3. Порядок здійснення державного нагляду за охороною праці

Згідно з Положенням про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промисло­вої безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України державний нагляд (контроль) здійснюється шляхом проведення по­садовими особами Держгірпромнагляду України перевірок (обсте­устаткування, транспортних та інших засооїв праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцен­зій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників;

• притягати до адміністративної відповідальності працівників, ви­нних у порушенні законодавства про охорону праці;

• надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих по­садових осіб обійманій посаді, передавати матеріали органам прокура­тури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

Рішення посадових осіб Держгіпромнагляду за необхіднос­ті обґрунтовуються результатами роботи та висновками експертно- технічних центрів, дослідних, випробувальних лабораторій та інших підрозділів (груп) технічної підтримки, що функціонують у складі ор­ганів державного нагляду за охороною праці відповідно до завдань ін­спекційної служби або створюються і діють згідно із законодавством як незалежні експертні організації. Наукова підтримка наглядової ді­яльності здійснюється відповідними науково-дослідними установами.

Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці є державними служ­бовцями, і на них поширюється чинність Закону України «Про дер­жавну службу». Вони несуть відповідальність згідно із законом за ви­конання покладених на них обов’язків і мають право носити форме­ний одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Перелік повноважень‘Посадових осіб Держгіпромнагляду є дещо вужчим, ніж це передбачено міжнародними договорами. Так, Конвен­ція Міжнародної організації праці № 81 від 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікована Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-ІУ, передбачає, що інспектори праці, за­безпечені відповідними документами, які засвідчують їхні повнова­ження, мають право: = • “ ...

• безперешкодно, без попереднього повідомлення і в. будь-яку го­дину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;

. - проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; .=

• здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, зокрема:

жень) юридичних осіб, установ, підприємств, організацій, їхніх від­окремлених підрозділів, філій, представництв та фізичних осіб, що використовують найману працю. Об’єктами перевірки можуть бути й окремі виробничі об’єкти суб’єктів господарювання - виробничі цехи та дільниці, машини і механізми, промислові майданчики, інші від­окремлені виробничі структурні підрозділи.

Зокрема, Положення розроблено відповідно до Конвенцій Міжна­родної організації праці № 81 від 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», ратифікованої Законом України від 8 ве­ресня 2004 року № 1985-ІУ, та № 129 від 1969 року «Про інспек­цію праці в сільському господарстві», що ратифікована Законом Укра­їни від 8 вересня 2004 року № 1986-ІУ, а також на виконання Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфе­рі господарської діяльності», «Про охорону праці», Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки Украї­ни. Цей акт встановлює процедуру проведення перевірок під час здій­снення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та ін­ших нормативно-правових актів з питань:

• промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю;

• геологічного вивчення надр, їхнього використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини;

• безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення;

• безпечного проведення робіт з утилізації звичайних видів боє­припасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового при­значення;

• трубопровідного транспорту, функціонування ринку природно­го газу та діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об’єктами.

Перевірки, які здійснюються Держгіпромнаглядом, поділяють­ся на планові та позапланові. Перелік питань для здійснення плано­вих заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки, охо­рони праці та гірничого нагляду міститься у додатку до уніфікова­ної форми «Акти перевірки суб’єкта господарювання (виробничого об’єкта)», затвердженому наказом Міністерства надзвичайних ситуа­

цій України від 11 серпня 2011 року № 826. Періодичність здійснен­ня планових перевірок суб’єктів господарювання та їхніх виробничих об’єктів визначається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері про­мислової безпеки та охорони праці і визначається періодичність про­ведення планових заходів державного нагляду (контролю), затвердже­них постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 року №413 (413-2009-п).

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від проваджен­ня господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці, вважаються певні види господарської діяльності або виконува­них робіт, які можуть становити потенційну загрозу життю і здоров’ю людей. Ці критерії встановлюються з метою здійснення державного нагляду (контролю) посадовими особами центрального органу вико­навчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, за додержанням вимог законодавства з промислової безпеки та охоро­ни праці, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промис­лового призначення, а також веденням робіт, пов’язаних із геологіч­ним вивченням надр, їхнім використанням та охороною, використан­ням і переробкою мінеральної сировини.

За цими критеріями суб’єкти господарювання незалежно від фор­ми власності розподіляються за високим, середнім та незначним сту­пенем ризику для безпеки життя і здоров’я людей.

Планова перевірка суб’єкта господарювання, яка передбачає все­бічну перевірку його виробничих об’єктів, проводиться:

• з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;

• із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;

• з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п’ять років.

