3. Система управління охороною праці на локальному рівні

Функціонування та побудова СУОП в організації забезпечуєть­ся низкою нормативно-правових актів та актів рекомендаційного ха­рактеру. Центральне місце серед них посідає рамковий Закон Укра­

• забезпечення усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

• організацію проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінки технічного стану виробничого об­ладнання та устаткування, атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їхніми підсумками вжиття захо­дів для усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

• розроблення і затвердження положень, інструкцій, інших актів з охорони праці, що діють у межах підприємства, та встановлення пра­вил виконання робіт і поведінки працівників на території підприєм­ства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робо­чих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, безоплатне забезпечення працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

• здійснення контролю за додержанням працівником технологіч­них процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устатку­ванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів ко­лективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

• організацію пропаганди безпечних методів праці та співробітни­цтво з працівниками у галузі охорони праці;

• вжиття термінових заходів для допомоги потерпілим, залучення за необхідності професійних аварійно-рятувальних формувань у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Створюючи СУОП, роботодавець повинЬн визначитися із законо­давством про охорону праці, яке розповсюджується на діяльність ор­ганізації, виявити небезпечні та шкідливі фактори і ризики, що мо­жуть виникнути в її діяльності, визначити політику керівництва та завдання у сфері охорони праці, встановити пріоритети з охорони праці, розробити організаційну схему та програму для реалізації по­літики з охорони праці та досягнення її завдань.

Як і на інших рівнях СУОП, на локальному рівні формується систе­ма суб’єктів управління, що передбачає одноосібну участь роботодавця

в управлінні, залучення працівників та їхніх представників до управ­ління та здійснення з ними спільного управління охороною праці.

Залежно від правого статусу.суб’єкти, які представляють інтере­си роботодавця, здійснюють загальне або спеціальне управління охороною праці в організації. Загальне управління реалізують ке­рівники підприємств, установ, організацій, їхніх структурних оди­ниць, вони є відповідальними за створення безпечних і здорових умов праці та несуть відповідальність за неналежну систему управ­ління охороною праці.

Спеціальне управління здійснює служба охорони праці. Приміт­ним є те, що служба охорони праці обов’язково створюється на ло­кальному рівні незалежно від організаційно-правової форми робото­давця, галузі його діяльності, кількості працівників, а її ліквідація до­пускається лише у випадку ліквідації роботодавця - юридичної особи чи припинення використання найманої праці роботодавцем - фізич­ною особою. Роботодавець повинен розробити й ухвалити положення про службу охорони праці, опираючись на ст. 15 Закону України «Про охорону праці» та Типове положення про службу охорони праці, за­тверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охоро­ною праці від 15 листопада 2004 року № 255. Наприклад, 20 липня 2011 року наказом № 25/0/14-11 керівника апарату затверджено По­ложення про службу охорони праці у Вищому спеціалізованому суці України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Створення ефективної СУОП на локальному рівні неможливе без залучення працівників та їхніх представників до участі в управ­лінні охороною праці. Тому участь в управлінні охороною праці працівники можуть брати безпосередньо, реалізуючи це право на загальних зборах чи конференції найманих працівників. Зазвичай коло питань, з приводу яких здійснюється таке управління, є обме­женим і полягає у затвердженні локальних актів, наприклад колек­тивного договору. Делеговане управління охороною праці праців­ників відбувається шляхом наділення відповідними повноваження­ми інших суб’єктів, які є представниками найманих працівників з питань охорони праці або за законом (таким суб’єктом є профспіл­ки), або за фактом обрання (у разі відсутності профспілки такою може бути уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці).

Спільне управління охороною праці на локальному рівні робото­давці та наймані працівники можуть здійснювати через комісію з пи­тань охорони праці підприємства, що створюється за рішенням на­йманих працівників, але до складу якої на паритетних засадах входять представники як найманих працівників, так і роботодавця. Її створен­ня та діяльність визначаються у ст. 16 Закону України «Про охорону праці» та Типовим положенням про комісію з питань охорони праці підприємства, затвердженим наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 бе­резня 2007 року № 55.

З метою обговорення заходів щодо розробки, впровадження та удосконалення СУОП, узгодження позицій керівництва та працівни­ків, сприяння покращенню умов праці, визначення найбільш ефектив­них способів інформування працівників, у Рекомендаціях про СУОП пропонується створювати координаційну раду, до складу якої входять вище керівництво, представники служби охорони праці, профспілки або особи, уповноважені найманими працівниками.

