2. Система управління охороною праці в Україні

Одним із завдань державного управління у сфері праці є забезпе­чення охорони життя і здоров’я працівників у процесі трудової діяль­ності, створення безпечних і здорових умов праці на кожному робо­

чому місці, формування у працівників, роботодавців та загалом у сус­пільстві свідомого ставлення до особистої безпеки та безпеки оточу­ючих, запровадження нових та вдосконалення існуючих механізмів управління охороною праці. З цією метою формується й функціонує система управління охороною праці (далі - СУОП).

Система управління охороною праці - це сукупність органів управ­ління, які на основі законів та підзаконних нормативно-правових ак­тів проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснен­ня завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, без­печних і належних умов праці, запобігання травматизму та профзах­ворюванням, а також дотримання прав працівників з охорони праці.

Систему управління охороною праці розглядають як складне комплексне утворення, тому в її структурі виокремлюють декілька підсистем:

• структурно-функціональну, суть якої полягає у формуванні та створенні сукупності органів управління, які виконують закріплені за ними функції й вирішують поставлені перед ними завдання за допо­могою визначених методів. Саме цю підсистему науковці вважають кістяком управління охороною праці;

• інформаційно-поведінську, що охоплює управлінські теорії та ідеології, внутрішні та зовнішні відносини управлінського колекти­ву, рівень організаційного та особистісного розвитку кожного члена управлінського колективу, повноту, достовірність й об’єктивність ін­формації з охорони праці та поінформованості працівників та їхніх представників з питань охорони та умов праці;

• підсистему саморозвитку, що передбачає систематичне вдоскона­лення й розвиток управління охороною праці, постійне її оновлення.

Як і в будь-якій системі управління, елементами СУОП є суб’єкти та об’єкти управління, а також рівні, функції та завдання управління охороною праці.

Незважаючи на складну структуру, основними функціями СУОП є:

1. прогнозування і планування робіт з охорони праці. Вказані функ­ції є нерозривними, визначають суть програмно-цільового управлін­ня і лише у взаємозв’язку забезпечують ефективне функціонування СУОП.

Прогнозування передує встановленню мети і завдань з охорони праці, визначає подальший розвиток у цій сфері та за строком буває

короткостроковим, середньостроковим і довгостроковим. Планування . з охорони праці , передбачає встановлення послідовних рішень щодо створення безпечних і здорових умов праці та у свою чергу поділяєть­ся на оперативне, поточне й перспективне. Результатом планування є розроблення й ухвалення планів заходів з охорони праці на визначений період (оперативні плани розробляються на місяць, квартал, ухвалю­ються річні плани, перспективні плани розробляються на 2-5 років), врахування його вимог у програмних документах організації;

2. організація та координація робіт з охорони праці, що передбачає формування та діяльність системи органів та посадових осіб, відпо­відальних за управління охороною праці, визначення їхніх функціо­нальних повноважень, координування дій з метою уникнення дублю­вання та заповнення прогалин в управлінні;

3. стимулювання роботи з удосконалення охорони праці. Ця функ­ція спрямована на формування зацікавленості як працівників, так і ро­ботодавців у створенні безпечних і здорових умов праці за допомогою матеріальних і моральних заходів заохочення та економічних методів стимулювання (пільгове оподаткування, зменшення розміру страхових внесків, сприяння в просуванні товарів та послуг на ринку тощо);

4. облік показників, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці є однією з важливих функцій, що передбачає систематичне і періодич­не збирання інформації з охорони праці, оцінювання та аналіз даних різних її складових (кількість та складність нещасних випадків, що трапилися, причини їхнього виникнення, стан будівель, приміщень, засобів виробництва тощо) з метою подальшого коригування заходів, планів та політик з охорони праці;

5. контроль за станом охорони праці та функціонуванням управлін­ня охороною праці, що прямо впливає на забезпечення дієвої СУОП. Функція визначає багатоступеневу систему;-органів державної влади загальної та спеціальної компетенції, а також активну участь громад­ськості.

22 жовтня 2001 року Міністерство праці та соціальної політики України затвердило Концепцію управління охороною праці, якою ви­значило основні завдання управління охороною праці, що не втрати­ли своєї актуальності і сьогодні. А саме:

1. опрацювання заходів щодо здійснення державної політики з охорони праці на усіх рівнях СУОП;

та України від 6 квітня 2011 року № 408/2011. Держгірпромнагляд входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реаліза­цію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, дер­жавного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промисло­вого призначення.

