- •Рекомендовано Міністерством аграрної політики України
- •Кульчицький с.А., викладач Таращанського агротехнічного коледжу
- •Isbn 978-966-7906-56-6 © Капінос т.П. Та ін., 2009вступ
- •1. Загальна частина
- •1.1. Предмет і система аграрного права Становлення аграрного права
- •Аграрні відносини як предмет аграрного права
- •Система аграрного права
- •Методи правового регулювання в аграрному праві
- •Принципи аграрного права
- •Аграрне право як галузь юридичної науки
- •Аграрне право як навчальна дисципліна
- •1.2. Джерела аграрного права Поняття, структура та особливості аграрного законодавства
- •Поняття та класифікація джерел аграрного права
- •Конституція України – правова основа джерел аграрного права
- •Закони – основні джерела аграрного права
- •Підзаконні акти в системі джерел аграрного права
- •Локальні нормативні акти
- •1.3. Аграрні правовідносини Поняття та особливості аграрних правовідносин
- •Класифікація аграрних правовідносин
- •Види та структура внутрішніх аграрних правовідносин
- •Види та структура зовнішніх аграрних правовідносин
- •Підстава та склад аграрних правовідносин
- •1.4. Суб’єкти аграрних правовідносин
- •Класифікація суб’єктів аграрного права
- •Сільськогосподарські кооперативи
- •Сільськогосподарські підприємства корпоративного типу
- •Правосуб’єктність державних сільськогосподарських підприємств
- •1.5. Правовий статус селянина Селяни як суб’єкти аграрного права
- •Зміст, принципи та загальна характеристика правового статусу селянина
- •Право засновництва та право членства у фермерському господарстві
- •Правовий статус найманих працівників у сільському господарстві
- •Особливості правового статусу орендарів земель сільськогосподарського призначення, земельних і майнових паїв
- •1.6. Державне регулювання сільського господарства та апк за умов переходу до ринкової економіки
- •Принципи державного регулювання сільського господарства. Державне стимулювання розвитку сільського господарства
- •Форми та методи державного регулювання сільського господарства
- •Державний контроль за законністю в сфері апк
- •1.7. Правове регулювання переходу до ринкових відносин у сільському господарстві
- •Реструктуризація ксп: порядок, форми, умови правонаступництва
- •Правове регулювання ринку сільськогосподарської продукції
- •Розширення сфери зайнятості, підвищення добробуту населення
- •Заохочення молоді до роботи і проживання в сільських населених пунктах
- •Поліпшення інфраструктури сільських населених пунктів, форм обслуговування сільських жителів
- •Облаштування населених пунктів інженерно-технічними комунікаціями, охорона довкілля
- •Житлово-комунальне господарство
- •Платні послуги
- •Поселенські та регіональні аспекти соціального розвитку села
- •Ресурсне забезпечення соціального розвитку села
- •Управління виконанням Програми соціального розвитку села
- •Культурно-побутове та спортивно-оздоровче обслуговування жителів села
- •2.2. Правове регулювання сільськогосподарського землевикористання Право власності на землю
- •Права і обов’язки власників земельних ділянок
- •Право земельного сервітуту
- •Правове регулювання оренди земель
- •2.3 Правовий режим майна сільськогосподарських товаровиробників Поняття майна та правового режиму майна с.-г. Підприємств
- •Склад майна с.-г. Підприємств
- •Право господарського відання
- •Право оперативного управління
- •Правовi заходи охорони земель у процесі землевикористання
- •Поняття господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та її правове регулювання
- •Правове регулювання використання пестицидів та агрохімікатів
- •2.5. Правове регулювання фінансової діяльності суб’єктів аграрного підприємництва
- •2.6. Правове регулювання трудових відносин у сільському господарстві
- •Трудові відносини найманих працівників у сільському господарстві
- •2.7. Трудові спори працівників сільськогосподарських підприємств Поняття та види трудових спорів між працівниками і сільськогосподарськими підприємствами
- •Організаційно-правові засади створення, діяльності та ліквідації комісії з трудових спорів. Порядок і строки розгляду трудових спорів
- •Вирішення трудових спорів про оплату праці
