2.4. Форми навчання та форми організації навчального процесу у вищому навчальному закладі

Форми навчання у вищих навчальних закладах визначені у статті 42 Закону України «Про вищу освіту»:

• денна (очна);

• вечірня;

• заочна, дистанційна;

• екстернатна.

Навчальний процес у вищих закладах освіти – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких організаційних формах (згідно статті 43 Закону України «Про вищу освіту»):

• навчальні заняття;

• самостійна робота;

• практична підготовка;

• контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є:

• лекція;

• семінарське, практичне, лабораторне, індивідуальне заняття;

• консультація.

Самостійна робота студента є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Практична підготовка студентів є обов’язковим компонентом навчального процесу і має на меті оволодіння навичками, вміннями та способами організації майбутньої професійної діяльності відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Практика студентів є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців у вищих навчальних закладах і проводиться на оснащених відповідним чином базах практики навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, освіти, охорони здоров’я, культури, торгівлі, державного управління тощо.

У вищих навчальних закладах використовуються такі види практики: навчальна, навчально-виробнича і виробнича.

Контрольні заходи є окремою формою організації навчального процесу у вищих навчальних закладах і складаються із поточного (міжсесійного) та підсумкового контролю.

2.5. Кредитно-модульний підхід до організації навчального процесу та система оцінювання знань студентів

Болонський процес – це процес європейських реформ, що спрямований на створення спільної Зони європейської вищої освіти. Цей процес не передбачає створення повністю ідентичних систем освіти у різних країнах, він призначений лише для зміцнення взаємозв’язків та покращення взаєморозуміння між різними освітніми системами.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Кредит – це числова міра повного навчального навантаження студента з конкретної дисципліни, необхідного для засвоєння певної частини навчального матеріалу.

Змістовий модуль – це цілісна логічно завершена частина навчальної дисципліни, яка підлягає засвоєнню в системі вивчення певної навчальної дисципліни.

Відповідно до місця у навчально-пізнавальній діяльності студентів виокремлюють міжсесійний та підсумковий контроль.

Міжсесійний контроль полягає у контролюванні навчального процесу в період між сесіями. Виділяють такі різновиди міжсесійного контролю як попередня, поточна і тематична перевірка.

Підсумковий контроль має на меті перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок студентів за тривалий період навчання – семестр, рік, на час завершення курсу навчання – і спрямований на виявлення системи і структури знань студентів. Виокремлюють семестровий підсумковий контроль і державну атестацію.

Семестровий контроль проводиться у формі екзамену, заліку або диференційованого заліку.

Кредитно-модульний підхід до організації навчального процесу передбачає застосування відповідної системи оцінювання знань студента.

У вищих навчальних закладах України тривалий час використовується чотирибальна система оцінювання навчальних досягнень: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

Традиційна система оцінювання знань практикується і зараз поряд із модульно-рейтинговою системою оцінювання знань, яка широко використовується у багатьох країнах світу.

Модульно-рейтингова система оцінювання ґрунтується на накопиченні оцінок за певний період навчання (модуль, семестр, рік, весь термін навчання) за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність. Сума цих оцінок слугує кількісним показником якості навчально-пізнавальної діяльності студента порівняно з успіхами його однокурсників.

Студент допускається до семестрового контролю, якщо він виконав усі види робіт і завдань, передбачених робочим навчальним планом та робочою навчальною програмою відповідної навчальної дисципліни і за результатами поточного контролю набрав не менше 35 балів за 100-бальною шкалою.

Якщо студент отримав під час екзаменаційної сесії більше двох незадовільних оцінок, він підлягає відрахуванню з вищого навчального закладу. Студенти, які під час сесії не склали екзамени чи заліки з однієї або двох дисциплін, повинні ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Як виняток, керівник вищого навчального закладу може продовжити термін ліквідації академічної заборгованості.

Повторне складання екзамену допускається не більше двох разів: перший раз – викладачеві, другий – комісії, яка створюється директором інституту (деканом факультету).

Повторне вивчення навчальних дисциплін з метою ліквідації академічних заборгованостей регулюється Положенням про надання додаткових освітніх послуг з вивчення студентами навчальних дисциплін (модулів) понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами. Повторне вивчення навчальних дисциплін здійснюється, як правило, за рахунок коштів студента.

Порядок переведення рейтингових показників успішності у європейські оцінки ECTS

Оцінка за шкалою ECTS	Значення оцінки	Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за національною 4-бальною шкалою	Залікова оцінка
A	Відмінно – відмінний рівень знань (умінь) у межах обов’язкового матеріалу з можливими незначними недоліками.	90–100	відмінно	зараховано
B	Дуже добре – достатньо високий рівень знань (умінь) у межах обов’язкового матеріалу без суттєвих (грубих) помилок.	82–89	добре
C	Добре – в цілому добрий рівень знань (умінь) з незначною кількістю помилок.	75–81
D	Задовільно – посередній рівень знань (умінь) зі значною кількістю недоліків, достатній для подальшого навчання або професійної діяльності.	69–74	задовільно
E	Достатньо – мінімально можливий допустимий рівень знань (умінь).	60–68
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання – незадовільний рівень знань з можливістю повторного перескладання за умови належного самостійного доопрацювання.	35–59	незадовільно	не зараховано
F	Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням курсу – досить низький рівень знань (умінь), що вимагає повторного вивчення дисципліни.	1–34