Виснаження

Виснаження - це зниження вгодованості, схудлість, кахексія, що виникає у наслідок повного або часткового голодування, різних хвороб, старіння. У багатьох випадках на забій поступають тварини з пониженою вгодованістю або виснаженням у наслідок часткового голодування, коли корми недостатньо калорійні або в них не вистачає будь-яких компонентів (білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини). Білкове, жирове, вітамінне та інші види голодування супроводжуються суттєвим порушенням обмінних процесів, що приводить до зниження вгодованості, виснаженню, розвитку набряків, дистрофічних і атрофічних процесів. Порушення обмінних процесів сприяє накопиченню у м’ясі токсичних продуктів метаболізму. У практичній роботі ветеринарно-санітарних експертів існує принцип поділу тварин з низькою вгодованістю на худих і виснажених, що дає можливість простіше вирішувати питання ветеринарно-санітарної оцінки продуктів забою тварин, хоча визначити чітку межу між схудненням і виснаженням не можливо.

Схудлими прийнято рахувати тварин, у яких па підставі неповноцінного годування або старості недостатньо розвинені або зовсім атрофовані м’язи, відсутні або збереглись у незначній кількості запаси жиру. У таких тварин суха топка шкіра, різко виступають ребра, хребці, суглоби. Підшкірна єднальна тканина без жиру, суха і щільно прилягає до шкіри. М’язові тканини недостатньо розвинені, в’ялі, водянисті, липкі, бліді або,

навпаки, застійно-синюшні, серце збільшене, в’яле, з незначними відкладеннями жиру, а печінка, нирки можуть бути меншого розміру. Необхідно враховувати, що у наслідок голодування клітини і тканини у тварин атрофуються не в однаковій мірі і не усі разом. У першу чергу зникає жирова тканина (до 90 %), потім м’язова (до 42 %), далі жир зникає у печінці, нирках, слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту і кістках. Серце, легені, а також нервова тканина атрофуються в останню чергу у незначних розмірах.

Виснаженими рахують тварин, організм яких повністю використав запаси жиру, а єднальна тканина на місті колишніх жирових запасів має оранжевий колір, м’язова тканина набрякла та гідремічна. Крім того, до виснажених відносять тварин, у яких різке зниження вгодованості виникло через заразні захворювання (туберкульоз, сальмонельоз, бруцельоз та ін.) або незаразної патології (травмування, термічні пошкодження, нефрити, злоякісні новоутворення та ін.).

Ветеринарно-санітарна оцінка. Туші і органи від здорових тварин з низьким ступенем схуднення, а також, які не мають набряків, інфільтратів та інших патологічних змін у тканинах, використовують для промислової переробки в ковбасні вироби та інші м’ясні продукти.

Туші виснажених тварин з середньою і сильною ступеню схуднення, з гідремією м’язів, єднальної тканини, набряком лімфатичних вузлів та іншими дистрофічними процесами у тканинах, разом з внутрішніми органами направляють на утилізацію. Утилізації належить також м’ясо тварин з ознаками патологічного виснаження (кахексія), як наслідок заразних або незаразних захворювань.

Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою тварин при незаразних захворюваннях та деяких синдромах

При виявленні в окремих паренхіматозних органах або одночасно в декількох з них атрофічних, дифузних, цирозних і дистрофічних процесів - уражені органи направляють па утилізацію. Використання туні, у кожному окремому випадку, дозволяється залежно від результатів мікробіологічних досліджень.

При виявленні дифузійної або багато вогнищевої патологічної пігментації у більшості внутрішніх органів (меланоз, гемосидероз, бура атрофія та ін.) або кісткових м’язів - тушу та уражені органи утилізують. Змінені окремі ділянки м’язів зачищають і направляють на утилізацію, а тушу - на промислову переробку. За наявності осередкової патологічної пігментації тільки в окремих внутрішніх органах, їх утилізують, а тушу випускають без обмежень.

При інфарктах, гематомах, геморагічній інфільтрації, синцях, крововиливах у внутрішніх органах і кістковій мускулатурі, їх зачищають. Не уражену тушу і продукти забою направляють на промпереробку. При ускладненні цих змін гнійним, гнильним запаленням або некротичними процесами ушкоджені органи утилізують, а тушу використовують за результатами мікробіологічного дослідження.

Якщо в паренхіматозних органах виявлені численні абсцеси, то органи направляють на утилізацію, а тушу використовують залежно під результатів мікробіологічного дослідження. При виявленні абсцесів в соматичних лімфатичних вузлах і м’язах, тушу і внутрішні органи утилізують. За наявності одиничних інкапсульованих абсцесів їх зачищають, а продукти забою використовують залежно від результатів мікробіологічного дослідження.

При виявленні в органах і тканинах дифузної петрифікації (відкладення солей кальцію) уражені органи утилізують, при осередковій - зачищають, а продукти забою, що залишилися після зачистки, направляють на промпереробку.

За наявності в м’ясі запаху риби, сечі, ворвані, фекалій, ліків або іншого не властивого м’ясу запаху, що не зникає при пробі варкою, тушу і внутрішні органи направляють па утилізацію. Якщо запахи зникають під час проби варкою, тушу та внутрішні органи направляють на промпереробку. Жирову сировину, за наявності будь-якого невластивого їй запаху, утилізують.

