2. Класифікація звітності бюджетних установ

Методологічно і організаційно звітність є невід’ємним елементом всієї системи бухгалтерського обліку, який виступає завершальним етапом облікового процесу, що обумовлює єдність показників, які в ній відображаються та відповідність їх первинним документам і обліковим регістрам.

Звітність бюджетних установ досить різноманітна і глибоко деталізована. Це має своє об’єктивне пояснення, адже на її підставі проводиться контроль виконання бюджетів за видатками, перевіряється доцільність витрачання бюджетних коштів відповідно до кошторисних передбачень, аналізується повнота і доцільність використання майна, своєчасність і повнота платежів, стан розрахунків тощо. Цим можна пояснити те, що звітність бюджетних установ суворо регламентована як за змістом, так і за термінами подання.

Звітність, яку складають і подають бюджетні установи, можна умовно поді­лити на види, відображені на рис. 1.2.

За рівнем

За об’єктами звітності та джерелами даних

За охоплен-ням

За місцем подання

За обсягом

За складом

Місячна

Індивідуа-льна

Вище поставлена організація

До місцевих органів

Загальний фонд

Звітність про виконання кошторисів

Квартальна

Річна

Зведена

Органи ДКСУ

Спеціальний фонд

Фінансові органи

До загально-

державних органів

Податкова

Узагальнені

Звітність зі страхування

Органи податкової служби

Статистична

Органи пенсійного

та соціального страхування

Рахункова палата

Органи статистики

Інші органи

Рис. 1.2 Класифікація звітності бюджетних установ

Складаючи звітність бюджетних установ, потрібно дотримуватись принципів та вказівок до порядку заповнення типових форм звітності, які розробляють і затверджують відповідні міністерства і відомства України.

Тема 2. Загальні вимоги до звітності бюджетних установ

Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

1. Поняття та принципи звітності про виконання кошторисів

2. Класифікація звітності про виконання кошторисів

3. Основні вимоги до складання звітності про виконання кошторисів

4. Порядок та терміни подання звітності про виконання кошторисів

1. Поняття та принципи звітності про виконання кошторисів

На основі даних бухгалтерського обліку бюджетні установи складають звітність про виконання кошторисів бюджетних установ, яка відповідно до ч.1 ст. 58 БКУ поділяється на фінансову і бюджетну (рис. 1.3).

Фінансова звітність – це система узагальнених і взаємопов’язаних показників, які характеризують результати діяльності бюджетних установ за звітний період відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку

Бюджетна звітність – це система узагальнених і взаємопов’язаних показників, які відображають стан виконання кошторису за звітний період в розрізі бюджетної класифікації

Рис. 1.3 Класифікація звітності про виконання кошторисів бюджетних установ

Характеристика складових звітності про виконання кошторисів бюджетних установ відображено в табл. 1.2

Таблиця 1.2

Характеристика складових звітності про виконання кошторисів

бюджетних установ

Вид звітності Критерії	Фінансова звітність	Бюджетна звітність
Нормативна база	ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07. 1999 р за № 996-XIV	Наказ МФУ «Про бюджетну класифікацію» від 14.01.2011 року № 11
	З 2015 р. наказ МФУ «Про затвердження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі» від 12.10.2010 р. № 1202
Орган, що затверджує форми	Міністерство фінансів України
Орган, що встановлює порядок заповнення форм

Звітність про виконання кошторисів ґрунтується згідно із Законом № 996 на таких основних принципах, відображених на рис. 1.4

автономність – кожна установа розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності установи

безперервність – оцінка активів та зобов’язань установи здійснюється, виходячи з припущення, що її діяльність триватиме далі

періодичність – можливість розподілу діяльності установи на певні періоди з метою складання фінансової звітності

історична (фактична) собівартість – пріоритетною є оцінка активів установи, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання

нарахування та відображення доходів і витрат – для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів

повне висвітлення – фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі

обачність – застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів установи

послідовність – постійне (з року в рік) застосування установою обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і має бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності

превалювання сутності над формою – операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми

єдиний грошовий вимірник – вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій установи в її фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці

Рис. 1.4 Принципи звітності про виконання кошторисів

Особливостями складання звітності про виконання кошторисів бюджетними установами є:

• обов’язковість та державне регламентування, що випливає з характеру затвердження бюджету. Держава через органи Державної казначейської служби України (далі – органи Казначейства) суворо регламентує склад і порядок складання звітності, терміни її подачі, розгляд та затвердження.

