3.2. Самостійна робота студента

Передати знання неможливо, ними можна лише оволодіти, можна опанувати, привласнити, зробити своїми або засвоїти. Саме засвоєння є інтеріоризацією знань і умінь, тобто формуванням внутрішніх структур психіки через активну пізнавальну діяльність.

Можна дати наступні поради студентам щодо самостійної пізнавальної діяльності з науковим текстом:

• у кожному тексті бачити інформацію суттєву й допоміжну;

• шукати в інформації внутрішні зв’язки на основі аналізу тексту;

• порівнювати нову інформацію з раніше засвоєною;

• мати чітку мету опрацювання тексту, визначати конкретний результат цього опрацювання (скласти конспект, тези, зробити висновки тощо – багато сучасних студентів навіть не бачать різниці між ними).

Психологи розрізняють три рівні пізнавальної активності:

1) відтворювальна активність;

2) інтерпретувальна активність;

3) творчий рівень активності.

У педагогічній психології виділяють чотири рівні самостійної роботи студентів:

1) копіювання дій за поданим зразком;

2) репродуктивна діяльність, що спрямована на сприйняття інформації і не виходить за межі запам’ятовування;

3) продуктивна діяльність самостійного застосування набутих раніше знань для розв’язування задач, що виходять за межі вже відомих зразків;

4) самостійна творча діяльність студента стосовно застосування наявних знань при розв’язуванні задач у зовсім нових, раніше не відомих ситуаціях.

Для розвитку самостійності студентів потрібно формувати такі вміння:

• усвідомлювати і внутрішньо приймати цілі та завдання самостійної роботи;

• визначати, систематизувати і встановлювати послідовність виконання завдання;

• визначати й планувати послідовність дій (методів і засобів), необхідних для виконання завдання;

• організувати свою роботу, мобілізувати наявні ресурси для розв’язання поставленого завдання;

• самостійно контролювати свої дії, узгоджуючи їх із метою; якщо є потреба, то коригувати, уточнювати й регулювати;

• оцінити результати своєї самостійної роботи та визначити її подальші перспективи;

• налагодити зв’язок із викладачем для презентації досягнутих результатів і отримання консультацій.

На заваді самостійної роботи студентів можуть стояти психологічні бар’єри, які знижують її ефективність і негативно позначаються на мотивації навчання:

1. Відчуття «запрограмованості».

2. Надто висока «ціна» активності.

3. Наслідки невизнання результату.

4. Навчена безпорадність.

5. Звичка йти «шляхом найменшого опору».

6. Вплив групових настанов.

7. Відсутність досвіду самостійності.

8. Нерозвиненість вольової саморегуляції (лінощі).

Студентові необхідно знати та вміти використовувати:

Правила конспектування лекції;

Прийоми самостійної роботи з науковою літературою;

Правила конспектування першоджерел;

Особливості формулювання тез наукової праці;

Особливості анотація наукової праці;

Вимоги і рекомендації щодо підготовки реферату;

Правила підготовки доповіді та виступу перед аудиторією

Науково-дослідна робота студентів вищого навчального закладу є одним із різновидів їх самостійної роботи, важливим чинником підготовки висококваліфікованих спеціалістів. Види навчальної науково-дослідної роботи:

індивідуальне навчально-дослідницьке завдання (ІНДЗ);

курсова робота;

дипломна (магістерська) робота.

Форми науково-дослідної роботи студентів поза навчальним процесом:

предметний науковий гурток;

проблемна група;

наукова конференція;

науково-практична конференція.