- •Порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), що виникають в сільському господарстві
- •2.8. Дисциплінарна та матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- •Підстави настання відповідальності за аграрним правом. Умови настання відповідальності. Поняття правопорушення
- •Дисциплінарна відповідальність працівника, який вчинив дисциплінарний проступок. Види дисциплінарних стягнень
- •Порядок притягнення до матеріальної відповідальності працівника за заподіяння шкоди підприємству, на якому він працює
- •2.9. Правове становище фермерських господарств в Україні
- •Земельні правовідносини у фермерському господарстві
- •Права та обов’язки громадян з ведення фермерського господарства
- •Правовий режим майна фермерського господарства
- •Правові основи господарської діяльності фермерського господарства
- •Правові підстави припинення діяльності фермерського господарства
- •2.10. Правове становище сільськогосподарських кооперативів в Україні Історія розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні
- •Поняття сгк, його основні ознаки
- •Види сгк
- •Правові умови членства у сгк
- •Система органів управління та контролю сгк, їх повноваження
- •2.11. Правове регулювання особистого селянського господарства громадян
- •Правовий режим майна особистого селянського господарства
- •Правовий режим земель особистого селянського господарства
- •Державна підтримка особистих селянських господарств
- •Система договірних зв’язків в апк. Законодавство, яке регулює договірні відносини сільськогосподарських товаровиробників
- •Договори в сфері матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників
- •Договори в сфері виробничого, науково-технічного та інформаційного обслуговування сільськогосподарських підприємств
- •Виникнення прав на сорт рослини
- •Договори на передачу (відчуження) прав на сорт
- •Договори на передачу (відчуження) майнового права на сорт і передачу права на використання сорту
- •Права на селекційні досягнення у тваринництві як окремий предмет договору на використання науково-технічної продукції
- •Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт у сфері сільського господарства
- •Договори в сфері меліоративного обслуговування. Інші господарські договори сільськогосподарських підприємств
- •2.13. Організаційно-правові форми юридичного обслуговування суб’єктів аграрного підприємництва
- •Основні напрями правової роботи в сучасних умовах. Роль юридичної служби в зміцненні законності й правопорядку
- •3. Спеціальна частина
- •3.1. Аграрне право зарубіжних країн Поняття і джерела аграрного права зарубіжних країн
- •Організаційно-правові форми сільськогосподарського виробництва у зарубіжних країнах. Фермерство за кордоном. Сільськогосподарська кооперація за кордоном
- •Правове регулювання сільськогосподарської оренди за кордоном
- •Договірні відносини аграрних товаровиробників у зарубіжних країнах
- •Особливості агропромислової інтеграції за кордоном
- •Висновки
- •Література
- •1. Конституція України від 28.06.96.
- •6. Кодекс законів про працю від 10.12.71.
- •Т.П. Капінос, л.С.Катушинська, с.А.Кульчицький, о.М.Романяк аграрне право
2.13. Організаційно-правові форми юридичного обслуговування суб’єктів аграрного підприємництва
Поняття, суть та значення юридичного обслуговування виробників сільськогосподарської продукції
Юридичне обслуговування сільськогосподарських підприємств – це комплекс правових засобів, які застосовують спеціалісти, по захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників суспільних відносин.
З метою здійснення заходів по налагодженню функціонування юридичної служби, зокрема в АПК, Кабінет Міністрів Постановою від 27.08.1995 р. затвердив “Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації”. В цьому положенні констатується необхідність вдосконалення правової роботи у сфері суспільного виробництва, створення правових і організаційних основ для ефективної діяльності служби по забезпеченню законності в роботі центральних органів, зокрема міністерств, органів виконавчої влади на місцях щодо попередження порушення прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій.
