовження таблиці 1.58
- •Тема 3. Звітність із загальнообов’язкового державного соціального страхування: класифікація, терміни подання та методика складання
- •Склад звітності із загальнообов’язкового державного соціального страхування бюджетних установ
- •Продовження таблиці 1.59
- •Джерела даних та методика складання форми звітності «Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
- •Продовження таблиці 1.62
- •Продовження таблиці 1.62
- •Продовження таблиці 1.62
- •Продовження таблиці 1.62
- •Продовження таблиці 1.63
- •Продовження таблиці 1.63
- •Термінологічний словник ключових понять
- •Список літератури
- •Додаткові джерела
Джерела даних та методика складання форми податкової звітності «Податкова декларація з податку на додану вартість»
Подання форми податкової звітності «Податкова декларація з податку на додану вартість» (далі – декларація з ПДВ) передбачено пунктом 46.1 статті 46 розділу II «Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)» та статтею 203 розділу V «Податок на додану вартість» ПКУ.
Джерелами складання декларації з ПДВ є реєстр виданих та отриманих податкових накладних.
Подання копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді до декларації з ПДВ передбачено пунктом 201.15 статті 201 розділу V ПКУ.
Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V ПКУ.
Декларація з ПДВ подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.
До декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
Податкова звітність повинна бути підписана керівником платника податку або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу ДПС. У разі ведення бухгалтерського обліку і подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Декларація з ПДВ складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов’язкових додатків.
Платником податку заповнюються: вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки.
Розділ IV заповнюється працівниками органів ДПС лише на оригіналі декларації, який залишається в органах ДПС.
У колонці А в усіх необхідних випадках проставляються обсяги постачання (придбання) без урахування ПДВ, сума податку вказується у колонці Б.
Порядок заповнення Податкового декларації з ПДВ відображено у табл. 1.49
Таблиця 1.49
Порядок заповнення Податкової декларації з податку на додану вартість
№ рядка |
Інформація, що підлягає відображенню в Податковій декларації з ПДВ |
1 |
2 |
Розділ I «Податкові зобов’язання» |
|
у рядках 1 - 6 колонки А декларації вказуються загальні обсяги постачання звітного періоду, які оподатковуються за основною ставкою, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V ПКУ, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX ПКУ, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод), та обсяги постачання, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V ПКУ, та ті, що не оподатковуються у зв’язку з визначенням місця постачання послуг за межами митної території України відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V ПКУ або постачання послуг за межами митної території України. При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов’язаний враховувати значення терміна «постачання товарів» відповідно до вимог підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ та значення терміна «постачання послуг» відповідно до вимог підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ |
|
1 |
включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання, здійснені на митній території України, та ті, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу визначено на митній території України |
2 |
вказуються обсяги постачання, що оподатковуються за нульовою ставкою, окремо експортні (рядок 2.1) відповідно до вимог підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ, окремо інші операції (рядок 2.2) відповідно до вимог підпунктів 195.1.2, 195.1.3 пункту 195.1 статті 195, пункту 211.1 статті 211 розділу V та пункту 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ |
3 |
заповнюється платником у тому випадку, якщо платник здійснює такі операції як частину в загальному обсязі постачання та зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до вимог ПКУ |
4 |
вказується обсяг операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V ПКУ за межами митної території України |
5 |
вказується обсяг операцій, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V ПКУ, тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX ПКУ та звільнених відповідно до міжнародних договорів (угод) |
6 |
вказується загальний обсяг оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Значення цього рядка дорівнює сумі рядків 1, 2.1, 2.2, 3, 4 та 5, і заповнюється тільки колонка А |
продовження таблиці 1.49
1 |
2 |
6.1 |
відображається обсяг операцій, що є об’єктом оподаткування і застосовується при розрахунках загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню |
7 |
вказуються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України |
8 |
відображається коригування податкових зобов’язань |
8.1 |
відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та відповідно податкових зобов’язань, що здійснюється відповідно до статті 192 розділу V ПКУ |
8.1.1 |
відображається збільшення або зменшення згідно зі статтею 192 розділу V ПКУ обсягів постачання, по яких не нараховувався податок на додану вартість |
При заповненні цих рядків обов’язковим є подання (Д1), який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних |
|
8.2 |
вказуються суми збільшення податкових зобов’язань, що виникають у зв’язку із нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі |
Розділ II «Податковий кредит» |
|
10 – 15 |
включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, імпортованих товарів, необоротних активів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою використання для постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V ПКУ за межами митної території України, окремо за напрямами використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об’єктом оподаткування) |
16 |
відображається коригування податкового кредиту |
Розділ III «Розрахунки з бюджетом за звітний період» |
|
18 |
заповнюється якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов’язань і податкового кредиту отримано позитивне значення |
19 |
заповнюється якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань і податкового кредиту отримано від’ємне значення |
продовження таблиці 1.49
1 |
2 |
20.1 |
якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) |
20.2 |
|
21.1 |
|
21.3 |
передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби |
22 |
заповнюється якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від’ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від’ємне значення та подається (Д2). Платники, які відповідно до статті 200 розділу V ПКУ мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3). |
23 |
переноситься значення рядка 3 (Д3) за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації. При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) |
23.1 |
|
23.2 |
|
24 |
відображається залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) |
25 |
вказується сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду |
Декларація з ПДВ подається до органу ДПС, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків:
особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У разі надсилання декларації з ПДВ поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу ДПС не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації з ПДВ, а при поданні податкової звітності в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах формату А 4, в електронній формі – у порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, встановленому центральним органом державної податкової служби.
