1. Аналіз умов праці в галузі юриспруденції. Поняття умов праці

Конституційне положення, яким кожному громадянинові гаранту­ється право на належні, безпечні й здорові умови праці, поширюється на працівників різних видів юридичних професій. Охорона праці пра- цівників-юристїв має певні особливості, які зумовлені Особливостями юридичної діяльності.

Професійна діяльність юристів в основному пов’язана із забезпе­ченням та оформленням людських стосунків, окресленням кола прав і обов’язків людей, а також ухваленням рішеш£ що впливають на їхню долю. Виконання професійних обов’язків чйсто здійснюється у кон­фліктних, емоційно виснажливих умовах, особливо коли йдеться про працівників оперативно-розшукового апарату, слідчих, прокурорів, суддів, адвокатів тощо.

Специфічні умови праці зумовлені ще й тим, що робота юрискон­сультів, нотаріусів, адвокатів має суспільно необхідний характер, а суддів, прокурорів, слідчих - державну значущість. Вони є посадови­ми особами, представниками влади, здійснюють владні повноважен­

Автор також наполягає, що поняття «умови праці» не може бути пов’язане виключно із дотриманням технічних чи санітарно-гігіє­нічних нормативних положень. Бонове невіддільними від такої його складової, як створення комфортних, сприятливих психологічних умов для працівників. А тому доцільно розглядати психологічні чин­ники складовою єдиного поняття «умови праці»¹³.

Отже, належним чином організовані умови праці мають надзви­чайно важливе значення, оскільки впливають на здоров’я і працездат­ність людини, на ставлення до роботи і задоволення нею. Вони мо­жуть зумовити ефективність праці, підвищення її продуктивності або, навпаки, суттєво погіршити можливості працівника виконувати свої трудові функції.

Умови праці працівників юридичних професій можна згрупувати в певні блоки, зокрема:

• санітарно-гігієнічі умови, до яких належать мікроклімат (тем­пература, вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінюван­ня), виробничий шум, освітлення (природне (відсутність або недо­статність), штучне (недостатня освітленість, прямій відбиті сліпучі відблиски, пульсація освітленості)). Всі вони кількісно оцінюються за допомогою методів санітарно-гігієнічних досліджень і нормуються шляхом установлення стандартів, санітарних норм і вимог;

• психофізіологічні, зумовлені змістом праці та її організацією (фізичне навантаження, пов’язане з динамічною і статичною робо­тою; нервово-психічне навантаження у вигляді напруження зору - точність роботи; нервово-емоційне напруження та інтелектуальне на­вантаження - обсяг інформації, що опрацьовується, кількість важ­ливих об’єктів одночасного спостереження; монотонність трудово­го процесу - темп праці; різноманітність топ|Ь). Елементи цієї групи умов праці, за винятком фізичних зусиль і монотонності, не мають за­тверджених нормативів;

• естетичні, які сприяють формуванню позитивних емоцій у пра­цівника (художньо-конструкторські якості робочого місця, інструмен­тів, робочого одягу, допоміжних засобів, архітектурно-художнього

• подали Фонду або Пенсійному фонду України відомості про змі­ну основного виду діяльності, що тягне за собою зниження класу про­фесійного ризику виробництва; . '

• за даними Держгірпромнагляду у попередньому, календарному році допустили підвищення коефіцієнта частоти травматизму (кіль­кість випадків травмування на 1 тис. працівників) не менш ніж на 10 % порівняно із середнім показником у відповідних галузях націо­нальної економіки (видах діяльності); - г

• за інформацією державних органів,. юридичних або фізичних осіб у разі наявності фактів нещасних випадків на виробництві протя­гом звітного року не проводили відповідних розслідувань та,не вели обліку таких випадків.

Суб’єктами господарювання із середнім ступенем ризику,вважа­ються ті, що:

• подають два і більше разів протягом звітного року відомості про зміну виду діяльності, зокрема основного;

• за результатами аналізу стану виробничого травматизму за три попередніх роки мають тенденцію до збільшення кількості випадків виробничого травматизму та професійних захворювань.

Роботодавці, які не мають жодної з ознак, перелічених вище кри­теріїв, належать до суб’єктів господарювання із незначним ступе­нем ризику Ь .

Як засвідчує практика застосування усіх передбачених заходів, вони поки що не привели до помітного поліпшення стану безпеки та умов праці у нашій державі. Рівень виробничого травматизму та'професій­них захворювань в Україні залишається вищим, аніж в інших країнах СНД та країнах Європейського Союзу. Ці обставини зумовлюють не­обхідність подальших наукових досліджень у сфері охорони праці з метою забезпечення працівникам здорових і нешкідливих умов праці.

Питання для самоконтролю:

1. Яке значення мають наукові дослідження охорони працідля за­безпечення права на належні, безпечні та здорові умови праці?_; у;

2. Які проблеми правового регулювання охорони праці Ви може­те назвати? .

Розділ 7 Основні заходи пожежної безпеки • в галузі юриспруденції

1. Пожежна безпека та її правове регулювання

2. Система заходів пожежної профілактики на галузевих об'єктах

3. Вимоги щодо забезпечення належної евакуації персоналу із зони надзвичайної ситуації

4. Навчання та інструктажі з питань пожежної безпеки осіб, що працюють у галузі юриспруденції

5. Державний пожежний нагляд на об'єктах, які використову­ються у галузі юриспруденції