Положенням визначені основні завдання та напрямки юридичного обслуговування суб’єктів підприємницької діяльності, захисту в судових органах їх порушених прав та законних інтересів. Вищевказані та інші види юридичної допомоги в сучасних умовах господарювання суб’єкти аграрного підприємництва можуть одержувати через різні форми юридичного обслуговування.
Головними напрямами юридичного обслуговування є: надання висококваліфікованими спеціалістами (з вищою юридичною освітою) допомоги господарюючим суб’єктам аграрного сектору в правильному застосуванні чинного законодавства в процесі укладення договорів та їх виконання; забезпечення правовими засобами схоронності власності господарюючих суб’єктів; захист інтересів підприємців в судово-прокурорській системі; запобігання порушенню трудового та іншого законодавства; консультаційно-правова робота з наданням юридичної допомоги працівникам господарюючого суб’єкта і ін.
Характер і зміст юридичного обслуговування випливає з правоздатності аграрних товаровиробників як юридичних осіб – суб’єктів аграрного, цивільного, фінансового та інших галузей права України, а також спеціальної правоздатності осіб, які надають такі послуги. Таке обслуговування, по-перше, полягає у здійсненні певної правової роботи і, по-друге, здійснюється в різних організаційно-правових формах.
Конкретний зміст і види правової роботи, залежно від організаційної форми юридичного обслуговування, визначаються чинним законодавством, посадовими інструкціями про функції осіб, які здійснюють обслуговування, чи умовами договору (контракту) з юридичною або фізичною особою на виконання роботи з правового обслуговування.
Визначальне призначення юридичного обслуговування суб’єкта аграрного підприємництва полягає в організаційно-управлінському забезпеченні ефективного застосування правових норм у процесі повсякденної його (суб’єкта) діяльності. Юридичне обслуговування служить також забезпеченню виробничо-господарської самостійності кожного суб’єкта підприємництва, юридично грамотного і економічно обґрунтованого оформлення та виконання ним своїх договірних зобов’язань, забезпеченню виконання договору кожним із його контрагентів, застосування майнових санкцій в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань кожної зі сторін за договором.
Юридичне обслуговування покликане забезпечити правовий захист майнових, земельних, фінансових та інших прав та інтересів кожного суб’єкта аграрного підприємництва через систему правоохоронних органів і, в першу чергу, в арбітражному, а також у міжнародному арбітражному суді чи загальному суді. Юридична служба зобов’язана найактивнішим чином сприяти схоронності майна й здійснювати правовий захист майнових інтересів суб’єктів аграрного підприємництва.
Такими ж важливими є функції юридичної служби щодо правового забезпечення майнових, управлінських, трудових, членських, корпоративних, соціальних, культурно-побутових правомочностей членів підприємств кооперативного типу, учасників (акціонерів) підприємств корпоративного типу, а також найманих працівників. У даному разі йдеться про правову охорону здоров’я працівників, додержання засад матеріальної зацікавленості в результатах як їхньої трудової діяльності, так і діяльності суб’єкта підприємництва в цілому, а також про реалізацію прав суб’єктів права кооперативної та корпоративної власності на майновий пай чи його частку у статутному фонді суб’єкта аграрного підприємництва кооперативного чи корпоративного типу.
Організація юридичного обслуговування
в сільськогосподарських підприємствах
Питанням організації правового обслуговування, забезпечення реалізації державної правової політики у відповідній галузі, захисту законних інтересів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також державних підприємств, установ і організацій надається велике значення з боку держави.
Згідно із Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації міністерства та відомства зобов’язані впорядкувати роботу юридичних підрозділів у центральному апараті галузі, вжити заходів щодо забезпечення належного правового обслуговування підприємств, установ і організацій галузі.