У разі коли під час останніх двох планових перевірок суб’єкта господарювання не виявлено порушень, максимально допустима частота планових перевірок суб’єкта господарювання зменшується у два рази (за винятком суб’єкта господарювання з високим ступе­нем ризику).

У разі коли впродовж останніх двох років у суб’єкта господарю­вання через порушення вимог законодавства з промислової безпеки та охорони праці або безпечного поводження з вибуховими матеріа-

• звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьо­му разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального апарату Держгірпромнагляду України;

• настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випад­ку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;

• в інших випадках, передбачених законами України.

Під час позапланових перевірок як суб’єктів господарювання, так і виробничих об’єктів перевіряються лише ті питання, необхідність пе­ревірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.

Планово і позапланово можуть перевірятися як суб’єкт господа­рювання, так і його окремі виробничі підрозділи. Планова перевірка суб’єкта господарювання передбачає всебічну перевірку всіх його ви­робничих об’єктів.

Під час всебічної перевірки суб’єкта господарювання, який має велику-кількість виробничих об’єктів (виробничі об’єднання, кор­порації,.комбінати, заводи тощо), допускається обмежуватися тільки перевірками .служб, які повинні забезпечувати безпечне та безаварій­не виконання робіт, та вибірковими перевірками окремих виробни­чих об’єктів.

Перевірки виробничих об’єктів здійснюються шляхом обстежен­ня дільниць суб’єкта господарювання посадовою особою Держгір­промнагляду України.

У разі перевірки невеликих за обсягами виробничих об’єктів під час одного обстеження може бути перевірено декілька виробничих об’єктів.

Перевірка суб’єкта господарювання може здійснюватися як само­стійно посадовою особою Держгірпромнагляду України, так і спе­ціально створеною комісією, до складу якої входять посадові особи Держгірпромнагляду України різних напрямів нагляду. Можуть також залучатися треті особи - представники інших установ та організацій за згодою їхніх керівників.

У тих випадках, якщо перевірка суб’єкта господарювання прово­диться спеціально створеною комісією, перед її початком складається план перевірки, в якому визначаються питання та об’єкти (підрозді­ли, служби, дільниці), що підлягають перевірці, а також визначаються лами промислового призначення чи проведення робіт, пов’язаних із геологічним вивченням надр, їхнім використанням та охороною, ви­користанням і переробкою мінеральної сировини, стався нещасний випадок зі смертельними наслідками, нещасний випадок із тяжкими наслідками, груповий нещасний випадок із двома і більше працівни­ками незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їхнього здоров’я, максимально допустима частота планових перевірок суб’єкта госпо­дарювання збільшується у два рази.

Якщо за відповідними критеріями суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше груп ризику, то йому надається статус суб’єкта з більш високою групою ризику з числа тих, до яких він може бути віднесений.

У разі порушення встановлених вимог щодо періодичності про­ведення планових перевірок, передбачених законом, суб’єкт господа­рювання має право не допускати посадову особу Держгірпромнагля­ду України до здійснення планової перевірки.

Планові перевірки здійснюються за графіками проведення пере­вірок відповідно до річних або квартальних планів Держгірпромна­гляду України та його територіальних органів, їхніх структурних під­розділів, які затверджуються до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Посадові особи Держгірпромнагляду України мають право прово­дити позапланові перевірки у разі:

• подання суб’єктом господарювання письмової заяви до територі­ального органу Держгірпромнагляду України про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

• неподання у встановлений термін суб’єктом господарювання до­кументів обов’язкової звітності без поважнихліричин, а також пись­мових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких до­кументів;

• виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарю­вання;

• перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, роз­поряджень Держгірпромнагляду України щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів державного нагляду;

посадові особи та фахівці, відповідальні за перевірку визначених пи­тань та об’єктів. План проведення перевірки затверджується керівни­ком територіального органу Держгірпромнагляду України.

'Планові перевірки суб’єктів господарювання та планові перевір­ки виробничих об’єктів здійснюються за графіками перевірок, які за­тверджуються наказом з урахуванням планів роботи Держгірпром­нагляду України та територіальних органів. Графіки перевірок ма­ють містити найменування суб’єкта господарювання (виробничого об’єкта), що перевіряється, строк та предмет перевірки.

Позапланові перевірки суб’єкта господарювання та виробничих об’єктів (за винятком перевірок виробничих об’єктів під час позапла­нової перевірки суб’єкта господарювання) здійснюються на підста­ві наказів, які мають містити найменування суб’єкта господарювання (виробничого об’єкта), що перевіряється, строк та предмет перевірки.

