- •Лпз 1. Тема роботи: "Визначення видової належності м’яса".
- •2. Типові завдання:
- •3. Довідковий матеріал.
- •Особливості анатомічної будови органів
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Лпз 2. Тема роботи: "Визначення ступеня свіжості м’яса"
- •2. Типові завдання:
- •3. Довідковий матеріал.
- •Лабораторні дослідження.
- •Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Лпз 3. Тема роботи: "Клеймування м’яса"
- •2. Типові завдання:
- •Інструкція з ветеринарного клеймування м’яса
- •1.Загальні положення
- •Ветеринарні клейма і ветеринарні штампи
- •3. Порядок клеймування м’яса і субпродуктів
- •Контроль і відповідальність за виконання даної інструкції
- •Лпз 4. Тема робота: "Визначення м’яса хворих і загиблих тварин"
- •2. Типові завдання:
- •3. Довідковий матеріал.
- •Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Лпз 5. Тема роботи "Бактеріологічне дослідження м’яса".
- •2. Типові завдання:
- •Довідковий матеріал.
- •Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Лпз 6. Тема роботи: "Методи виявлення анаеробів"
- •2. Типові завдання:
- •4. Питання для самоконтролю:
- •Лпз 7. Тема роботи: "Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при сибірці. Схема ізоляції збудника сибірки"
- •2. Типові завдання:
- •4. Питання для самоконтролю.
- •Лпз 8. Тема роботи: "Виділення та ідентифікація збудників бешихи свиней, лістеріозу і пастерельозу "
- •2. Типові завдання:
- •4. Питання для самоконтролю.
- •Лпз 9. Тема роботи: "Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при туберкульозі. Схема ізоляції мікобактерій"
- •2. Типові завдання:
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Лпз 10. Тема роботи: "Схема ізоляції збудників кокової інфекції"
- •2. Типові завдання:
- •3. Довідковий матеріал
- •Ветеринарно-санітарна оцінка:
- •4. Питання для самоконтролю.
- •Лпз 11. Тема роботи: "Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при інфекціях, що спричинюються умовно-патогенною мікрофлорою. Схема ізоляції збудників"
- •2. Типові завдання:
- •4. Питання для самоконтролю.
- •Лпз 12. Тема роботи: "Трихінелоскопія м’яса"
- •2. Типові завдання:
- •4. Питання для самоконтролю.
- •Лпз 13. Тема роботи: "Дослідження м’яса на цистицеркоз"
- •2. Типові завдання:
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Лпз 14. Тема роботи: "Дослідження туш та органів на ехінококоз"
- •2. Типові завдання:
- •3. Довідковий матеріал.
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Лпз 15. Тема роботи: "Ветеринарно-санітарна експертиза та оцінка продуктів забою тварин при незаразних хворобах"
- •2. Типові завдання:
- •3. Довідковий матеріал.
- •Гнійні запальні процеси
- •Хвороби органів грудної та черевної порожнин
- •Цироз печінки
- •Гостра тимпанія рубця, геморагічне запалення слизової сичуга (шлунка) і кишечнику, травматичний ретикуліт
- •Перитоніти
- •Новоутворення (неоплазми, бластоми)
- •Порушення пігментації тканин
- •Аліментарна м’язова дистрофія (білом’язева хвороба)
- •Виснаження
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
4. Питання для самоконтролю.
Схема бактеріологічного дослідження проб патологічного матеріалу для ізоляції умовно-патогенної мікрофлори.
Охарактеризуйте морфологічні та культуральні властивості збудників умовно-патогенної мікрофлори.
Назвіть основні ознаки післязабійної діагностики захворювань.
Дати ветеринарно-санітарну оцінку продуктам забою при виявленні сальмонел в тушках та внутрішніх органах та дегенеративних змінах в м’язевих тканинах.
Дати ветеринарно-санітарну оцінку продуктам забою при виявленні кишкової палички, а м’ясо без патолого-анатомічних змін.
Дати ветеринарно-санітарну оцінку продуктам забою при псевдотуберкульозі якщо уражуються тільки внутрішні органи.