Одним з обов’язків роботодавця щодо створення СУОП є розро­блення й ухвалення локальних нормативно-правових актів з охоро­ни праці. Структура, завдання СУОП, порядок взаємодії структур­них підрозділів з питань охорони праці, періодичність і порядок вну­трішніх перевірок, відповідальність керівників служб та підрозділів, а також працівників повинні бути викладені в Положенні про СУОП. Якщо на підприємстві функціонує система якості, то вказані елемен­ти СУОП відображаються в Настанові з якості.

Рекомендації щодо СУОП містять окремий розділ, присвячений примірній структурі та орієнтовному змісту Положення про СУОП. Останнє може складатися з таких підрозділів?

1. Основні принципи політики у сфері охорони праці. Політика у сфері охорони праці повинна визначати загальні завдання з покра­щення охорони праці, відповідати характеру та масштабу ризиків, що можуть виникнути на виробництві, містити зобов’язання керівництва щодо постійного поліпшення охорони праці.

2. Планування та фінансування заходів з охорони праці. У цій час­тині наводиться комплексний план заходів з охорони праці, конкрети­зуються напрями перспективного, поточного та оперативного плану­вання, визначаються джерела фінансування заходів з охорони праці.

10. Попереджувальні та коригувальні заходи. Наявність цього під­розділу зумовлена тим, що будь-яка виявлена неадекватність установ­лених заходів з охорони праці повинна мати своїм наслідком відповід­ні попереджувальні та коригувальні дії.

11. Мотиваційне регулювання. Створення здорових і безпечних умов праці неможливе без активної участі працівників та їхнього сві­домого ставлення до культури безпеки праці. У цій частині передбача­ються вимоги та принципи до матеріального і морального заохочен­ня працівників щодо дотримання законодавства про охорону праці.

12. Удосконалення СУОП, що передбачає заходи з удосконалення системи управління в цілому або окремих її ланок.

З урахуванням вимог чинного законодавства про охорону пра­ці та рекомендацій органів державної влади на практиці розро­бляються конкретні положення про СУОП. Наприклад, 16 вересня 2011 року наказом керівника апарату № 32/0/14-11 затверджено По­ложення про систему управління охороною праці у Вищому спеціа­лізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ). Положення складається з шести розділів, що> охоплюють загальні питання, основні функції та завдання управління; охороною праці, функції ВССУ щодо управління охороною праці, правовий статус служби охорони праці, порядок проведення навчання та ін­структажів з питань охорони праці, організацію контролю .за станом охорони праці.

Положення поширюється не лише на усіх працівників ВССУ, але й на інших осіб, що тимчасово виконують роботи на території ВССУ. Зокрема, на працівників підрядника у разі залучення суб’єкта госпо­дарювання для виконання робіт проектування, будівництва, рекон­струкції, технічного переоснащення, експлуатації й ремонту будівель, споруд, об’єктів інженерного забезпечення|монтажу, експлуатації й ремонту устаткування, машин і механізмів,-забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя та охорони довкілля.

Система управління охороною праці у ВССУ передбачає створен­ня служби охорони праці, розробку та закріплення функціональних обов’язків з охорони праці за всіма службами, підрозділами та пра­цівниками апарату ВССУ, прийняття й реалізацію управлінських рі­шень з охорони праці та встановлення взаємодії осіб, що є учасника­ми управління охороною праці.

В ГАЛУЗІ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ 5

СшйЗ 5

Передмова 2

Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці 13

1.1. Соціальний діалог як принцип правового забезпечення охорони праці в Україні 13

1.3. Нормативна основа Євросоюзу з питань охорони праці 6

1.4. Охорона праці в документах МОП. Конвенції та Рекомендації МОЇІ 28

1.5. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці 32

розділ З Система управління охороною праці в галузі юриспруденції 69

3.1. Міжнародні стандарти з систем управління охороною праці 69

3.2. Система управління охороною праці в Україні 73

3.3. Система управління охороною праці на локальному рівні 81

Розділ 4 Травматизм та професійні захворювання в галузі юриспруденції. Розслідування нещасних випадків 92