Перевірки суб’єктів господарювання або їхніх відокремлених під­розділів (виробничих об’єктів) здійснюються за місцем провадження ними господарської діяльності. Організація перевірок суб’єктів гос­подарювання, що ведуть господарську діяльність у різних регіонах держави, може здійснюватися центральним апаратом Держгірпром­нагляду України або територіальним органом Держгірпромнагляду України за місцем державної реєстрації суб’єкта господарювання. До складу комісії можуть залучатися представники інших територіаль­них органів Держгірпромнагляду України.

Законодавством встановлені строки проведення перевірок суб ’ єктів господарювання. Загалом він не може перевищувати п’ятнадцяти ро­бочих днів для планових перевірок і десяти - для позапланових.

У разі перевірок виробничих об’єктів, які належать суб’єкту госпо­дарювання, строк проведення для планових перевірок становить від одного до п’яти робочих днів, а для позапланових не повинен переви­щувати двох робочих днів.

Перевірка суб’єкта господарювання може здійснюватися комплекс­но за участю органів державного нагляду з додержанням законодав­ства про охорону праці. Така перевірка проводиться на підставі спіль­ного наказу.

Терміни проведення планових комплексних перевірок попередньо узгоджуються з органами державного нагляду, з якими планується їх здійснювати.

Строк проведення планової комплексної перевірки суб’єкта госпо­дарювання не може перевищувати п’ятнадцяти робочих днів, а поза- планової - десяти. Така ж планова комплексна перевірка суб’єкта ма^ лого підприємництва може тривати до п’яти робочих днів, а позапла­нова - до двох.

Проведення планової перевірки суб’єкта господарювання, яка здій­снюється комісійно, а також перевірки виробничого об’єкта суб’єкта господарювання, яка потребує отримання спеціального допуску на об’єкт перевірки та/або якщо об’єкт підпадає під дію Закону України «Про державну таємницю», здійснюється за умови попереднього по­відомлення суб’єкта перевірки про її проведення.

Повідомлення про проведення планової перевірки суб’єкта госпо­дарювання за встановленою формою надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою або вручається особисто керівнику тако­го суб’єкта господарювання під підпис не пізніше ніж за 10 днів до дня здійснення заходу.

У разі неповідомлення про проведення планової перевірки у вище­зазначених випадках суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу (членів комісії) Держгірпромнагляду України до здій­снення такої перевірки.

Під час проведення перевірок суб’єкт господарювання повинен надавати посадовій особі Держгірпромнагляду України; яка здійснює перевірку, всю необхідну інформацію, пояснення, довідки, матеріа­ли з питань, що виникають під час перевірок, за необхідності забез­печувати засобами індивідуального захисту та іншими засобами, не­обхідними для проведення перевірки, якщо це вимагає специфіка ви­робництва, а також забезпечувати присутність уповноваженої особи. Суб’єкту господарювання забороняється здійснювати будь-які дії, які перешкоджають посадовій особі Держгірпромнагляду України вико­нувати свої обов’язки з проведення перевірки.

Посадова особа, яка здійснює перевірку, повинна мата при собі службове посвідчення і скерування для проведення перевірки, а у ви­падку перевірки режимних об’єктів - додатково допуск, оформлений у встановленому порядку. Копія скерування надається суб’єкту гос­подарювання. У разі непред’явлення на вимогу суб’єкта господарю­вання службового посвідчення і скерування для проведення перевір­ки суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу

Якщо під час здійснення перевірки суб’єкта господарювання (ви­робничого об’єкта) виявлено порушення, посадова особа* Держгір- • промнагляду України на підставі відповідного акта складає останньо­го дня перевірки обов’язковий до виконання припис у встановленій формі.

Один із двох примірників припису не пізніше п’яти робочих днів з дня складання акта надається керівнику суб’єкта господарювання, а другий примірник залишається в Держгірпромнагяяді України або його територіальному органі.

У разі відмови керівника суб’єкта господарювання або уповнова­женої ним особи від отримання припису або розпорядження, вони на­правляються рекомендованим листом.

Приписи та розпорядження можуть бути оскаржені до централь­ного апарату Держгірпромнагляду України або до суду в установле­ному законодавством порядку.

Якщо виявлені порушення не потребують їхнього негайного усу­нення, допускається складати припис в інший термін, але не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів із дня.завершення перевірки.