Лпз 12. Тема роботи: "Трихінелоскопія м’яса"
1. Мета роботи: Набуття студентами практичних та теоретичних знань щодо трихінелоскопії м’яса, свіжої та охолодженої та мороженої свинини, шпику, ковбасних виробів, вивчення санітарної оцінки продуктів при трихінельозі.
2. Типові завдання:
1. Приготувати 48 зрізи з м’яса і дослідити під мікроскопом.
2. Приготувати зрізи з мороженого, посоленого чи копченого м’яса і перед трихінелоскопією пофарбувати їх 0,1%-ним розчином метиленового блакитного.
3. Приготувати проби м’яса та іншої м’ясної продукції (ковбаси, котлети, шинка, солонина тощо) для виділення трихінел методом перетравлення у штучному шлунковому соку.
4. Дати санітарну оцінку м’яса, внутрішніх органів та жиру при ураженні трихінельозом.
3. Довідковий матеріал. Трихінельоз - небезпечне антропозоонозне захворювання, яке спричиняють личинки і статевозрілі нематоди з роду Thrichinella. Хворіють свійські та дикі свині, ведмеді, борсуки, нутрії, собаки, кішки, вовки, лисиці, гризуни (щури, миші), морські ссавці (білуги, моржі, тюлені), а також люди.
Післязабійна діагностика, а саме трихінелоскопія м’яса тварин - основний і надійний метод виявлення трихінельозу. Здійснюють її методами компресорного дослідження зрізів або осаду після перетравлення зразків м’язової тканини в штучному шлунковому соку.
Трихінелоскопія - це метод дослідження м’яса на наявність у ньому трихінел. Трихінельозне м’ясо небезпечне для здоров’я людей, тому трихінелоскопія є обов’язковим елементом методики експертизи м’яса свиней, диких кабанів, ведмедів і нутрій. Дослідження проводять методами компресорної світлової трихінелоскопії за допомогою мікроскопа та перетравлення проб м’язів у штучному шлунковому соку. Всі туші свійських свиней та диких тварин, сприйнятливих до трихінельозу, підлягають ветеринарно-санітарній експертизі з обов’язковим проведенням трихінелоскопії в установленому порядку.
Методика трихінелоскопії На місці переходу ніжок діафрагми у сухожилля беруть дві проби м’язів по 80 г. У разі відсутності ніжок діафрагми проби беруть із м’язової, реберної частини діафрагми, язика, м’язів стравоходу, а також міжреберних, шийних і жувальних у такій же кількості. З кожної проби м’язів роблять по 24 зрізів розміром з вівсяне зернятко (всього 48 зрізів), а в неблагополучних пунктах щодо трихінельозу та з туш коней роблять 120 зрізів, які розкладають в 5 компресоріумах. Зрізи розкладають у вічках нижньої пластини компресорія і роздавлюють між пластинами так, щоб через них можна було читати газетний текст. Інкапсульовані личинки трихінел мають лимоноподібну або овальну форму. Зрізи з мороженого, посоленого чи копченого м’яса перед мікроскопією фарбують протягом хвилини 0,1%-ним розчином метиленового блакитного.
