Характеристика вітчизняного автобудівного підприємства (вихідні дані)

Велике вітчизняне автобудівне підприємство випускає автобуси міського, приміського, міжміського сполучення, тролейбуси, запчастини до автобусів і товари народного вжитку. Крім цього підприємство надає послуги, пов’язані з основним видом діяльності: сервісне обслуговування проданої техніки, торгівля запчастинами, транспортні послуги та послуги з побутового обслуговування.

Завод оснащений вітчизняним та імпортним обладнанням загальною кількістю близько 5000 одиниць, що дає можливість досягнути річної потужності 10 тис. штук автобусів.

На підприємстві організовані виробництва: пресове, ливарне, кузовне, малярне, складальне, механообробне, які характеризуються потоковими процесами із застосуванням конвейєрів, робототехнічних комплексів, верстатів з ЧПУ. Чисельність працюючих на підприємстві становить близько 9 тис. чол., з них 7 тис. чол. - промислово-виробничий персонал.

Раніше підприємство мало ринки збуту своєї продукції практично в усіх колишніх республіках СРСР. На сьогодні основними споживачами його продукції є автотранспортні підприємства і організації Росії, України і Білорусі. Найбільшим попитом користуються нові міські автобуси з імпортними дизельними двигунами, хоча вартість такого автобуса в 2-3 рази більша ніж серійних. Тому в перспективі передбачається перехід на нові моделі автобусів з дизельними двигунами. На підприємстві і зараз випускають такі автобуси, однак відсутність вітчизняних дизельних двигунів призводить до комплектації виробів імпортними двигунами (“RENAULT” (Франція), КАМАЗ (Росія), ММЗ (Білорусь)), а це значно збільшує валютну складову вартості автобусів. Дане підприємство співпрацює також з харківським заводом ім.Малишева (задні мости), Первомайським машинобудівним заводом (рульові механізми), польською фірмою “Андорія” (шини) та ін.

Дане підприємство конкурує з російськими автобудівними підприємствами (Павловським, Лікімським заводами), незначна конкуренція існує і в Україні.

Внаслідок хронічної нестачі власних обігових коштів, відсутності умов для залучення кредитів, високих темпів зростання цін на матеріали і комплектуючі, неритмічності роботи заводів-суміжників на підприємстві спостерігається значний спад виробництва. Так, при виробничій потужності 10 тис. штук автобусів завод на протязі кількох останніх років випускає близько 2 тис. автобусів в рік.

Стан вітчизняної економіки характеризується недосконалою податковою політикою держави, нечітким законодавством, падінням виробництва, інфляцією, зупинкою великої кількості вітчизняних підприємств тощо. Все це гальмує НТП, впливає на зменшення соціально-культурного рівня населення, погіршення побутових умов та умов для відпочинку.

На даному підприємстві існує профспілкова організація, яка відстоює інтереси працівників заводу, дбає про покращення умов праці, побутових умов працівників, організовує профспілкові відпустки, турбується про оздоровлення і відпочинок працівників тощо. Щорічно профспілка укладає з адміністрацією підприємства колективний договір з перерахованими зобов’язаннями і контролює їх виконання.

Розвал соціалістичної системи і перехід країн колишнього соціалістичного табору на капіталістичний шлях розвитку вплинув на розрив зв’язків з країнами РЕВ. Розірвались як політичні, так і економічні зв’язки. Внаслідок цього дане підприємство втратило багатьох постачальників. Крім цього зменшився збут продукції під впливом війни в Югославії та Чечні.

На сьогодні дане автобудівне підприємство діє як відкрите акціонерне товариство, тому вплив з боку галузевого міністерства незначний.

В період переходу до ринку на підприємстві сталися суттєві зміни: виникнення нових ринків збуту під впливом конкуренції, активізація зовнішньоекономічної діяльності, систематична робота над оновленням асортименту конкурентоспроможної продукції, орієнтація на потреби споживача тощо. Такі умови вимагають вдосконалення існуючої системи управління, яка б відповідала реальним умовам функціонування даного підприємства і дозволила би збільшити обсяги випуску і реалізації продукції, масу прибутку, вплинула би на поповнення обігових коштів, залучення іноземних інвестицій тощо.

Додаток 3.2.2