Про стан виконання припису суб’єкт господарювання повинен письмово у встановлені терміни повідомити посадову особу Держ­гірпромнагляду України, яка видала припис, для чого надсилає їй офі­ційний лист. У листі обов’язково вказуються номер та дата припису, номери порушень та відображається факт їхнього усунення.

Після надходження інформації від суб’єкта господарювання щодо виконання припису посадовою особою Держгірпромнагляду України, яка його видала, проводиться перевірка виконання припису. У разі не­подання суб’єктом господарювання відповідної інформації у встанов­лені терміни Держгірпромнагляд України набуває право на проведен­ня позапланової перевірки суб’єкта господарювання.

Якщо неможливо повністю усунути порушення у встановлений термін, суб’єкт господарювання повинен повідомити про це посадову особу, яка видала припис, та звернутися з клопотанням до відповідно­го органу Держгірпромнагляду України про продовження строку для виконання заходів щодо усунення виявлених порушень. У таких ви­падках проводиться (за потреби) експертиза запланованих заходів.

Поновлення роботи (виробництва) здійснюється на підставі подан­ня суб’єктом господарювання офіційного письмового повідомлення (членів комісії) Держгірпромнагляду України до здійснення такої пе­ревірки.

Перед початком перевірки особа Держгірпромнагляду України, що здійснює перевірку, ознайомлюється з установчими та реєстра­ційними документами, технічною та технологічною документаці­єю, матеріалами попередніх перевірок суб’єкта господарювання або виробничого об’єкта з питань, які стосуються компетенції Держ­гірпромнагляду України, зокрема перевірок, здійснених службами охорони праці, уповноваженими особами цього суб’єкта і вищими організаціями за їхньої наявності, станом виконання заходів щодо усунення виявлених порушень, які були розроблені та затверджені за результатами попередніх перевірок посадовими особами Держгір­промнагляду України, висновками комісій із розслідування нещас­них випадків і аварій (якщо такі були).

За результатами перевірок суб’єктів господарювання та.перевірок виробничих об’єктів складаються відповідні акти, де зазначається стан дотримання вимог законодавства суб’єктом господарювання, а в разі недотримання - детальний опис виявлених порушень із зазна­ченням норми законодавства.

У разі якщо під час одного обстеження було перевірено декілька виробничих об’єктів, допускається оформлення одного акта перевір­ки цих виробничих об’єктів.

Два примірники акта не пізніше останнього дня перевірки підпи­суються посадовими особами Держгірпромнагляду України (члена­ми комісії), які здійснювали перевірку, та керівником суб’єкта гос­подарювання або уповноваженою ним особою._; Один примірник акта вручається керівнику суб’єкта господарювання. Якщо керівник не погоджується з актом, він підписує його,0 зауваженнями, які є невід’ємною частиною акта. У разі відмови ^Керівника суб’єкта гос­подарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа Держгірпромнагляду України вносить до нього відповідний за­пис. При цьому один примірник акта направляється суб’єкту господа­рювання рекомендованим листом, а на другому примірнику, простав­ляються відповідний вихідний номер’ листа, яким- було відправлено акт, та дата направлення. Другий примірник акта протягом трьох ро­ків зберігається у підрозділі Держгірпромнагляду України, що здій­снював перевірку.

про повне усунення зазначених у розпорядженні порушень, які стали причиною заборони або обмежень, а також результатів перевірки усу­нення цих порушень, яка проводиться у термін не пізніше трьох діб після отримання повідомлення про усунення порушень.

У випадку виявлення під час перевірки порушень вимог законодав­ства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників, відсутності дозволу на виконання робіт підвище­ної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експерт­ного обстеження машин, механізмів і устаткування підвищеної небез­пеки та виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком чи ірупового нещасного випадку посадова особа Держ­гірпромнагляду України має право заборонити виконання робіт або виробництва.

Якщо під час перевірки буде виявлено факти перевищення допус­тимих норм технологічного навантаження виробничого об’єкта (окре­мого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень тех­нологічного, навантаження створюЄ загрозу життю працівників, уник­нути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об’єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обме­жені до допустимого безпечного рівня.

Заборона виконання робіт або виробництва, обмеження виробни­цтва здійснюються на підставі відповідного акта перевірки розпоря­дженням встановленої форми.

У разі прийняття рішення про заборону виконання робіт або вироб­ництва повинно застосовуватися пломбування відповідних об’єктів (машин і механізмів), за винятком таких, пломбування яких є.техніч­но неможливим. ¥

Рішення про поновлення роботи (виробництва) приймається поса­довою особою, яка видала припис (розпорядження), переважно вдень закінчення перевірки за умови усунення порушень, що призвели до їхньої заборони чи обмеження. .

