Договори в сфері меліоративного обслуговування. Інші господарські договори сільськогосподарських підприємств

Відповідно до чинного законодавства всі суб’єкти аг­рарного підприємництва (незалежно від форм власності та організаційно-пра­во­вих форм господарювання) з метою підтримання і посилення родю­чості земель мають здій­снювати роботи, пов’язані з їх зрошенням, обвод­ненням, осушенням, вапнуванням, гіпсуванням, іншим окуль­ту­-рен­ням. Аграрні товаровиробники можуть робити це як влас­ними си­лами, так і за власні кошти силами інших під­приємств на підставі ук­ладених договорів. Такі договори прийнято називати меліоративними.

Аналіз чинного законодавства та правозастосовної прак­тики дає підстави твердити, що меліоративний договір – це добровільна строко­ва платна угода сторін, що укла­дається для виконання організаційно-господарських, тех­нічних, розрахунково-кредитних заходів, спрямова­них на покращення стану природних ресурсів, особливо сільсько­господарських угідь, як головного засобу виробництва про­дукції рослинного походження. Під кутом зору типологізацїї в системі цивіль­но-правових договорів меліоратив­ний договір є змішаним. Йому рівночасно притаманні озна­ки загального договору підряду на капі­тальне будівництво та частково договору послуг (культур­технічного, агрохімічного, гідромеліоративного сервісу). Воднораз ознаки цього договору більше тяжіють до речових зобов’язань, оскільки об’єктом останніх тут виступають земельні площі як матеріальні об’єкти, які після докладан­ня до них зусиль набувають певних поліпшень родючості, а результати таких робіт – певних споживчих, товарних якостей.

Меліоративні договори класифікуються за різними чинниками. Так, усі ці договори (а їх за видами меліо­ративних робіт налічується близько 40) прийнято розмежо­вувати на культуртехнічні, агролісо­меліоративні, хімічні та гідротехнічні (водні). У найбільш загальному вигляді вони поділяються на договори на виконання робіт щодо по­кращення: земель сільськогосподарського призначення; земель несільсько­господарського призначення; водних об’єктів та гідро­логічного режиму територій; лісів; надр; природних комплексів як цілісних екосистем.

Важливе місце серед меліоративних договорів посі­дають дого­вори агрохімічного обслуговування, зокрема до­говори на виконання культуртехнічних, агролісомеліорат ивних та агрохімічних робіт, що мають як підрядний, так і сервісний характер. Вони укладаються між суб’єктами аграрного підприємництва (госпо­дарства­ми, котрі по суті є замовниками) і підприємствами “Сільгоспхімїї“, іншими суб’єктами підприємництва, які мають спе­ціальну правоздатність щодо надання агрохімічних послуг.

Предмет договорів агрохімічного обслуговування може бути простим і складним. Простим предметом можуть бу­ти, наприклад, вапнування або гіпсування ґрунтів, земляні роботи, меліоративна оранка солонців чи виготовлення компостів, внесення до ґрунту мінеральних та/або органіч­них добрив, застосування засобів захисту сільськогоспо­дарських культур від шкідників і хвороб. Складний пред­мет – це, зокрема, здійснення комплексного агрохімічного окульту­рення малопродуктивних і парових полів, комплек­су культуртехнічних робіт тощо.

У договорі агрохімічного обслуговування закріплюю­ться як загальні, так і спеціальні умови, зобов’язання сторін. Зокрема, в ньому у вигляді таблиці наводяться: відомості про найменування робіт і сільськогосподарських культур, безпосередніх виконавців (бригади); номер поля (його ділянки); термін виконання робіт; умови, що вплива­ють на розцінки; розцінки за одиницю робіт; обсяги та вартість робіт; матеріали (робочі розчини), одиниці їх виміру; використання цих матеріалів (у діючих речовинах та у фізичній вазі); їхня вартість (окремо тих, що нале­жать замовникові, і матеріалів виконавця робіт); вартість матеріалів, які підлягають поверненню замовникові за ра­хунок бюджетних асигнувань, а також загальна вартість робіт.

Визначаються обов’язки замовника, зокрема його обов’язок надавати виконавцеві проектно-кошторисну та іншу документацію на вапнування, фосфорування, гіпсу­вання земель, застосування добрив, пестицидів та інші документи, необхідні для виконання агрохімічних робіт, а також свою робочу силу для здійснення вантажних та інших робіт, перевіряти якість таких робіт і приймати їх за актом тощо.

Природно-кліматичні та гідрологічні умови окремих територій визначають важливість договорів гідромеліора­тивного сервісу. До останніх слід віднести договори на полив сільськогосподарських культур, на осушення над­мірно зволожених земель та на ремонт і технічне обслу­говування внутрішньогосподарської меліоративної мережі суб’єктів аграрного підприємництва.

Предмет договорів гідрологічного сервісу в цілому визначається їх найменуванням. Наприклад, відповідно до договору на полив сільськогосподарських культур предметом відносин між його сторонами є зобов’язання виконавця підтримувати на визначеній площі зрошуваних земель оптимальну для сільськогосподарських культур вологість ґрунту, а також виконувати план-графік певної площі гектарополиву згідно з затвердженим планом водокористування (обсягом витрат води в тисячах кубо­метрів). За цим договором предметом визнається також спільна діяльність замовника і виконавця щодо забезпечен­ня програм виробництва продукції рослинництва на визна­ченій у договорі площі осушуваних чи зрошуваних земель.

Зміст договорів на полив сільськогосподарських куль­тур та на ремонт і технічне обслуговування внутрішньо­господарських меліора­тивних мереж, а також права та обов’язки їх сторін визначаються відповідно до мети і предмета цих договорів.

Так, скажімо, за договором на полив сільськогосподар­ських культур виконавець зобов’язаний здійснювати перед­бачені ним роботи з додержанням агротехнічних вимог та плану-графіка (окремо з кожного виду культур і виду поливу) в конкретний час (відповідні місяці й декади ос­танніх); забезпечувати технічну експлуатацію внутрішньо­господарської зрошувальної мережі, споруд і поливальної техніки відповідно до правил їх технічної експлуатації; попереджати замовника не пізніш як за два дні до початку робіт про необхідність підготування ділянок для поливу. Замовник зобов’язується виконувати всі агротехнічні захо­ди щодо вирощування сільськогосподарських культур згідно з технологічними картами, своєчасно готувати зрошувані площі під полив, щоденно перевіряти разом із виконавцем якість робіт, своєчасно проводити оплату виконаного й прийнятого обсягів робіт.