5.4. Професійна підготовка та професійне зростання психолога

Професіограма психолога, модель особистості практикуючого психолога, критерії професійної придатності та освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності «психологія» визначають той ідеал професіонала, до якого має прагнути студент і на основі якого вищий навчальний заклад має забезпечити умови професійного становлення майбутнього психолога у процесі навчання.

На підставі освітньо-кваліфікаційної характеристики у вищому навчальному закладі визначаються цілі поетапного формування майбутніх фахівців; зміст освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів з психології; зміст та організація навчально-виховного процесу, а також розробляються навчальні плани, програми, контрольні та атестаційні завдання; тести для діагностики якості підготовки студентів на різних стадіях навчання; первинні посади випускників вищого навчального закладу.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності «психологія» визначає наступні сфери економічної діяльності майбутнього фахівця з психології: освіта (початкова, середня, вища, навчання дорослих), охорона здоров’я та соціальна допомога, соціальна допомога, громадська діяльність, діяльність у сфері спорту, індивідуальні послуги.

За Класифікатором професій (чинним від 01.11.2010 р.) в Україні існують такі професійні назви робіт, які може виконувати психолог:

- психолог;

- практичний психолог;

- головний психолог;

- консультант психолого-медико-педагогічної консультації;

- завідувач психолого-медико-педагогічної консультації;

- консультант центральної психолого-медико-педагогічної консультації;

- завідувач центральної психолого-медико-педагогічної консультації;

- молодший науковий співробітник (психологія);

- науковий співробітник (психологія);

- науковий співробітник-консультант (психологія).

Слід зазначити, що бакалавр психології може обіймати посади, які не вимагають поглиблених професійних знань, складної дослідницької роботи і які орієнтовані переважно на вирішення стереотипних задач діяльності.

А для посад, що вимагають проведення самостійних досліджень, прийняття складних рішень, володіння поглибленими професійними знаннями для вирішення здебільшого діагностичних та евристичних задач, необхідним є більш високий освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста чи навіть магістра.

Фахівець-психолог повинен бути підготовленим до вирішення конкретних задач відповідно посаді. Він повинен легко адаптуватися до мінливих умов діяльності підприємств різних форм власності: володіти необхідним обсягом знань у культурній, правовій, соціально-психологічній, економічній та інших галузях, вміти засвоювати нові знання, прогресивні технології та інновації. Кожен випускник повинен мати відповідну сукупність знань для виконання обов’язків на високому професійному рівні.

Освітньо-професійна програма (як галузевий стандарт вищої освіти) спеціальності «психологія» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» визначає зміст професійної підготовки психолога для кваліфікованого виконання ним своїх обов’язків. Зокрема, в освітньо-професійній програмі та у навчальних планах визначено перелік нормативних та вибіркових дисциплін за наступним циклами:

- цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки (нормативні дисципліни: українська мова (за професійним спрямуванням), іноземна мова (за професійним спрямуванням), фізична культура, історія України, філософія, релігієзнавство, логіка, етика і естетика, культурологія, правознавство, соціологія, політологія, основи економічної теорії; вибіркові дисципліни: конфліктологія, психологія управління, психологія спілкування, політична психологія тощо);

- цикл природничо-наукової підготовки (нормативні дисципліни: інформаційні технології і технічні засоби, екологія, безпека життєдіяльності, антропологія, основи біології та генетики, психофізіологія, анатомія та еволюція нервової системи, математичні методи в психології, зоопсихологія та порівняльна психологія, основи дефектології, охорона праці; вибіркові дисципліни: основи демографії, валеологія, ергономіка, психологія здоров’я тощо);

- цикл професійної та практичної підготовки (нормативні дисципліни: вступ до спеціальності, загальна психологія, практикум із загальної психології, історія психології, вікова психологія, педагогічна психологія, соціальна психологія, експериментальна психологія, психодіагностика, диференціальна психологія, методика проведення психологічної експертизи, педагогіка, основи психотерапії, патопсихологія, психологічне консультування і психокорекція, організація психологічної служби; вибіркові дисципліни: основи красномовства, етнопсихологія, психологія особистості, психологія сім’ї та основи сімейного консультування, гендерна психологія, основи профорієнтаційної роботи, психологія професійної діяльності, профілактика і корекція відхилень поведінки, тренінг професійного самовизначення, тренінг комунікативних умінь, тренінг креативності, психологія реклами, психологія творчості, психологія екстремальних ситуацій, психологія реабілітаційної діяльності, іміджелогія, психологія обдарованості тощо).

Можливі етапи професійного зростання психолога-практика згідно нормативної бази, що регламентує діяльність психолога в системі психологічної служби України (на прикладі системи освіти):

1. Спеціаліст;

2. Спеціаліст ІІ категорії;

3. Спеціаліст І категорії;

4. Спеціаліст вищої категорії;

Для присвоєння практикуючому психологу певної категорії необхідно пройти попереднє підвищення кваліфікації (не рідше одного разу на п’ять років) в установах, які мають на це право (пройшли акредитацію та ліцензування) і, у визначеному порядку, пройти атестацію.

Етапами професійного зростання психолога-науковця є здобуття вчених ступенів:

- Ступінь кандидата психологічних наук;

- Ступінь доктора психологічних наук;

Етапом професійного зростання психолога-науковця також може бути присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника.

Етапами професійного зростання психолога-викладача є здобуття вчених ступенів (кандидата психологічних наук, доктора психологічних наук) і присвоєння вчених звань:

- Вчене звання доцента;

- Вчене звання професора;

Свій рівень професіоналізму як студент-психолог, так і фахівець з психології може підвищувати за рахунок ознайомлення з науковою літературою, зокрема, з науковими публікаціями у періодичних виданнях як українських, так і зарубіжних.

Серед українських наукових і науково-практичних періодичних видань можна назвати такі:

«Практична психологія та соціальна робота»;

«Обдарована дитина»;

«Актуальні проблеми психології» (збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України);

«Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка» (Інститут проблем виховання Академії педагогічних наук України, Київський університет імені Бориса Грінченка);

«Вісник Харківського національного педагогічного університету. Психологія» (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди МОН України);

«Вісник Харківського національного університету Серія «Психологія»» (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна МОН України);

«Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України «Проблеми загальної та педагогічної психології»» (Інститут психології ім. Г. С. Костюка Академії педагогічних наук України)

та ціла низка інших фахових психологічних видань.

Найбільш відомими російськими психологічними виданнями є:

«Вопросы психологии» (видається з 1955 р.; засновник – Російська Академія освіти);

«Вестник МГУ. Серия 14. Психология» (видається з 1946 р.; засновник – Московський державний університет ім. М. В. Ломоносова);

«Психологический журнал» (видається Російською академією наук з 1980 р.)

«Реферативный журнал «Психология»» (видається Всеросійським Інститутом наукової і технічної інформації з 1990 р.);

«Журнал практического психолога» (видається з 1996 р.);

«Мир психологии» (видається Академією педагогічних і соціальних наук та Московським психолого-соціальним інститутом) та ціла низка інших психологічних наукових та науково-практичних періодичних видань.