Податкова звітність у паперовій формі заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності.
У рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк (для паперової форми звітності).
Пунктом 201.15 ПКУ передбачено, що платники ПДВ щомісячно у строки, передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі ті, для яких установлено звітний податковий період – квартал, подають до органу ДПС копії записів у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу ІІ Податкового кодексу України) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу ІІ ПКУ.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Не може бути зменшена сума податкових зобов’язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв’язку з повним або частковим списанням податкового боргу.
Джерела даних та методика складання форми податкової звітності «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку , і сум утриманого з них податку» (ф.№ 1ДФ)
Порядок заповнення і подання органам ДПС форми податкової звітності «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку» (далі – Податковий розрахунок) відповідно до вимог статті 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу ІІ, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України.
Податковий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду. Податковий розрахунок подається до органу ДПС за місцезнаходженням податкового агента – юридичної особи або її відокремлених підрозділів.
На непошкодженому паперовому носії формату А4 (кількість аркушів не обмежується) податковий розрахунок заповнюється машинописним текстом чи друкованими літерами без помарок, закреслень, виправлень і уточнень, вказуються порядкові номери сторінок.
У незаповнених полях інформаційного рядка проставляється прочерк. Подання ксерокопії розрахунку не дозволяється. Податковий розрахунок може бути наданий органу ДПС в електронній формі за добровільним рішенням податкового агента.
Податковий розрахунок готується у двох примірниках:
один примірник подається до органу ДПС;
другий – з підписом особи, відповідальної за приймання розрахунку, штампом та проставленим номером порції, отриманим при обов’язковій реєстрації розрахунку в органі ДПС, - повертається податковому агенту.
Податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, що працюють, з обов’язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) – однією порцією. Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких являє собою окремий податковий розрахунок із своїм номером порції. Строк подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого строку подання податкового розрахунку. Аркуші окремого податкового розрахунку зшиваються.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати податок до бюджету, Податковий розрахунок у вигляді окремої порції за такий підрозділ подає юридична особа до органу ДПС за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу ДПС за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Реквізити Податкового розрахунку заповнюється в послідовності відображеній в табл. 1.50
Таблиця 1.50
Характеристика заповнення реквізитів Податкового розрахунку
Реквізити |
Характеристика реквізитів |
податковий номер юридичної особи |
Зазначається податковий номер юридичної особи – податкового агента. Заповнення клітинок проводиться зліва направо (для юридичних осіб доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8) |
«Стор.» |
проставляється номер сторінки податкового розрахунку |
«Звітний», «Звітний новий» чи «Уточнюючий» |
відмічається відповідна клітинка залежно від того, який податковий розрахунок подається |
«Юридична особа» |
Відмічається відповідна клітинка |
назва юридичної особи |
Зазначається найменування юридичної особи, податкова адреса юридичної особи , що подає податковий розрахунок |
ідентифікаційний код органу державної податкової служби за ЄДРПОУ |
Зазначається податковий номер органу ДПС, куди подається розрахунок |
назва органу державної податкової служби |
Зазначається найменування органу ДПС, куди подається податковий розрахунок |
«Звітний період» |
відображаються арабськими цифрами порядковий номер звітного кварталу і рік |
«Працювало у штаті» |
проставляється найбільша з місячних за звітний період (на перше число місяця) облікова кількість штатних працівників облікового складу юридичної особи. Облікова кількість штатних працівників облікового складу юридичної особи визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстат України від 28.09.2005 № 286 |
«Працювало за цивільно-правовими договорами» |
кількість працівників за цивільно-правовими договорами у звітному періоді |
«Порція» |
проставляється номер порції |
«Сума податкового боргу станом на 01.01.2011» |
у податковому розрахунку за І квартал 2011 року заповнюються клітинки, в яких відображається податковий борг відповідно до пункту 1 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ |
У останньому рядку розрахунку вказуються загальні суми нарахованого доходу за графою 3а, виплаченого доходу за графою 3, нарахованого податку за графою 4а та перерахованого податку за графою 4.