Усі бюджетні установи повинні дотримуватись правил і термінів складання звітності, подавати її в установленому порядку. Ніхто не має права складати та подавати не передбачені Казначейством звіти;

• єдність форми та змісту, що дає змогу статистичного групування та зведення її показників;

• методологічна єдність показників, яка передбачає єдині методи розрахунків однакових звітних показників, їх обов’язкове узгодження з відповідними показниками, затвердженими кошторисами та штатними розписами. Це необхідно для контролю за виконанням кошторису доходів та видатків установи на всіх рівнях Державного, місцевих бюджетів та республіканського бюджету Автономної Республіки Крим;

• достовірність звітних показників, яка випливає з самої природи затвердження бюджетів усіх рівнів. Достовірна звітність також необхідна для успішного виконання показників бюджету як по доходах, так і по видатках, для своєчасного реагування на відхилення.

Достовірність означає, що бухгалтерська звітність повинна давати вірне і повне уявлення про майновий та фінансовий стан установи, а також результати її діяльності. Достовірною вважається бухгалтерська звітність, сформульована та складена з урахуванням правил, встановлених нормативними актами системи нормативного регулювання.

Слід зазначити, що при формуванні вимоги достовірності деякою мірою застосовується механічний підхід, оскільки для оцінки цієї вимоги знадобилося б узяти всі правила бухгалтерського обліку та проаналізувати, яким чином вони були б вжиті при складанні бухгалтерської звітності. Чисто теоретично це здійснити можливо, а практично досить важко;

• простота, ясність, доступність та прозорість звітності, що необхідно для широкого залучення всіх працівників до управління, активізації людського фактора. Простота та ясність необхідні ще й для того, щоб не завуальовувались недоліки діяльності окремих керівників;

• цілісність – вимога, пов’язана з необхідністю включення в бухгалтерську звітність даних про всі господарські операції, які здійснюються організацією як юридичною особою в цілому;

• послідовність, що закріплює на практиці поетапність процесу складання бухгалтерської звітності, тобто необхідність постійності змісту та форм бухгалтерського балансу і пояснень від одного звітного періоду до іншого.

Фінансова звітність бюджетних установ забезпечує інформаційні потреби користувачів в наступному:

• джерел надходження коштів та напрями їх використання;

• рівня фінансового забезпечення діяльності установи;

• стану виконання всіх зобов’язань установи та здатності установи виконувати їх у майбутньому;

• фінансового стану установи та змін у ньому;

• результатів діяльності установи з погляду ефективності та досягнень мети діяльності;

• дотримання фінансової дисципліни установою;

• цільового використання бюджетних коштів;

• ступеня отримання та використання ресурсів відповідно до затвердженого кошторису.

Бюджетна звітність бюджетних установ забезпечує інформаційні потреби користувачів у наступному:

• рівня фінансового забезпечення діяльності установи відповідно до затвердженого кошторису бюджетних установ;

• джерел надходження коштів відповідно до затвердженого кошторису бюджетних установ;

• цільового використання бюджетних коштів відповідно до затвердженого кошторису бюджетних установ;

• фактичного виконання норм, затверджених кошторисом в розрізі кодів економічної класифікації видатків;

• стану виконання всіх зобов’язань установи в розрізі кодів економічної класифікації видатків та за елементами господарської діяльності (доходами та видатками).

Джерелами формування фінансової звітності є дані синтетичного та аналітичного обліків, які відображають майнове та фінансове становище бюджетної установи за звітний період (рік, квартал).

Джерелами формування бюджетної звітності є дані про кошторисні призначення, отримані доходи, касові та фактичні видатки бюджет­ної установи, її дебіторську та кредиторську заборгованість за звітний період (місяць, квартал, рік).