4.1. Виробничий травматизм. Поняття нещасних випадків на виробництві 92

4.2. Загальне розслідування та облік нещасних випадків 93

4.3. Спеціальний порядок розслідування та облік нещасних випадків 97

4.4. Розслідування та облік професійних захворювань 20

4.5. Розслідування аварій та їхній облік 21

Розділ 5 Правове регулювання умов праці в юриспруденції 22

5.1. Аналіз умов праці в галузі юриспруденції. Поняття умов праці 22

Розділ 7 Основні заходи пожежної безпеки • в галузі юриспруденції 165

7.1. Пожежна безпека та її правове регулювання 165

7.2. Система заходів пожежної профілактики на галузевих об'єктах 169

7.3. Вимоги щодо забезпечення належної евакуації персоналу із зони надзвичайної ситуації 173

7.4. Навчання та інструктажі з питань пожежної безпеки осіб, що працюють у галузі юриспруденції 177

7.5. Державний пожежний нагляд на об'єктах, які використовуються у галузі юриспруденції 182

Розділ 8 Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці 184

8.2. Держгірпромнагляд та його повноваження у сфері промислової безпеки та охорони праці 188

8.3. Порядок здійснення державного нагляду за охороною праці 197

8.4. Громадський контроль за станом охорони праці 209

ми управління охороною праці, схему сповіщення про надзвичай­ні ситуації, порядок взаємодії структурних підрозділів у вирішен­ні завдань управління охороною праці, укладає з профспілкою уго­ду з питань поліпшення умов та безпеки праці, заслуховує звіти ке­рівників структурних підрозділів про ефективність діяльності СУОП. Організаційно-методичну роботу з управління охороною праці на всіх рівнях, стадіях, підготовку управлінських рішень і контроль за їхнім виконанням здійснює служба охорони праці, що безпосередньо |

підпорядковується керівникові апарату ВССУ, а організаційно - керів- ;

нику служби охорони праці.

Служба охорони праці у ВССУ забезпечує функціонування СУОП, визначає потребу в технічних, фінансових, кадрових, інформаційних ресурсах для підтримання охорони праці на належному рівні та вно­сить відповідні пропозиції керівництву, визначає потребу в засобах колективного та індивідуального захисту. Для досягнення поставле­них перед нею завдань служба охорони праці безперешкодно, у вста­новленому порядку, відвідує всі приміщення ВССУ та перевіряє стан охорони праці, залучає фахівців та експертів для проведення розслі­дувань аварій, нещасних випадків, вносить керівництву пропозиції про відміну наказів та розпоряджень, що суперечать чинному законо- У

давству України та нормативним актам, у разі необхідності надає ке­рівникам структурних підрозділів ВССУ обов’язкові для виконання |

приписи щодо усунення наявних недоліків. ^

Основою функціонування СУОП у ВССУ є координація діяльності всіх суб’єктів управління, тому з цією метою Положення про систему С управління охороною праці у ВССУ передбачає:

• взаємодію апарату ВССУ і його структурних підрозділів;

В ГАЛУЗІ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ 5

СшйЗ 5

Передмова 2

Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці 13

1.1. Соціальний діалог як принцип правового забезпечення охорони праці в Україні 13

1.3. Нормативна основа Євросоюзу з питань охорони праці 6

1.4. Охорона праці в документах МОП. Конвенції та Рекомендації МОЇІ 28

1.5. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці 32

розділ З Система управління охороною праці в галузі юриспруденції 69

3.1. Міжнародні стандарти з систем управління охороною праці 69

3.2. Система управління охороною праці в Україні 73

3.3. Система управління охороною праці на локальному рівні 81

Розділ 4 Травматизм та професійні захворювання в галузі юриспруденції. Розслідування нещасних випадків 91

4.1. Виробничий травматизм. Поняття нещасних випадків на виробництві 91

4.2. Загальне розслідування та облік нещасних випадків 93

4.3. Спеціальний порядок розслідування та облік нещасних випадків 97

4.4. Розслідування та облік професійних захворювань 20

4.5. Розслідування аварій та їхній облік 21

Розділ 5 Правове регулювання умов праці в юриспруденції 22

5.1. Аналіз умов праці в галузі юриспруденції. Поняття умов праці 22

Розділ 7 Основні заходи пожежної безпеки • в галузі юриспруденції 165

7.1. Пожежна безпека та її правове регулювання 165

7.2. Система заходів пожежної профілактики на галузевих об'єктах 169

7.3. Вимоги щодо забезпечення належної евакуації персоналу із зони надзвичайної ситуації 173