За наявності застою крові (гіпостаз або імбібіція) в одному з парних органів і частинах туші, відсутності характерної реакції на місці зарізу, недостатньому знекровленні, які є показниками того, що тварина загинула і потім нутрована або забита під час агонії, тушу та всі органи утилізують.

Патологічні зміни в окремих органах. Легені. При усіх видах пневмонії, плевритах, абсцесах, пухлинах, забійній аспірації кров’ю, водою або вмістом шлунка (передшлунків) їх утилізують.

Серце. При перикардитах, епікардитах, міокардитах, ендокардитах, ураженнях пухлинами його утилізують.

Печінка. При поодиноких абсцесах їх зачищають, а пеура-жепу частину, як і печінку при слабко вираженій капілярній ектазії, випускають без обмежень. При множинних абсцесах, дифузному запаленні, різко вираженому цирозі, усіх видах дистрофій, жовтяниці, пухлинах, сильно вираженій капілярній ектазії та інших патологічних змінах паренхіми - печінку утилізують. Печінку з ледь зміненим кольором і незначною жировою дистрофією направляють на виготовлення варених ковбасних виробів або консервів.

Селезінка. При всіх патологічних змінах селезінку утилізують.

Нирки. При усіх видах нефрозів, нефритів, інфарктах, множинних кістах, гідронефрозі, пухлинах, каменях нирки утилізують.

Шлунок (передшлунки). При усіх видах запалень, ерозіях, виразках, пухлинах та інших патологічних змінах утилізують.

Кишечник. При усіх видах ентеритів, колітів, ерозіях, виразках, пухлинах, а також інших патологічних змінах кишечник утилізують.

Вим’я. При усіх видах запалення направляють на утилізацію.

Головний і спинний мозок. При виявленні будь-яких видів дистрофічних, некротичних, дисциркуляторних і запальних процесів мозок утилізують.

Використання туш, у кожному окремому випадку, дозволяється залежно від результатів лабораторних досліджень на наявність сальмонел та ступеня ураження.

Патологічні зміни в тушах. При виявленні в м’язах дистрофічних, некротичних, дисциркуляторних (гематоми, сипці, геморагічні інфільтрати, крововиливи тощо), запальних (міозити, плеврити, перитоніти, лімфоми та ін.) змінах оцінку проводять диференційовано з врахуванням основного та інших видів уражень відповідно до вимог діючих правил ветсанекспертизи.

Патологічні зміни в кістках. При виявленні у процесі обвалювання будь-яких дистрофічних (остеомаляція, остеодистрофія, рахіт, остеопороз), некротичних, дисциркуляторних, запальних (остеомієліт) процесів, кістки утилізують.

Патологічні зміни в шкурах. При будь-яких ураженнях, у тому числі поєднаних, що займають більше 75 % площі шкури, її утилізують. При виявленні патологічних змін до 25 % площі шкури її зачищають, а неушкоджені шматки використовують без обмежень.

Шкура, шерсть, щетина та роги, які отримують від тварин, хворих незаразними хворобами, у тому числі і від вимушено ’ забитих тварин, за виключенням хвороб, при яких усі продукти забою знешкоджують, не являють небезпеки для людей, що займаються їх переробкою і використанням отриманих з них виробів. Якщо продукти забою тварин по якісним показникам відповідають вимогам держстандартів, то їх випускають з м’ясопереробних підприємств і використовують без обмежень.

Кров, Кров для харчових цілей і кров та ендокринно-ферментну сировину для виготовлення медичних препаратів збирають тільки від здорових тварин, тобто благополучних не тільки по інфекційним, але і по незаразним захворюванням. Дозволяється використання крові для вище відмічених цілей і збір ендокринної сировини від тварин з низькою вгодованістю (у результаті недостатньої годівлі), а також від тварин з нормальною температурою тіла, які мають свіжі травматичні пошкодження. Кров, отриману від тварин з клінічно-анатомічними ознаками незаразних захворювань, направляють на виготовлення сухих тваринних кормів або інших технічних продуктів. У сирому вигляді кров можливо використовувати тільки у годівлі хутрових звірів, за винятком крові вимушено забитих тварин, а також з патологічними процесами, при яких вибраковують усі продукти забою або усі внутрішні органи.

Ендокринно-ферментативна сировина. Ендокринно-ферментативна сировина, яка має фіброзні і звапновані утворення при ураженні кісток, некрозах, гнійних абсцесах, крововиливах, набряках, запаленнях, наявності у туші і органах сторонніх тіл, пігментів, сторонніх запахів, не використовуються для виготовлення медичних препаратів.

Кишкова сировина. Кишкова сировина (стравоходи, свинячі шлунки, кишки, сечові міхури) від тварин з незаразними хворобами, які не мають патологічних змін у тканинах, використовують для виготовлення оболонок для ковбасних виробів, а від тварин з патологічною жовтяницею тканин, злоякісними новоутвореннями, чисельними або поширеними гнійними запаленнями, від вимушено забитих тварин, які мають зміни, пов’язані з ентеритами, колітами, виразками, перитонітами, гнійними і геморагічними запаленнями, доброякісними новоутвореннями та іншими патологічними процесами, а також з хворобами, при яких проводять вибраковку усіх органів або продуктів забою, направляють на утилізацію.

Жирові тканини. Жирові тканини туш, кісток та ін., які дозволені для використання в їжу, направляють на виготовлення харчових тваринних жирів. З жиру туш і органів не харчового призначення виробляють жири для кормових або технічних цілей.