2. Розслідування аварій та їхній облік

У вітчизняному законодавстві аварією визнається небезпечна по­дія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або ак­ваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйну­вання будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання і тран­спортних засобів, порушення виробничого або транспортного про­цесу чи завдає шкоди навколишньому природному середовищу¹¹.

Виділяють декілька категорій аварій: :'

1. аварії першої категорії, внаслідок яких:

• смертельно травмовано п’ять та більше осіб або травмовано де­сять і більше осіб;

• спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних'ре­човин за межі санітарно-захисної зони підприємства;

• збільшилася більш як у 10 разів концентрація забруднюючих ре­човин у навколишньому природному середовищі;

• зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників підприємства чи населення;

2. аварії другої категорії, внаслідок яких:

• смертельно травмовано до п’яти осіб або травмовано від чоти­рьох до десяти осіб; 0

• зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці з чи­сельністю працівників 100 і більше осіб.

Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткуван­ня, тимчасової зупинки виробництва засобами автоматичного захис-

Головою комісії з розслідування аварії призначається представник органу, до сфери управління якого належить установа, або представ­ник територіального органу Держгірпромнагляду чи ДСНС.

Під час розслідування комісія:

• визначає: масштаб аварії; необхідність утворення експертної ко­місії, яка встановлює обставини і причини аварії, фактори, що призве­ли до аварії; розробляє план заходів щодо запобігання подібним ава­ріям та у разі потреби готує пропозиції стосовно коригування норма­тивної та проектної документації;

• підтверджує факти порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, встановлює осіб, що несуть відповідальність за виникнення аварії, розробляє план заходів щодо ліквідації її наслідків та запобігання подібним аваріям.

Комісія з розслідування аварії зобов’язана протягом 10 робочих днів провести розслідування обставин і причин аварії та скласти акт за формою Н-5.

Залежно від масштабу аварії у разі потреби зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив комісію з розсліду­вання аварії, з метою проведення додаткових досліджень або екс­пертизи.

За результатами розслідування аварії роботодавець видає наказ, яким на підставі висновків відповідної комісії затверджує план за­ходів щодо запобігання подібним аваріям і згідно із законодавством притягає до відповідальності працівників за порушення вимог зако­нодавства про охорону праці.

Роботодавець згідно з вимогами законодавства з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та про охорону пра­ці затверджує: _;/

• план заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, у якому зазначаються відомості про можливі аварії та інші надзвичайні ситуа­ції техногенного та природного характеру, прогнозуються наслідки, передбачаються сили і засоби для їхньої ліквідації, а також строки ви­конання таких заходів;

• план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, в яко­му зазначаються відомості про всі можливі аварії та інші надзвичай­ні ситуації, дії посадових осіб і працівників підприємства у разі їх­нього виникнення, обов’язки особового складу аварійно-рятувальних

служб або працівників інших підприємств, які залучаються до лікві­дації наслідків аварій (надзвичайних ситуацій).

Роботодавець зобов’язаний проаналізувати причини виникнення аварії та розробити план заходів щодо запобігання подібним аваріям у строк, зазначений комісією з розслідування аварії в акті спеціально­го розслідування нещасного випадку (аварії).

У разі коли аварія сталася через проектні недоробки або конструк­тивні недоліки устаткування, для участі в роботі комісії з розслідуван­ня аварії залучаються представники підприємства - розробника та­кого устаткування. Роботодавець зобов’язаний надіслати підприєм­ству - розробникові і виготовлювачеві устаткування обґрунтовані ре­кламації, їхні копії - органам управління підприємств, у разі їхньої відсутності - місцевій держадміністрації.

Облік аварій першої і другої категорії ведуть підприємства й орга­ни державного управління охороною праці та органи державного на­гляду за охороною праці і реєструють їх у журналі.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення нещасного випадку та назвіть його ознаки.

2. Назвіть заходи профілактики нещасних випадків.

3. Вкажіть підстави проведення загального та спеціального розслі­дування нещасного випадку.

4. Назвіть акти, які підтверджують факт настання нещасного ви­падку.

5. Яким є порядок загального розслідування нещасного випадку?

6. Назвіть права та обов’язки комісії із загального розслідування нещасного випадку.

7. Розкрийте порядок спеціального розслідування нещасного ви­падку.

8. Назвіть обов’язки роботодавця під час проведення спеціального розслідування нещасного випадку.

9. Назвіть ознаки, які характеризують професійне захворювання.

10. Розкрийте порядок розслідування професійного захворювання.

11. Назвіть органи розслідування аварій та визначте їхню компе­тенцію.

ня для захисту інтересів громадян, суспільства, держави від- різних зазіхань, вирішення соціальних і міжособистісних конфліктів.

Стаття 6 Закону України «Про охорону праці» проголошує, що умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, ма­шин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан за­собів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Обов’язок створити умови праці на робочому місці в кожному структурному підрозділі відповідно до нормативно-правових актів покладаються на роботодавців (ст. 13 вказаного закону).

Умови праці як явище об’єктивної дійсності формуються у про­цесі професійної діяльності внаслідок різних чинників соціально- економічного, техніко-організаційного та природно-кліматичного ха­рактеру, які мають відповідний вплив не тільки на здоров’я людини, а й на її працездатність, ставлення до праці та продуктивність праці.

У затвердженій наказом МОЗ України від 27 грудня 2001 року Гі­гієнічній класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеч­ності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу умови праці визначаються як сукупність факторів трудового процесу і виробничого середовища, у якому здійснюється діяльність людини¹².

А, наприклад, У П. Бек вважає, що поняття «умови праці» необ­хідно розглядати у широкому та вузькому значенні. На її переконан­ня, сукупність усіх чинників, що впливають на особу у процесі пра­ці незалежно від підстав виникнення трудових відносин, які характе­ризують оточення, у якому здійснюється трудова діяльність, потрібно вважати умовами праці у широкому значенні. Натомість єдність усіх чинників виробничого середовища та трудового процесу, за наявнос­ті яких здійснюється трудова діяльність найманих працівників, - це умови праці у їхньому вузькому значенні.

Розділ 5 Правове регулювання умов праці в юриспруденції

1. Аналіз умов праці в галузі юриспруденції. Поняття умов праці

2. Загальні вимоги безпеки праці в галузі юриспруденції. Осо­бливості планування виробничихта допоміжних приміщень

3. Основні вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць

4. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в юриспруденції

5. Психофізіологічніумови праці працівників юридичнихпро- фесій

6. Заходи безпеки у поводженні з табельною вогнепальною зброєю