Держгірпромнагляд здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій сфері та здійснює контроль за виконанням функцій державного управлін­ня охороною праці центральними та територіальними органами ви­конавчої влади, органами місцевого самоврядування. Він координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних ад­міністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб’єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Вузько спеціалізованими спеціальними суб’єктами, котрі здійсню­ють загальнодержавне управління охороною праці, є:

• Міністерство соціальної політики України щодо нормативно- правового регулювання умов праці, загальнообов’язкового державно­го соціального страхування, проведення державної експертизи умов праці, порядку контролю за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці (Положення про Міністерство соціальної по­літики України, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №389/2011);

• Міністерство охорони здоров’я України щодо затвердження пе­реліків важких робіт, робіт зі шкідливими й небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок і неповноліт­ніх осіб, граничних норм підняття й переміщення важких предметів, критеріїв оцінки санітарно-гігієнічних умов праці жінок, неповноліт­ніх та осіб з обмеженою працездатністю (з обліком психофізіологіч­них, вікових та інших особливостей), показників та критеріїв умов праці, за якими будуть надаватися щорічні додаткові відпустки пра­цівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів (Положення про Мініс­терство охорони здоров’я України, затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 року 467/2011);

• Державна служба України з надзвичайних ситуацій щодо забез­печення реалізації державної політики у сферах цивільного захис­ту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запо­бігання їхньому виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, ря­тувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб (Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затверджене Указом Прези­дента України від 16 січня 2013 року № 20/2013).

На галузевому рівні суб’єктами СУОП є міністерства та інші цен­тральні органи виконавчої влади. Вони проводять єдину науково- технічну політику в галузі охорони праці; розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та вироб­ничого середовища за участю профспілок; здійснюють методичне ке­рівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці; укладають із відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшен­ня умов і безпеки праці; беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці; організовують навчання і перевірку знань з питань охорони праці; створюють у разі потреби аварійно-рятувальні служби, здійснюють керівництво їхньою діяль­ністю, забезпечують виконання інших вимог законодавства, що ре­гулює відносини у сфері рятувальної справи; здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.

У сфері юриспруденції на галузевому рівні існує декілька суб’єктів СУОП, одним з яких є Міністерство юстиції України. Воно відпові­дальне за управління охороною праці щодо:

• центрального апарату та територіальних відділень Міністерства юстиції України;

• державних установ та органів Міністерства юстиції України (зо­крема, відділів державної реєстрації актів цивільного стану, реєстра­ційних служб, науково-дослідних установ судових експертиз, нотарі­альних контор);

• державних служб України (зокрема, Державної архівної служби України, Державної виконавчої служби України, Державної пенітен­ціарної служби України, Державної реєстраційної служби України, Державної служби України з питань захисту персональних даних);

• підвідомчих установ та державних підприємств (наприклад, дер­жавного підприємства «Українська правова інформація», державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Координаційного центру з надання правової допомоги, Центру пере­підготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції).

• Окрім того, є й інші суб’єкти СУОП у галузі юриспруденції, час­тина з яких не є органами державної виконавчої влади, а саме: Гене­ральна прокуратура України, Державна судова адміністрація Украї­ни, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України.

На територіальному рівні суб’єктами СУОП є Рада міністрів Авто­номної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, що у межах відповідних територій забезпечують виконання законів та реалізацію державної політики в галузі охорони праці, формують і забезпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпе­ки, гігієни праці та виробничого середовища, а також заходів з охоро­ни праці у складі програм соціально-економічного і культурного розви­тку регіонів, здійснюють контроль за додержанням суб’єктами підпри­ємницької діяльності нормативно-правових актів про охорону праці.

Суб’єктами СУОП на територіальному рівні є також органи місце­вого самоврядування, що діють у межах своєї компетенції, визначе­ної законами. Вони затверджують цільові регіональні програми по­ліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а та­кож заходи з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів. Виконавчі органи сільських, селищ­них, міських рад забезпечують належне утримання, ефективну і без­печну експлуатацію об’єктів житлово-комунального господарства, по­бутового, торговельного обслуговування/транспорту і зв’язку, що пе­ребувають у власності відповідних територіальних громад, додержан­ня вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об’єктах.

Базовим рівнем у структурі СУОП, на/якому реалізуються усі функції і завдання державного управління рхороною праці та створю­ються безпечні і здорові умови праці, вважається локальний.