Цироз печінки

Цироз печінки може спостерігатися як самостійний процес або як симптом іншого основного захворювання. При атрофічному цирозі, печінка зменшена у розмірах, |щільна, гостро-червоного або темно-жовтого кольору, важко ріжеться. При гіпотрофічному цирозі печінка може бути збільшена у 2-3 рази.

Ветеринарно-санітарна оцінка. При виявлених ознаках цирозу з розростанням єднальної тканини, печінку утилізують. Тушу випускають без обмежень.

Гостра тимпанія рубця, геморагічне запалення слизової сичуга (шлунка) і кишечнику, травматичний ретикуліт

Ці захворювання в основному діагностуються в умовах м’ясопереробних підприємств, при післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі. Крім помітних у органах змін, часто спостерігається недостатнє або погане знекровлення туші, почервонілі ділянки та крововиливи па очеревині (а іноді і плеврі), збільшення лімфатичних вузлів туші і крововиливи в них, а також па окремих частинах м’язів жовто-рожеві інфільтрати.

Ветеринарно-санітарні оцінка. Органи, а також частини туші зі змінами, направляють на утилізацію. Питання про використання інших продуктів забою вирішують у залежності від результатів бактеріологічного дослідження.

Перитоніти

Перитоніт - запальний процес очеревини молодняку і дорослих тварин, який виникає з різних причин (травми, застуда, запалення пуповини, матки, шлунково-кишкові захворювання та ін.). При гострій течії процесу черевна порожнина заповнена серозно-фібринозним або геморагічним ексудатом. Очеревина втрачає блиск, на дотик шерехата, па ній різко виступають капіляри кровоносних судин і відкладання фібрину, як наслідок спайок очеревини і серозної оболонки кишок. При хронічній течії хвороби виявляють ділянки спайок очеревини з печінкою, серозною оболонкою кишечнику, крововиливи і гнійні процеси па очеревині.

Ветеринарно-санітарна оцінка. Внутрішні органи і тканини з патологічними змінами утилізують. Всі інші продукти забою, в залежності від результатів бактеріологічного дослідження,

направляють на знезаражування проварюванням, у консервне виробництво або для виготовлення м’ясних хлібів. При ковельних перитонітах овець, туші і внутрішні органи після зачистки випускають без обмежень. При ураженні ковелем і наявності гнійних абсцесів або інших запалених процесів, туші утилізують.

Новоутворення (неоплазми, бластоми)

У домашніх тварин можуть виявлятись усі відомі доброякісні і злоякісні новоутворення. В умовах м’ясопереробних підприємств новоутворення спостерігаються, в основному, при забої великої рогатої худоби і птиці, особливо старих тварин. У дрібної рогатої худоби та інших тварин новоутворення зустрічаються значно рідше. Більшість доброякісних і злоякісних новоутворень спостерігається у внутрішніх органах і у товщі тканин, тому їх, в основному, виявляють при проведенні після-забійної ветеринарно-санітарної експертизи. З доброякісних пухлин частіше зустрічаються нейрофіброми, папіломи і ліпоми.

Нейрофіброми (фібринозне потовщення нервів) локалізуються здебільшого у передній половині туші, у підлопаточній ділянці, між ребрами, на передніх кінцівках, сердечних м’язах та крупних кровоносних судинах грудної порожнини, у вигляді вузлів або потовщень веретеновидної форми по ходу нервів і мають білий або сіро-білий колір. У деяких випадках нейрофіброми досягають 1-2 кг і більше. Частота виявлення їх на деяких м’ясопереробних підприємствах досягає у великої рогатої худоби 1-2 %.

Ліпоми (жировики) - шароподібпі або вузловато-горбисті сірого кольору новоутворення, які виявляються, в основному, на шкірі або підшкірних тканинах у великої рогатої худоби. Вони можуть досягати 15-20 кг.

Папіломи частіше виявляються у коней на шкірі або слизових оболонках.

Основною особливістю доброякісних новоутворень є наявність капсули, яка достатньо чітко обмежує пухлину від здорових тканин. Ці новоутворення не інфільтрують тканини, не утворюють метастазів і не викликають загальної реакції з боку організму, тому продукти забою від тварин з доброякісними новоутвореннями не являть небезпеки при їх використанні у їжу. Необхідно тільки враховувати, що доброякісний розвиток пухлини може легко перейти у злоякісний процес.

Злоякісні пухлини у тварин зустрічаються значно рідше, ніж доброякісні. У певній мірі злоякісні новоутворення можна відрізнити від доброякісних по зовнішньому вигляду. Вони не (Мають капсули, проростають у навколишній тканині, дають метастази (первинні і регіональні лімфовузли), уражають і порушують навколишні тканини. Розвиток злоякісних утворень супроводжуються надходженням у організм тварини продуктів розпаду тканин, метаболітів пухлин, які викликають хронічну інтоксикацію з послідуючим виснаженням і кахексією. Із злоякісних новоутворень частіше виявляють у великої рогатої худоби і птиці саркоми і карціоми, у коней - саркоми і меланосаркоми.

Ветеринарно-санітарна оцінка. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою залежить від рівня ураження тканин і стану тварини. При виявленні доброякісних пухлин їх разом з ураженими органами та навколишніми тканинами видаляють і утилізують. Інші продукти забою випускають без обмежень. Якщо новоутворення чисельні, то туші і органи направляють на утилізацію.

У випадках виявлення злоякісних утворень, ретельно досліджують усі органи, лімфатичні вузли та м’язи (при наявності метастазів). Якщо знаходять чисельні ураження або встановлюють у тварини кахексію, то тушу разом з внутрішніми органами направляють на утилізацію. При обмежених ураженнях органи і частини туші з злоякісними новоутвореннями направляють на утилізацію, а не уражені частини туші - для переробки на варену ковбасу або випускають після проварювання.

Шкури, отримані від забою тварин, хворих доброякісними і злоякісними новоутвореннями, випускають без обмежень. Кров тварин при злоякісних новоутвореннях направляють на виготовлення сухих тваринних кормів.