- •Рекомендовано Міністерством аграрної політики України
- •Кульчицький с.А., викладач Таращанського агротехнічного коледжу
- •Isbn 978-966-7906-56-6 © Капінос т.П. Та ін., 2009вступ
- •1. Загальна частина
- •1.1. Предмет і система аграрного права Становлення аграрного права
- •Аграрні відносини як предмет аграрного права
- •Система аграрного права
- •Методи правового регулювання в аграрному праві
- •Принципи аграрного права
- •Аграрне право як галузь юридичної науки
- •Аграрне право як навчальна дисципліна
- •1.2. Джерела аграрного права Поняття, структура та особливості аграрного законодавства
- •Поняття та класифікація джерел аграрного права
- •Конституція України – правова основа джерел аграрного права
- •Закони – основні джерела аграрного права
- •Підзаконні акти в системі джерел аграрного права
- •Локальні нормативні акти
- •1.3. Аграрні правовідносини Поняття та особливості аграрних правовідносин
- •Класифікація аграрних правовідносин
- •Види та структура внутрішніх аграрних правовідносин
- •Види та структура зовнішніх аграрних правовідносин
- •Підстава та склад аграрних правовідносин
- •1.4. Суб’єкти аграрних правовідносин
- •Класифікація суб’єктів аграрного права
- •Сільськогосподарські кооперативи
- •Сільськогосподарські підприємства корпоративного типу
- •Правосуб’єктність державних сільськогосподарських підприємств
- •1.5. Правовий статус селянина Селяни як суб’єкти аграрного права
- •Зміст, принципи та загальна характеристика правового статусу селянина
- •Право засновництва та право членства у фермерському господарстві
- •Правовий статус найманих працівників у сільському господарстві
- •Особливості правового статусу орендарів земель сільськогосподарського призначення, земельних і майнових паїв
- •1.6. Державне регулювання сільського господарства та апк за умов переходу до ринкової економіки
- •Принципи державного регулювання сільського господарства. Державне стимулювання розвитку сільського господарства
- •Форми та методи державного регулювання сільського господарства
- •Державний контроль за законністю в сфері апк
- •1.7. Правове регулювання переходу до ринкових відносин у сільському господарстві
- •Реструктуризація ксп: порядок, форми, умови правонаступництва
- •Правове регулювання ринку сільськогосподарської продукції
- •Розширення сфери зайнятості, підвищення добробуту населення
- •Заохочення молоді до роботи і проживання в сільських населених пунктах
- •Поліпшення інфраструктури сільських населених пунктів, форм обслуговування сільських жителів
- •Облаштування населених пунктів інженерно-технічними комунікаціями, охорона довкілля
- •Житлово-комунальне господарство
- •Платні послуги
- •Поселенські та регіональні аспекти соціального розвитку села
- •Ресурсне забезпечення соціального розвитку села
- •Управління виконанням Програми соціального розвитку села
- •Культурно-побутове та спортивно-оздоровче обслуговування жителів села
- •2.2. Правове регулювання сільськогосподарського землевикористання Право власності на землю
- •Права і обов’язки власників земельних ділянок
- •Право земельного сервітуту
- •Правове регулювання оренди земель
- •2.3 Правовий режим майна сільськогосподарських товаровиробників Поняття майна та правового режиму майна с.-г. Підприємств
- •Склад майна с.-г. Підприємств
- •Право господарського відання
- •Право оперативного управління
- •Правовi заходи охорони земель у процесі землевикористання
- •Поняття господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та її правове регулювання
- •Правове регулювання використання пестицидів та агрохімікатів
- •2.5. Правове регулювання фінансової діяльності суб’єктів аграрного підприємництва
- •2.6. Правове регулювання трудових відносин у сільському господарстві
- •Трудові відносини найманих працівників у сільському господарстві
- •2.7. Трудові спори працівників сільськогосподарських підприємств Поняття та види трудових спорів між працівниками і сільськогосподарськими підприємствами
- •Організаційно-правові засади створення, діяльності та ліквідації комісії з трудових спорів. Порядок і строки розгляду трудових спорів
- •Вирішення трудових спорів про оплату праці
- •Порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), що виникають в сільському господарстві
- •2.8. Дисциплінарна та матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- •Підстави настання відповідальності за аграрним правом. Умови настання відповідальності. Поняття правопорушення
- •Дисциплінарна відповідальність працівника, який вчинив дисциплінарний проступок. Види дисциплінарних стягнень
- •Порядок притягнення до матеріальної відповідальності працівника за заподіяння шкоди підприємству, на якому він працює
- •2.9. Правове становище фермерських господарств в Україні
- •Земельні правовідносини у фермерському господарстві