7.4. Навчання та інструктажі з питань пожежної безпеки осіб, що працюють у галузі юриспруденції 177

7.5. Державний пожежний нагляд на об'єктах, які використовуються у галузі юриспруденції 182

Розділ 8 Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці 184

8.2. Держгірпромнагляд та його повноваження у сфері промислової безпеки та охорони праці 188

8.3. Порядок здійснення державного нагляду за охороною праці 197

8.4. Громадський контроль за станом охорони праці 209

та протокольного забезпечення господарського управління Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Інструкцію з охорони праці водія (легкового автомобіля) від­ділу транспортного забезпечення господарського управління апарату Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримі­нальних справ.

Питання для самоконтролю:

1. Обгрунтуйте, яка концепція з управління охороною праці впро­ваджується в Україні.

2. Порівняйте міжнародні стандарти МОП-СУОП 2001 «Настано­ва з систем управління охороною праці» та ОН5АЗ 18001:2007 «Сис­теми менеджменту охорони праці. Вимоги». Вкажіть їхні загальні та особливі риси.

3. Розкрийте суть інтегрованих систем менеджменту та обґрунтуй­те можливість їхнього запровадження в суді, прокуратурі чи нотаріаті.

4. Охарактеризуйте складові елементи СУОП.

5. Які функції та завдання покладені на СУОП?

6. На яких рівнях здійснюється СУОП в Україні? Охарактери­зуйте їх.

7. Окресліть особливості СУОП у галузі юриспруденції.

8. Охарактеризуйте структуру СУОП на локальному рівні.

9. Які заходи і засоби, що впроваджуються роботодавцем для ство­рення СУОП, мають превентивний характер?

10. Сформуйте примірний перелік локальних нормативно- правових актів з охорони праці. ;

11. Вкажіть особливості розроблення та ухвалення локальних нор­мативно-правових актів з охорони праці.

• дотримання вимог охорони праці на стадії проектування, будів­ництва, реконструкції та приймання в експлуатацію об’єктів;

• забезпечення безпечної експлуатації обладнання, будівель, споруд;

' - контроль служби охорони праці всіх рівнів управління у функціо­нуванні СУОП;

• забезпечення своєчасного розслідування та обліку нещасних ви­падків, професійних захворювань та аварій, аналіз і ліквідацію при­чин виникнення, розробку й реалізацію заходів щодо запобігання їм.

Одним із принципів побудови СУОП є документування усіх про­цесів та етапів управління. Важливу частину документації становлять локальні нормативно-правові акти. Особливістю цих правових актів про охорону праці є те, що значна їхня частина ухвалюється з метою конкретизації Закону України «Про охорону праці» та з урахуванням вимог типових та примірних нормативно-правових актів. Хоча така ситуація не позбавляє роботодавця права ухвалити необхідний акт і в інших випадках.

Законодавець встановлює вимоги до порядку ухвалення норма­тивно-правових актів про охорону праці роботодавцем. Зокрема, на­казом Державного комітету України по нагляду за охороною пра­ці № 132 від 21 грудня 1993 року затверджено Порядок опрацюван­ня і затвердження власником нормативних актів про охорону пра­ці, що діють на підприємстві, Рекомендації Держнаглядохоронпраці щодо застосування цього Порядку, 29 січня 1998 року наказом № 9 Комітет по нагляду за охороною праці затвердив Положення про роз­робку інструкцій охорони праці. Особливості ухвалення нормативно- правових актів, присвячених регулюванню окремих питань охорони праці (проведення навчання з охорони праці, розслідування нещасних випадків та професійних захворювань тощо)^;, встановлюються у спе­ціальних підзаконних нормативно-правових актах.

Як результат, на локальному рівні формується система нормативно- правових актів з охорони праці. Наприклад, у Вищому спеціалізова­ному суді з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалено Поло­ження про систему управління охороною праці у Вищому спеціалізо­ваному суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, По­ложення про службу охорони праці у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань із питань охорони

Розділ 4 Травматизм та професійні захворювання в галузі юриспруденції. Розслідування нещасних випадків

1. Виробничий травматизм. Поняття нещасних випадків на виробництві

2. Загальне розслідування та облік нещасних випадків

3. Спеціальний порядок розслідування та облік нещасних ви­падків

4. Розслідування та облік професійних захворювань

5. Розслідування аварій та їхній облік