У кінці податкового розрахунку проставляються:
кількість заповнених рядків, кількість фізичних осіб, на яких подано інформацію, та кількість аркушів у податковому розрахунку. При визначенні кількості заповнених рядків підсумковий рядок відповідно до абзацу першого цього пункту не враховується;
податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) керівника юридичної особи, який подає розрахунок, підпис, ініціали, прізвище, телефон;
податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) головного бухгалтера юридичної особи, який подає розрахунок, підпис, ініціали, прізвище, телефон.
Податковий розрахунок на останньому аркуші завіряється підписами керівника юридичної особи і головного бухгалтера та засвідчується печаткою.
«Дата подання» – проставляється дата подання податкового розрахунку податковим агентом.
У кінці податкового розрахунку проставляються відмітки службових осіб органу ДПС про внесення даних з податкового розрахунку до електронної бази податкової звітності (дата, підпис, ініціали, прізвище).
Порядок заповнення граф Податкового розрахунку відображено у табл. 1.51.
Коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені органом ДПС. У разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення строку його подання подається звітний новий податковий розрахунок.
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.
Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише по рядках та реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами ДПС до податкового агента.
Для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на вилучення рядка. Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка.
Таблиця 1.51
Порядок заповнення граф Податкового розрахунку
№ графи |
Назва графи |
Інформація, що підлягає відображенню в Податковому розрахунку |
1 |
2 |
3 |
1 |
«№ з/п» |
відображається порядковий номер кожного рядка, що заповнюється |
2 |
Податковий номер або серія та номер паспорта |
відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в податковому розрахунку |
3а |
Сума нарахованого доходу* |
відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні. Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності |
3 |
Сума виплаченого доходу* |
відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом. Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни у наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, до податкового розрахунку за I квартал входить заробітна плата за січень, яка нарахована у січні та виплачена у лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена у березні), за березень (нарахована у березні та виплачена у квітні) |
4а |
Сума нарахованого податку* |
відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством |
4 |
Сума перерахованого податку* |
відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.
|
продовження таблиці 1.51
1 |
2 |
3 |
5 |
Ознака доходу |
зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу. Якщо доходи виплачуються у звітному кварталі не в повному обсязі і їх остаточна виплата буде здійснюватись у наступних кварталах, ознака доходу в разі виплати повинна вказуватися відповідно до нарахованого в попередньому кварталі доходу. Щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати тільки один рядок з обов’язковим заповненням графи 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*», крім випадків, зазначених у графах 6,7та 8 |
6** |
Дата прийняття на роботу |
відображається дата (число, порядковий номер місяця, рік) прийняття фізичної особи на роботу. |
7** |
Дата звільнення з роботи |
відображається дата (число, порядковий номер місяця, рік) звільнення фізичної особи з роботи |
8 |
Ознака податкової соціальної пільги |
відображається ознака податкової соціальної пільги згідно з довідником ознак податкових соціальних пільг. Заповнюється тільки для фізичних осіб, які мали пільги щодо податку у звітному періоді згідно із законодавством за місцем отримання основного доходу. За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді у графі 8 проставляється прочерк. При заповненні графи 8 слід враховувати ту ознаку пільги, яка відповідає нарахованому доходу. Допускається наявність кількох рядків з однією ознакою доходу тільки у разі наявності у фізичної особи кількох ознак пільг за такою ознакою доходу (наявність різних пільг у кожному з трьох місяців кварталу). |
9 |
Ознака (0, 1) |
відображається ознака «0», якщо рядок потрібно ввести, чи ознака «1», якщо рядок потрібно вилучити. Графа 9 заповнюється тільки для звітного нового та уточнюючого податкового розрахунків. |
* Сума відображається у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками)
** Графа 6 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді. Графа 7 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді. Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються. У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.
Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно вилучити помилкову інформацію відповідно до підпункту 4.4.1 цього пункту та ввести правильну інформацію за правилами підпункту 4.4.2 цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких вилучає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому раз і в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на вилучення, а в другому – «0» - рядок на введення