Виділення трихінел методом перетравлення. Найточнішим методом діагностики трихінельозу є виділення трихінел методом перетравлення м’язів у штучному шлунковому соку. Перетравлення кожної проби проводять окремо або групами. Від 50 свинячих туш відбирають 100 проб м’язів ніжок діафрагми, від кожної з проб беруть по 1 г м’язів, з яких роблять фарш. Останній поміщають у хімічну склянку (обсягом 2 л) з плоским дном. Потім додають 10 г пепсину (активністю 30000 ОД), 2 л теплої (40-48 °С) водопровідної води і 16 мл хімічно чистої 25%-ної хлористоводневої кислоти. Склянку з вмістом ставлять на магнітну мішалку з підігрівом. Перетравлення проводиться при температурі 14-46 °С протягом 30 хв. Одержаний розчин фільтрують через зафіксоване у лійці сито (діаметр отворів 200-300 мм) у колбу чи мірну лійку, що має краник у нижній звуженій частині. Фільтрат у колбі відстоюють 30 хв, відбирають 40 мл осаду у мірну склянку і відстоюють 10 хв. Потім 30 мл надосадової рідини обережно зливають або відбирають піпеткою, а решту фільтрату (10 мл) виливають у бактеріологічну чашку і досліджують під малим збільшенням мікроскопа. Якщо у збірній пробі знайдено личинки трихінел, то потім досліджують проби від 10 туш, відбираючи по 10 г від кожної, і так далі методом виключення, доки не буде визначено інвазовану тушу. Трихінелоскопія свіжої та охолодженої свинини. З кожної взятої проби уздовж м’язових волокон вирізують 24 зрізи (завбільшки з вівсяне зерно, товщиною не більше 3 мм). Всього 48, а в неблагополучних пунктах та з туш коней по 120 зрізів в 5 компресоріумах. Зрізи роблять по можливості ближче до сухожилля з різних ділянок, тому що трихінели розміщують ся у м’язовій тканині гніздами. Зрізи розміщують на нижньому склі компресоріума, по одному в кожну клітинку, перпендикулярно до його довжини (по 12-14 з кожного боку). Потім кладуть верхнє скло і, загвинчуючи гвинти, роздавлюють зрізи до такого стану, щоб крізь них можна було читати газетний текст. Приготовлені 24 зрізи м’язів ретельно досліджують під трихінелоскопом або мікроскопом при малому збільшенні (в 40-100 разів).
Трихінелоскопія мороженої свинини. При трихінелоскопії мороженої свинини зрізи роблять тоншими (1,5-2 мм). Для видалення із зрізів зайвого м’ясного соку верхнє скло притискують з більшою силою. Зрізи роздавлюють між стеклами компресоріума, знімають верхнє скло і на кожний зріз наносять одну-дві краплі напівдецинормального розчину хлористоводневої кислоти або розчину метиленового блакитного (0,5 мл насиченого спиртового розчину метиленового блакитного на 10 мл дистильованої води). М’язові волокна після обробки хлористоводневою кислотою стають прозорими, сіруватого кольору, на фоні яких капсула набуває вигляду сріблястого обідка.
Трихінелоскопія солонини. У солонині внаслідок дифузно-осмотичних процесів рідина з капсули переходить у міжм’язові просвіти і капсула спадається, У такому стані при трихінелоскопії личинки не помітні. Тому при дослідженні солонини (свинини) зрізи роблять тоншими, ніж звичайно. М’язові зрізи злегка роздавлюють верхнім склом компресоріума і для кращої видимості обробляють гліцерином наполовину з водою протягом хвилини. Потім проводять трихінелоскопію. Трихінелоскопія свинячого шпику. При дослідженні шпику проби беруть з прорістю м’язової тканини і досліджують звичайним методом. Для ефективного дослідження шпику, в якому не має прошарку м’язової тканини, застосовують метод А.В. Меркушева (1954): шпик розрізують по товщині, відшукуючи лінії його розшарування або залишки м’язових волокон. Вирізують скальпелем смужку шпику завтовшки 2-3 см і роблять зрізи товщиною 0,3-0,5 мм. Зрізи роздавлюють між стеклами, потім наносять на них 1-2 краплі метиленового блакитного (1г метиленового блакитного розчиняють у 100 мл 50°-ного спирту і додають 0,5 мл 1%-ного розчину їдкого калію). Потім стекла знову здавлюють і злегка підігрівають на спиртівці (10-15 с) до просвітлення зрізів.
Трихінелоскопія ковбасних виробів. Шмідт для дослідження ковбас на наявність трихінел запропонував обробляти зрізи 10%-ним розчином їдкого калію. З проб ковбасного фаршу роблять зрізи завдовжки 0,5-1 см і завтовшки не більше 1 мм, які вміщують у бактеріологічні чашки та заливають 10%-ним розчином їдкого калію на 0,5-1 год. Потім зрізи після ретельного видалення жиру кладуть на компресоріум і досліджують звичайним способом. Дослідження ковбас на трихінели проводять також за способом Тихомирова.