- •Права та обов’язки громадян з ведення фермерського господарства
- •Правовий режим майна фермерського господарства
- •Правові основи господарської діяльності фермерського господарства
- •Правові підстави припинення діяльності фермерського господарства
- •2.10. Правове становище сільськогосподарських кооперативів в Україні Історія розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні
- •Поняття сгк, його основні ознаки
- •Види сгк
- •Правові умови членства у сгк
- •Система органів управління та контролю сгк, їх повноваження
- •2.11. Правове регулювання особистого селянського господарства громадян
- •Правовий режим майна особистого селянського господарства
- •Правовий режим земель особистого селянського господарства
- •Державна підтримка особистих селянських господарств
- •Система договірних зв’язків в апк. Законодавство, яке регулює договірні відносини сільськогосподарських товаровиробників
- •Договори в сфері матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників
- •Договори в сфері виробничого, науково-технічного та інформаційного обслуговування сільськогосподарських підприємств
- •Виникнення прав на сорт рослини
- •Договори на передачу (відчуження) прав на сорт
- •Договори на передачу (відчуження) майнового права на сорт і передачу права на використання сорту
- •Права на селекційні досягнення у тваринництві як окремий предмет договору на використання науково-технічної продукції
- •Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт у сфері сільського господарства
- •Договори в сфері меліоративного обслуговування. Інші господарські договори сільськогосподарських підприємств
- •2.13. Організаційно-правові форми юридичного обслуговування суб’єктів аграрного підприємництва
- •Основні напрями правової роботи в сучасних умовах. Роль юридичної служби в зміцненні законності й правопорядку
- •3. Спеціальна частина
- •3.1. Аграрне право зарубіжних країн Поняття і джерела аграрного права зарубіжних країн
- •Організаційно-правові форми сільськогосподарського виробництва у зарубіжних країнах. Фермерство за кордоном. Сільськогосподарська кооперація за кордоном
- •Правове регулювання сільськогосподарської оренди за кордоном
- •Договірні відносини аграрних товаровиробників у зарубіжних країнах
- •Особливості агропромислової інтеграції за кордоном
- •Висновки
- •Література
- •1. Конституція України від 28.06.96.
- •6. Кодекс законів про працю від 10.12.71.
- •Т.П. Капінос, л.С.Катушинська, с.А.Кульчицький, о.М.Романяк аграрне право
Права на селекційні досягнення у тваринництві як окремий предмет договору на використання науково-технічної продукції
Визначення поняття “селекційні досягнення” у тваринництві. Відповідно до Закону України від 15 грудня 1993 р. “Про племінну справу в тваринництві” (в редакції Закону від 21 грудня 1999 р.) селекційним досягненням у галузі тваринництва є створена внаслідок цілеспрямованої творчої діяльності група племінних тварин (порода, порідний тип, лінія, родина тощо), яка має нові високі генетичні ознаки та стійко передає їх нащадкам.
Племінна тварина – це чистопородна або одержана за затвердженою програмою породного вдосконалення тварина, що має племінну (генетичну) цінність і може використовуватися в селекційному процесі відповідно до діючих загальнодержавних програм селекції.
Об’єктами племінної справи у тваринництві є велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові звірі (далі – тварини), яких розводять з метою одержання від них певної продукції.
Відповідно до ст. 485 ЦК порода тварин визнається об’єктом права інтелектуальної власності. Отже, основним селекційним досягненням у галузі тваринництва є створена людиною порода тварин (цілісна численна група тварин спільного походження), яка має певну генеалогічну структуру й властивості, що дають змогу відрізняти її від інших тварин даного виду, і є кількісно достатньою для розмноження як однієї породи.
Зміст права інтелектуальної власності на породу тварин становлять:
особисті немайнові права інтелектуальної власності на породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;
майнові права інтелектуальної власності на породу тварин, засвідчені патентом;
майнове право інтелектуальної власності на поширення породи тварин, засвідчене державною реєстрацією.
Суб’єктами права інтелектуальної власності на породу тварин є:
автор породи тварин;
інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної власності на породу тварин за договором чи законом.
За загальним правилом, суб’єктами цієї діяльності є підприємства з племінної справи, селекційно-гібридні центри, іподроми, лабораторії імуногенетичного контролю, контрольно-випробувальні станції, центри трансплантації ембріонів, інші підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, а також фермерські господарства.