Якщо виконання робіт (виробництва) було заборонено внаслідок настання нещасного смертельного випадку і перевіркою не виявле­но порушень, що дають підставу для заборони подальшого виконання робіт (виробництва), їхнє поновлення здійснюється тільки на підставі

акта перевірки. Якгцо роботи було припинено внаслідок групового не­щасного випадку, то їхнє поновлення здійснюється центральним апа-. ратом Держгірпромнагляду України або його територіальним органом.

Перевірка виконання припису або усунення порушень, що при­звели до заборони виконання робіт або виробництва чи обмеження виробництва, здійснюється шляхом проведення посадовою особою Держгірпромнагляду України, яка видала припис (розпорядження), позапланової перевірки. У разі якщо суб’єкт господарювання може підтвердити достовірність виконання розпорядчого документа акта­ми та документацією суб’єкта господарювання (наказами, відомос­тями, довідками тощо), перевірка достовірності наданої суб’єктом господарювання інформації здійснюється без позапланової перевір­ки суб’єкта господарювання (виробничого об’єкта) за умови надання ним до відповідного органу Держгірпромнагляду України завірених у встановленому порядку копій цих документів.

Перевірка усунення виявлених порушень суб’єктом господарю­вання, зазначених у розпорядженні (приписі), за рішенням заступни­ка Голови Держгірпромнагляду України або керівника (заступника ке­рівника) територіального органу Держгірпромнагляду України може здійснюватися іншою посадовою особою Держгірпромнагляду Укра­їни. За результатами перевірки у разі виявлених значних або система­тичних порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки Держгірпромнагляд України та його територіальні органи ма­ють право надсилати суб’єкту господарювання або вищій організації (центральному органу виконавчої влади), до сфери управління якої належить відповідний суб’єкт господарювання, подання щодо невід­повідності посадових осіб обійманим посадам або передавати мате­ріали органам прокуратури на посадових осіб, дії або бездіяльність яких:

• призвели до порушень, які створили безпосередню загрозу жит­тю працівників;

• були спрямовані на перешкоджання проведенню перевірки без правових підстав або на невиконання законних вимог посадової особи Держгірпромнагляду України щодо зупинення роботи (виробництва).

Про прийняте рішення із зазначеного питання суб’єкт господа­рювання або вища організація у місячний термін письмово інформує Держгірпромнагляд України або його територіальний орган.

Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об’єктів виробничого призначення,- що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у роз­слідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодав­цям, державним органам управління і нагляду подання з питань охо­рони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

Профспілки та їхні об’єднання здійснюють контроль за виконан­ням колективних договорів і угод. У разі виявлення порушень робото­давцями, органами виконавчої влади, органами місцевого самовряду­вання умов колективного договору чи угоди профспілки мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке повинно бути розглянуте у тижневий термін. За відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки вправі оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду. Також профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудо­вого договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує законодавство про працю, колективні договори та угоди.

Вимога профспілкових органів про розірвання трудового договору (контракту) є обов’язковою для розгляду і виконання. У разі незгоди з нею керівник, стосовно якого прийнято рішення, або орган чи осо­ба, від яких залежить звільнення керівника, можуть у двотижневий строк оскаржити рішення профспілкового органу до місцевого суду. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Члени виборних органів профспілок, об’єднань профспілок, а та­кож повноважні представники цих органів мають право:

• безперешкодно відвідувати та оглядати місця роботи на підпри­ємстві,-в установі, організації, де працюють члени профспілок;

• вимагати й одержувати від роботодавця, іншої посадової особи відповідні документи, відомості та пояснення, що стосуються умов праці, виконання колективних договорівда угод, додержання законо­давства про працю та соціально-економічних прав працівників;

• безпосередньо звертатися із профспілкових питань усно або письмово до роботодавця, посадових осіб;

За необхідності у разі зростання рівня смертельного виробничого травматизму або аварійності, а також у разі виникнення аварії на ви­робництві, настання нещасного випадку зі смертельним чи тяжким наслідком, групового нещасного випадку для оперативного запобіган­ня виникненню у подальшому аварій, нещасних випадків на виробни­цтві, зокрема зі смертельними наслідками, можливе введення Держ­гірпромнагляд ом України або його територіальним органом посиле­ного режиму щодо державного нагляду, що передбачає таку органі­зацію роботи державних інспекторів, яка б забезпечувала можливість здійснення.постійного, спостереження за станом промислової безпе­ки та охорони праці.