Юридична служба разом з іншими структурними підрозділами бере участь у реалізації практично всіх функцій управління міністерством, підприємством та іншим господарчим органом, посідаючи при цьому особливе місце: через юридичну службу держава не тільки забезпечує, а й контролює додержання законності та державної дисципліни в діяльності підприємств, установ і організацій.
Юридичній службі надається особлива державна функція, тому порядок її організації і правове положення визначаються в централізованому порядку Загальним положенням про юридичну службу.
Формуванню юридичної служби в аграрному секторі присвячено “Положення про юридичне управління Міністерства агропромислового комплексу України“, затверджене наказом Міністерства агропрому України від 19.12.1997 р., яким визначаються особливості і специфіка юридичного обслуговування сільськогосподарського виробництва.
Згідно з Положенням юридичне управління є самостійним структурним підрозділом центрального апарату Міністерства. Основне його завдання полягає в організації правової роботи в системі АПК з правового забезпечення реалізації аграрної політики, в підготовці проектів актів законодавства і ін.
Положення поширює свою чинність лише на органи державного управління сільським господарством, а також на державні підприємства. Фермерські господарства, спілки селян, сільськогосподарські кооперативи, акціонерні товариства, інші господарюючі суб’єкти недержавного типу організовують правову роботу на підприємстві на підставі договору на юридичне обслуговування чи доручення з адвокатськими бюро, колегіями, фірмами, юридичними консультаціями, конкретними адвокатами тощо. Юридичне обслуговування можуть здійснювати також приватний адвокат, який має відповідні ліцензію та свідоцтво; адвокатське бюро, контора чи інше адвокатське об’єднання, юридична фірма (в тому числі й іноземна або міжнародна), юридичний кооператив тощо, які мають відповідний дозвіл та кваліфікацію.
В сучасних умовах господарювання фермерські господарства, спілки селян, сільськогосподарські кооперативи, акціонерні сільськогосподарські товариства, інші аграрні товаровиробники можуть одержувати юридичну допомогу від окремих фізичних осіб (незалежно від громадянства) шляхом укладення з ними договору на обслуговування, на виконання дій по захисту інтересів в судових органах і ін.
Юридичну допомогу (а не обслуговування), головним чином методичну, можуть надавати юридична служба Міністерства аграрної політики України, юристи відповідних управлінь сільського господарства чи районних та обласних державних адміністрацій, оскільки ці штатні юристи, по-перше, мають обслуговувати саме апарат міністерства (управління) і, по-друге, вони є державними службовцями, котрим заборонено сумісництво (за чітко визначеними винятками з цього правила).
Безпосереднє юридичне обслуговування суб’єктів аграрного підприємництва всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання здійснюється, головним чином, силами штатних юристів. Юрисконсульт суб’єктів аграрного підприємництва є посадовою особою і за своїм правовим статусом вважається спеціалістом сільського господарства.
Юридична служба, як і будь-який інший структурний підрозділ підприємства, створюється за розпорядженням власника підприємства або уповноваженої ним особи. Як правило, наказ (розпорядження) про створення юридичної служби є одночасно наказом про затвердження Положення про юридичну службу.
Проте, створення юридичної служби починається не з видання подібного наказу, а з введення посади (посад) юриста в штатний розпис підприємства. Кількість необхідних штатних одиниць, які потрібно ввести до штатного розпису, визначається, виходячи із обсягів, характеру та складності правової роботи в даному підприємстві.
Потім з юристом (юристами) укладається трудовий контракт, в якому врегульовуються права і обов’язки юрисконсульта, його матеріальне забезпечення, відповідальність та умови, коли може бути розірвано всі правовідносини з ним.
Звіт про здійснену юридичною службою роботу та її результати складається перед власником підприємства або уповноваженим ним органом чи особою. Як правило, юридична служба звітує раз на рік, в період, коли узагальнюються всі господарські показники, подається звітність до органів Державної податкової служби, органів статистики та інших.