Суб’єктами особистих немайнових прав інтелектуальної власності на породу тварин є селекціонери, творчою працею яких виведено нову породу тварин, та їхні наступники.
Незважаючи на те, що порода тварин та сорт рослин розглядаються в ЦК в одній главі як однорідні об’єкти права інтелектуальної власності, правова охорона селекційних досягнень у галузі племінної справи має свої особливості. Це пояснюється особливостями племінної справи, які полягають у тому, що вона охоплює такі актуальні проблемі, як охорона генофондових тварин, управління племінною справою, регулювання використання її досягнень тощо.
Сучасна селекція тварин, яка застосовує провідні методи досліджень, ґрунтується на різноманітному первинному матеріалі – існуючих породах, типах, лініях тварин, що значною мірою є успадкованими від минулих поколінь. Ці тварини, які різняться за генотипом (набором генів), становлять так званий генофонд домашніх тварин, який був та лишається неминущою цінністю людської цивілізації.
В Україні цей генофонд досить різноманітний, що пояснюється розмірами території країни та наявністю різних грунтово-кліматичних зон, у межах яких склалися ареали існування домашніх тварин. На них треба зважати, проводячи селекційно-племінну роботу.
Закон України “Про племінну справу“ передбачає, передусім, державну реєстрацію племінних тварин та племінних стад, ведення державних книг племінних тварин та Державного племінного реєстру. За цим Законом державна реєстрація племінних тварин і племінних стад потребує внесення даних про племінних тварин і племінні стада, що мають відповідні генетичну якість та рівень продуктивності, до державних книг племінних тварин і Державного племінного реєстру з метою формування відповідної бази даних про племінні ресурси. Державні книги племінних тварин – це інформаційні бази даних про племінних тварин, що відповідають установленим для реєстрації вимогам. Державний племінний реєстр – це інформаційна база даних про племінні стада, що відповідають установленим для реєстрації вимогам.
Повноваження щодо ведення Державного племінного реєстру покладено на Головну державну племінну інспекцію у складі Мінагрополітики, правила та порядок проведення державної реєстрації племінних стад у Державному племінному реєстрі містяться у Положенні про Державний племінний реєстр, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук від 20 травня 2002 р.
Відповідно, виникнення прав інтелектуальної власності на породу тварини пов’язується з державною реєстрацією. ЦК вимагає посвідчувати майнові права на породу тварини патентом. Заявка на нову породу подається до Мінагрополітики України, де вона підлягає обов’язковій експертизі. Департамент ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією (надалі – Департамент) у складі Міністерства аграрної політики України проводить апробацію селекційних досягнень у тваринництві згідно з Тимчасовим положенням про Департамент ринків продукції тваринництва, з Головною державною племінною інспекцією Міністерства аграрної політики України, затвердженою Міністром аграрної політики України 29 вересня 2000 р. Після завершення експертизи приймається рішення про визнання пропозиції селекційним досягненням або про відмову в такому визнанні. Якщо пропозиція відповідає умовам патентоспроможності, в Державному реєстрі робиться відповідний запис і видається правоохоронний документ (за ЦК, таким документом є патент). Ним засвідчуються авторство селекціонера і право власності на селекційне досягнення.
Зазначений
Департамент з Головною державною
племінною інспекцією у складі Міністерства
аграрної політики України забезпечують,
відповідно до законодавства, державне
управління племінною справою у
тваринництві, здійснюють контроль за
дотриманням законодавства про
племінну справу в цій галузі, за станом
і використанням племінних (генетичних)
ресурсів, нагляд за ввез
енням
на територію України та вивезенням
племінних (генетичних) ресурсів, за
показниками племінного обліку та
формами, згідно з якими ведеться
документація з племінної справи,
проводить реєстрацію власників племінних
(генетичних) ресурсів, веде державні
книги племінних тварин та Державний
племінний реєстр, проводить апробацію
селекційних досягнень у тваринництві,
присвоює статус суб’єктам племінної
справи; стежить за дотриманням
законодавства в галузі бджільництва.
Використання селекційного досягнення у тваринництві іншими особами може мати місце лише на підставі договору.
Відповідно до змісту гл. 42 ЦК, договором може бути визначена юридична доля виключно майнових прав на такий об’єкт права інтелектуальної власності, як порода тварини, оскільки особисті немайнові права авторства є невідчужуваними.
Майнові права на породу тварин є обмеженими в часі: відповідно до ст. 488 ЦК строк чинності виключних майнових прав на породу тварин спливає через 30 років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав.
Власник патенту може за договором передати як саме право на породу, так і права, що з нього випливають.
